Рішення № 98638183, 29.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2879/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 р. № UA508040/2021/000137/2,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 р. № UA508040/2021/000137/2.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15.07.2017 р. між ТОВ "КФ "Строй Мастер" та FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO., LTD укладено контракт № СН-UA-17/07/15. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів продавець - FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO., LTD здійснив на адресу покупця - ТОВ "КФ "Строй Мастер" поставку товарів: фурнітура меблева, ручки меблеві, планка до ручки. Під час декларування вказаних товарів позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 19880,17 дол. США. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано Чорноморській митниці Держмитслужби повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, 10.06.2021 р. відповідачем прийнято рішення № UA508040/2021/000137/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів, внаслідок чого позивач змушений був додатково сплатити за товар 217646,76 грн. мита та 478822,87 грн. ПДВ. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "КФ "Строй Мастер" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 24.06.2021 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

29.07.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що 10.06.2021 р. декларантом до Чорноморської митниці Держмитслужби подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів № UA508040/2021/004042. Товар ввезено на виконання умов договору від 15.07.2017 р. № CH-UA-17/07/15 між ним та компанією FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO., LTD. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - "За ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)". За результатами аналізу рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ЄАІС Держмитслужби, виявлено невідповідність заявленого рівня митної вартості товарів до інформації, яка є в розпорядженні митниці. Перевіркою документів встановлено, що у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 27.04.2021 р. № 20210440 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Відповідно до п.6.1 контракту від 15.07.2017 р. № CH-UA-17/07/15 строк фактичної передачі товару не повинен перевищувати 45 днів з дати підтвердження замовлення покупцем. Оскільки специфікація № 43 до контракту купівлі-продажу укладена 27.04.2021 р., то фактична передача товару, зважаючи на умови поставки, мала відбутися в м.Одеса не пізніше 11.06.2021 р. Згідно п.5.5 контракту від 15.07.2017 р. № CH-UA-17/07/15 100 % оплата за товар здійснюється протягом 30 днів після отримання товару. Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В той же час на вимогу митного органу декларантом не надано відомості щодо стану розрахунків за товар. Наданий позивачем рахунок-інвойс не є документом, що підтверджує оплату, а лише є пропозицією сплатити певну суму за товар. У зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: страхові документи, додаткові угоди до контракту, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні і вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківські платіжні документи. Декларантом не було надано документів, які містяться у вимозі митного органу, внаслідок чого було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним, а тому підстави для його скасування відсутні.

Ухвалою від 29.07.2021 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Положеннями ст.258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.07.2017 р. між ТОВ "КФ "Строй Мастер" (Покупець) та FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO., LTD укладено контракт № СН-UА-17/07/15 на поставку товару - меблевої фурнітури в номенклатурі, кількості і цінам, згідно супровідних документів. Умови поставки - СІF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY відповідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010". Транспортування товару - морем в контейнері.

На виконання умов контракту FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO., LTD поставлено ТОВ "КФ "Строй Мастер" товари, а саме: № 1 - фурнітура меблева з недорогоцінних металів: ручки меблеві, планка до ручки, загальною кількістю 189090 шт.

10.06.2021 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № UА508040/2021/004042. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), - 19880,17 доларів США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 27.04.2021 р. б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 27.04.2021 р. № 20210440; коносамент від 02.05.2021 р. № ZYTC21050901; автотранспортну накладну від 09.06.2021 р. № 2302; декларацію про походження товару від 27.04.2021 р. № 20210440; зовнішньоекономічний договір від 15.07.2017 р. CH-UA-17/07/15, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.04.2021 р. № 43; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.06.2018 р. б/н, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.03.2020 р. б/н.

За результатами перевірки МД № UА508040/2021/004042 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 10.06.2021 р., відповідно до якого, на підставі ст.53 МК України, митницею запропоновано ТОВ "КФ "Строй Мастер" надати додаткові документи, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

10.06.2021 р. на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист, комерційну пропозицію. Також, повідомив про відсутність будь-яких інших документів.

10.06.2021 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000137/2, відповідно до якого визначено вартість товарів: № 1 - 4,07 доларів США/кг, всього - 100220,49 доларів США.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 27.04.2021 р. № 20210440 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Поставка товарів здійснюється на умовах поставки СIF PIVDENNIY, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Згідно з ч.2 ст.53 МКУ документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування). Відповідно до умов поставки СIF згідно з Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий поліс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано. Наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну та інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості товарів, поданий до митного оформлення, значно нижчий від рівня митної вартості аналогічних товарів, що імпортуються в Україну. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; виписку з бухгалтерської документації. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу, - по товару № 1 МД від 15.05.2021 № UА508290/2021/001819, а саме: 4,07 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 24624,200 кг * 4,07 дол. США = 100220,4940 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні:- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності, а саме:

- у рахунку-фактурі від 27.04.2021 р. № 20210440 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця;

- додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців;

- декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; виписку з бухгалтерської документації.

Стосовно доводів відповідача про відсутність у рахунку-фактурі від 27.04.2021 р. № 20210440 посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківських реквізитів продавця, суд зазначає наступне.

Рахунок-фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ні міжнародним законодавством, ні законодавством України.

Отже, враховуючи, що рахунок-фактура від 27.04.2021 р. № 20210440 за своїм змістом містить відомості щодо переліку товару, його кількість і ціну, формальні особливості товару, умови поставки та відомості про відправника та отримувача, які дозволяють їх ідентифікувати, суд приходить до висновку про відсутність у митного органу підстав вважати вказаний документ таким, що викликає сумніви у його достовірності чи достовірності відомостей, які він містить.

При цьому, твердження відповідача щодо не відображення у інвойсі відомостей про контракт, на виконання якого виданий інвойс, а також банківських реквізитів продавця, не обґрунтований жодною нормою чинного міжнародного чи національного законодавства.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в численних постановах П`ятого апеляційного адміністративного суду, зокрема, від 16.06.2021 р. у справі № 540/425/21, від 11.06.2021 р. у справі № 540/295/21, від 16.02.2021 р. у справі № 540/3135/20, від 11.02.2021 р. у справі № 540/1362/20, від 11.02.2021 р. у справі № 540/1688/20, від 04.02.2021 р. у справі № 540/2336/20, від 04.02.2021 р. у справі № 540/2810/20, від 03.02.2021 р. у справі № 540/2379/20, від 03.02.2021 р. у справі № 540/1900/20.

В той же час суд зауважує, що позивачем разом з іншими документами було подано митному органу специфікацію від 27.04.2021 р. № 43, в якій зазначено посилання на контракт від 15.07.2017 р. № СН-UA-17/07/15, а контракті від 15.07.2017 р. № СН-UA-17/07/15 та додатках до зовнішньоекономічного контракту від 02.03.2020 р. б/н, від 04.06.2018 р. б/н відображено банківські реквізити продавця - компанії FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO., LTD.

Посилання контролюючого органу на відсутність страхових документів, а також документів, що підтверджують вартість страхування, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованих товарів, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Поставка позивачу товару згідно контракту від 15.07.2017 р. № СН-UA-17/07/15 здійснювалась на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY за правилами Інкотермс 2010 (п.3.1 контракту).

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 р. Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (...named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, то в даному випадку ТОВ "КФ "Строй Мастер" не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY.

Крім того, п.6.2 контракту від 15.07.2017 р. № СН-UA-17/07/15 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали і 3 копії морських коносаментів з описом вантажу завантаженої кількості; специфікація - 2 оригінали; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали; експортна декларація - 1 копія.

Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.

У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товарів, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 27.04.2021 р. № 20210440, коносаменті від 02.05.2021 р. № WMS20126473, прайс-листі продавця вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF PIVDENNYI.

Таким чином, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. по справі № 821/829/18, від 14.08.2018 р. по справі № 821/1617/17, від 13.11.2018 р. по справі № 821/410/18.

Стосовно ненадання позивачем банківських платіжних документів, суд також вказує, що контрактом від 15.07.2017 р. № СН-UA-17/07/15 не визначено спеціальні умови оплати за товар, а саме щодо необхідності здійснення попередньої оплати за кожну партію товару, що поставляється. Згідно п.5.5 контракту умови оплати: 100 % оплата після отримання товару на склад. Тобто, на день митного оформлення товарів у ТОВ "КФ "Строй Мастер" не настали обставини здійснення оплати імпортованих товарів. Крім того, умови оплати товару не стосуються складових ціни товару, а тому такі умови взагалі не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. у справі № 160/1329/19.

Щодо посилань відповідача на те, що додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців, то суд зазначає, що прайс-лист - це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

Позивачем при митному оформленні товарів був поданий митниці прайс-лист, в якому ціна товарів, пред`явлених до митного оформлення, повністю збігається з задекларованою позивачем ціною товарів.

Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 р. у справі № 810/690/17.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом усіх необхідних документів, а саме: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, виписки з бухгалтерської документації, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Твердження відповідача про ненадання позивачем додатків до зовнішньоекономічного договору (контракту) не відповідає дійсності, оскільки позивачем серед інших документів подавалася специфікація від 27.04.2021 р. № 43, про що безпосередньо зазначено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 10.06.2021 р. № UA508040/2021/00162.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованих товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості.

Окремо суд зауважує, що посилання у рішенні про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 р. № UA508040/2021/000137/2 на положення ст.VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі є безпідставними, так як відповідачем не наведено обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 р. № UA508040/2021/000137/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару № 1 - МД від 15.05.2021 р. № UA508290/2021/001819.

В той же час дослідженням даної митної декларації встановлено, що нею визначено інша фірма виробник та характеристики товарів, а тому митним органом безпідставно відкориговано митну вартість товарів, поставлених позивачу за вищезазначеною митною декларацією.

Окрім цього, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 р. № UA508040/2021/000137/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 р. № UA508040/2021/000137/2, а тому позовні вимоги ТОВ "КФ "Строй Мастер" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Таким чином сплачений позивачем судовий збір у сумі 10447 грн. підлягає стягненню з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" (73003, м.Херсон, вул.Стрітенська, 21А, код ЄДРПОУ 36236056) до Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 р. № UA508040/2021/000137/2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 р. № UA508040/2021/000137/2.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" (73003, м.Херсон, вул.Стрітенська, 21А, код ЄДРПОУ 36236056) судовий збір у сумі 10447 (десять тисяч чотириста сорок сім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 108020200