Рішення № 98638169, 21.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2363/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Шестаковій А.В.,

за участю:

представника позивача - Корнелюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач зазначає, що у травні 2021 року відповідно до умов Контракту та на підставі супроводжувальних документів позивач отримав від ТОВ "Сварог" товар - запасні частини до комбайну, які були у вжитку, відповідно до інвойсу № 172 від 19 05.2021 р. загальною вартістю 560000 рублів.

З метою декларування вказаного товару позивачем 19.05.2021 року було подано митну декларацію № UA508040/2021/003344, в якій позивач самостійно визначив митну вартість товару в сумі 208392,80 грн. (графа 12 ВМД) та на підтвердження вартості товару позивачем надано Чорноморській митниці Державної митної служби України повний перелік документів, передбачений ст. 53 МК України.

Проте, 20.05.2021 р. відповідачем прийнято рішення № UA508040/2021/000112/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 454,00 RUB/кг на загальну суму 3868080,00 RUB та 20.05.2021 року оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2021/00132, з якими позивач не погоджується, оскільки вважає, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог ст. 53-55 МК України, та спростовуються наданими позивачем документами, необхідними для документального підтвердження митної вартості товару, зазначеної у Контракті на поставку товару.

Позивач не погоджується з скоригованою відповідачем митною вартістю товарів, застосувавши у спірному рішенні резервний метод та в якості джерела інформації вказавши митну вартість аналогічного товару, відповідачем застосовано інформацію про товар, марка якого відмінні від імпортованого позивачем товару, а договірні умови поставки та вартості товару між третіми особами відмінні від встановленої контрактом вартості.

Позивач вважає, що вірно визначив митну вартість товарів в митній декларації № UA508040/2021/003344, згідно ст. 57 МК України, що підтверджується договірною вартістю, відповідно умов контракту від 07.04.2021 року, додав до митної декларації крім контракту та специфікації, інвойс № 172 від 19.05.2021 р., пакувальний лист, докази вартості перевезення товару та інші документи передбачені законодавством.

В той же день, позивач отримав від відповідача повідомлення декларанту про необхідність надати додаткові документи, з метою підтвердження заявленої митної вартості товару.

Втім, в повідомленні митниці від 20.05.2021 року конкретно не зазначено, які сумніви виникли у відповідача щодо заявленої митної вартості. Відповідачем зазначено у повідомленні про необхідність надати додаткові угоди до контракту, які конкретно не зазначено, бо додаткові угоди сторонами не укладалися, експортну декларацію тощо.

На виконання повідомлення від 20.05.2021 р., не зважаючи на його необґрунтованість, позивачем все ж таки було надано додаткові документи, які підтверджують вартість товару.

Не зважаючи на повний перелік основних та додаткових документів, наданих позивачем та визначення митної вартості товару відповідно до вимог законодавства 20.05.2021 року відповідачем прийнято рішення № UА508040/2021/000112/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 454,00 RUB на загальну суму 3868080, 00 RUB та 20.05.2021 року оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508040/2021/00132.

Не враховано митницею і експертного висновку щодо товару незалежними експертами ТПП РФ від 19.05.2021 року, відповідного до якого знос товару складає 60% та що товар може використовуватися за призначенням.

Позивач у такому випадку, не погоджуючись із позицією митниці був вимушений здійснити митне оформлення товару під гарантію платежу (з відстроченням платежу до 19.08.2021 року) відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, на підставі ВМД № UA508040/2021/003436 від 21.05.2021 року, з урахуванням митної вартості, яка визначена на підставі рішення митниці № UA508040/2021/000112/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 454,00 RUB на загальну суму 3868080,00 RUB.

Відповідно, через незаконне рішення відповідача № UA508040/2021/000112/2 за ВМД № UA508040/2021/003436 від 21.05.2021 року позивач вимушений був доплатити митниці додаткові платежі, які склали:

графа 44 пп. "В" ВМД код платежу 020 - 61440,73 грн. та код платежу 028 - 258051,07 грн., а разом 319491,08 грн.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Чорноморською митницею Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000112/2 від 20.05.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № - визнати протиправною та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2021/00132 віл 20.05.2021 року; UA508040/2021/00132 віл 20.05.2021 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 4793,00 грн.

Ухвалою від 01.06.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 25.06.2021 року.

22.06.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що за результатами спрацювання АСАУР згенеровано митну формальність 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів". Поставка товару на умовах FCA, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FCA продавець несе всі витрати до моменту поставки товару в розпорядження перевізника, після цього витрати на транспортування, страхування, навантаження несе покупець. Витрати на транспортування документально не підтвердженні. У рахунку від 19.05.21 №172 вказано, що він виданий до платіжно - розрахункового документа від 14.05.2021 №709379, проте, незважаючи на вимогу митного органу, вказаний документ до митного оформлення не надано. Відповідно до частини шостої статті 53 МК України декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано копію митної декларації країни відправлення.

Перевіркою додатково поданих документів було встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості.

В результаті митну вартість товару вищезазначеної декларації було скориговано та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА508040/2021/000112/2 від 20.05.2021 року та оформлено картку відмови № UА508040/2021/00132 від 20.05.2021 року.

З урахуванням приведених обставин, митниця вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів від вартості є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу.

25.06.2021 року відкладено розгляд справи на 21.07.2021 року.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Заслухавши представника позивача та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

07.04.2021 року між ТОВ "Таврида-Плюс" та ТОВ "Сварог" укладено контракт № 84 на поставку продукції. До контракту сторонами було підписано специфікацію.

Відповідно до пп. 1.1. Контракту Продавець зобов`язується поставити запасні частини до комбайну, які були у вжитку, в подальшому товар.

Відповідно до п. 1.1. Контракту кількість і ціна товару погоджується в специфікаціях.

В специфікації визначено умови поставки, що поставка товару здійснюється на умовах РСА Бєлгород (РФ) "Інкотермс" в редакції 2010 року.

Відповідно до умов FСА "Інкотермс" в редакції 2010 року Продавець товару повинен передати товар випущений в режимі експорту, визначеному перевізнику у визначеному місці.

В травні 2021 року відповідно до умов Контракту та на підставі супроводжувальних документів позивач отримав від ТОВ "Сварог" товар запасні частини до комбайну, які були у вжитку, відповідно до Інвойсу № 172 від 19.05.2021 р. загальною вартістю 560000 рублів.

З метою декларування вказаного товару позивачем 19.05.2021 р. було подано митну декларацію № UА508040/2021/003344, в якій позивач самостійно визначив митну вартість товару в сумі 208392,80 грн. (графа 12 ВМД) та на підтвердження вартості товару позивачем надано Чорноморській митниці Державної митної служби України перелік документів, передбачений ст. 53 МК України: пакувальний лист № 1 від 19.05.2021 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 172 від 19.05.2021 року, рахунок - фактура (інвойс) № 89 від 07.04.2021 року, автотранспортну накладну б/н від 19.05.2021 року, декларацію про походження товару № 172 від 19.05.2021 року, банківський документ, що стосується товару б/н від 14.05.2021 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 19.05.2021 року, зовнішньоекономічний договір (контракт ) від 84 від 07.04.2021 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 07.04.2021 року, договір про перевезення № 120521 від 12.05.2021 року.

На електронний запит митниці, декларантом було додатково подано митну декларацію країни відправлення.

За результатом дослідження вказаних документів митну вартість вищезазначеного товару було скориговано та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА508040/2021/000112/2 від 20.05.2021 року та оформлено картку відмови № UA508040/2021/00132 від 20.05.2021 року.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частинами 1 -3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт ) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документ, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації: 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Однак, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до частині 6 статті 54 цього Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні га/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вилинули на таке коригування: 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи па випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів: у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті: б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

При цьому, передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості: г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

З огляду на вказані норми, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм нього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або у повноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку , що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі 21-127а15, а також висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.10.2018 р. справа № 816/921/17, адміністративне провадження №К/9901/709/18.

У ході розгляду справи судом не встановлено, а відповідачем не спростовано, що у наданих позивачем до митного органу разом з митною декларацією документах, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України, містяться певні розбіжності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у ході судового розгляду справи судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та, як наслідок, судом не встановлено порушення вимог статті 52 МК України в частині правильності визначення митної вартості товару. Відтак, рішення Чорноморської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000112/2 від 20.05.2021 року не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови Чорноморської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2021/00132 від 20.05.2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2021/00132 від 20.05.2021 року мотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості № UA508040/2021/000112/2 від 20.05.2021 року, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд вважає, що картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 4793,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Чорноморською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000112/2 від 20.05.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2021/00132 від 20.05.2021 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" (код ЄДРПОУ 35836784, вул. Миру, 22-А, с. Гаврилівка Друга, Каланчацький район, Херсонська область, 75832) за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73000) судовий збір у сумі 4793 (чотири тисячі сімсот дев`яносто три) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 липня 2021 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 108020200