Рішення № 98637697, 28.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3275/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Загрійчук О.В.

представника позивача Кашульського О.В.

представника відповідача Тутейко А.В.

представника третьої особи Тутейко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області, третя особа: Державна екологічна інспекція Південно - Західного округу (Миколаївська і Одеська область) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області, третя особа: Державна екологічна інспекція Південно - Західного округу (Миколаївська і Одеська область) в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції в Одеській області від 22.01.2021 року №18-О «Про звільнення ОСОБА_1 », а також наказ Державної екологічної інспекції в Одеській області від 25.01.2021 року № 19-О «Про внесення змін до наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 22.01.2021 р. № 18-О «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ Державної екологічної інспекції в Одеській області від 01.02.2021 року № 21-О «Про внесення змін до наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 22.01.2021 р. № 18-О «Про звільнення ОСОБА_1 , якими ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції в Одеській області, в перший робочий день виходу на роботу після відсутності на робочому місці з підстав тимчасової непрацездатності, відповідно до листка непрацездатності серії АДН № 113914 від 01 лютого 2021 року у зв`язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції в Одеській області, як юридичної особи публічного права, відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу»;

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції в Одеській області;

зобов`язати Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська і Одеська області) запропонувати ОСОБА_1 наявну посаду в Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська і Одеська області);

стягнути з Державної екологічної інспекції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2021 року по день фактичного поновлення на посаді.

Позов обґрунтовано наступним.

Позивача призначено на посаду 21.10.2019 на підставі наказу №228-0 від 21.10.2019, як переможця конкурсу на підставі ч. 3 ст. 31 Закону України «Про державну службу», без укладання контракту, а значить відносно нього діє положення про укладання з ним безстрокового трудового договору, а тому його повинно було бути повідомлено про зміни до Закону України «Про державну службу» в редакції Закону № 440-ІХ від 19.01.2020 та до КЗпП відповідно до Закону від 12.12.2019р. № 378-ІХ, який набрав чинності 02.02.2020, та надано можливість чи погодитись з проходженням подальшої служби, чи не погодитись з цим. Однак, такого зроблено не було, а тому він мав право очікувати, що в разі ліквідації, або реорганізації на нього будуть розповсюджуватись дія Закону, яким регулювалось проходження/припинення трудової діяльності на момент прийняття на службу, а значить частина друга статті 36 КЗпП України, частина друга статті 40 цього Кодексу, частина 1, п.1,2 частини 2 статті 42 КЗпП 1 України, частина перша і третя статті 99-2 КЗпП 1 України, а також ч.3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» в редакції на момент прийняття ОСОБА_1 на роботу.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 09.03.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін).

Ухвалою суду від 09.03.2021 року витребувано у відповідача письмові докази.

18.03.2021 року за вхід.№13571/21 надійшов відзив Державної екологічної інспекції в Одеській області, який вмотивований наступним.

На день прийняття Урядом рішення про ліквідацію Державної екологічної інспекції в Одеській області позивач обіймав посаду державної служби категорії «Б», що входить до структури цієї інспекції. Підстави припинення державної служби передбачені статтею 83 Закону України «Про державну службу», серед яких однією із підстав визначено припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення. Частиною третьою статті 87 Закону України «Про державну службу» визначено дискреційні повноваження суб`єкта призначення, що надають можливість суб`єкту призначення на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, щодо надання пропозицій посад або ненадання таких пропозицій. Зазначена позивачем стаття 49-2 КЗпП України не застосовується до державних службовців у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, як не застосовуються вимоги частини другої статті 40 КЗпП України, про що зазначено у статті 49-2 КЗпП України.

За настання обставин, а саме спливу 30-денного строку після попередження про наступне вивільнення, прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 , яке є актом індивідуальної дії, прийнятим відповідно до норм діючого на час попередження та звільнення спеціального Закону України «Про державну службу».

22.03.2021 року за вхід.№14312/21 надійшла відповідь на відзив.

24.03.2021 року за вхід.№14742/21 надійшли пояснення по справі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська і Одеська області).

Ухвалою суду від 05.04.2021 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.04.2021 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача про залишення позову без руху.

Ухвалою суду від 03.06.2021 року, занесеною до протоколу підготовчого засідання, прийнято до розгляду уточнення до позовної заяви за вхід. №27541/21 від 28.05.2021 року.

Ухвалою суду від 03.06.2021 року продовжено на тридцять днів строк для проведення підготовчого провадження по адміністративній справі.

08.06.2021 року за вхід.№29702/21 надійшов відзив на уточнену позовну заяву.

29.06.2021 року за вхід.№33889/21 надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 29.06.2021 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи у відкрите судове засідання по суті на 20.07.2021 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Наказом Державної екологічної інспекції від 21.10.2019 року №228-о призначено ОСОБА_1 на посаду начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції в Одеській області.

22.10.2019 року ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця.

22.10.2019 року присвоєно 6-й ранг державного службовця в межах посад категорії «Б».

09.09.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №802 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції України».

Згідно додатку №1 до постанови утворено, зокрема, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Згідно додатку №2 до постанови ліквідовано, зокрема, Державну екологічну інспекцію в Одеській області.

16.09.2020 року Державною екологічною інспекцією України прийнято наказ №332 «Про ліквідацію Державної екологічної інспекції в Одеській області»

23.09.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1005561100025043079 - внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, в стані припинення.

25.09.2020 року позивача ознайомлено з попередженням про наступне вивільнення від 25.09.2020 року №3682/03, в якому зазначено, що: «Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 №1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2020 року № 802 «Про .творення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції», наказу Держаної екологічної інспекції України від 16 вересня 2020 року № 332 «Про ліквідацію Державної екологічної інспекції в Одеській області», повідомляємо Вас про те, що Державна екологічна інспекція в Одеській області ліквідується, як юридична особа публічного права.

Після закінчення місячного терміну (30 календарних днів) з моменту одержання цього персонального попередження, Ви підлягаєте вивільненню з роботи гідно п.11 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» та п.1 ч.1 ст.40 та ч. 6 ст.492 КЗпП України з дотриманням вимог чинного законодавства».

22.01.2021 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області прийнято наказ №18-о, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції в Одеській області 25 січня 2021 року у зв`язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції в Одеській області, як юридичної особи публічного права, відповідно до п. 11 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».

25.01.2021 року наказом №19-о внесено зміни до наказу від 22.01.2021 року №18-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Пункт 1 викладено в наступній редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади начальника відділу старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції в Одеській області, в перший робочий день виходу на роботу після відсутності на роботі з нез`ясованих причин, з наданням відповідних підтверджуючих документів, у зв`язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції в Одеській області, як юридичної особи публічного права, відповідно до п. 11 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».

01.02.2021 року наказом № 21-о внесено зміни до наказу № 18-о від 22.01.2021 року. Пункт 1 викладено в наступній редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади начальника відділу старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції в Одеській області, в перший робочий день виходу на роботу після відсутності на робочому місці з підстав тимчасової непрацездатності, відповідно до листка непрацездатності серія АДН №113914 01 лютого 2021 року у зв`язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції в Одеській області, як юридичної особи публічного права, відповідно до п. 11 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Положеннями ст. 43 Конституції України визначено, що кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно - технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Законом України «Про державну службу» врегульовані відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначається правовий статус державного службовця.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про державну службу», державна служба, це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави (ч.1). Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ч.2).

Пунктом 11 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» (у редакції Закону №117-IX від 19.09.2019) передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, ліквідація державного органу.

Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 11 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення (ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу»).

Судом встановлено, що позивача попереджено про звільнення 25 вересня 2020 року та звільнено 01 лютого 2021 року, тобто через 30 днів з моменту попередження у відповідності до ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу».

Так, підставою для звільнення позивача із займаної посади, як вбачається зі спірного наказу, є ліквідація Державної екологічної інспекції в Одеській області, що здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 року № 802 та наказу Державної екологічної інспекції України № 332 від 16.09.2020 року.

Суд зазначає, що доказів скасування наказу Державної екологічної інспекції України № 332 від 16 вересня 2020 року до суду не надано, а постанова Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 року № 802 неконституційною не визнавалась.

При цьому суд звертає увагу, що оцінку правомірності здійснення ліквідації Державної екологічної інспекції в Одеській області в рамках даної справи суд не надає, оскільки це не є предметом розгляду даної справи.

Як на час попередження позивача про звільнення так і на час винесення спірного наказу про звільнення стаття 87 Закону України «Про державну службу» діяла в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.09.2019 року №117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», які набули чинності з 25.09.2019 року.

Слід зазначити, що наведене правове регулювання процедури припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців суттєво відрізняється від того, яке існувало до 25.09.2019 року, тобто до внесення змін Законом України від 19.09.2019 року №117-IX.

Зокрема, пункт 1 частини першої статті 87 цього ж Закону в редакції до 25.09.2019 року передбачав, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Частиною третьою цієї ж статті в редакції до 25.09.2019 року було визначено наступне:

процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю;

звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації, або, якщо він відмовляється від такого переведення.

Отже, наведені вище положення статті 87 Закону України «Про державну службу» в редакції до 25.09.2019 року цілком узгоджувались з тими положеннями Кодексу законів про працю України, якими врегульовані питання звільнення внаслідок скорочення чисельності або штату працівників, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, зокрема ч.1 ст.40, ч.ч.1, 3 ст.49-2, на які посилався позивач в обґрунтування своєї позиції.

Так, за правилами ч.ч.1, 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з вказаних підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно із ч.ч.1, 2, 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників, у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі, якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Аналіз наведених вище положень ст. 87 Закону України «Про державну службу» в редакції до та після 25.09.2019 року, а також положень статей 40 та 49-2 КЗпП України свідчить про те, що внаслідок набрання чинності змін, внесених Законом України від 19.09.2019 року №117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», відбулась суттєва зміна правового регулювання процедури припинення державної служби внаслідок ліквідації державного органу.

Суть таких змін полягає в тому, що починаючи з 25.09.2019 року для припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідації або реорганізації державного органу роботодавець (суб`єкт призначення або керівник державної служби) вже не зобов`язаний пропонувати держслужбовцю іншу рівноцінну посаду державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншу роботу (посади державної служби) у цьому державному органі.

Суб`єкт призначення або керівник державної служби згідно діючої ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу» має право, а не зобов`язаний пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).

Як вже було зазначено вище, дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом України «Про державну службу».

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки відносини припинення державної служби внаслідок ліквідації державного органу врегульовані статтею 87 Закону України «Про державну службу», яка на відміну від законодавства про працю по-іншому регулює спірні правовідносини, то позивач помилково вказує про застосування до спірних правовідносин положення ч.1 ст. 40, ч.ч.1, 3 ст. 49-2 КЗпП України, та невірно трактує норми права в частині того, що відповідач зобов`язаний був запропонувати позивачу будь-яку іншу посаду державної служби в екологічній інспекції.

Суд вважає, що відповідачем не порушено визначеної Законом України «Про державну службу» процедури звільнення позивача внаслідок ліквідації державного органу.

Таким чином, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно прийнято спірні накази, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання їх протиправними та скасування, поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції в Одеській області та стягнення з Державної екологічної інспекції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та приписи ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними і ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2-9, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області, третя особа: Державна екологічна інспекція Південно - Західного округу (Миколаївська і Одеська область) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , телефон: НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Державна екологічна інспекція в Одеській області (адреса: 65058, м. Одеса, проспект Шевченко, 12, код ЄДРПОУ 38017120, телефон: (048) 728 38 86)

Державна екологічна інспекція Південно - Західного округу (Миколаївська і Одеська область) (адреса: 65058, м. Одеса, проспект Шевченко, 12, код ЄДРПОУ 38017120, телефон: (048) 728 38 86)

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.