Рішення № 98637658, 28.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1939/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження, за наявними матеріалами, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про:

визнання протиправним та скасування Наказу №224 від 28.01.2020 року, начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха О.В., яким слідчого слідчого відділення Чорноморського відділення Овідіопольського відділу поліції ГУНП в Одеської області підполковника поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 наголошував, що був притягнутий до відповідальності не за невиконання наказу, а фактично за невиконання листа керівництва, який Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Законом України «Про національну поліцію» - не передбачений. На думку позивача, листи керівництва є інструкційними листами, носять рекомендаційний характер та містять вказівки і роз`яснення підпорядкованим підрозділам.

ОСОБА_1 вказував, що висновок службового розслідування не містить доказів невиконання позивачем вказівок листів №18692/24/3/5-2018 від 20.09.2018 року та №4/ДТП-2150 від 19.09.2019 року, а факти викладені у ньому були перевірені поверхнево та викладені без належного обґрунтування.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, вирішено продовжити розгляд адміністративної справи №420/1939/20 за правилами загального позовного провадження.

19 листопада 2020 року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

28 грудня 2020 року, закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, провадження по адміністративній справі №420/1939/20 зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, провадження по адміністративній справі №420/1939/20 поновлено.

У судове засідання, призначене на 28 липня 2021 року, особи, які беруть участь у розгляді справи - не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлялись.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

26 липня 2021 року, на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду, від позивача надійшло клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження (вх.№ЕП/20013/21).

Враховуючи положення ч.9 ст.205 КАС України та клопотання позивача, розгляд справи здійснено судом без участі сторін у порядку письмового провадження.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№ЕП/14698/20 від 16.09.2020р.) на позовну заяву (а.с.131-159).

Відзив обґрунтований наступним.

На думку Головного управління Національної поліції в Одеській області, термін «наказ» за своєю суттю та у залежності від контексту має декілька значень, у першу чергу це розпорядчий документ, який оформлений у друкованому вигляді, має певний бланк та реквізити, що видається керівником на правах єдиноначальності та у межах своєї компетенції, а друге значення даного терміну полягає саме у формі реалізації керівником організаційно-розпорядчих або інших повноважень відносно підпорядкованих йому осіб, що може бути виражено у вигляді усного або письмового наказу, у вигляді листа, вказівки, доручення, наказу, тощо.

Тобто, не у всіх випадках реалізації керівником його організаційно-розпорядчих повноважень, повинен бути виданий наказ саме у вигляді письмового наказу, який буде мати бланк та реквізити наказу.

Головне управління Національної поліції в Одеській області зазначало, що у даному випадку, позивачем був порушений наказ керівництва ГСУ НПУ та потім начальника СУ ГУНП в Одеській області, який був виражений у формі листа та незважаючи на його вираження не у формі наказу, був обов`язковим до виконання.

Наголошувалося, що листами №4/2150 від 19.09.2019 року та №24053/24/3/3-2019 від 17.09.2019 року, було зобов`язано не лише повідомляти про події у телефонному режимі, а направляти електронною поштою спецповідомлення за встановленою формою, яка була надана разом із листами, для подальшого її передання та доповіді керівництву.

Головне управління Національної поліції в Одеській області вказувало, що ОСОБА_1 нехтуючи положеннями викладеними у листах, належним чином не повідомив керівництво про ДТП за участю громадянина іноземної держави та на момент внесення відомостей до ЄРДР не подав спецповідомлення та інші матеріали.

Станом на 28 липня 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Підполковник поліції ОСОБА_1 з 10 листопада 2017 року, займав посаду слідчого, слідчого відділення Чорноморського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (а.с.149 зворотній бік-150).

23 грудня 2019 року, на підставі доповідної записки заступника начальника ГУНП в Одеській області-начальника слідчого управління підполковника поліції Сергія Шайхета від 10 грудня 2019 року (а.с.146 зворотній бік), наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №3160, керуючись ст.ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України №2337-VІІІ від 15 березня 2018 року, призначено службове розслідування та визначено склад дисциплінарної комісії (а.с.136).

Як вбачається з наказу №3160 від 23 грудня 2019 року, всупереч вказівки Головного слідчого управління Національної поліції України №24053/24/3/3-2019 від 17.09.2019 року, щодо порядку оперативного інформування ГСУ НП України про тяжкі, особливо тяжкі та резонансні кримінальні правопорушення й інші події слідчим СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_1 не забезпечено належне інформування керівництва ВРЗуСТ СУ ГУНП в Одеській області щодо ДТП, яка мала місце 10 грудня 2019 року за участю громадянина іноземної держави, що призвело до несвоєчасного інформування ГСУ НПУ.

10 січня 2020 року, за результатами службового розслідування за фактами порушення працівниками СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУПН в Одеській області виконавчої дисципліни, було складено висновок (а.с.137-139).

Згідно висновку службового розслідування від 10 січня 2020 року, підполковником поліції ОСОБА_1 , слідчим слідчого відділення Чорноморського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції ГУНП в Одеській області, порушено вимоги п.4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.1,2 ч.1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», що виразилось у невиконанні вказівки керівництва слідчого управління (п.3 листа №4/2150 від 19.09.2019 року), що призвело до порушення вимог листа ГСУ НПУ №24053/24/3/3-2019 від 17.09.2019 року.

Наказом №224 від 28 січня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого слідчого відділення Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУПН в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 » ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність (а.с.141 зворотній бік-142).

Не погоджуючись з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби у Національній поліції України, регламентовано Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 року (далі - Дисциплінарний статут).

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина 1 статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина 1 та 2 статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року (далі - Порядок №893).

Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Під час визначення виду стягнення, дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині 4 цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Аналіз наведених правових норм затверджує, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Судом встановлено, що до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність за порушення вимог п.4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.1,2 ч.1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», що виразилось у невиконанні вказівки керівництва слідчого управління (п.3 листа №4/2150 від 19.09.2019 року), що у свою чергу, призвело до порушення вимог листа ГСУ НПУ №24053/24/3/3-2019 від 17.09.2019 року.

Суд зазначає, що листом №24053/24/3/3-2019 від 17.09.22019 року «Про порядок оперативного інформування ГСУ НП про тяжкі, особливо тяжкі і резонансні кримінальні правопорушення та інші події», адресованого заступникам начальників головних управлінь Національної поліції в м. Києві, областях, Автономній Республіці Крим - начальникам слідчих управлінь (відділу), у зв`язку з вдосконаленням порядку оперативного інформування Головного слідчого управління Національної поліції про тяжкі і резонансні кримінальні правопорушення та інші події, вимагалося, не пізніше 3 годин після огляду місця події (у разі не проведення огляду місця події - після внесення відомостей до ЄРДР) забезпечити складення та направлення черговому слідчому ГСУ НП, каналами електронної пошти на вказану ним адресу спецповідомлення за встановленою формою (додаток 1) за фактами, зокрема, подій на залізничному, повітряному, водному транспорті: дорожньо-транспортних пригод незалежно від наслідків за участю громадян іноземних держав.

Зазначені вимоги зобов`язано довести до відома всіх працівників, які заступають на добові чергування по слідчих управліннях (відділах) та їх керівників (а.с.144-146).

Листом Головного управління Національної поліції в Одеській області №4/ДПТ-2150 від 19.09.2019 року «Про порядок оперативного інформування ВРЗуСТ СУ ГУПН про тяжкі і резонансні кримінальні правопорушення та інші події», адресованого керівникам слідчих підрозділів та відділень поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області, у зв`язку з вдосконаленням порядку оперативного інформування відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області про тяжкі і резонансні кримінальні правопорушення та інші події, вимагалося не пізніше 2 годин після завершення огляду місця події забезпечити складання та направлення зональному слідчому відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУПН каналами електронної пошти спецповідомлення за встановленою формою, копії схеми до протоколу огляду місця події та фотознімків за фактами, зокрема, дорожньо-транспортних пригод, незалежно від наслідків, за участю громадян іноземних держав.

Перед внесенням до ЄРДР відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст..ст.276, 286, 287,291 КК України, попередньо інформувати начальника (у разі його відсутності - заступника начальника відділу або зонального слідчого) ВРЗуСТ СУ ГУНП (а.с.143).

Згідно відомостей ознайомлення слідчих слідчого відділення Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУПН в Одеській області, ОСОБА_1 було ознайомлено з листом №4/ДТП-2150 від 19.09.2019 року (а.с.142 зворотній бік).

Суд звертає увагу, що пунктом 3 листа №4/2150 від 19.09.2019 року вимагалося, перед внесенням до ЄРДРС відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтями 276, 286, 287, 291 КК України, попередньо інформувати начальника (у разі його відсутності - заступника начальника відділу або зонального слідчого) ВРЗуСТ СУ ГУПН (а.с.143 зворотній бік).

Тобто, пунктом 3 листа №4/2150 від 19.09.2019 року було визначено, що перед внесенням відомостей до ЄРДР про певний тип події, зокрема ДТП за участю іноземця, слідчий зобов`язаний повідомити про таку подію керівництво ВРЗуСТ СУ ГУНП в Одеській області в особі начальника, а повідомлення про ці події зонального слідчого чи заступника начальника може мати місце лише у випадку відсутності керівництва на службі.

Судом встановлено, що 10 грудня 2019 року, о 12 годині 02 хвилини, ОСОБА_1 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 статтею 286 КК України. Учасником вказаної пригоди був громадянин Туреччини (а.с.19).

Як зазначає позивач у тексті позовної заяви, 10 грудня 2019 року, про вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 286 КК України за участю іноземця, він у телефонному режимі повідомив зонального слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП в Одеській області капітана поліції Дар`ю Сокеріну за телефонним номером НОМЕР_1 (а.с.23).

Згідно роздруківки телефонних дзвінків наданих позивачем, 10 грудня 2019 року об 11 годині 28 хвилини, було здійснено вихідний дзвінок на телефонний номер НОМЕР_1 тривалістю 1 хвилина 39 секунд (а.с.23).

Суд звертає увагу, що інформувати начальника (у разі його відсутності - заступника начальника відділу або зонального слідчого) ВРЗуСТ СУ ГУПН про внесення до ЄРДРС відомостей за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтями 276, 286, 287, 291 КК України, пунктом 3 листа №4/2150 від 19.09.2019 року вимагалося перед внесенням відомостей до ЄРДРС.

У матеріалах справи міститься рапорт зонального слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП в Одеській області капітана поліції Дар`ї Сокеріної (а.с.187).

Зі змісту вищевказаного рапорту вбачається, що ОСОБА_2 не заперечує проти отримання 10 грудня 2019 року телефонного дзвінка від ОСОБА_1 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду у селі Бурлача Балка, м. Чорноморська, Одеської області.

Однак, під час телефонної розмови, ОСОБА_2 повідомила позивача, що про різноманітні події, дорожньо-транспортні пригоди та інші події у сфері транспорту, ОСОБА_1 зобов`язаний повідомляти безпосередньо керівництво ВРЗуСТ СУ ГУНП в Одеській області.

Відповідно до довідки Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області №4/1-15998 від 14.12.2020 року, 10.12.2019 року (дата дорожньо-транспортної пригоди за участю іноземця), начальник відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області майор поліції ОСОБА_3 та заступник начальника вищевказаного відділу підполковник поліції ОСОБА_4 перебували на службі та виконували свої службові обов`язки (а.с.190).

Однак, а ні текст позовної заяви, а ні роздруківка телефонних дзвінків ОСОБА_1 , відомостей про повідомлення ОСОБА_3 , чи ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 статтею 286 КК України за участю громадянина Туреччини, у порушення пункту 3 листа №4/2150 від 19.09.2019 року - не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не було виконано вимоги пункту 3 листа №4/2150 від 19.09.2019 року, оскільки у встановлений термін не було повідомлено начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_3 , який перебував на службі 10 грудня 2019 року, про скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю громадянина Туреччини.

Судом встановлено, що під час проведення службового розслідування підполковником поліції ОСОБА_1 надавалися пояснення (а.с.139 зворотній бік-140).

Згідно пояснень ОСОБА_1 , по суті поставлених запитань, останнім зазначалося: «…10 грудня 2019 року, приблизно о 08.00 годині, від оперативного чергового Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в с. Бурлача Балка міста Чорноморська Одеської області, а саме, що відбувся наїзд автомобілем на пішохода. Після цього, ОСОБА_1 , було здійснено виїзд на місце події, де було встановлено, що учасником події є громадянин Туреччини. Повідомити негайно цю інформацію до ВРЗуСТ ГУНП Одеської області не було можливим у зв`язку з тим, що розрядився мобільний телефон. Після закінчення огляду місця події та прибуття до робочого місця, ОСОБА_1 , одразу повідомив у телефонному режимі керівництву ВРЗуСТ ГУНП Одеської області інформацію про обставини ДТП та їх учасників, та отримав наказ про внесення відомостей до ЄРДР з подальшим допитом водія за участю перекладача. 10 грудня 2019 року, було відкрито кримінальне провадження № 12019160160000974, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та у цей же день, матеріали за усною вказівкою керівництва ВРЗуСТ і ГУНП Одеської області були направлені до цього ж підрозділу для визначення підслідності. Звертаю увагу на те, що при надходженні повідомлення від оперативного чергового Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області інформації, що учасником події є іноземний громадянин не було...».

У свою чергу, суд зазначає, що ані матеріали справи, ані матеріали службового розслідування доказів повідомлення начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області - не містять.

Натомість, у матеріалах справи міститься доповідна записка заступника начальника ГУНП в Одеській області-начальника слідчого управління підполковника поліції Сергія Шайхета, згідно якої, всупереч вказівки Головного слідчого управління Національної поліції України №24053/24/3-3-2019 від 17.09.2019 року щодо порядку оперативного інформування ГСУ НП України про тяжкі, особливо тяжкі та резонансні кримінальні правопорушення й інші події слідчим СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_1 не забезпечено належне інформування керівництва ВРЗуСТ СУ ГУНП в Одеській області щодо ДТП, яка мала місце 10 грудня 2019 року за участю громадянина іноземної держави, що призвело до несвоєчасного інформування ГСУ НПУ (а.с.146 зворотній бік).

Щодо посилань позивача про повідомлення у телефонному режимі про дорожньо-транспортну пригоду у селі Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеської області, підполковника поліції ОСОБА_5 , суд зазначає, що станом на 10.12.2019 року, ОСОБА_5 , займав посаду слідчого та у день скоєння ДТП за участю іноземця був черговим слідчим СУ ГУНП в Одеській області.

Таким чином, повідомлення ОСОБА_5 , про вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 286 КК України за участю громадянина Туреччини, не може вважатися виконанням пункту 3 листа №4/2150 від 19.09.2019 року.

Крім того, не повідомлення керівництва про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 статтею 286 КК України учасником якого є громадянин іноземної держави, призвело до безпосереднього порушення вимог листа №24053/24/3/3-2019 від 17.09.2019 року, оскільки не було складено та направлено черговому слідчому ГСУ НП, каналами електронної пошти спецповідомлення за встановленою формою.

Слід зазначити, що у відзиві на позовну заяву ГУНП в Одеській області наголошувало, що ОСОБА_1 , не було виконано п.1 листа №4/2150 від 19.09.2019 року та не було направлено черговому слідчому ГСУ НП каналами електронної пошти спецповідомлення за встановленою формою, однак суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності за порушення п.1 листа №4/2150 від 19.09.2019 року - не притягався, а тому вказане питання не досліджується судом.

Щодо посилань ОСОБА_1 , що лист №4/2150 від 19.09.2019 року не може вважатися наказом, а тому, за його невиконання позивача не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 4, 5 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 року, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.

Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов`язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов`язків керівника, забороняється.

Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону. Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог закону або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником.

Поліцейський отримує наказ від керівника у порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ, поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов`язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ.

Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.

Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Таким чином, наказ - це правовий акт, виданий з метою вирішення основних і оперативних завдань органів виконавчої влади його керівником, що діє на основі єдиноначальності, містить вимогу необхідності вчинення будь-якої дії або утримання від неї конкретним виконавцем (конкретними виконавцями).

Накази повинні відповідати таким умовам: 1) виходити від начальника як провідника державної волі, а отже, відповідати чинному законодавству; 2) носити характер однозначного, обов`язкового до виконання веління і видаватись з дотриманням встановленої законом форми. Виконавець може висловити свої зауваження до виконання, але при залишенні наказу в силі він повинен його виконувати під загрозою юридичних санкцій.

Встановлені спеціальні вимоги, що висуваються до наказів в системі органів Національної поліції України, в тому числі вимога конкретності, яка полягає в чіткому, ясному формулюванні цілей та завдань, шляхів і засобів їх досягнення. Наказ повинен бути сформульований однозначно, щоб було зрозуміло - хто є виконавцем наказу, хто є його організатором, в які строки необхідно його виконати. Отже, чим конкретнішим є наказ, тим більші гарантії його успішного, чіткого та повного виконання. Крім того, встановлена вимога адресності, яка полягає в тому, що кожен наказ повинен бути призначеним чітко до одного чи кількох виконавців.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ це форма реалізації керівником організаційно-розпорядчих функцій або інших повноважень відносно підпорядкованих йому осіб, яка може бути виражена у вигляді усного або письмового наказу, у формі безпосереднього наказу на відповідному бланку або листа, вказівки, доручення, тощо.

Таким чином, суд критично ставиться до послань позивача, що лист керівництва з безпосередньою вимогою перед внесенням до ЄРДРС відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтями 276, 286, 287, 291 КК України проінформувати керівника не є наказом.

Крім того, як вже зазначалося судом, згідно відомостей ознайомлення слідчих слідчого відділення Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУПН в Одеській області, ОСОБА_1 було ознайомлено з листом №4/ДТП-2150 від 19.09.2019 року (а.с.142 зворотній бік).

Слід зазначити, що станом на день притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 мав два діючих дисциплінарних стягнення у вигляді «догани» накладеної наказом ГУПН в Одеській області №2237 від 12.09.2019 року та «суворої догани» накладеної наказом ГУНП в Одеській області від 07.11.2019 року (а.с.155 зворотній бік-156), а тому, суд дійшов висновку, що застосування більш суворого покарання у вигляді попередження про неповну посадову відповідність не порушує вимог закону.

Відповідно до статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Достатніх доказів на спростування позиції відповідача, позивачем під час розгляду справи не надано.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова 15-а, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування Наказу №224 від 28.01.2020 року, начальника Головного управління національної поліції в Одеській області Беха О.В., яким слідчого слідчого відділення Чорноморського відділення Овідіопольського відділу поліції ГУНП в Одеської області підполковника поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Балан Я.В.

.