Ухвала суду № 98635699, 28.07.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

28.07.2021

Справа № 642/4609/21

Провадження №1-кс/642/2432/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою

24 липня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., за участю секретаря Алфьорової І.Р., прокурора Григор*єва С.В., захисника Врагова І.В., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві Авдєєвої Н.Г. у кримінальному провадженні № 42021051110000018 від 07.06.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вінниця, з вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого, начальника прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Дворічна) головного оперативно-розшукового відділу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021051110000018 від 07.06.2021 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює групою прокурорів у складі прокурорів Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил та Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України (військовослужбовець) ОСОБА_1 , 26.06.2019 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, який діє й на теперішній час.

Відповідно до контракту громадянин України ОСОБА_1 , ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження громадянами України військової служби в Держаній прикордонній службі України, добровільно вступає на військову службу за контрактом і бере на себе зобов`язання додержуватись Конституції України, законів України, Статутів ЗС України, Кодексу професійної етики військовослужбовця ДПС України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження військової служби, а також виконувати накази старших начальників; виконувати службові обов`язки військовослужбовця, вимоги посадової інструкції; не використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб; не допускати впливу членів сім`ї або інших осіб на виконання своїх службових обов`язків, якщо їх інтереси не збігаються з покладеними завданнями та/або суперечать їм, а також не вчиняти інших корупційних правопорушень; дотримуватись вимог військової дисципліни, визначеного в органі Державної прикордонної служби України розпорядку дня; не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних правопорушень; дотримуватись обмежень визначених для військовослужбовців законодавством.

Окрім того, ОСОБА_1 склав військову присягу на вірність народу України. ОСОБА_1 , вступаючи на військову службу, присягнув завжди бути вірним і відданим народу України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.

Наказом начальника 4 (Харківського) прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №41-ОС від 27.01.2021 майора ОСОБА_1 призначено на посаду начальника прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Дворічна) головного оперативно-розшукового відділу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Відповідно до Посадової інструкції начальника прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Дворічна) головного оперативно-розшукового відділу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , зобов`язаний:здійснювати організацію та контроль за веденням оперативно-розшукової діяльності на ділянці відповідальності, визначати завдання підрозділам та персоналу на здійснення оперативно-розшукової роботи; здійснювати контроль за виконанням прикордонним оперативно-розшуковим відділом вимог законодавства України; виконувати завдання із забезпечення недоторканості державного кордону.

Крім того, начальник прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Дворічна) головного оперативно-розшукового відділу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України

ОСОБА_1 має право: надавати вказівки, визначати завдання персоналу, вимагати їх неухильного виконання; особисто здійснювати оперативно-розшукову діяльність в повному обсязі.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім військовослужбовців строкової служби, курсантів військових навчальних закладів, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, відповідно до Закону України «Про державну прикордонну службу України», поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» відповідно.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 18 КК України спеціальним суб`єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб`єктом якого може бути лише певна особа.

Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Тобто, підполковник ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Дворічна) головного оперативно-розшукового відділу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, є службовою особою.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на військових посадових осіб Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Згідно ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» військовим посадовим особам Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Корупція, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», – це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, маючи злочинний умисел, направлений на одержання службовою особою неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, на початку 2021 року, точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено, у ході виконання своїх службових обов`язків, створив умови для одержання від раніше знайомої йому громадянки України ОСОБА_2 (особи зі зміненими анкетними даними) неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів за безперешкодне переміщення товарів народного споживання через державний кордон України.

Так, в той же час в ході телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що у зв`язку з призначенням його на посаду начальника відділу в одному із прикордонних загонів Харківської області, він може забезпечити безперешкодне переміщення товарів народного споживання через державний кордон України на територію Російської Федерації, однак виключно у випадку надання йому грошових коштів у розмірі 1900 доларів США за кожен кубічний метр товару.

Водночас, усвідомлюючи протиправність наведених вище вимог

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (особа зі зміненими анкетними даними), з метою викриття та припинення злочинної діяльності ОСОБА_1 , звернулася до правоохоронних органів із відповідною заявою.

В подальшому, приблизно в червні 2021 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, під час телефонної розмови

ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 (особі зі зміненими анкетними даними) про те, що вартість його послуг за забезпечення безперешкодного переміщення через державний кордон України товару до м. Москва буде складати 1900 доларів США за кубічний метр товару, а до м. Бєлгород –1500 доларів США за кубічний метр товару.

18.06.2021 приблизно о 15:00, ОСОБА_2 (особа зі зміненими анкетними даними), перебуваючи на стоянці супермаркету «Восторг», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 134-Б, за попередньо досягнутою домовленістю з ОСОБА_1 , передала товари народного споживання у кількості приблизно 8,5м3 не встановленій в ході досудового розслідування особі на ім`я ОСОБА_3 , яку зазначив ОСОБА_1 .

В подальшому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 (особі зі зміненими анкетними даними), що сума його послуг за безперешкодне переміщення переданих нею товарів складатиме 12 750 доларів США.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , з використанням свого службового становища, 17.07.2021 приблизно о 13:00, перебуваючи в пункті обміну валют, розташованого за адресою: м. Харків, вул. 23-го Серпня, 2, одержав від ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 9 900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до долара США еквівалентно 270 175,95 гривень (двісті сімдесят тисяч сто сімдесят п`ять гривень 95 коп.) за сприяння у безперешкодному переміщенні поза межами встановлених пунктів пропуску митного та прикордонного контролючерез державний кордон України на територію Російської Федерації, а саме до м. Бєлгород, товарів народного споживання.

23.07.2021 приблизно о 12:00 ОСОБА_1 , будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, перебуваючи в приміщенні кафе «Компания» за адресою: м. Харків, вул. Ромена Ролана, буд. 7-а, одержав від ОСОБА_2 (особи зі зміненими анкетними даними) другу частину неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 2 850 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят) доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до долара США еквівалентно 77 495,77 гривень (сімдесят сім тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень 77 коп.) за сприяння у безперешкодному переміщенні через державний кордон України на територію Російської Федерації товарів народного споживання поза межами встановлених пунктів пропуску митного та прикордонного контролю.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що відносно ОСОБА_1 існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовуються тим що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання на території м. Куп`янськ Харківської області (тобто у власності будь якої нерухомості придатної для проживання), а тому відправившись за місцем проживання у м.Одеса, отримає умови за яких зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду та і в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім цього вказані обставини створять складності явки або запізнення підозрюваного до органу досудового розслідування та суду. В той же час являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини місцезнаходження військової частини в якій ОСОБА_1 проходить військову службу, в будь-який час, може змінитись на іншу область враховуючи проведення бойових дій на території Донецької та Луганських областях, що створить додаткові умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, ОСОБА_1 не має на утриманні дружини та дітей, що вказує на відсутні міцних соціальних зв`язків, жодних даних щодо утримання батьків не встановлено. Вказані обставини створюють передумови уникнути підозрюваного від кримінальної відповідальності переховуватися від органу досудового розслідування або суду. В той же час вищевказаний злочини останній вчинив з метою особистого збагачення поєднуючи свої дії з вимаганням неправомірної вигоди. що є кваліфікуючою ознакою даного виду злочинну. В той же час з метою конспірації під час вчинення своїх злочинних дій ОСОБА_1 використовував низку засобів конспірації, а саме при отриманні першої частини неправомірної вигоди у сумі 9900 доларів США ОСОБА_1 будучи співробітником правоохоронного органу та володіючи знаннями про форми та методи фіксування злочинів у сфері службової діяльності, а саме отримання неправомірної вигоди умисно створив умови при яких зустрівся з ОСОБА_2 у пункті обміну валют, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , при цьому після отримання грошових коштів у ОСОБА_2 перевірив їх у касі обмінного пункту на можливе помічення спеціальними засобами або фарбами з метою викриття його злочинної діяльності; Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що після затримання гр. ОСОБА_1 на даний час не проведено обшуки у інших місцях можливого проживання ОСОБА_1 , які підлягають встановленню в ході досудового розслідування, враховуючи, те що в ході проведення слідчих дій не знайдено в повному обсязі предмет неправомірної вигоди, який передавався гр. ОСОБА_1 перший раз, а тому пошуку та відшуканню підлягають грошові кошти в сумі 9600 доларів США. Крім того, на даний час не встановлено інші документи, які матимуть суттєве значення для досудового розслідування, а відтак ОСОБА_1 перебуваючи на волі може знищити, сховати або спотворити вказані документи та предмет неправомірної вигоди; Незаконно впливати, заявника, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на заявника, свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, понятим, експертам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин; Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для гр. ОСОБА_1 незаконно впливати, заявника, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження; Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби в Державній прикордонній службі України за контрактом, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення тяжкого корупційного злочину.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, які викладені в тексті клопотання. Заперечував проти застосування особистого зобов`язання, застави, особистої поруки, домашнього арешту з мотивів, викладених в клопотанні.

ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати йому запобіжний захід, не пов*язаний із позбавленням волі.

Захисник також вважав недоцільним обрання стосовно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання слідчого з додатками, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого з огляду на наступне.

Підозра ОСОБА_1 повністю підтверджується: показами свідка ОСОБА_2 (особи зі зміненими анкетними даними) від 07.06.2021, 22.07.2021, 23.07.2021; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 17.07.2021; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 23.07.2021; протоколом затримання від 23.07.2021 ОСОБА_1 ; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 від 23.07.2021; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення слід розуміти як наявність «розумної підозри», тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення. Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на обрання запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжній захід, що обирається.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та може буде застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого злочину, пов`язаного із корупцією, оцінюючи сукупність обставин, а саме те, що ОСОБА_1 , раніше не судимий, працює, неодружений, і усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк з конфіскацією всього особистого майна, ОСОБА_1 , з метою уникнення покарання може переховуватися від слідства та суду, знищити, сховати або створити будь-яку з речей або документів, що можуть мати істотне значення для слідства, незаконно впливати на свідка, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, або вчинити інший злочин для уникнення покарання, і тому суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, а тому обирає ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 г. Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

При цьому, слід зауважити, що у розумінні положень наведених у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В контексті ст. 5 Конвенції про захист. прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Відповідно до вимог ст.ст. 182, 183 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 181 600 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, –

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві Авдєєвої Н.Г. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 20 вересня 2021 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання

ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України, тобто з 23.07.2021 року.

Строк дії ухвали – до 20 вересня 2021 року.

Визначити суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 181 600 грн. 00 коп., які необхідно внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.

(реквізити для сплати застави: Отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249, Банк отримувача ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача: 820172, Рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (анкетні дані змінено) та іншими свідками, понятими, експертами.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 28.07.2021

Слідчий суддя В.Г. Пашнєв