Рішення № 98635374, 23.07.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7137/20

2/415/752/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Жукової Д.Д.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094), представник позивача Кіріченко Віталій Михайлович (адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 18 жовтня 2012 року в загальному розмірі 12 782,83 грн станом на 28 вересня 2020 року, яка складається з наступного: 2 695,54 грн – заборгованість за кредитом, 2 036,93 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 6 616,12 грн. – заборгованість за пенею, 1 434,24 – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 уклала з АТ КБ «ПриватБанк» генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 18 жовтня 2012 року, та отримала кредит у розмірі 2 944,81 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,833% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між нею і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку із чим станом на 28 вересня 2020 року має заборгованість у сумі 12 782,83 грн., яка складається з наступного: 2 695,54 грн – заборгованість за кредитом, 2 036,93 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 6 616,12 грн. – заборгованість за пенею, 1 434,24 – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Ухвалою від 17 грудня 2020 року, справу прийнято до провадження суддею Луньовою Д.Ю., відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками не отримала, кореспонденція неодноразово повернулась неврученою з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою». Про дату, час та місце розгляду справи відповідач також повідомлялась шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада».

Станом на дату розгляду справи відзив від відповідача на адресу суду не надходив, клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

З урахуванням положень ст. ст. 223, 280 ЦПК України та позиції позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивач має банківську ліцензію за № 22 на право надання банківських послуг від 05 жовтня 2011 року, визначених ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та інші дозволи НБУ щодо здійснення банківської діяльності та Статут АТ КБ «ПриватБанк».

Як вбачається з матеріалів справи, 09 березня 2012 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій остання підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування та кредитування, які розміщені в рекламному буклеті, становить між сторонами Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом сторін у заяві (а.с. 10).

18 жовтня 2012 року ОСОБА_1 підписала генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт у ПриватБанку.

Згідно з цією угодою сторони погодили сприятливі умови виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором № SAMDN50ОТС002956879 від 29 березня 2010 року.

Розділом 1 генеральної угоди сторони погодили зменшити розмір заборгованості, що виникла у період з дати надання позичальнику кредиту, а саме відсотки на 291,58 грн, комісію на 137,22 грн, та штраф на 1005,44 грн.

Відповідно до Розділу 2 генеральної угоди банк зобов`язався надати позичальнику строковий кредит в сумі 2 944,81 грн на строк 12 місяців, з 18 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2013 року, шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі, в сумі 2 944,81 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплачувати проценти в розмірі 0,833% на місяць на суму залишку заборгованості в зазначені в Заяві, Умовах та правилах строки. Погашати заборгованість позичальник зобов`язалась щомісячно в строк з «01» по «25» число кожного місяця, платежем у сумі 259,08 грн., що складається із заборгованості по кредиту, процентам, а також інших витрат відповідно до Умов і Правил.

Пунктом 2.2 генеральної угоди встановлений обов`язок позичальника сплатити банку штраф в розмірі 1 434,24 грн у разі порушення строків погашення заборгованості, зазначених в цій угоді, Умовах та Правилах надання продукту кредитних карт більше ніж на 31 день.

Відповідно до п. 2.8 При порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої зазначено в Умовах та правилах за кожен день прострочки.

Позичальник зазначила, що ознайомилась та погоджується з Умовами та Правилами та своїм підписом підтверджує факт надання повної інформації про умови кредитування. Відповідач погодилась, що дана Генеральна угода разом з запропонованими позивачем Умовами та правилами, Тарифами складають між нею та Банком кредитний договір.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 18 жовтня 2012 року, станом на 28 вересня 2020 року, згідно з яким заборгованість за кредитом – 2 695,54 грн, заборгованість за процентами 2036,93 грн, заборгованість по пені 6 616,12 грн, штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди – 1 434,24 грн. Загальний розмір заборгованості – 12 782,83 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Оскільки відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором від 18 жовтня 2012 по поверненню суми кредиту та сплати відсотків за його користування, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 2 695,54 грн та штрафу, передбаченого п. 2.2 Генеральної угоди в розмірі 1 434,24 грн - обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Разом із тим, розглядаючи вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 2 036,93 грн суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 12 місяців - до 31 жовтня 2013 року включно.

Відтак, у межах строку кредитування до 31 жовтня 2013 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 25 числа кожного місяця. Починаючи з 01 листопада 2013 року відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові Великої Палати від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Тому заборгованість по відсоткам у даній справі підлягає стягненню в межах погодженого сторонами строку кредитування, яка, згідно, наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 31 жовтня 2013 року складає 297,55 грн (а.с. 5).

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 6 616,12 грн з відповідача, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання зазначених вище положень закону Кабінет Міністрів України розпорядженням №1053-р від 30 жовтня 2014 року, та розпорядження №1275-р від 02 грудня 2015 року затвердив перелік населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція (АТО).

Згідно з положень «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» м. Лисичанськ, Луганської області входить у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з повідомлення Управління адміністративних послуг Лисичанської міської ради Луганської області від 04 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , зареєстрована з адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, на відповідача розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій із зобов`язань за кредитними договорами у період проведення антитерористичної операції, оскільки банкам заборонено нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості нарахування пені було здійснено за період з 01 жовтня 2014 року по 28 вересня 2020 року.

Враховуючи викладене, вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення з відповідача заборгованості по пені в розмірі 6 616,12 грн не підлягають задоволенню за необґрунтованістю, а тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного кредиту в розмірі 2 695,54 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 297,55 грн та штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди – 1 434,24 грн, а всього – 4 527,33 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 728,03 грн. (4427,33/12 782,83х2102,00).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», представник позивача Кіріченко Віталій Михайлович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Кредитним договором у розмірі 4 427 (чотири тисячі чотириста двадцять сім) гривень 33 копійки та судовий збір в розмірі 728 (сімсот двадцять вісім) гривень 03 копійки.

Відповідно до ст. 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Д.Ю. Луньова