Рішення № 98635011, 29.07.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2613/21

Провадження № 2/345/851/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2021 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої-судді Кардаш О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Калуський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Івано-Франківськ), приватний нотаріус Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з вказаним позовом посилаючись на те, що 10.06.2021 вона не змогла здійснити у банкоматі операцію щодо зняття готівки зі своєї банківської картки. Звернувшись до банку їй було повідомлено, що на кошти на її рахунку накладено арешт відділом ДВС. Звернувшись до відділу ДВС, позивач отримала копію постанови державного виконавця від 22.04.2021 про відкриття виконавчого провадження та постанову від 22.05.2021 про накладення арешту на грошові кошти та інші документи. Як вбачається зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Харківської області від 20.09.2019 року за № 5345 з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» підлягає примусовому стягненню заборгованість в розмірі 5 309,46 грн. Позивач, вважає, що виконавчий напис нотаріуса № 5345 від 20.09.2019 підлягає визнанню таким, що не підлягає до виконання, виходячи з наступного. Як вбачається з вказаного виконавчого напису, позивач є боржником за кредитним договором № 2000731770 від 06.09.2012, укладеним з ПАТ «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору факторингу № 24/03/17/1 від 24.03.2017 року було ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору факторингу від 28.12.2018 року № 28/12/18 є Відповідач ТОВ «Фінансова компанія управління активами». Таким чином, на підставі вказаного приватний нотаріус Остапенко Є.М. дійшов до висновку про те, що відповідач набув право грошової вимоги до позивача. Проте, в обґрунтування вказаної обставини, у виконавчому написі не вказано про наявність оригіналу Договору № 2009731770 від 06.09.2012, виписки з особового рахунку на підтвердження наявної безспірної заборгованості позивача. Враховуючи, що згідно Розділу І Надання кредиту Договору № 2000731770 строк кредиту складає 24 місяці, а згідно п. 1.4.1 вказано, що Позивальник має повернути суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов`язання не пізніше 06.09.2014, позивач вважає, що станом на момент вчинення виконавчого напису сплила позовна давність як до основної вимоги, так і до додаткових вимог, враховуючи що спірним виконавчим написом стягнута заборгованість за період з 23.03.2017 по 11.09.2019.Також, як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису, право вимоги неодноразово переходило до різних юридичних осіб, в тому числі і перейшло до відповідача, однак всупереч правовому висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 11.07.2019 по справі №461/4609/16-ц (провадження № 61-25315св18), жодного разу позивачу не було повідомлено відомостей про перехід права вимоги до кожного з таких кредиторів. Окрім цього, у виконавчому написі вказано, що цей напис вчинено приватним нотаріусом Остапенком Є.М. на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172. Вказаним п. 2 Постанову КМУ № 1172 було доповнено згідно постанови КМУ від 26 листопада 2014 № 662. Однак, враховуючи, що п. 2 даного Переліку визнано нечинним згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017у справі № 826/20084/14, приватний нотаріус не мав правових підстав для встановлення безспірності заборгованості, оскільки відсутня законна процедура встановлення такої безспірності. Отже, враховуючи викладене можна однозначно стверджувати, що приватний нотаріус Остапенко Є.М. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та посилався не нечинні норми Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат». А тому, на підставі викладеного позивач просить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5345 вчинений 20.09.2021 приватним нотаріусом Остапенко Є.М. та стягнути із відповідача судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За згодою позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 2000731770 від 06.09.2012, загальна сума кредиту складає 4 520 грн., а строк кредиту 24 місяці (а.с. 15). На підставі даного договору 20.09.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виплачені в строк коштина користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами», якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 28/12/18 від 28.12.2018 року, якому в свою чергу відступлено ПАТ «ОТП Банк» на підставі Договору факторингу № 24/03/17/1 від 24.03.2017. Стягнення заборгованості проводиться за період з 23.03.2017 по 11.09.2019, загальна заборгованість боржника становить 5 309,46 грн. (а.с. 14).

Як наслідок директор відповідача – ОСОБА_2 звернувся до Калуського МВ ДВС із заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого напису № 5345 від 20.09.2019 відносно боржника ОСОБА_1 (а.с.10) , у зв`язку з чим головним державним виконавцем Іванців Г.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65230624 від 22.04.2021 про звернення стягнення із боржника ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 5 309,46 грн. (а.с. 11).

Постановою про арешт коштів боржника від 21.05.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках та належать ОСОБА_1 (а.с. 12)

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачуможливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів; нормативно-правовий акт № 1172 від 29.06.1999, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 від 22.02.2017 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №622 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин 2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості».

Таким чином, оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості виключено з переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а отже нотаріус не мав права видати виконавчий напис у спірних правовідносинах.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

Відповідач та треті особи будь-яких доказів суду не подали, а отже з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТзОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» зазначений у написі є безспірним.

Окрім цього відповідно цього відповідно до кредитного Договору № 2000731773 строку кредиту складає 24 місяці, тому станом на момент вчинення виконавчого напису сплила позовна давність, як до основної вимоги так і до додаткових вимог, враховуючи, що спірним виконавчим написом стягнута заборгованість за період з 23.03.2017 по 11.09.2019. Також в матеріалах справи відсутні відомості про перехід права вимоги від ПАТ «ОТП Банк», з яким позивачем було укладено кредитний договір від на підставі якого здійснюється стягнення заборгованості, до кожного із кредиторів.

Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся до суду одразу після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечила наявність боргу. Це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

За таких обставин нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, не надав копії кредитного договору, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Враховуючи викладене, оскільки оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, суд вважає за необхідне визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача слід також стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» та керуючись ст.ст. 141, 259,263-265,280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5345, вчинений 20.09.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» заборгованості у сумі 5309,46 гривні.

Стягнути із Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» (08200, Стельмаха, 9-А, офіс 203 м. Ірпінь Київська область, ЄДРПОУ 35017877) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 гривень та витрати за надання правової допомоги у розмірі 2 500, 00 гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: