Ухвала суду № 98634996, 29.07.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11879/21

Провадження № 1-кс/344/4677/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Харуна Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Міськів О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за № 12021091010000712 від 27.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий умисний насильницький злочин проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.

27 липня 2021 року близько 18 год 20 хв у середині закинутого складського приміщення, яке розташоване позаду нічного клубу «Atmosfera», що по вул. Гетьмана Мазепи, 168, в м. Івано-Франківську, перебували ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які розпивали алкогольні напої. У подальшому до них прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

У ході спілкування ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_1 про те, що між нею та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт під час якого останній наніс їй декілька ударів ціпком у ділянки спини та обличчя.

З метою вирішення вказаного конфлікту ОСОБА_1 покликав ОСОБА_2 на вулицю. Надалі, перебуваючи неподалік вищевказаного закинутого складу, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, у ході якого, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , діючи умисно, ОСОБА_1 завдав потерпілому декілька ударів кулаками у ділянку голови. У цей час потерпілий ОСОБА_2 відійшов на декілька кроків назад, після чого ОСОБА_1 , продовжуючи протиправні дії, діючи умисно, наніс цілеспрямований удар кулаком лівої руки у голову ОСОБА_2 справа, після якого останній впав на землю. Після цього у конфлікт втрутилась ОСОБА_4 , яка відтягнула ОСОБА_1 від потерпілого.

У результаті неправомірних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 згідно довідки КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 27.07.2021 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, субдуральної гематоми, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Після вчинення протиправних дій ОСОБА_1 затримано працівниками поліції, а потерпілого ОСОБА_2 доставлено в приміщення КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», що по вул. Федьковича, 91, в м. Івано-Франківську, де ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 помер.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

27 липня 2021 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 28 липня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Братківці Тисменицького району Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, не одружений, офіційно не працюючий, раніше засуджений вироком Тисменицького районного суду від 27.06.2014 за ч. 1 ст. 115 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколах огляду місця події, протоколах допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , належать до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

З вищевикладеного вбачається, що є обґрунтований ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органу досудового розслідування та суду), який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як усвідомлює, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено виключно у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, в останнього відсутні міцні соціальні зв`язки.

Крім того, вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на свідків). Так, підозрюваний ОСОБА_1 в разі обрання йому іншого менш суворого запобіжного заходу об`єктивно матиме можливість вчиняти тиск на свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , оскільки підозрюваний з ними знайомий, проживає неподалік.

Окрім цього є обґрунтований ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення), який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив умисний тяжкий злочин.

Більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти вищевказаним ризикам. Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. З цих же міркувань недостатнім є і застосування інших більш м`яких запобіжних заходів. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , не виключатиме ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, можливості незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам.

З урахуванням п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , спричинив загибель людини, вважає, що є необхідність не визначати розмір застави.

З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити без визначення застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечила щодо задоволення даного клопотання, просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Окрім того у відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Так, 27 липня 2021 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 28 липня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений проти здоров`я особи, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до ч. 2 ст. 121 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, та те, що він раніше судимий.

Доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Братківці Тисменицького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 24 вересня 2021 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури м.Івано-Франківська Харуна Ю.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.