Рішення № 98634893, 27.07.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2194/21

2/215/1947/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О.

за участю секретаря Головко Д.В.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 21318 грн. 84 коп. – заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 05.05.2014, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 19985 грн. 24 коп., в тому числі: 19985 грн. 24 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1333 грн. 60 коп. – заборгованість за простроченими відсотками. При цьому посилається на те, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в зв`язку з чим підписала заяву б/н від 05.05.2014, згідно з якою їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, визначеному Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а також надано кредитну картку. У порушення умов договору відповідач не повернула своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за простроченим кредитом та простроченими відсотками на загальну суму 21318 грн. 84 коп. та судовий збір у розмірі 2270 грн..

Ухвалою від 28.04.2021 відкрито провадження у справі, визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Ухвалою від 20.05.2021 розгляд справи відкладено в зв`язку з відсутністю у суду відомостей про отримання відповідачем копій ухвали від 28.04.2021 та позовної заяви з додатками.

08.06.2021 до суду повернувся конверт з копіями ухвали від 28.04.2021 і позовної заяви з додатками, що направлялись відповідачу на адресу її реєстрації, із відміткою пошти про причини їх невручення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвалою від 23.06.2021 розгляд справи відкладався через не направлення відповідачу судових повісток в зв`язку з відсутністю у суду знаків поштової оплати.

В зв`язку з відсутністю у суду відомостей про отримання відповідачем судової повістки у судовому засіданні було оголошено перерву до 27.07.2021.

Згідно з інформацією «Укрпошти» про направлення відповідачу судової повістки її 26.07.2021 повернуто суду з відміткою про причини невручення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За вимогами п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, – за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Оскільки судова повістка надсилалась відповідачу за її зареєстрованим місцем проживання, та враховуючи, що відповідач не повідомила суд про зміну адреси проживання, тому з урахуванням вищезазначених вимог процесуального закону, суд доходить висновку, що остання була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомила, відзиву, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

З урахуванням викладених обставин, судом за згодою представника позивача, викладеною у позовній заяві, 27.07.2021 постановлено ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ) звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі – позивач) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 05.05.2014 (копія, а.с.14).

Вказана заява містить персональні та контактні дані ОСОБА_1 , проте в ній відсутні будь-які інші відомості, зокрема щодо видачі бажаної кредитної карти (не зазначено номер кредитної карти та її вид), умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки, пені і штрафів.

Натомість у вищезгаданій заяві вказано, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами. Екземпляр договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом роздруківкии з офіційного сайту www.pb.ua та зобов`язалась виконувати вимоги Умов і Правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомиться із їх змінами на сайті ПриватБанку www.pb.ua.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку затверджених наказом від 31.03.2014 №СП-2014-6633715 (а.с.20, 21-50).

Відповідно до Довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 05.05.2014, термін дії 03/18 та № НОМЕР_2 , дата відкриття 11.10.2017 термін дії 09/21 (а.с.17).

З Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) вбачається, що 05.05.2014 відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , а 20.10.2014 на нього встановлено кредитний ліміт 0,00 грн. За період з 05.10.2016 по 15.10.2020 відбувалось збільшення кредитного ліміту, зокрема 05.10.2016 збільшено кредитний ліміт до 500 грн., 26.05.2017 – до 5000 грн., 08.09.2017 – до 11000 грн., 19.10.2017 – до 16000 грн., 14.12.2018 – до 18000 грн., 18.04.2019 – до 20000 грн., а 15.10.2020 зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн. (а.с.18).

З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період із 05.05.2014 по 15.03.2021 вбачається, що з 05.05.2014 розпочався рух коштів по кредитній картці № НОМЕР_1 , а 28.09.2017 здійснена відповідачем остання операція за вказаною шляхом проведення оплати, а по картці № НОМЕР_2 рух коштів розпочався 16.10.2017 та остання операція по ній проведена відповідачем 15.03.2021 (а.с.59-75).

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав також розрахунки заборгованості за договором №б/н від 05.05.2014, згідно з яким станом на 31.05.2015 заборгованість відповідача відсутня (а.с.9). Станом на 30.06.2019 заборгованість відповідача складала 18045 грн. 24 коп., з яких: 18045 грн. 24 коп. – заборгованість за поточним тілом кредиту (а.с.10-14). За розрахунком станом на 16.03.2021 заборгованість відповідача складає 21318 грн. 84 коп., з яких: 19985 грн. 24 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту та 1333 грн. 60 коп. – заборгованість за простроченими відсотками (а.с.15-16).

Таким чином, відповідач, користуючись кредитним рахунком здійснювала погашення кредиту, однак робила це не своєчасно та не в повному обсязі, що знайшло своє відображення у вказаних розрахунках заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.

Підставою позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, укладеного шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, та стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При укладанні Договору сторони керувались частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то він вправі вимагати захисту своїх прав через суд – шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Вирішуючи вимогу в частині повернення тіла кредиту, суд враховує наступне.

Беручи до уваги Анкету-заяву та виходячи з положень ст.ст.626, 628, 1046 ЦК України, суд встановив, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір позики, за узгодженими умовами якого позивач передав у власність відповідачу грошові кошти, а остання зобов`язувалась повернути позикодавцеві таку ж їх суму. При цьому, укладений між сторонами кредитний договір від 05.05.2014 у вигляді підписання відповідачем Анкети-заяви, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи, що строк повернення отриманих грошових коштів сторонами у Анкеті-заяві не встановлено, зобов`язання з їх повернення виникає у відповідача протягом строку, визначеного законом, з дня пред`явлення позивачем вимоги про це, тобто у даній справі - з дня пред`явлення позову.

Надані позивачем розрахунки заборгованості відповідача за договором містять відомості про витрати клієнтом кредитних коштів та про суми погашення за наданим кредитом, з якого вбачається, що за період з 05.05.2014 по 16.03.2021 нею повертались позичені кошти, але не в повному обсязі і її заборгованість станом на 16.03.2021 за тілом кредиту (простроченим) складає 19318 грн. 84 коп.

Тому, виходячи з положень ст.1049 ЦК України, суд вбачає правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неповернутої частини позики у вищезазначеній сумі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача прострочених відсотків суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Анкеті-заяві позичальника від 05.05.2014 процентна ставка, її розмір, порядок нарахування не зазначені.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту в частині заборгованості за простроченими відсотками, посилається на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємну частини договору.

При цьому доказів на підтвердження того, що саме з цим Витягом з Умов та правил відповідач ознайомилась і погодилась, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, пені, штрафів та саме у зазначеному в цих документах розмірі, що додані банком до позовної заяви, не доведено.

Правила частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України до спірних відносин застосуванню не підлягають, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період – з часу виникнення спірних правовідносин (05.05.2014) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (31.03.2021), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливих для задоволення позову.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 2-4 статті 12 та частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд дійшов висновку про не доведення позивачем, що саме надані ним Умови та правила є складовою кредитного договору і що саме ці Умови і правила відповідач мала на увазі, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. А тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками у заявленому розмірі станом на 16.03.2021 відсутні.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту по кредитному договору № б/н від 05.05.2014 у розмірі 19985 грн. 24 коп..

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на суму 19985 грн. 24 коп. – заборгованості за кредитом, відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню (пропорційно розміру задоволених вимог) понесені останнім судові витрати, а саме 2128 грн. 00 коп. судового збору.

Позивачем при подачі позовної заяви заявлялось клопотання про огляд веб-сайту.

Згідно з частиною 7 статті 85 ЦПК України у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем долучено до позовної заяви Витяг із Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк», в тому числі розділ 2.1.1 останніх.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не наведено достатнє обґрунтування необхідності огляду доказу за місцезнаходженням та відповідачем не подано будь-яких заперечень стосовно наданих позивачем доказів, суд приходить до висновку, про недоцільність здійснення такого огляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) 19985 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 24 коп. – заборгованості за кредитним договором б/н від 05.05.2014 та 2128 (дві тисячі сто двадцять вісім) гривень – витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне рішення складено 27.07.2021.

Суддя: