Рішення № 98632078, 27.07.2021, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/165/21

Номер провадження: 2/365/192/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 липня 2021 року смт Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Денисенко Н.О.

секретар

судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

8 квітня 2021 року (за інформацією про відправлення) представник позивача за довіреністю Гребенюк О.С. звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 28 березня 2018 року відповідач звернувся до позивача із заявою з метою отримання банківських послуг. При підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови) та Тарифами Банку складає між сторонами Договір про надання банківських послуг (далі – Договір від 28 березня 2018 року). Відповідач ознайомлений з умовами, що діяли станом на момент підписання заяви, що підтверджується його підписом у анкеті-заяві. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було надано кредит у розмірі 200000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У порушенням зобов`язань за кредитним Договором від 28 березня 2018 року відповідач зобов`язання за цим договором не виконав та ухиляється від їх виконання, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 15 березня 2021 року у розмірі 219886,67 грн, з яких, 192594,71 грн - за тілом кредиту, 27271,96 грн - по процентам за користування кредитом, тому просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість у зазначеному розмірі та сплачені судові витрати у розмірі 3298,00 грн.

У відзиві на позов відповідач позов не визнає повністю, посилаючись на те, що позивач звернувся з позовом 16 березня 2021 року, проте не зазначив, на яких суттєвих умовах був укладений Договір від 28 березня 2018 року. Зокрема не надав доказів щодо розміру наданого відповідачу кредиту, щодо узгодження з ним розміру відсоткової ставки та терміну, на який видавався кредит та строку його повернення, щодо замовлених банківських послуг та щодо отримання ним банківської кредитної карти, типу та строку її дії.

Позивач у якості доказів надав єдиний документ, який містить підпис відповідача,– анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг від 28 березня 2018 року, б/н. Інші документи, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, не містять жодного його підпису та підпису з боку позивача. На них не зазначено посади підписанта, прізвища, ім`я та по батькові підписанта та відсутня печатка банку.

Розрахунки щодо нарахування процентів за користування кредитом позивач обґрунтовує умовами, викладеними у Анкеті-заяві та Умовами і правилами надання банківських послуг, розміщених на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Проте в Анкеті-заяві відсутня інформація щодо розміру кредиту та відсотків за користування ним, розмір яких із ним не погоджувався. Відсутні докази ознайомлення його із Умовами та Тарифами. Не надано доказів, що саме ці Тарифи діяли станом на 2018 рік та який саме тип картки було йому видано, що відповідач отримав оригінали зазначених документів, у зв`язку з чим неможливо їх вважати складовою частиною укладеного сторонами договору.

Позивач не надав доказів на підтвердження заборгованості. Розрахунок заборгованості не є таким доказом, оскільки не є первинним документом та створений позивачем в односторонньому порядку. Надана ж позивачем виписка підтверджує відсутність боргу, із якої вбачається, що банк незаконно здійснював списання нарахованих відсотків за користування кредитом, щомісячної комісії за обслуговування картки та щомісячні платежі за сервісом «Оплата частинами», сплата яких не передбачена Анкетою-заявою та не погоджена із ним. Внаслідок чого незаконно нарахував та списав грошові кошти в загальному розмірі 152620,01 грн. Факт надання йому кредитних коштів у розмірі 200000,00 грн не підтверджено належними та допустимими доказами. Він також не підключав послуги «Миттєва розстрочка», тому вимоги банку вважає незаконними та просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

У відповіді на відзив уповноважений представник позивача посилається на те, що відповідач підписав заяву про приєднання до Умов згідно зі ст. 634 ЦЦК України, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua). Заява з Умовами та Тарифами складає Договір про надання банківських послуг. На підставі цих документів відповідачу було відкрито картковий рахунок, ключем до якого є пластикова картка, яку відповідач отримав, та мобільний телефон, зазначений відповідачем у заяві. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування.

Розмір винагороди за послуги банку є невід`ємною частиною договору. На підтвердження позовних вимог позивач надав копію анкети заяви від 28 березня 2018 року, в якій зазначена вся необхідна інформація, заповнена особисто відповідачем, з якої чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду на укладення договору шляхом отримання кредитної картки «World Black Edition». Відповідно до Витягу із Тарифів відповідачу встановлено точну процентну ставку у розмірі 3,1% (37,20% на рік), зазначено розміри комісій та штрафів. Тобто сторонами були обговорені усі істотні умови Договору. Із розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та він користувався грошима, отримав кошти через банкомат, частково сплачував заборгованість за договором та здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів за допомогою отриманої ним вище зазначеної картки.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав копії кредитного Договору та паспорта відповідача, розрахунок заборгованості, виписку по рахунку та довідки.

Відповідач в свою чергу не спростував наданий позивачем розрахунок, контрозрахунок не надав, судово-економічна експертиза в справі не призначалась.

Посилання відповідача на ДСТУ 4163-2003 щодо невідповідності позовної заяви вимогам оформлення документів є безпідставними, адже цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи. Наданий розрахунок заборгованості підписаний повноважною особою.

Отримання відповідачем кредитних карток засвідчена наданою довідкою.

При укладенні Договору банк надав відповідачу всю необхідну інформацію у письмовому вигляді. Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на ці правовідносини, оскільки кошти надавались у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач надав свою згоду на зміну кредитного ліміту, при цьому банк керувався п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4.

Розрахунок заборгованості є не первинним документом, а інформаційним. Тому позивач надав виписку по рахунку як первинний документ.

Проведений відповідачем розрахунок не є належним доказом, оскільки останній не має спеціальних знань для цього.

Нарахування відсотків за відповідною ставкою проводиться на максимальний залишок відповідної заборгованості по тілу/простроченому тілу кредиту за період за спеціальною формулою. При цьому розмір коефіцієнта залежить від погашень заборгованості.

Оскільки відповідачу була оформлена кредитна картка «World Black Edition», яка має ряд переваг перед іншими картками, тому власник цієї картки сплачує за її обслуговування комісію, з чим був і ознайомлений відповідач при її отриманні.

Посилання відповідача на постанову ВСУ у справі № 342/180/17 не має правового відношення до цієї справи, оскільки на підтвердження своїх вимог банк надав всі необхідні документи, а саме, наказ про затвердження редакції Умов, які були чинні на момент підписання заяви позичальником, довідку щодо виданих кредитних карток відповідачу, що підтверджує строки їхньої дії та цільове призначення, фотографії про вручення кредитних карток, довідку про зміну кредитного ліміту, виписку по рахунку, що підтверджує використання кредитного карткового рахунку відповідачем, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків, тобто вчинення дій, що підтверджують усвідомлення відповідачем обов`язків щодо повернення кредиту та внесення плати за його використання.

Додані документи підтверджують чинність Умов та укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення відповідача до банку з метою подальшого укладення договору.

Щодо підключення відповідачем послуг за сервісом «Миттєва розстрочка» відповідно до п.п. 2.7.6.1.2.1, 2.7.6.1.2.2 Умов, то авторизація проводиться індивідуально для кожного клієнта шляхом введення та відправки ОТП-паролю, натискання клавіші, що озвучена як згода з умовами кредитного договору, введення логіна і пароля при авторизації в Приват24 та натискання клавіші «згоден» або «підтверджую» в ТСО, банкоматах ПриватБанку, при показі умов кредитного договору та після введення пін-коду кредитної картки, відправки SMS-команди chast2 на номер НОМЕР_1 , натискання клавіші «згоден» або «підтверджую» в системі електронних платежів Liqpay, мобільному додатку Sender або Приват24 Sender та натискання клавіші «згоден» при IVR обзвоні.

Відповідач 16 вересня 2018 року скористався цією послугою, що вбачається із виписки по рахунку, після чого були оформлені переноси заборгованості з кредитної картки. Відповідач «обнулив» свою заборгованість за використаний кредитний ліміт, який став доступний для використання ним, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання в рамках сервісу «Миттєва розстрочка» зі здійснення регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості. При цьому відповідач активно користувався цією послугою протягом тривалого часу та здійснював погашення заборгованості. Ця послуга не є окремим кредитним договором, а тільки додатковою послугою, для якої підписання окремого кредитного договору не вимагається.

Крім того, відповідач 22 липня 2018 року скористався сервісом «Оплата частинами», за якою утримується комісія в розмірі 4%.

Також позивач звертає увагу на те, що цей кредитний продукт має певні особливості. Договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання цього договору, він автоматично лонгується на той же строк (п. 1.1.7.11 Договору). Дія договору пролонговується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці.

Таким чином, заперечення відповідача нічим на обґрунтовані, на теперішній час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх обов`язків і не погашає заборгованості за Договором, чим порушує законні права та інтереси позивача.

Також позивач звертає увагу на те, що банком не заявлено вимоги про стягнення неустойки та комісії, тому ці заперечення не можуть бути прийняті судом.

У додаткових поясненнях до відповіді позивача на відзив на позов відповідач зазначає, що позивач не відповів по суті на поставлені ним запитання, а лише підтвердив необґрунтованість заявлених вимог. Як зазначає сам позивач, кредитування відбувалося наступним чином: шляхом встановлення кредитного ліміту на картку (овердрафт), застосування сервісу «Оплата частинами» та «Миттєва розстрочка». Звертає увагу на те, що він користувався карткою як звичайним платіжним засобом, тобто шляхом поповнення її власними коштами, зарахування коштів від інших осіб та сплатою таких власних коштів за власними потребами, що підтверджується й наданою позивачем випискою. Кожен із зазначених видів кредитування має свої особливості та умови. Кредитні кошти не надавалися позивачем одним платежем (траншем), як зазначає сам позивач, а окремими траншами. Тобто кожен із цих траншів слід розглядати як окремий кредит зі своїми умовами. Позивач просить стягнути суму основного боргу у розмірі 192594,71 грн, не зазначаючи її походження та відношення до певного виду сервісу. Позивач безпідставно в односторонньому порядку нарахував та списав грошові кошти у вигляді відсотків, комісії та інших платежів на загальну суму 152620,01 грн. Безпідставно й нарахована заборгованість по процентам у розмірі 27271,96 грн. Анкета-заява не містить жодної згадки про отримання кредитної картки та про умови кредитування. Умов він не підписував. Договір про банківське обслуговування укладався відповідачем із позивачем на підставі договору оферти, розробленої позивачем. Проте у заявці на приєднання відсутні умови щодо процентної ставки. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 19 квітня 2021 року клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику осіб задоволено частково. Клопотання про огляд веб-сайту залишено без задоволення.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 11 червня 2021 року за клопотанням відповідача витребувано від АТ КБ «Приватбанк» обґрунтований розгорнутий розрахунок заборгованості із зазначенням чітких періодів нарахування відсотків, отримання кредитних коштів, сум та інших складових розрахунку за Договором від 28 березня 2018 року, без номера, укладеним між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду від 11 червня 2021 року позивач надав суду виписку по кредитному рахунку відповідача. Крім того, зазначив, що за даним продуктом кредитні кошти надаються шляхом встановлення кредитного ліміту. Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту – як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через РОS-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові. Отже підтвердженням отримання клієнтом кредитних коштів є виписка по рахунку, яка в свою чергу є первинним бухгалтерським документом.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час і місце його проведення були належним чином повідомлені, представник позивача направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує повністю, відповідач про причини неявки не повідомив, направив свої заперечення та відзив на позов.

Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставин, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що 28 березня 2018 року між між АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем укладено кредитний договір, без номера, відповідно до умов якого ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов (а.с.25, 27-28, 29-74, 30-31 – копії анкети-заяви, Тарифи, Витяг із Умов та Статуту).

При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами, Пам`яткою та Тарифами Банку складає між сторонами Договір про надання банківських послуг.

04 квітня 2018 року відповідач звернувся до позивача із заявкою на актуалізацію даних про преміальній карті, у якій зазначив скориговану суму кредитного ліміту 200000,00 грн (а.с.26 – копія заявки).

Позивач відкрив відповідачу кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку та встановив кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку (а.с.14-22, 23, 24 – виписка, довідки).

Під документами, на які посилається позивач, зокрема Тарифи та Витяг з Умов, які визначають такі істотні умови договору як розмір відсотків, термін дії договору, а також строки платежів по кредиту (тіла кредиту та відсотків), підпис відповідача відсутній.

Інших доказів існування погоджених сторонами будь-яких істотних умов Договору від 28 березня 2018 року, крім зазначених вище, і з якими, як вважає позивач, відповідач був ознайомлений, позивач не зазначив.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за зазначеним Договором станом на 15 березня 2021 року становить 219886,67 грн, з яких, 192594,71 грн - за тілом кредиту, 27271,96 грн - по процентам за користування кредитом (а.с.10-13 – розрахунок).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 №342/180/17, Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, і лише факт підписання умов може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відповідачем не підписані Тарифи та Умови, а анкета-заява не містить положень про нарахування процентів та комісії.

Проте, як вбачається із виписки по рахунку, відповідач користувався кредитними коштами, зокрема послугами «Миттєва розстрочка» та «Оплата частинами», частково погашав заборгованість.

Долучена до позовної заяви анкета-заява від 28 березня 2018 року не містить істотних умов договору, Витяг з Умов, затверджених рішенням правління відповідно до протоколу № 4 від 25 січня 2018 року, не містить підпису відповідача щодо ознайомлення з їх змістом і такий факт ним заперечується. За положеннями приведених ст. 634 ЦК України споживач послуг банку може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений, отже доданий позивачем витяг з Умов не має необхідних ознак письмового договору між сторонами, оскільки суперечить вимогам ст.ст. 633, 634, 1055 ЦК України.

Суд вважає хибною позицію позивача про те, що на спірні правовідносини сторін не поширюються положення Закону України «Про захист прав споживачів».

Долучена до позову виписка по рахунку у встановленому порядку не спростована відповідачем наданням відповідних доказів згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, яка є первинним документом, що підтверджено Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, та з якої вбачається порядок використання кредитних коштів відповідачем, у тому числі й послугами «Миттєва розстрочка» та «Оплата частинами», суть якої полягає у переведенні у щомісячну розстрочку попередньої заборгованості відповідача та які були встановлені банком відповідачу у визначеному порядку.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц (постанова від 25 травня 2021 року).

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 28 березня 2018 року процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Договором від 28 березня 2018 року, посилається на анкету-заяву позичальника про приєднання до Умов, Тарифи Банку, Витяг з Умов, які розміщені на його сайті.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов, а також, що зазначені документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування, які відповідач не підписував.

Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом у справі, так як цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано банком при розгляді вказаної справи.

В цьому випадку також неможливо застосувати до зазначених правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки у анкеті-заяві відсутня домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані Банком Тарифи та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують зазначених обставин.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, нарахованою за обслуговування картки, необхідно зазначити, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки відповідно до умов Договору від 28 березня 2018 року банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

З виписки по рахунку вбачається, що позивач стягував із відповідача щомісячну комісію за обслуговування картки в розмірі 400,00 грн, що є незаконним.

Дослідивши письмові докази у справі, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, оскільки в судовому засіданні доведено, що має місце порушення відповідачем умов Договору від 28 березня 2018 року, враховуючи, що фактично отримані та використані ним кошти в добровільному порядку позивачу в повному обсязі не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитом в розмірі 81976,35 (192594,71 грн - 110618,36 грн – сума погашення за наданим кредитом відповідно до виписки по рахунку).

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

При пред`явленні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 3298,00 грн (а.с.82 – платіжне доручення). Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то понесені позивачем судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1229,65 грн.

У задоволенні інших позовних вимог вбачається за необхідне відмовити, зокрема щодо стягнення із відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом та комісії, оскільки ці вимоги недоведені та не підтверджені доказами, у анкеті-заяві від 28 березня 2018 року відсутній обов`язок відповідача по їх сплаті позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 551, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 28 березня 2018 року, без номера, у розмірі 81976 (вісімдесят одна тисяча дев`ятсот сімдесят шість) грн 35 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 1229 (одна тисяча двісті двадцять дев`ять) грн 65 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», вулиця Грушевського, буд. 1Д місто Київ, 01001, адреса для листування вулиця Набережна Перемоги, буд. 50 м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , адреса для листування АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складене 29 липня 2021 року.

Головуючий суддя Н.О.Денисенко