Ухвала суду № 98630272, 28.07.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/5357/21

пр № 2-з/464/75/21

У Х В А Л А

28 липня 2021 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Борачок М.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом накладення арешту на:

-об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ;

-корпоративні права, зареєстровані на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ;

-об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

В обґрунтування заяви покликаються на те, що 25 квітня 2005 року між продавцем ОТВП у формі ТзОВ «Ярмарх» та покупцями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього договору Львівським ОДКБТІ та ЕО зареєстровано за кожним з заявників право власності на 1/3 будівлі даного магазину, про що видано відповідні витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

18.05.2005 ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 04.11.1999 року, оформленого в простій письмовій формі, визнання за ним права власності на магазин за адресою: АДРЕСА_1 , та визнання недійсним договору купівлі-продажу цього приміщення від 25.04.2005 року, укладеного між ТзОВ «Ярмарх» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Рішенням апеляційного суду Львівської області від 24.12.2007 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2007 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову; визнано дійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 04 листопада 1999 року, укладений між ОСОБА_6 , що діяла від імені організації торгово-виробничих процесів у формі ТзОВ «Ярмарх» та ОСОБА_4 про продаж ОСОБА_4 приміщення майнового комплексу (магазину) за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_4 право власності на приміщення цілісного майнового комплексу (магазину), що по АДРЕСА_1 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25 квітня 2005 року між організацією торгово-виробничих процесів у формі ТзОВ «Ярмарх» з однієї сторони, та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з другої сторони, щодо продажу будівлі магазину, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Ухвалою колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 12 травня 2008 відхилено касаційні скарги відповідачів ТзОВ «Ярмарх», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також особи, яка не брала участі в справі, проте подала касаційну скаргу, дружини позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 . Рішенням колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1 , рішення апеляційного суду Львівської області від 24.12.2007 в частині визнання дійсним укладеного 04 листопада 1999 року ОСОБА_4 з організацією торгово-виробничих процесів у формі ТзОВ «Ярмарх» договору купівлі-продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , а також ухвалу колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 12 травня 2008 року в частині залишення без змін зазначеної частини рішення апеляційного суду скасовано. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Організації торгово-виробничих процесів «Ярмарх» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дійсним – відмовлено. В решті рішення апеляційного суду Львівської області від 24.12.2007 та ухвалу колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 12 травня 2008 року залишено без змін.

На підставі рішення Апеляційного суду Львівської області від 24.12.2007 ОСОБА_4 21.08.2008 зареєстрував за собою право власності на приміщення цілісного майнового комплексу (магазину) за адресою: АДРЕСА_1 . З цього часу і дотепер ОСОБА_4 та ОСОБА_5 користуються цим нерухомим майном. Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2018 року, який набрав законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 24 лютого 2004 року подав до Франківського районного суду м. Львова, позовну заяву про стягнення боргу в розмірі 185900 грн, а 15 червня того ж року, з метою підтвердження своїх позовних вимог подав в судовому засіданні завідомо підроблений договір від 04 листопада 1999 року купівлі-продажу приміщення (магазину) за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між директором Організації торгівельно-виробничих процесів у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарх» ОСОБА_6 та директором Приватного підприємства «Бізнес» ОСОБА_4 . З урахуванням встановленого вироком суду, факту підробки ОСОБА_4 договору купівлі-продажу від 04.11.1999 року, Верховний Суд переглянув за нововиявленими обставинами згадане вище рішення Верховного Суду України від 22.02.2012 року та Постановою від 14 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду України від 22.02.2012 року задоволено, скасовано рішення Верховного Суду України від 22 лютого 2012 року, рішення апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2007 року та ухвалу Верховного Суду України від 12 травня 2008 року; рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 серпня 2007 року залишено у силі.

Враховуючи вищенаведене, заявники посилаються на те, що безспірно встановленим є факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, внаслідок чого він та його дружина ОСОБА_5 незаконно заволоділи належним заявникам майном (будівлею магазину за адресою: АДРЕСА_1 ), і, щонайпізніше, з вересня 2008 року і дотепер незаконно користуються цим майном, внаслідок чого заявникам заподіяно збитки у вигляді упущеної вигоди кожному в розмірі не менше 7271578 грн. Таким чином, загальний розмір збитків становить 21814734 грн. (7271578 грн*3). Не залежно від того, що належне їм приміщення магазину з 2008 року і дотепер зареєстровано лише на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважали і вважають його спільним майном подружжя та весь цей час використовували його в інтересах сім`ї, про що свідчить касаційна скарга ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Львівської області від 24.12.2007 року. Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільними діями завдали збитків заявникам та мають бути солідарними боржниками за позовом про відшкодування цих збитків. Недобросовісна поведінка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протягом 13 років свідчить про моральні якості цих осіб, тому цілком очевидно, що, розуміючи можливі правові наслідки скасування рішення Апеляційного суду Львівської області від 24.12.2007 року, вони можуть відчужити усе належне їм на праві власності майно, що значно утруднить, а, зважаючи на суму збитків, найімовірніше, взагалі зробить неможливим виконання рішення суду про стягнення заподіяних заявникам збитків внаслідок протиправного використання їх майна протягом 13-ти років. Відтак, з метою захисту порушеного права, просять заяву задоволити.

Відповідно до ст.153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки заяву розглянуто без виклику сторін.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у визначений позивачами спосіб, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачі мають намір звернутися до суду із позовом про відшкодування завданих збитків.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 25.04.2005 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили у організації торгівельно-виробничих процесів «Ярмарх» у рівних частках, тобто по 1/3 частці кожен, будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літерою «А-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1041,9 кв.м.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно приміщення цілісного майнового комплексу (магазину) за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 . Підставою виникнення права власності є рішення Апеляційного суду Львівської області від 24.12.2007.

Разом з тим, Постановою Верховного Суду від 14.07.2021 рішення апеляційного суду Львівської області від 24.12.2007, ухвалу Верховного Суду України від 12.05.2008 скасовано, рішення Галицького районного суду м.Львова від 14.08.2007 залишено без змін.

Згідно рішення Галицького районного суду м.Львова від 14.08.2007, у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , організації торговельно-виробничих процесів «Ярмарх», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу по АДРЕСА_1 від 04.11.1999, укладеного між ОТВП ТзОВ «Ярмарх» та ОСОБА_4 , про визнання та реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на приміщення магазину по АДРЕСА_1 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.04.2005, укладеного між ОТВП ТзОВ «Ярмарх» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно, відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

На підставі наведеного, суд дійшов до переконання, що мотиви забезпечення позову, зазначені у заяві, дають підстави припускати, що у випадку задоволення позову, невжиття заходів забезпечення позову можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Внаслідок цього законні права позивачів не будуть захищені, тому враховуючи вимоги співмірності та розумності, заяву про забезпечення позову слід задоволити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 :

- земельну ділянку площею 0.0194 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0375 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783400346233);

- земельну ділянку площею 0.0606 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0376 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783386246233);

- садовий будинок, що складається з 1-ї кімнати, кухні, холу, гардеробної, ванни, коридору та 2-х приміщень підвалу, розміщений за адресою – АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна – 38759462;

- нежитлове приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., розміщене за адресою АДРЕСА_3 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644139046101).

Накласти арешт на частку в статутному капіталі приватного підприємства - Фірма «Скорті», ідентифікаційний код юридичної особи – 19340170, місцезнаходження – АДРЕСА_4 , у розмірі 100%, що належить ОСОБА_4 .

Накласти арешт на частку в статутному капіталі приватного підприємства «Бізнес», ідентифікаційний код юридичної особи – 20819073, місцезнаходження – АДРЕСА_5 , у розмірі 100%, що належить ОСОБА_4 .

Накласти арешт на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Анаско Інк», ідентифікаційний код юридичної особи – 43248217, місцезнаходження – 79066, м. Львів, вул. Полуботка, 21, кв. 47, у розмірі 100%, що належить ОСОБА_4 .

Накласти арешт на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Анаско Айсел», ідентифікаційний код юридичної особи – 44002604, місцезнаходження – 79006, м. Львів, вул. Конопницької, 8, у розмірі 100%, що належить ОСОБА_4 .

Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 :

- квартиру загальною площею 74.0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2227811146101);

- земельну ділянку площею 0.0482 га, кадастровий номер 4623686600:04:000:0745 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1935019146236);

- квартиру загальною площею 50.7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1042573246101).

- квартиру загальною площею 50.4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 665172346101).

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_9 .

Позивач – ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_10 .

Позивач – ОСОБА_3 , РНОКПП – НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_11 .

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .

Відповідач – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.4 ст.157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Роз`яснити заявникам, що у випадку неподання ними до суду позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали, вжиті судом заходи забезпечення позову будуть скасовані.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала суду складена та підписана суддею 28 липня 2021 року.

Суддя М.В. Борачок