
У Х В А Л А
Номер провадження 1-кп/229/322/2021
Справа № 263/14261/20
23 липня 2021 року Дружківський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Лебеженка В.О.
за участю:
секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.
прокурора Олейніченка С.М.
захисника Довженка В.І.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дружківки Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/322/2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України –
УХВАЛИВ:
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 діб, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду, а також продовжувати свою злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, захисник зазначив, що його підзахисний в силу ст.89 КК України не судимий, не має наміру переховуватися від суду, має стійкі соціальні зв`язки, має на утримані двох малолітніх дітей та вагітну співмешканку, офіційно працевлаштований. У зв`язку з чим просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.
Згідно з ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд вважає, що прокурором у судовому засіданні було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК Україна, а саме, те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої, тому з метою уникнення покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжувати здійснювати свою злочинну діяльність. Однак, прокурором не було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, згідно ст.43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
В судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 працює на посаді штабелювальника металу в ТОВ «Аском Сервіс», що підтверджується відповідною довідкою №395 від 12.04.2021 року.
Таким чином, застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, позбавить останнього здійснювати свою трудову діяльність та утримувати родину.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Підозрюваному, обвинуваченому повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
На підставі викладеного, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити та обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно з ч.3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Захисник в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, обґрунтовуючи його тим, що фактичні обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, не відповідають правовій кваліфікації діяння.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника.
Прокурор заперечував проти заявленого захисником клопотання, вважає що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, підстави для його повернення прокурору відсутні, просить суд призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ст.258-3 ч.1 КК Українидо судового розгляду.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановив наступне.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення прокурору обвинувального акту тільки в тому випадку, коли він не відповідає вимогам КПК України.
Статтею 291 КПК встановлено коло вимог до обвинувального акту. Зокрема він повинен містити:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
9) дату та місце його складення та затвердження.
Вказаний обвинувальний акт містить викладення фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію, та формулювання обвинувачення. Також обвинувальний акт містить анкетні дані обвинуваченого та інші відомості передбачені ст.290 КПК України.
Згідно ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
У своєму клопотанні захисник, не погоджуючись з кваліфікацією дій свого підзахисного, фактично вдався до юридичної оцінки його дій, що є завданням наступних стадій кримінального процесу.
Більш того, згідно ч.1 ст.338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.340 КПК України прокурор має право відмовитися від підтримання державного обвинувачення в суді, що є підставою для закриття кримінального провадження судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дане клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає та вважає можливим призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.258-3КК України до судового розгляду.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 314- 316 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника Довженка В.І. про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.
У задоволенні клопотання прокурора Олейніченка С.М. про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – відмовити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на два місяці, тобто до 23 вересня 2021 року (включно).
Покласти на ОСОБА_1 на строк дії запобіжного заходу, наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до Дружківського міського суду Донецької області;
- повідомляти Дружківський міський суд Донецької області про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може буте накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора у даному кримінальному провадженню.
Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу, підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України на 02 серпня 2021 року на 15:00 годину, який буде проведено у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дружківського міського суду, суддею Лебеженко В.О. одноособово.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.О.Лебеженко
Судове рішення № 98629516, Дружківський міський суд Донецької області було прийнято 23.07.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 263/14261/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: