Ухвала суду № 98629160, 28.07.2021, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/731/20

Провадження у справі № 2/129/958/2021

У Х В А Л А

"28" липня 2021 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Дєдова С.М.,

розглянувши у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині заяву головуючого судді Дєдова Сергія Миколайовича про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , поданого в його інтересах представником позивача – адвокатом Радіщевим Володимиром Олеговичем, до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої під час дорожньо-транспортної пригоди, -

Установив:

28.07.2021 р. до вирішення питання про призначення до судового розгляду цивільної справи № 129/731/20, провадження по справі №2/129/958/2021, головуючий у цій цивільній справі суддя Дєдов С.М. заявив самовідвід, вказуючи, що під його, судді Дєдова С.М., головуванням здійснювався судовий розгляд цієї цивільної справи № 129/731/20, а 03.11.2020 р. ним ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 129/731/20, яке було скасоване ухвалою суду від 19.07.2021 р., суддею Дєдовим С.М. надано оцінку зазначеним в позові доказам та обставинам, які є предметом розгляду в цій цивільній справі, в позовній заяві позивач посилається на зазначені обставини і докази на їх підтвердження як обґрунтування своїх позовних вимог, що може викликати сумнів в об`єктивності, неупередженості та безсторонності при розгляді справи та виключає ним участь як судді у розгляді зазначеної цивільної справи № 129/731/20 в силу приписів ч.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Стаття 6 § 1 Конвенції 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім». Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (Kyprianou проти Кіпру [ВП], § 118; Micallef проти Мальти [ВП], § 93).

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Оскільки заява про самовідвід подана головуючим суддею 28.07.2021 року до вирішення суддею питання про призначення до судового розгляду цієї цивільної справи, а за правилами ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно та відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження, то суд вирішує заяву про самовідвід головуючого в справі судді Дєдова С.М. у цивільній справі № 129/731/20 на підставі ст.40 ЦПК України невідкладно, у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.5) ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів в його об`єктивності та неупередженості судді.

Стаття 6 § 1 Конвенції вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім». Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (Kyprianou проти Кіпру [ВП], § 118; Micallef проти Мальти [ВП], § 93).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначено «104. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності».

На думку ЄСПЛ, неупередженість може визначатися виходячи з суб`єктивноі? перевірки, а саме на підставі особистих переконань конкретного судді в конкретніи? справі, а також об`єктивноі? перевірки, при оцінці того, забезпечив суддя достатні гарантіі? для виключення правомірних сумнівів в цьому зв`язку.

Оскільки викладені обставини відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є підставами для відводу судді, а заява про самовідвід судді є обґрунтованою і мотивованою, то на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля забезпечення судом серед інших аспектів права сторін на судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, реалізації встановленого п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд, необхідно задовільнити заяву судді Дєдова С.М. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 , поданого в його інтересах представником позивача – адвокатом Радіщевим Володимиром Олеговичем, до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої під час дорожньо-транспортної пригоди.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 41 ЦПК України,

Ухвалив:

Задовільнити заяву про самовідвід головуючого судді Дєдова С.М. у цивільній справі № 129/731/20, провадження по справі № 2/129/958/2021 за позовом ОСОБА_1 , поданого в його інтересах представником позивача – адвокатом Радіщевим Володимиром Олеговичем, до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої під час дорожньо-транспортної пригоди.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого в його інтересах представником позивача – адвокатом Радіщевим Володимиром Олеговичем, до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої під час дорожньо-транспортної пригоди, передати іншому судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: