
Справа № 183/1792/19
№ 1-кп/183/321/21
У Х В А Л А
26 липня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Болкарьової О.В.,
секретаря Тесленко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12018040350002563 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,
за участю прокурора Туз І.І.,
перекладача Зайцевої В.В.,
адвоката Вісіцької В.В.,
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_3
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. ст.186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу, щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, мотивуючи своє клопотання тим, що ризики передбачені ч. 1. ст. 177 КПК України, які слугували підставою для його обрання існують і на цей час.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Вісіцька В.В. просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, мотивуючи свою позицію знову тим, що вказані прокурором ризики не обґрунтовані.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника - адвоката Вісіцької В.В., мотивуючи свою позицію крім зазначеного захисником і тим, що він потребує лікування, яке в умовах СІТУ він не отримує.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти заявленого прокурором клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника та обвинуваченого ОСОБА_1 .
Вислухавши заявлене клопотання, думки учасників судового розгляду, дослідивши надані письмові матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків:
25 січня 2019 року під час підготовчого судового засідання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Положеннями ч.2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В судовому засіданні встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися і на переконання суду залишаються реальними і триваючими та виключають можливість зміни міри запобіжного заходу обвинуваченим на більш м`який. При цьому, вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до обвинувачених, не може оцінюватися виключно на підставі явки до суду і їх позитивної процесуальної поведінки, а це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь зниження, який не може служити підставою для зміни запобіжного заходу. Крім того, судом враховані мета та підстави застосування запобіжних заходів, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, а також суспільна небезпечність кримінального правопорушення, в скоєнні якого вони обвинувачуються, стан здоров`я та сімейний стан обвинувачених, наявність у них постійного місця мешкання.
Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , спливає 29 липня 2021 року, судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку з об`єктивних причин, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних тримання під вартою, як ризиків та виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків.
При цьому враховується, що у досудовому звільненні (справа «Смірнови проти Росії» (п. 59)), особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі "Вемгофф проти Німеччини".
Разом з тим, враховуючи що суду залишилося лише допитати обвинувачених, тому доцільним буде продовження строку виняткового запобіжного заходу не на максимальний строк, а достатній для виконання процесуальних дій, які залишилися для закінчення судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 199 КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Обвинуваченим:
ОСОБА_1 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 20 серпня 2021 року включно.
ОСОБА_6 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 20 серпня 2021 року включно.
Копію ухвали направити для виконання командиру батальйону конвойної служби №1 ГУНП в Дніпропетровській області та начальнику Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".
Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Болкарьова
Судове рішення № 98628280, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 26.07.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 183/1792/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: