Рішення № 98628183, 26.07.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 199/8999/19

Провадження № 2/201/1009/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Шумейко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача та пояснень третьої особи

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 15 грудня 2020 року з Амур Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в жовтня 2019 року вона дізналася про вчинення виконавчого напису 12 вересня 2019 року за № 4661, виданого приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Гамзатовою А.А. щодо стягнення з неї заборгвоаності на користь ТОВ «Вердикт Капітал». Так, 03 грудня 2013 року між нею та ПАТ «Альфа банк» було укладено договір про комплексний банківське обслуговування фізичних осіб та отримано банківську карту, на даний картковий рахунок було встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000 грн. Строк дії банківської карти складав два роки. Про існування заборгованості відповідач жодного разу її не повідомляв, окрім того зазначила, що ву виконавчому написі зазначено що стягнення проводиться за період з 16 січня 2019 року по 20 серпня 2019 рік. Тому вказаний виконавчий напис, позивач вважає таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме за відсутності кредитного договору, відсутності графіку платежів, відсутності підтверджуючих документів про право вимоги відповідача стягувати заборгованість з неї. Крім того, зазначає про відсутність безспірності грошової вимоги, а тому сума заборгованості не відповідає фактичним обставинам та не є безспірною (а.с. 18-21).

Представником відповідача 03 березня 2020 року на адресу Амур Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська подано відзив на позов, у якому зазначив, що виконавчий запис було вчинено у порядку, визначеному Законом України від 02.09.1993 №3425-ХІІ «Про нотаріат» . При цьому ознак спірності нотаріус не встановив, отже підстав для задоволення позову не існує (а.с. 128- 132)

26 серпня 2020 року на адресу Амур Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшли пояснення третьої особи приватного нотаріуса Гамзатової А.А. в яких остання заначила, що виконавчий напис № 4661 від 12 вересня 2019 було вчинено відповідно до норм діючого законодавства, а саме вимог глави 14 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 гр. 12 Порядку вчинення нотаріальних дій. Так відповідачем разом з заявою про вчинення виконавчого напису було надано оригінал кредитного договору, виписку з рахунку про стан заборгованості позивача на день звернення, підтвердження про направлення позивачу вимоги про сплату заборгованості (а.с.39-44).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

05 листопада 2019 року позивач звернулася з даною позовною заявою до Амур – Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська (а.с.3-4), яка ухвалою суду від 19 листопада 2019 року передана за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а.с.220).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 16 грудня 2020 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.223).

18 грудня 2020 року винесено ухвалу про прийняття до свого провадження цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Гамзатова А.А., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 224-225).

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 244-245).

26 липня 2021 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності на задоволенні позовних вимог наполягала (а.с.254).

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з`явилися про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини, встановлені судом

03 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа банк» було укладено договір про комплексний банківське обслуговування фізичних осіб та отримано банківську карту, на даний картковий рахунок було встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000 грн. Строк дії банківської карти складав два роки (а.с.51).

12 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А за заявою відповідача як правонаступника ПАТ «Альфа банк» вчинив виконавчий напис (реєстровий №4661) про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором № 630061385 від 03 грудня 2013 року у сумі 48 638,15 грн (а.с. 45-46).

25 вересня 2019 року на підставі вчиненого виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко К.О. було відкрите виконавче провадження №60150426 (а.с. 123-124).

Обґрунтовуючи позов, позивач посилалася на те, що відповідачем не надано документів, які можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача, про наявність боргу позивачу не було відомо та вона не повідомлялась про наявність боргу, а тому приватний нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

29 червня 1999 року на виконання вимог статті 87 Закону №3425-ХІІ Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 вказаної постанови (у редакції, яка діяла до 26.11.2014) документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

При цьому для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 до зазначеного Переліку було внесено зміни, відповідно до яких, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості стало можливим подання оригіналу чи належним чином засвідченої копії договору, що встановлює основне зобов`язання, які дозволили вчинення виконавчих написів на підставі кредитних договорів, не засвідчених нотаріально.

Між тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, ухваленою в адміністративній справі №826/20084/14, Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 у частині доповнення Переліку розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Судом встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису на зазначену обставину уваги не звернув, побудувавши виданий виконавчий напис, у тому числі на кредитному договорі, укладеному без нотаріального посвідчення. Про викладене свідчать матеріали нотаріальної справи, надані суду приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А.

Згідно зі статтею 88 Закону №3425-ХІІ нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За правилами, встановленими статтею 5 Закону №3425-ХІІ, нотаріус зобов`язаний відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Пунктом 1 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок),встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

З аналізу приведених норм вбачається, що виконавчий напис - є одним з інститутів правового регулювання відносин між кредитором і боржником, який обумовлюється відсутністю у сторін таких правовідносин спору по суті вимог.

При цьому законодавство покладає на нотаріусів не тільки формальну роль із вчинення виконавчих написів, але й функції з оцінки документів, що надаються кредиторами на предмет наявності або відсутності спірних правовідносин, періоду формування заборгованості, відповідності вимог кредитора чинному законодавству тощо.

Зміст учиненого виконавчого напису свідчить про те, що стягнення заборгованості було проведено за період від 16 січня 2019 року по 20 серпня 2019 року. На підтвердження цього відповідач надав нотаріусу разом із заявою виписку з особового рахунку, яка до того ж за своєю природою не є розрахунком заборгованості.

На такий недолік наданої виписки нотаріус уваги також не звернув, автоматично продублювавши його у вчиненому виконавчому напису.

Крім того, матеріали нотаріальної справи свідчать про те, що заявник при зверненні до нотаріуса не довів останньому факт свого правонаступництва за договором про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту від 03 грудня 2013 року №630061385, оскільки справа містить лише договори про відступлення права вимоги та заміну кредитора від 21 червня 2016 року, 26 грудня 2016 року та від 16 січня 2019 року (а.с.182-193). При цьому копії договору, що містяться у справі не містить інформації про кредитний договір (договори), за яким відповідач набув право вимоги.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 12 вересня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Гамзатовою А. А., зареєстрований в реєстрі № 4661, за яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» у розмірі 48 638,15 грн.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 770 грн. (за позовну заяву) та 420,40 грн. (за забезпечення позову), а всього 1190,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 76-78, 81, 141, 263 – 265, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського нотаріального округу Гамзатовою А. А. від 12 вересня 2019 року, зареєстрований в реєстрі № 4661, за яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» у розмірі 48 638,15 грн

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 56 ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 190,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28 липня 2021 року

Суддя С.О. Демидова