Рішення № 98627083, 19.07.2021, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1243/21

Провадження № 2/552/829/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2021 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Шаповал Т.В.,

при секретарі - Дубовик І.О.,

за участі:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_3 ,

третьої особи – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування про повернення дітей, відібраних за рішенням суду,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування про повернення дітей, відібраних за рішенням суду.

У позовній заяві позивач посилалась на те, що вона є матір`ю неповнолітніх дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач має статус одинокої матері. У серпні 2019 року виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради, як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом про позбавлення позивача батьківських прав відносно її дітей. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12.12.2019 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 20.02.2020 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 12.12.2019 року частково скасовано, ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог. Апеляційний суд вирішив відібрати у позивача малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Передати дітей органу опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м. Полтави ради для залучення до сімейних форм виховання. Стягнуто з ОСОБА_7 з 20.02.2020 року аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі Ѕ усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь КЗ «Центр соціально – психологічної реабілітації дітей».

Позивач посилалась на те, що 30.09.2020 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 07.12.2020 року вона разом зі своїми дітьми зареєструвала своє місце проживання , тож на даний час вона та діти забезпечені постійним житлом. У даній квартирі створені всі необхідні умови для повернення дітей,їх проживання та розвитку. Крім того, позивач пройшла лікування стаціонарно з 08.11.2019 року по 18.11.2019 року та продовжувала амбулаторно, лікування закінчила. Також позивач працює неофіційно, однак активно шукає роботу з офіційним працевлаштуванням. Зазначила, що причини, які слугували відібранню дітей припинили своє існування: позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі, вона та її діти мають постійне місце проживання в квартирі в якості членів сім`ї, позивач повністю пройшла відповідне лікування та налагодила соціальне життя, також вона повністю виправилась та бажає повернути дітей та здійснювати догляд за ними.

Просила суд повернути ОСОБА_1 дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібраних за рішенням суду. Припинити стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі Ѕ усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь КЗ «Центр соціально – психологічної реабілітації дітей на підставі постанови Апеляційного суду від 20.02.2020 року у цивільній справі №552/4816/19.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18.03.2021 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05.04.2021 року у даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на викладені в позовній заяві обставини та просили їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити. Зазначив, що дітям краще із їх бабусею ОСОБА_4 , яке є їх опікуном.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначила, що вона займається доглядом дітей і з нею їм буде краще.

Третя особа комунальний заклад «Центр соціально – психологічної реабілітації дітей» Полтавської обласної ради в судове засідання свого представника не направили.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, третю особу, свідків, дослідивши докази у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що матір`ю малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.11.2020 року./а.с.10/

Матір`ю малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15.03.2016 року./а.с.12/

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20.02.2020 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Київської в м. Полтава ради, як орган опіки та піклування в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2019 року частково скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог Виконавчого комітету Київської в м. Полтава ради.

Відібрано у ОСОБА_7 малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Передано дітей органу опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м. Полтави ради для залучення до сімейних форм виховання. Стягнуто з ОСОБА_7 з 20.02.2020 р. аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав залишено без змін./а.с.14-16/

Рішеннями виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 08.02.2021 року №36,№35 призначено ОСОБА_4 опікуном над малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має статус дитини позбавленої батьківського піклування, а також над малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має статус дитини позбавленої батьківського піклування./а.с.79-80/

30.09.2020 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 ./а.с.9/

Згідно акту обстеження умов проживання від 10.03.2021 року встановлено, що умови проживання задовільні, частково потребують косметичного ремонту ( кухня, коридор) є необхідні меблі: диван, ліжко, телевізор, стіл, сервант, шафа для одягу. Продуктами харчування забезпечені. Для дітей відведена окрема кімната, у якій є спальне місце, стіл для навчання, велосипед, самокат, іграшки, книги, телевізор, одяг відповідного сезону та взуття. У даній квартирі проживають ОСОБА_8 та ОСОБА_1 /а.с.19/

Згідно довідки комунального підприємства «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» від 04.01.2021 року №14 встановлено, що ОСОБА_10 пройшла лікування стаціонарно з 08.11.2019 року по 18.11.2019 року та продовжила амбулаторно, лікування закінчила. Враховуючи легкі когнітивні розлади продовжує знаходитись на диспансерно – динамічному нагляді у лікаря – нарколога. /а.с.20/

Судом встановлено, що ОСОБА_1 облікована в Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості з 19.02.2021 року. Статусу безробітної не має, що підтверджується довідкою Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 19.02.2021 №1650/124./а.с.17/

Згідно висновку виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування, який затверджений рішенням виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 11.05.2021 року №138, встановлено, що під час проживання дітей в сім`ї, ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності в зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків. ОСОБА_1 має схильність до зловживання спиртними напоями, у зв`язку з чим лікувалась від алкогольної залежності. Також вона не працевлаштована, у неї відсутній дохід. Позивач не здатна забезпечити належні умови та догляд за малолітніми дітьми. Під час проживання дітей у сім`ї, малолітній ОСОБА_11 неодноразово тікав з дому, матір була нездатна забезпечити належний догляд. За заявою матері діти були влаштовані в КЗ «ЦСПРД», працівники закладу відмічають, що матір дітей відвідує вкрай рідко. Протягом часу, що минув суттєвих змін у поведінці матері немає, аліменти на утримання дітей вона не сплачувала. Опікун дітей ОСОБА_4 пояснила, що під час проживання дітей у сім`ї ОСОБА_1 неналежним чином виконувала батьківські обов`язки. На сьогоднішній день діти доглянуті, навчаються в школі. ОСОБА_12 не хоче повертатись до матері, а ОСОБА_13 не може висловити свою думку, але про матір не згадує. Виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради, як орган опіки та піклування, вважає за недоцільне повернення ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 /а.с.58-60/

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Рішенням у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року ЄСПЛ, установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Також у справі «М. С. проти України» у рішенні від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (§ 76).

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до частини першої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

За правилом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з частиною третьою статті 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до наведеного правила для вирішення питання про повернення дитини батькам необхідно довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини відпали.

Водночас, під час вирішення питання про повернення дитини на підставі наведеної статті судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбачених статтею 170 СК України, для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам (одному з батьків). У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 400/936/18.

Відповідно до постанови Полтавського апеляційного суду від 20.02.2020 року у справі №552/4816/19 підставною для відібрання дітей було те, що повернення дітей до квартири АДРЕСА_1 , в якій вони зареєстровані, неможливе, оскільки вказана квартира потребує капітального ремонту, відключена від електро-, водо- та газопостачання. Як встановлено в ході обстеження умов проживання відповідача по фактичному місцю в АДРЕСА_2 , що належить співмешканцю ОСОБА_7 – ОСОБА_8 , в даній квартирі для дітей виділена окрема кімната. Проте, зазначене місце є тимчасовим, жодних обов`язків по належному забезпеченню умов проживання дітей відповідача власник цієї квартири не має. Зважаючи на невизначеність стану ОСОБА_7 з місцем проживання, відсутністю постійного місця роботи та продовження лікування залежності від алкоголю, вважає за можливе застосувати відібрання дітей від відповідача на підставі норм ч.1 ст.170 СК України.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що підстави, які викладені у постанові Полтавського апеляційного суду на час розгляду справи по суті відпали. Позивач пройшла лікування від алкогольної залежності, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у даній квартирі для дітей виділена окрема кімната, у якій є спальне місце, стіл для навчання, велосипед, самокат, іграшки, книги, телевізор, одяг відповідного сезону та взуття, забезпечена продуктами харчування. Діти зареєстровані за даною адресою.

Крім того, у судовому засіданні позивач зазначала, що працює, однак неофіційно, а тому документально підтвердити дану обставину немає можливості.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що незважаючи на висновок відповідача про не доцільність повернення малолітніх дітей позивачу, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на те, що позивач дійсно прагне виховувати дітей, піклуватися про них, для чого створює відповідні умови, обставини, які були причиною відібрання дітей вона усунула, а відтак є можливість повернення матері дітей, які були відібрані за рішенням суду.

У зв`язку з тим, що судом вирішено повернути позивачу дітей відібраних за рішенням суду, то є підстави для припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування про повернення дітей, відібраних за рішенням суду - задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі Ѕ усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь КЗ «Центр соціально – психологічної реабілітації дітей», які підлягають стягненню на підставі постанови Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ;

відповідач - виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: м. Полтава, вул. М.Бірюзова,1/2, код ЄДРПОУ 05384703;

третя особа – комунальний заклад «Центр соціально – психологічної реабілітації дітей» Полтавської обласної ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Халтуріна,5, код ЄДРПОУ 38439618;

третя особа - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 29.07.2021 року.

Суддя Т.В. Шаповал