Рішення № 98626734, 16.07.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/412/20

Провадження № 2/161/1018/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Олексюка А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Самсонюк Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання договорів недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання договорів недійсними.

Позов обґрунтовує тим, що 09.12.2019 від представника відділу земельних ресурсів виконкому Луцької міської ради вона дізналася про те, що у її користуванні до листопада 2019 року перебували дві земельні ділянки розташовані у межах м.Луцьк, передані їй на підставі укладених між нею та Луцькою міською радою договорів оренди землі, а саме договору від 26.05.2009 щодо оренди земельної ділянки площею 481 кв.м., к.н. 220720036, для будівництва та обслуговування торгово-офісних приміщень за адресою АДРЕСА_1 строком на 5 років, р.н. ДЗК 040907700326) та договору від 26.05.2009 щодо оренди земельної ділянки площею 83 кв.м., к.н. 200720038, для будівництва та обслуговування торгово-офісних приміщень за адресою АДРЕСА_1 , строком на 5 років, р.н. ДЗК 040907700325).

Позивач також зазначає, що вона вважає вказані договори недійсними з моменту їх укладення з огляду на те, що вона не зверталася до Луцької міської ради із заявою про надання їй в оренду зазначених вище земельних ділянок та не укладала договорів оренди предметом яких є ці земельні ділянки, вказані договори та акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 20.05.2009, акти прийому - не підписувала.

На підставі вищенаведеного позивач просить визнати недійсними: договір оренди землі від 26.05.2009, к.н. 220720036, та договір оренди землі від 26.05.2009, к.н. 220720038. Судові витрати просила стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 15.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

12.02.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, останній заперечив заявлені позовні вимоги, вказавши, що вищевказані оспорювані договори не містять ознак фіктивності, заяву про намір укласти договори позивач до міської ради подавала самостійно, тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На виконання ухвали суду від 14.12.2020 від Волинського відділення судових експертиз Львівського науково-дослідного інституту Міністерства юстиції України 14.02.2021 до суду надійшов висновок експерта №8226 від 16.02.2021, складений за результатами судової почеркознавчої експертизи.

12.04.2021 підготовче провадження у справі постановлено завершити, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву про розгляд справи у його відсутності за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений судом про час, дату та місце розгляду справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.05.2009 між Луцькою міською радою в особі Луцького міського голови Шиби Б.П. та громадянкою ОСОБА_1 укладено договір оренди землі (платне користування), а саме земельної ділянки загальною площею 83 кв.м. для житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 220720038, строком на 5 (п`ять) років. 20.05.2009 складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) а 09.06.2009 – акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с.8-11).

Окрім того, 26.05.2009 між Луцькою міською радою в особі Луцького міського голови Шиби Б.П. та громадянкою ОСОБА_1 укладено договір оренди землі (платне користування), а саме земельної ділянки загальною площею 481 кв.м. для житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 220720036, строком на 5 (п`ять) років. 20.05.2009 складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) а 09.06.2009 – акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с.12-16).

Позивач заперечувала факт особистого звернення до Луцької міської ради із відповідною заявою, підписання оспорюваних договорів оренди землі та похідних актів, вказала, що про існування таких договорів дізналась лише 09.12.2019, коли їй представником відділом земельних ресурсів виконкому Луцької міської ради було вручено пакет документів, який містив дві позовні заяви з вимогою про повернення земельних ділянок з додатками та було запропоновано у добровільному порядку передати ці земельні ділянки у володінні Луцької міської ради шляхом підписання актів приймання-передачі. Оригінали договорів оренди в позивача також відсутні.

Ухвалою суду від 29.07.2020 у Луцької міської ради витребувано оригінали спірних договорів.

Для з`ясування питання стосовно підписання ОСОБА_1 оспорюваних договорів оренди землі судом по справі було призначено почеркознавчу експертизу.

Згідно наявного в матеріалах справи висновку експерта №8226 від 16.02.2021 встановлено, що підпис від імені орендаря - ОСОБА_1 у розділі «Підпис сторін» в договорі оренди землі від 26.05.2009, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 481 кв.м., кадастровий номер 220720036 для будівництва та обслуговування торгово-офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 5 років, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Також встановлено, що підпис від імені орендаря - ОСОБА_1 у розділі «Підпис сторін» в договорі оренди землі від 26.05.2009, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 83 кв.м., кадастровий номер 220720038 для будівництва та обслуговування торгово-офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 5 років, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.79-91).

Відносини пов`язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» тощо.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі», в чинній на день укладення договору редакції, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України, в редакції станом на час укладення оспорюваного договору, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, в редакції станом на 07.08.2014 року, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про оренду землі», в редакції станом на 07.08.2014 року, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у статтях 3 та 627 ЦК України.

Так, згідно ч.1 ст. 627 ЦК України - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦКУкраїни зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільногозаконодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Тобто, волевиявлення учасника правочину має бути: вільним (формуватися за відсутності тиску на психіку або особистість фізичної особи тощо, в умовах, за яких особа може належним чином оцінити ситуацію, визначити для себе мету правочину, отримати уявлення про його характеристику тощо); таким, що відповідає внутрішній волі (намірам) суб`єктів правочину. Тому, у разі коли воля суб`єкта правочину формувалася не вільно і (або) не відповідала його волевиявленню, правочин визнається недійсним. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто, обов`язковою ознакою письмової форми є те, що сторони власноручно вчиняють підпис на відповідному документі при укладенні правочину.

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України, головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом, є спрямованість волі сторін на укладення договору.

Проте, в судовому засіданні встановлена та обставина, що оспорювані договори оренди землі підписані не орендодавцем ОСОБА_1 , а іншою особою.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин маєбути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Відсутність підпису орендодавця оспорюваних договорах свідчить про відсутність волевиявлення останньої на укладення даних договорів оренди, що є прямою підставою для визнання його недійсним (п. 3 ст. 203, 215 ЦК України).

Як роз`яснено у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, яківстановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Таким чином, в суді достовірно встановлена відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договорів оренди землі, підписи в цих договорах в графі «Підпис сторін», згідно висновку судової почеркознавчої експертизи виконаний не нею, тому суд приходить до висновку, що дане є підставою для визнання правочину недійсним, тобто задоволення позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом у розмірі 1681,68 грн. (а.с.1, квитанція №12 від 09.01.2020) в порядку виконання вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-8, 12-18, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 26 травня 2009 року між Луцькою міською радою та ОСОБА_1 (номер запису в Державному реєстрі земель за №040907700325 від 09.06.2009, кадастровий номер земельної ділянки 220720038, площа земельної ділянки 83 кв.м., адреса розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування торгово-офісних приміщень).

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 26 травня 2009 року між Луцькою міською радою та ОСОБА_1 (номер запису в Державному реєстрі земель за №040907700326 від 09.06.2009, кадастровий номер земельної ділянки 220720036, площа земельної ділянки 481 кв.м., адреса розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування торгово-офісних приміщень).

Стягнути з Луцької міської ради (код ЄДРПОУ 34745204, адреса: 43025,м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 681 (одна чисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 26.07.2021.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк