Постанова № 98625876, 28.07.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7272/21 2-а/335/156/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.107Б, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом вказавши, що 01 липня 2021 року на його адресу засобами поштового зв`язку було доставлено лист від Управління патрульної поліції в Запорізькій області з копією постанови про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16.06.2021 року серія БАА №4269460, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 020 грн.

Відповідно до змісту вказаної постанови, 29.04.2021 о 08 год. 30 хв. на автошляху О 080510 (Вільнянськ-Орлівське) 15 км + 500 км в Запорізькому районі, Запорізької області, ОСОБА_1 будучи посадовою особою відповідальною за експлуатацію дороги не вчинив заходів щодо ліквідації вибоїни довжиною 3м., шириною 7м., глибиною 0,4м., чим порушив правила, норми та стандарти утримання доріг п.3.1.1 ДСТУ 3587 та п.п.1.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП.

Вважає вказану постанову незаконною, оскільки балансоутримувачем зазначеної дороги є Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області», в свою чергу, він працює в ТОВ «РЕМШЛЯХБУД» і до підприємства відповідального за утримання вказаної ділянки дороги не має ніякого відношення, отже не можу бути суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення. Зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови інспектором поліції не було отримано необхідних доказів його винуватості та в цілому порушено процедуру оформлення матеріалу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі з огляду на те, що при розгляді вказаної справи позивачу не було роз`яснено його права і обов`язки, не досліджено докази та не заслуховувалися його пояснення з приводу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП та просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 457619 від 16 червня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на його користь судовий збір.

Ухвалою суду від 12.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 16.07.2021 недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 19.07.2021 задоволено клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 457619 від 16.06.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268–272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 28.07.2021 без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Копія ухвали суду від 19.07.2021 та позовної заяви з додатками направлені на адресу відповідача 19.07.2021 та отримані 19.07.2021.

Разом з тим, станом на 28.07.2021 відзиву на адміністративний позов відповідачем не подано.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Судом встановлено, що 16.06.2021 інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Сілан О.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 457619 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 020 грн. Відповідно до зазначеної постанови, ОСОБА_1 29.04.2021 о 08 год. 30 хв. на автошляху 0 080510 (Вільнянськ-Орлівське) 15 км + 500 км в Запорізькому районі, Запорізької області, будучи посадовою особою відповідальною за експлуатацію дороги не вчинив заходів щодо ліквідації вибоїни довжиною 3м., шириною 7м., глибиною 0,4м., чим порушив правила, норми та стандарти утримання доріг п.3.1.1 ДСТУ 3587 та п.п.1.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП.

Так, відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Частина 1 статті 140 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Об`єктом правопорушень, передбачених вказаною статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Суб`єктивна сторона правопорушень, характеризується наявністю як умислу, так і необережності.

Суб`єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 вказаної статті, можуть бути посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 140 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення.

Ремонт і утримання автомобільних доріг є обов`язковим для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів і користувачів, встановлюють визначене коло обов`язків власників зазначених дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій, користувачів дорожніх об`єктів та спеціалізованих служб організації дорожнього руху.

У відповідності до ст.14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до положень статті 24 Закону «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.

Розділом 3 Державного стандарту України 3587-97 (далі - ДСТУ 3587-97) «Безпека дорожнього руху, автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди, вимоги до експлуатаційного стану», затвердженого і введеного в дію Наказом Держстандарту України від 31 липня 1997 року № 441, передбачено, що автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу 3 ДСТУ 3587-97 покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися організаціями, які їх експлуатують, - щодекадно.

Гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І-ІІІ категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см - для решти інших категорій і груп (пп.3.1.2 п.3.1 розділу 3 ДСТУ 3587-97).

Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг визначено Законом України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV (далі - Закон № 2862-IV) відповідно до статті 16 якого вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться (стаття 17 Закону № 2862-IV).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Разом з цим, згідно наданої позивачем копії наказу № 06-к від 03.02.2021 позивач ОСОБА_1 з 04.02.2021 займає посаду заступника директора з виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМШЛЯХБУД», що є підприємством, що здійснює роботи по ремонту та утриманню автодоріг виключно на договірній (контрактній) основі за замовленням балансоутримувача відповідної дороги.

Відповідачем до суду не надано доказів, що ОСОБА_1 є тією посадовою особою, до компетенції якого належить додержання певних стандартів при утриманні вказаних у постанові автодоріг. Відсутні і належні докази, що саме підприємство, посадовою особою якого є ОСОБА_1 , відповідальне за утримання зазначеного автомобільного шляху.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду у справі № 686/16535/16-а від 17.10.2019 року та у справі № 660/575/16-а від 31.01.2018 року.

Разом з цим, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин недодержання позивачем правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг, тобто порушення вимог ч.1 ст.140 КУпАП. Вказаний факт свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідач у встановленому КАС України порядку відзиву на позов не подав, та зазначені позивачем обставини в обґрунтування позову не спростував, тобто не довів свого процесуального обов`язку з доказування правомірності прийнятої постанови.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого процесуального обов`язку з доказування правомірності прийнятого рішення суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є обґрунтованими та підлягають задоволенню із скасуванням оскаржуваної постанови та закриттям провадження у справі на підставі п.1ч.1ст.247 КУпАП, у відповідності до п.3 ч.3ст.286 КАС України.

Положенням частини 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судових витрат зі сплати судового збору розміром 454,00 грн., сплачена позивачем, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідач, тобто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78 ,90, 143, 242-246 ,250, 255 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 457619 від 16 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього адміністративного апеляційного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23).

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, 69005, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.96).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко