Вирок № 98625005, 28.07.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/11512/21

Провадження №1-кп/523/1332/21

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

28.07.2021 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

Головуючого судді Шкуренкова М.В.

за участю секретаря Решетняк В.А.

прокурора Динник О.В.

захисника Астіон О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12021163490000351 від 21.05.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Наманган Узбекистану, не має громадянства, має середню освіту, працює наповнювачем балонів ТОВ «Кріоін Інжинірінг», не одружений, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений - 20.02.2020 року Біляївським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, відповідно до ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки,

по звинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в період іспитового строку за вироком Біляївського районного суду м.Одеси від 20.02.2020 року, а саме 20.05.2021 року в денний час доби проник через огорожу на територію ДП «Одеський нафтопереробний завод» за адресою: місто Одеса, вулиця Шкодова гора, 1/1, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, почав знімати з естакади електричні кабелі і нарізати їх на фрагменти для зручності викрадення. В ході вище вказаних дій, ОСОБА_1 нарізано: чотири фрагменти кабелів діаметром 4,5 см та загальною довжиною 16 м 24 см; два фрагмента кабелів діаметром 1,5 см та загальна довжина 10 м 50 см; вісімнадцять фрагментів кабелів діаметром 2 см та загальною довжиною 112 м 56 см; один фрагмент кабелю діаметром 3 см довжиною 3 м. Подальші дії закінчити ОСОБА_1 не вдалось у зв`язку з тим, що його протиправна діяльність була помічена виконуючим обов`язки директора ДП «Одеський нафтопереробний завод» який зупинив її шляхом затримання ОСОБА_1 та виклику співробітників поліції. Загальна ринкова вартість вказаних кабелів становить 1321 гривня 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті. По суті справи пояснив, що дійсно, перебуваючи на іспитовому терміні, він 20.05.2021 року переліз через огорожу на територію нафтопереробного заводу, побачив кабеля на естокаді, почав їх нарізати з метою викрадення, але його дії були помічені директором підприємства, який його затримав. Крадіжку він скоїв у зв`язку із важким матеріальним становищем. Також пояснив, що у скоєному розкаюється, матеріальні збитки відсутні, у зв`язку із поверненням майна, просить дати йому мінімальне покарання, передбачене кримінальним кодексом.

Представник потерпілого у судові засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд провадження без його участі.

Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз`яснені учасникам розгляду, суд з`ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані:

- по ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України за ознаками: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно, та винуватість обвинуваченого у скоєному злочині доказана повністю.

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, відсутність наслідків для потерпілого, повне відшкодування матеріальних збитків, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно працевлаштований, добре характеризується, не одружений, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, провину визнав повністю, щиро покаявся, має фактичне місце мешкання у Одеській області.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.

Обставин, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання судом не виявлено.

Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того, при вирішені питання щодо покарання обвинуваченого, суд враховує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 із змінами та доповненнями, згідно якого у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку ст.ст.75,79, 104 КК України, суд, має застосувати вимоги ст.71 КК України і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, думку прокурора, який вважав за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавленням волі, думку обвинуваченого, та його захисника, які погодились із прокурором, але просили назначити мінімальне покарання, передбачене законодавством, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання.

Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся, залучення експертів не здійснювалось.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та керуючись ст.ст.369-371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст.71 КК України до зазначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 20.02.2020 року з урахуванням ст.72 КК України, та остаточну міру покарання призначити у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою в Одеській установі виконання покарань №21 УДПтСУ в Одеській області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання останнього, а саме з 20.05.2021 року.

Речові докази, а саме: невідома порошкоподібна речовина рожевого кольору, полотна для різки металу у кількості 13 штук, пилка по металу з полотном, кусачки з синіми ручками та кусачки з жовтими ручками - знищити.

Фрагменти кабелів, відповідно до ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 25.05.2021 року - повернути представникам ДП «Одеський нафтопереробний завод» - за належністю.

Арешти накладені ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 25.05.2021 року - скасувати.

Матеріали кримінального провадження №12021163490000351 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2021 року - зберігати в Суворовській окружній прокуратурі м.Одеси.

Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.

На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.

Суддя: