Ухвала суду № 9862485, 08.04.2010, Апеляційний суд Миколаївської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10 95/2010 року Головуючий по першій інстанції

Категорія: ст. 2367 КПК України суддя: Чернієнко С.А.

Доповідач апеляційного суду

суддя: Губа О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Царюка В.В.

суддів: Кателіна В.П., Губи О.О.

за участю прокурора: Якименка О.П.

особи відносно якої порушена

кримінальна справа: ОСОБА_1

розглянув у судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією старшого прокурора відділу прокуратури Миколаївської області на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 березня 2010 року, якою скарга ОСОБА_1 про скасування постанови про порушення кримінальної справи від 29.09.2009 року у відношенні неї за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, задоволена.

29 вересня 2009 року старшим слідчим слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Миколаївській області Мартишко В.А. порушена кримінальна справа відносно головного бухгалтера КП "Дослідно проектний центр кораблебудування" ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Однак, із постанови про уточнення анкетних даних від 25 листопада 2009 року вбачається, що ОСОБА_3 у звязку з розірванням шлюбу 21.12.2006 року змінила прізвище на ОСОБА_1 і на це прізвище отримала паспорт.

Постанову слідчого від 29.09.2009 року ОСОБА_1 оскаржила до суду.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суд своє рішення обґрунтував тим, що в постанові старшого слідчого по ОВС ПМ ДПА у Миколаївській області не наведено даних про умисне ухилення головного бухгалтера ОСОБА_1 від сплати податків, оскільки причиною внесення нею відомостей про віднесення операції на суму 10.474.934 грн. до таких, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, стала суперечливість митного та податкового законодавства України з приводу віднесення такої операції до тієї чи іншою категорії. Такі дані відсутні і в матеріалах, на підставі яких винесено вказану постанову. Тому, на думку суду, підстав для порушення кримінальної справи на момент її порушення, тобто достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, не було.

В апеляції старший прокурор відділу прокуратури Миколаївської області просить скасувати постанову суду від 29 березня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому апелянт посилається, що приводом для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 стало безпосереднє виявлення слідчим в діях останньої ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Такий висновок слідством було зроблено відповідно до зібраних матеріалів, в тому числі акту № 147/23 700/14307618 від 08.08.2006 року про результати виїзної позапланової перевірки КП "Дослідно проектний центр кораблебудування" (КДПЦК) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період квітня 2006 року. В цьому акті зазначено КДПЦК в порушення п.п. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3; п. 4.1 ст. 4; п. 6.1, п. 6.5 ст. 6; п.п. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовано нульову ставку податку на додану вартість при поставці послуг по укладеним договорам комісії на розробку, виготовлення і постачання документації, яка здійснюється на митній території України. Проте надані послуги згідно актів прийому передачі технічної документації у розмірі 10.744.934 грн. по договорам комісії оподатковується за ставкою 20 відсотків. Зазначені порушення призвели до ухилення службовими особами КДПЦК у квітні 2006 року від сплати податку на додану вартість у розмірі 1.939.551 грн. Водночас апелянт зазначає про сплату КДПЦК податкових зобовязань з ПДВ відповідно до вказаного вище акту, тому на теперішній час податковий борг відсутній.

Крім того, апелянт зазначає, що суд дав оцінку доказів, оскільки зясування питання щодо доведеності вини особи, достатності та достовірності зібраних доказів, наявності чи відсутності умислу певної особи на вчинення суспільно небезпечних діянь в даній стадії судочинства є неприпустимим, оскільки такі питання повинні вирішуватись при розгляді кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, прокурора Якименка О.П., який підтримав апеляцію старшого прокурора відділу прокуратури Миколаївської області і просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, заперечення особи відносно якої порушена кримінальна справа ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 236 8 КПК України та п.п. 2, 4 постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року "Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" суд, розглядаючи на досудовій стадії процесу скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Також розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вправі з'ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи, передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України, приводи; чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок.

Так, із змісту апеляції вбачається, що одним із приводом для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 є матеріали виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2006 року (акт № 147/23 700/14307618 від 08.08.2006 року).

Із постанови старшого слідчого про порушення кримінальної справи від 29 вересня 2009 року також вбачається, що приводами та підставами для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України є вище зазначені матеріали виїзної позапланової перевірки, а також акти прийому передачі.

В цій же постанові старший слідчий зазначив, що посадові особи КДПЦК у квітні 2006 року ухилились від сплати податку на додану вартість у розмірі 1.939.551 грн.

Суд, виходячи з матеріалів на підставі яких було порушено кримінальну справу, дійшов висновку, що приводи і підстави для порушення кримінальної справи відносно головного бухгалтера ОСОБА_1 на 29.09.2008 року у старшого слідчого були відсутні, оскільки в постанові старший слідчий не зазначив в чому полягає субєктивна та обєктивна сторони злочину, передбаченого ст. 212 КК України, а саме умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Що стосується тверджень апелянта про те, що суд дав оцінку доказів є безпідставним. Так, суд, пославшись на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009 року, якою було скасовано постанову господарського суду Миколаївської області від 23.07.2007 року за позовом Казенного дослідно проектного центру кораблебудування до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень і відмовлено в задоволенні позову, на матеріали перевірки, пояснення, зазначив, що причиною внесення ОСОБА_1 відомостей про віднесення операції на суму 10.474.934 грн. до таких, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, стала суперечливість митного та податкового законодавства України з приводу віднесення такої операції до тієї чи іншої категорії

Колегія суддів вважає, що суд вправі був послатися на дану постанову Одеського апеляційного адміністративного, оскільки вона була винесена до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, тобто до 29.09.2009 року

Стаття 212 КК України передбачає виключно умисну форму вини в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, а не за сам факт несплати податків. Будь яких даних про навмисний характер дій ОСОБА_1 матеріали не містять.

Оскільки інших додатково зібраних доказів про умисне ухилення від сплати податку в особливо великих розмірах, відповідно до вимог КПК України, по справі немає, то суд обґрунтовано прийшов до висновку, що на час порушення кримінальної справи у старшого слідчого не було та підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію старшого прокурора відділу прокуратури Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 березня 2010 року про задоволення скарги про скасування постанови про порушення кримінальної справи від 29 вересня 2009 року відносно головного бухгалтера КП "Дослідно проектний центр кораблебудування" ОСОБА_1 за фактом умисного ухилення від сплати податків за ч. 3 ст. 212 КК України без зміни.

Головуючий:

Судді: