Постанова № 98624808, 27.07.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3704/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

слідчого судді Козирського Є.С.,

при секретарі Лисенко О.Д.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Чабан О.В., погодженого процесуальним керівником прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Прушинським В.Б. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12021162380000357 від 14.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Чабан О.В., звернувся до слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області з клопотанням, погодженого процесуальним керівником прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Прушинським В.Б. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12021162380000357 від 14.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України).

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що 14.06.2021 до ЧЧ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали звернення старости Мар`янівського округу Дальницької ОТГ ОСОБА_1 , щодо діяльності невстановлених осіб, щодо незаконного видобутку природних копалин з кар`єру на масиві №49 на землях Великодолинської селищної ради, в результаті чого може бути завдано шкоду навколишньому природному середовищу.

Також, із відкритих джерел встановлено, що 06.05.2010 на підставі розпорядження Овідіопольської РДА від 06.05.2010 № 492, між КПМ «Агросинтез» (ЄДРПОУ: 20945033) та Овідіопольською РДА укладено договір довгострокової платної оренди земельної ділянки (далі Договір), загальною площею 10,5476 га (в т. ч. 6,0896 га пасовища; 4,4580 га відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом) із земель несільськогосподарського призначення, що знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером № 5123755300010030361, із зазначенням власника: Овідіопольська РДА, та цільовим призначенням: для розміщення бази спортивного рибальства.

14.07.2021 на підставі ухвали Овідіопольського районного суду від 07.07.2021 №509/3352/21, проведено огляд земельної ділянки із кадастровим номером: 5123755300:01:003:0361, загальною площею 10.5476 га, що розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р., сщ/рада. Великодолинська, Масив 49, земельна ділянка 2, власником якої є Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області (ЄДРПОУ: 04057209), а орендарем КПМ «Агросинтез» (ЄДРПОУ: 20945033).

В ході огляду, за участю спеціаліста – старшого інспектора Державної екологічної інспекції Південно - Західного округу ОСОБА_2 та спеціаліста – інженера геодезиста ОСОБА_3 , виявлено та зафіксовано наявність на земельній ділянці що оглядається - механічне (не природне) порушення верхнього покриву земельних порід, в результаті чого утворено глибокі рви та ями, що загалом складають кар`єри. Також, на момент огляду виявлено наявність чотирьох одиниць важкої спеціальної техніки (вантажні самоскиди, екскаватор та бульдозер) за допомогою якої проводились роботи по видозміненню ландшафту, та утворенню кар`єрів. При цьому, особи – водії, що керували виявленою технікою відмовились поясняти, будь-що з приводу того що саме та для чого вони роблять.

На момент огляду, тобто 14.07.2021, від КМП «Агросинтез» як орендаря земельної ділянки на якій проведено огляд або інших фізичних чи юридичних осіб, не отримано жодної інформації та документів, які могли б пояснити яку саме діяльність здійснює вищевказана техніка на орендованій КМП «Агросинтез» земельній ділянці, у зв`язку з чим, можливо припустити, що проведеним оглядом зафіксовано саме незаконне видобування уламкової гірської породи – жорства (вапняк), в наслідок чого, відбувається псування земельної ділянки та надр, що може завдати шкоду навколишньому природному середовищу.

В подальшому, в рамках провадження, під час розгляду клопотання про арешт майна (автомобільної техніки) від 15.07.2021, від представника КМП «Агросинтез» 19.07.2021 отримано заперечення на клопотання та копії документів на підтвердження своєї думки. Ознайомившись із якими, встановлено, що КМП «Агросинтез» вважає, що на земельній ділянці здійснює законну діяльність з будівництва та розміщення бази спортивного рибальства, мотивуючи свою діяльність двома документами:

1) Дозвіл на виконання будівельних робіт № 27 від 09.12.2004 року, виданого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Овідіопольського району, строком на 1 рік. Однак, вказаний дозвіл не діє з 09.12.2005 року, адже являється строковим, про що у ньому і зазначено.

2) Рішення Овідіопольської районної ради від 26.07.2011 «Про погодження КМП «Агросинтез» виробництво жорстви різноманітних фракцій з малоцінного вапняку».

Однак, вказане рішення не наділяє підприємство правом проводити видобуток копалин як державного так і місцевого значення, у зв`язку з тим, що відповідно «Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» затвердженого Постановою КМУ від 30 травня 2011 р. № 615, лише орган Держгеонадрів уповноважений надавати дозволи переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із Порядком.

Видобуток копалин, не регулюється місцевими радами, окрім як погоджується органом який видає дозволи на видобуток, тому Овідіопольська районна рада не уповноважена надавати дозволи на видобуток та переробку копалин.

Паралельно чого, у КМП «Агросинтез», як юридичної особи відсутній вид діяльності (за КВЕД) який міг би надавати право на діяльність з видобутку та переробки ґрунту (каміння, вапняку, жорстви тощо). Інше представником КМП «Агросинтез» не доведено та не підтверджено.

Підсумовуючи вищевказане, можливо дійти висновку, що КМП «Агросинтез» здійснює видобуток вапняку який перероблює у жорству, та реалізує, чим порушує діюче законодавство, що має ознаки вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, адже після такої діяльності завдається шкода навколишньому природному середовищу – утворення кар`єрів. При цьому КМП «Агросинтез», намагається юридично обумовити свою діяльність наявністю сумнівного дозволу на будівництво ставку та рішенням місцевого органу влади про дозвіл на використання надлишків ґрунтів, що в сукупності ніби приховує видобуток надр.

Слідчий вказує, що на теперішній час наявні фактичні дані, що можуть вказувати те, що КМП «Агросинтез» використовує орендовану земельну ділянку із кадастровим номером: 5123755300:01:003:0361, загальною площею 10.5476 га, що розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р., сщ/рада. Великодолинська, Масив 49, земельна ділянка 2, власником якої є Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області, не за цілями та метою визначеною у договорі оренди, із порушенням діючого природоохоронного законодавства, видобуває вапняк (жорству) без спеціальних дозволів, в наслідок чого утворює кар`єри, чим завдає шкоди навколишньому природному середовищу, та враховуючи те, що вказаними діями завдано збитки державі Україна та місцевим територіальним громадам, з метою запобігання в подальшому незаконних дій пов`язаних з видобутком копалин, відчуженням, переоформленням, продажем, іншою втратою або зникненням землі, а також враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що подальші дії КМП «Агросинтез» відносно земельної ділянки, можуть призвести до їх втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити в розслідуванні кримінального провадження, у тому числі забезпечення можливого цивільного позову з відшкодування шкоди, з метою проведення експертних досліджень завданої шкоди, а також враховуючи те, що незастосування арешту майна як заходу перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене, що унеможливить забезпечення вимог ст. 2 КПК України, у зв`язку із чим, просить суд заборонити будь-яким особам, організаціям, підприємствам, нотаріусам, державним реєстраторам регіональних бюро державних реєстраторів України та іншим державним реєстраторам вчиняти будь-які дії пов`язані із реєстрацією, перереєстрацією, відчуженням, скасування державної реєстрації речових прав про право власності та речові права на нерухоме майно, відносно земельної ділянки із кадастровим номером: 5123755300:01:003:0361, загальною площею 10.5476 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області; 2) Заборонити КМП «Агросинтез» (ЄДРПОУ: 20945033) та будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, проводити будь-які дії на земельній ділянці із кадастровим номером: 5123755300:01:003:0361, загальною площею 10.5476 га, що розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р., сщ/рада. Великодолинська, Масив 49, земельна ділянка 2, власником якої є Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області; 3) Зобов`язати КМП «Агросинтез» (ЄДРПОУ: 20945033) в особі директора ОСОБА_4 , та керівника (згідно статуту) ОСОБА_5 , забезпечити контроль та виконання даної ухвали про арешт земельної ділянки.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання встановлено, що у провадженні СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12021162380000357 від 14.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Між тим, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не наводить у ньому достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно.

Також не доведено органом досудового розслідування і існування ризиків, визначених у абзаці другому ч. 1 ст. 170 КПК України або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, як і не обґрунтовано належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні.

Крім того, матеріали провадження не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно.

Також слідчий суддя звертає увагу на те, що до клопотання про арешти майна слідчий не долучив жодних доказів та не навів жодних доводів, що дозволяли б слідчому судді встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з положеннями ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Судовим розглядом встановлено, що на даній стадії досудового слідства, жодній особі (юридичній особі) не повідомлено про підозру.

Санкція ч. 2 ст. 240 КК України не містить додаткового покарання у виді конфіскації майна, а спеціальна конфіскація за цією нормою закону не застосовується. Відомості про наявність цивільного позову у кримінальному провадженні №12021162380000357 від 14.06.2021, відсутні.

Надані слідчим матеріали до клопотання, не підтверджують підстави, мету та не містять відповідного обґрунтування необхідності арешту майна, а також розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тому, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту на зазначене вище майно, є безпідставним.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 131, 132, 171-173, 309, 368-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Чабан О.В., погодженого процесуальним керівником прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Прушинським В.Б. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12021162380000357 від 14.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України – відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Є. С. Козирський