Рішення № 98623208, 27.07.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/717/20

Провадження №2/443/646/21

РІШЕННЯ

іменем України

27 липня 2021 рокуЖидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

представника позивача Турчак О.Є. ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Жидачеві цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Гніздичівської селищної ради як органу опіки та піклування в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Виконавчий комітет Гніздичівської селищної ради як органу опіки та піклування звернувся до суду із позовом в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи батьками неповнолітніх дітей, протягом тривалого часу не виконують свої батьківські обов`язки, а саме: не займаються вихованням дітей, не цікавляться їх навчанням, станом здоров`я та успіхами, не надають необхідної матеріальної допомоги чи підтримки. Крім того, зловживають алкоголем, ніде не працюють, ведуть аморальний спосіб життя. Фактично дітей виховує та утримує бабуся по лінії батька - ОСОБА_7 .

Малолітня ОСОБА_6 проживає та навчається у КЗ ЛОР «Лівчицька спеціальна ЗОШ - І-ІІ ст», додому приїжджає тільки у вихідні, канікули та свята. Неповнолітній ОСОБА_4 , який є учнем Жидачівського професійного ліцею, уже тривалий час проживає у ОСОБА_7 . Періодично з батьками проживає тільки неповнолітній ОСОБА_5 , однак більшість часу також проводить у бабусі.

ОСОБА_2 знаходиться на обліку в управлінні соціального захисту населення та отримує державну допомогу, як одинока матір на старшого сина ОСОБА_4 в розмірі 2122,63 грн., однак не витрачає вказані кошти на потреби дитини, а розпоряджається ними для задоволення власних потреб, зокрема для придбання алкогольних напоїв.

Працівниками служби у справах дітей спільно з працівниками КЗ «Гніздичівський ЦСО» та Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області неодноразово відвідано сім`ю відповідачів за місцем проживання: АДРЕСА_1 та проведено обстеження умов проживання дітей. Під час обстеження були зафіксовані факти порушення санітарно-гігієнічних норм проживання дітей, неналежного їх утримання, виховання та навчання. З відповідачами неодноразово проводились профілактичні бесіди, надавалась необхідна матеріальна допомога у вигляді матеріалів для проведення ремонтних робіт, пропонувалась допомога у порушуках роботи, однак останні не йшли на співпрацю.

На засідання комісії у справах дітей з`явилась лише ОСОБА_2 , яка не дочекавшись прийняття рішення з питання доцільної позбавлення їх батьківських прав стосовно дітей, покинула засідання комісії. ОСОБА_3 на засідання комісії не з`явився. Згідно висновку органу опіки та піклування визнано за доцільне позбавити батьківських прав відповідачів відносно їх неповнолітніх дітей.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 14.09.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 21.10.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, з мотивів наведених у позовній заяві

Відповідачі у судовому засіданні засідання позов заперечили, оскільки ними вживаються заходи для належного догляду за своїми дітьми. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі та є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб /а.с.54/, свідоцтв про народження /а.с.51,53/ та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану /а.с.46-47/.

Як вбачається з характеристики учня 9 класу Лівчицької ЗОШ І-ІІ ступенів ОСОБА_4 /а.с.49/, останній зарекомендував себе як дисциплінований учень. Зовнішній вигляд дитини бажає кращого. Не має належного догляду зі сторони батьків. Дитиною піклується бабуся, яка відвідує батьківській збори, виховні заходи, цікавиться навчанням внука. Батьки забезпечили необхідним шкільним приладдям. За період навчання дитини в школі, батьки недобросовісно виконували свої батьківські обов`язки. При відвідуванні класним керівником місця проживання учня, побутові умови були у задовільному стані.

Крім того, з характеристики учня І курсу Жидачівського професійного ліцею ОСОБА_4 вбачається, що останній зарекомендував себе як хороший, старанний учень, який систематично відвідує заняття. Учень не має достатнього впливу батьків на виховання. Батьки не цікавляться навчанням сина та його поведінкою /а.с.50/.

Відповідно до довідки-характеристики №79 від 02.03.2020 року виданої виконавчим комітетом Гніздичівської селищної ради, ОСОБА_3 , проживає в найманому будинку разом із дружиною ОСОБА_2 та трьома їхніми дітьми в АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 не працює, але у своєму господарстві утримують коня. Допомагає односельчанам, живуть на кошти, що отримують від держави, як багатодітна сім`я. Двоє старших дітей частенько ночують у бабусі - ОСОБА_7 , яка старається дітей нагодувати, одіти, молодша дочка також більше часу проводить у бабусі, батьки мало цікавляться життям своїх дітей. ОСОБА_3 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, порушень громадського порядку не здійснював /а.с.58/.

Наказом служби у справах дітей Гніздичівської селищної ради №5 від 15.04.2019 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 поставлено на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах /а.с.59/.

Як вбачається з висновку комунального закладу "Гніздичівський центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Гніздичівської селищної ради" від 21.09.2020 року, сім`я ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебувала під соціальним супроводом з 02.05.2019 року по 28.08.2020 року. У зазначений період вказана сім`я отримала ряд соціальних послуг, а саме: інформування, консультування, натуральну допомогу. Із зауваженнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погоджувалися, але суттєво не змінили свою поведінку /а.с.60/.

Відповідно до висновку №271/1 від 13.03.2020 року, орган опіки та піклування Гніздичівської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їхніх неповнолітніх дітей /а.с.4/.

Судом встановлено, що неповнолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають з батьками без реєстрації у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про склад сім`ї /а.с.61/.

Відповідно до актів обстеження умов проживання /а.с.64-66, 79, 92-94, 101/, неповнолітні діти не в достатній кількості забезпеченні продуктами харчування, одягом взуттям. В будинку темно, стіни потребують санітарної побілки. В будинку одна житлова кімната, в якій наявні три спальні місця, телевізор, шафа.

Згідно довідки Жидачівської районної філії Львівського обласного центру зайнятості №02-327/21 від 15.06.2021 року, ОСОБА_2 , перебуває на обліку як така, що шукає роботу /а.с.102/.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на даний час працює різноробочим у ФГ "ОСОБА_15", що не заперечується сторонами.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні дала покази про те, що вона є старостою села Лівчиці. До сім`ї ОСОБА_3 часто навідувалися соціальні служби, які надавали їм відповідні послуги та проводили профілактичні розмови щодо належного виконання ними батьківських обов`язків. Також їм надавалась фарба, вапно для того, щоб вони зробили ремонт у кімнатах. Після відвідування сім`ї поведінка їхня частково змінилась.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні дала покази про те, що вона працює фахівцем комунального закладу "Гніздичівський центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Гніздичівської селищної ради". Сім`я ОСОБА_3 перебувала під соціальним супроводом під час якого їм було надано ряд соціальних послуг, які ними не було враховано, внаслідок чого сім`ю ОСОБА_3 було знято з соціального супроводу з негативним результатом.

Згідно зі ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до Закону України ,,Про охорону дитинства,, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" № 3 від 30 березня 2007 року роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, передбачених ст.164 СК, а саме у разі ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 6 травня 2020 року по справі № 753/2025/19, про те, що пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини», - сказано в повідомленні. Тлумачення цієї норми права дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Питання щодо сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав свідчить про його інтерес до дитини.

При розгляді даної справи судом заслухано думку неповнолітніх ОСОБА_4. , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які в судовому засіданні повідомили, що вони проживають разом з батьками, які забезпечують їх всім необхідним та здійснюють догляд за ними. Просили не позбавляти батьківських прав їхніх батьків.

Суд бере до уваги також і ту обставину, що відповідачі під час розгляду справи у суді заперечили щодо позбавлення їх батьківських прав та заначили що виправили свою поведінку щодо належного виконання ними батьківських обов`язків, що свідчить про їх інтерес до дітей та зміну поведінки батьків у кращий бік.

Відтак, судом не встановлено, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують умисно не виконувати свої батьківські обов`язки.

З наведених обставин, суд критично ставиться до висновку органу опіки та піклування.

Таким чином, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки ця дія є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому суд приходить до переконання про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 354,355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Виконавчого комітету Гніздичівської селищної ради як органу опіки та піклування в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 липня 2021 року.

Головуючий суддя С.І. Сливка