Ухвала суду № 98623081, 28.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/669/17

пр. № 6/336/248/2021

УХВАЛА

Іменем України

28 липня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Павловцеві В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільний справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,—

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.04.2017 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 005-07251-010413 від 01.04.2013 р. в сумі 43179,08 гривень та судовий збір в сумі 1600 гривень.

13.06.2017 року представник позивача отримав копію рішення суду та виконавчі листи від 07.06.2017 року по вказаній справі, що підтверджується копією поштового повідомлення.

Ухвалою суду від 18.02.2021 року замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

23.06.2021 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал», яке є правонаступником позивача, звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, виданого за рішенням Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 12.04.2017 року оскільки виконавчий лист до виконання не пред`являвся та існують підстави вважати його втраченим, та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання зважаючи на те, що ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло статус стягувача та право вимоги лише після постановлення ухвали суду від 18.02.2021 року про заміну стягувача.

Разом з заявою представником стягувача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

В судове засідання сторони, що належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи до суду не з`явились, про причину неявки суд не повідомили.

Оскільки згідно ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, судом розглянуто заяву за відсутності сторін, які були належним чином повідомлення про місце та час розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.04.2017 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 005-07251-010413 від 01.04.2013 р. в сумі 43179,08 гривень та судовий збір в сумі 1600 гривень.

13.06.2017 року представник позивача отримав копію рішення суду та виконавчі листи від 07.06.2017 року по вказаній справі, що підтверджується копією поштового повідомлення.

Ухвалою суду від 18.02.2021 року замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Згідно з витягом з акту про результати розслідування фактів втрати документів та службової розписки про втрату документів (виконавчого листа) встановлено, що 24.12.2020 року при вивченні кредитних справ ТОВ «ФК «Профіт Капітал», право вимоги по яким придбано згідно з Договором про відступлення прав вимоги 2278/К від 06.07.2020 року виявлено відсутність виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.04.2017 року по справі № 336/669/17.

За відомостями з АСВП виконавчі провадження з виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості відсутні.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Разом із тим, необґрунтована відмова у видачі дублікату виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010).

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Саме такий висновок Верховного Суду відображено у постанові № 569/10120/13-ц від 02.09.2020 року.

Згідно з постановою Пленуму ВССУ № 8 від 25.09.2015 року підставами для видачі дубліката виконавчого листа є втрата виконавчого листа або встановлення кількох місць роботи чи отримання доходів боржника у разі стягнення аліментів.

Таким чином, досліджені докази свідчать про те, що ПАТ «Дельта Банк», отримавши копію рішення суду та виконавчі листи 13.06.2017 року, протягом встановленого трирічного строку до виконання не зверталось, а результати службової перевірки ТОВ «ФК «Кредит Капітал» свідчать лише про факт не передання оригіналів виконавчих листів при укладенні договору про відступлення прав вимоги №2276/К від 06.07.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» новому стягувачеві.

Отже, заявником не доведений факт саме втрати виконавчого листа через відсутність допустимих та належних доказів.

За ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Підставою для поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа є наявність поважних причин такого пропуску, встановлення яких віднесено на розсуд суду, який у кожному конкретному випадку має в залежності від конкретних обставин встановити їх наявність та об`єктивну вагу для сторін та для справи.

Зокрема, поважною причиною пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є тривала хвороба стягувача, що перешкоджала вчиненню подібних дій, тривале відрядження тощо. Як поважні причини не слід розглядати перебування стягувача в омані, якщо у введенні в цей стан не винен боржник, щодо способу та порядку виконання судового рішення, або відсутність коштів у боржника для виконання зобов`язання тощо.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з відповідною заявою, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 р. «Пономарьов проти України» суд зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти підстави для поновлення строків.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З часу ухвалення рішення суду (2017 рік) стягувачем ПАТ «Дельта Банк» не вживалось жодних заходів щодо звернення виконавчих листів до виконання для захисту своїх порушених прав.

ТОВ «ФК «Кредит Капітал» в свою чергу, обґрунтовує пропуск строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання тим, що отримав право вимоги 06.07.2020 року на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги, а статус стягувача набув лише з 18.02.2021 року після постановлення судом ухвали про заміну стягувача.

Таким чином, оскільки стягувачем не доведено поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а сам по собі факт невиконання рішення суду не може бути поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки первісний стягував вочевидь не здійснював передбачених законом заходів щодо захисту порушеного права, а правонаступник стягувача прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчому провадженні первісним стягувачем до його заміни правонаступником.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 260, 433, п. 4 ч. 17 Перехідних положень ЦПК України,—

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільний справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк