Ухвала суду № 98623074, 28.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/286/14-ц

пр. № 6/336/226/2021

УХВАЛА

Іменем України

28 липня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Павловцеві В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільний справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,—

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.04.2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10821, 84 гривень, а також в рахунок відшкодування витрат сплаченого судового збору в розмірі 229,40 гривень.

28.05.2014 року представник позивача отримав копію рішення суду та виконавчі листи від 20.05.2014 року по вказаній справі.

14.06.2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», яке є правонаступником позивача, звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, виданого за рішенням Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 02.04.2021 року у зв`язку з його втратою при пересилці з органу ДВС стягувачу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Разом з заявою представником стягувача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

В судове засідання сторони, що належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи до суду не з`явились, про причину неявки суд не повідомили.

Оскільки згідно ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, судом розглянуто заяву за відсутності сторін, які були належним чином повідомлення про місце та час розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як зазначив стягувач, та це підтверджено дослідженими документами, рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.04.2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10821, 84 гривень, а також в рахунок відшкодування витрат сплаченого судового збору в розмірі 229,40 гривень.

28.05.2014 року представник позивача отримав копію рішення суду та виконавчі листи від 20.05.2014 року по вказаній справі.

Ухвалою суду від 12.11.2020 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у виконавчому провадженні з виконання рішення суду від 02.04.2014 року по вказаній справі.

У відповідь на клопотання стягувача про надання інформації щодо видачі виконавчих листів на підставі рішення суду, судом повідомлено про те, що 20.05.2014 року виконавчі листи разом з копією рішення суду були направлені ПАТ «Дельта Банк» та були отримані представником позивача 28.05.2014 року.

За відомостями Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУ МЮ (м. Дніпро), 20.05.2014 року до відділу надійшла заява про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист №336/286/14-ц від 20.05.2014 року, виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 10821,84 гривень на користь ПАТ «Дельта Банк»; 05.06.2014 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43627336; 23.06.2016 року державним виконавцем Скрипником О.А. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Надати більш детальну інформацію не виявляється можливим у зв`язку зі знищенням архіву виконавчих проваджень за 2016 рік.

Стягувач пред`явлену вимогу про видачу дубліката виконавчого листа обґрунтовує тим, що при укладенні договору про відступлення прав вимоги первісний стягувач не передав матеріали претензійно-позовної роботи у паперовому вигляді, оригінали виконавчих листів не отримували, та такі оригінали до суду не повертались.

Оскільки станом на час звернення з заявою, відомості про місце знаходження виконавчих документів відсутні, суд дійшов висновку, що є підстави для задоволення заяви та видачі дублікатів виконавчих листів, оскільки вони були втрачені при пересилці з відділу ДВС первісному стягувачу.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно з постановою Пленуму ВССУ № 8 від 25.09.2015 року підставами для видачі дубліката виконавчого листа є втрата виконавчого листа або встановлення кількох місць роботи чи отримання доходів боржника у разі стягнення аліментів.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що виконавчі листи було втрачено при пересилці з відділу виконавчої служби первісному стягувачу, тому судом вбачаються підстави для задоволення заяви в частині заявлених вимог про видачу дубліката виконавчого листа.

За ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В обґрунтування пропуску строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, стягувач посилається на початок з 2015 року процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк», тому первісний стягувач у встановлені законом строки повторно виконавчі листи не направляв на примусове виконання, в подальшому не передав новому кредитору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», що позбавило нового стягувача права на звернення рішення суду до виконання.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Підставою для поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа є наявність поважних причин такого пропуску, встановлення яких віднесено на розсуд суду, який у кожному конкретному випадку має в залежності від конкретних обставин встановити їх наявність та об`єктивну вагу для сторін та для справи.

Зокрема, поважною причиною пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є тривала хвороба стягувача, що перешкоджала вчиненню подібних дій, тривале відрядження тощо. Як поважні причини не слід розглядати перебування стягувача в омані, якщо у введенні в цей стан не винен боржник, щодо способу та порядку виконання судового рішення, або відсутність коштів у боржника для виконання зобов`язання тощо.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з відповідною заявою, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 р. «Пономарьов проти України» суд зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти підстави для поновлення строків.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З часу ухвалення рішення суду (2014 рік) стягувачем ПАТ «Дельта Банк» не вживалось жодних заходів щодо повторного звернення виконавчих листів до виконання для захисту своїх порушених прав.

Посилання заявника на процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та введення тимчасової адміністрації банку, не є переконливим, оскільки це не позбавляло права стягувача звернутись до виконавчої служби для отримання інформації про хід виконавчого провадження чи повторно направити виконавчі листи для виконання.

Поновлення строку пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання через такий тривалий строк суперечитиме принципу правової визначеності.

Принцип правової визначеності як складової верховенства права передбачає, що органи державної влади повинні бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити з великою точністю примусові заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації.

Таким чином, оскільки стягувачем не доведено поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання протягом 6 років з моменту ухвалення рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 260, 433, п. 4 ч. 17 Перехідних положень ЦПК України,—

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільний справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» дублікат виконавчого листа, виданого 20.05.2014 року за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (ЄУН №336/286/14-ц пр. 2/336/690/2014).

В іншій частині заявлені вимоги залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк