Рішення № 98621952, 26.07.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/3596/21

2/264/1105/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"26" липня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,-

У С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року позивачка, через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що у квітні 2021 року з мобільного додатку «ДІЯ» їй стало відомо про відкрите відносно неї виконавче провадження №64988418, підставою якого є виконавчий напис №95070 від 20.11.2020 року приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з позивачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 24735,00 грн. Жодного грошового зобов`язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» позивачка не має, тому звідки виникла заборгованість не розуміє. Разом з тим, у травні 2021 року нею, через адвоката, від приватного виконавця Олійник О.І. отримано копію заяви про примусове виконання рішення, копію виконавчого напису нотаріусу, а також копію договору №833101082 від 28.09.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Вказала, що дійсно, 17.09.2019 року, після розірвання шлюбу, змінила прізвище « ОСОБА_1 » на дошлюбне « ОСОБА_1 ». Однак, позивачка вважає, що зазначений виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки його вчинено нотаріусом з порушенням законодавства, а заборгованість є спірною, оскільки жодного грошового зобов`язання перед відповідачем позивачка не має, а договір №833101082 від 28.09.2020 року сам по собі не скріплений ні власноручним підписом, ні печаткою, ні факсиміле, ні електронним підписом кредитора, ні одноразовим ідентифікатором ні з боку позичальника, ні з боку кредитодавця, відтак заборгованість за кредитом отриманим позивачкою у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є спірною.

Позивачка та її представник Рєзнік В.В., який діє на підставі ордеру серії ДН №125618 від 19.05.2021 року, у судове засідання не з`явилися, надали суду відповідну заяву про розгляд справи у їх відсутності, просили задовольнити позов з підстав викладених у ньому, не заперечували проти винесення по справі заочного рішення.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив, представник відповідача не надав.

Треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник О.І. в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 26.07.2021 року ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки представник відповідача, будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, в той же час позивачка не заперечувала проти заочного вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши надані сторонами по справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, у відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу кредитних зобов`язань.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 20.11.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №95070, за яким у безспірному порядку стягнуто з ОСОБА_1 (написання прізвища здійснено з помилкою) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість у розмірі 23535,00 грн. (прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7000,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 13085,00 грн., строкова заборгованість за штрафами та пенями - 3450,00 грн.), а також плату за вчинення виконавчого напису - 1200,00 грн., загальна сума, що підлягає стягненню - 24735,00 грн.

На підставі вищевказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійником О.І., відкрите виконавче провадження №64988418 від 30.03.2021 року.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 17.09.2019 року Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірвано, актовий запис №147. Після державної реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 присвоєне прізвище « ОСОБА_1 ».

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.18 ЦК України, ст.87 Закону України «Про нотаріат»).

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 3 пп.2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року (п.п.3.1 п.3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).

У відповідності до підп.2.1. п.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію необхідну для вчинення виконавчого напису.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку (фінансової компанії) та від позивачки первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком (фінансовою компанією), зазначені у написі є безспірними. Розрахунок боргу зазначений у виконавчому написі щодо наявності грошового зобов`язання позивача за тілом кредиту є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку (фінансової компанії) до позивачки.

За таких обставин підлягає перевірці питання щодо стягнення з боржника за кредитним договором, а сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 року по справі №310/9293/15.

Наведене свідчить про надання фінансовою компанією неповної інформації та документів приватному нотаріусу, що має наслідком порушення при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про нотаріат» та п.1 Глави 13 Порядку № 296/5, згідно з яким на нотаріуса покладається обов`язок відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

При цьому судом встановлено, що листування з приводу стягнення заборгованості спрямовувалось на адресу - АДРЕСА_1 , однак, відомостей про отримання вказаних відправлень ОСОБА_1 суду надано не було, що позбавило останню права заперечити проти вчинення виконавчого напису та подати нотаріусу докази на підтвердження своїх доводів.

При цьому судом встановлено, що відповідно до Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату №1 від 18.02.2021 року та на підставі підпунктів «е» та «з» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме, у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства, грубими порушеннями закону, які завдали шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій, за умови що такі порушення встановлені рішеннями судів, а також набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій, анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 року за №8679 на ім`я ОСОБА_8 .

Ураховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи позов ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача, понесених нею судових витрат на сплату професійної правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

За приписами статей 133, 137 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 2 ч.2 ст.137 ЦПК України, передбачено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналогічна позиція викладена постановою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі №372/1010/16-ц .

За положеннями ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони

Саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Відтак, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду від 19.07.2021 року по справі № 910/16803/19.

В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги №51 від 27.04.2021 року, укладений між адвокатським бюро «ВАДИМ РЄЗНІК І ПАРТНЕРИ» в особі керуючого бюро Рєзніка В.В. та Новіковою Н.В., додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги №51 від 27.04.2021 року, звіт про виконані послуги від 23.04.2021 року, згідно яких остання, як замовник, отримала послуги професійної правничої допомоги (підготовка та подання адвокатського запиту, складання позовної заяви, здійснення супроводу цивільної справи), остаточна сума, яка підлягає сплаті - 1500 грн., які суд вважає такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та у зв`язку із задоволенням позову, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.2-5, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №95070 від 20.11.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 ) шляхом перерахування коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи 42254696, місцезнаходження: 01014, м.Київ, вул.Звіринецька, буд.63, МФО 380634) за кредитним договором №833101082 від 28.09.2019 року у загальному розмірі 24735,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи 42254696, місцезнаходження: 01014, м.Київ, вул.Звіринецька, буд.63, МФО 380634) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_3 , витрати зі сплати надання професійної правничої допомоги у розмірі 1500 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи 42254696, місцезнаходження: 01014, м.Київ, вул.Звіринецька, буд.63, МФО 380634) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_3 , судові витрати по сплаті судового збору за подання основного позову у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т. В. Пустовойт