Рішення № 98621742, 27.07.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/667/21

Номер провадження № 2/220/300/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючої судді- Яненко Г.М.

за участю секретаря- Демішеві А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 представник позивача адвокат Король Т.В. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Великоновосілківської селищної рада Великоновосілківського району Донецької області, про встановлення факту,що має юридичне значення -

в с т а н о в и в :

22 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Король Т.В. звернулася до суду з зазначеною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Великоновосілківського районного управління юстиції в Донецькій області, складено відповідний актовий запис № 154 від 15 жовтня 2013 року.

Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому на праві спільної часткової власності 1/5 частини квартири розташованної за адресою АДРЕСА_1 , що належала йому відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 28.03.1995 року видане представництвом фонду державного майна на підставі розпорядження від 14.03. 1995 року №100 та зареєстроване Великоновосілківським БТІ за №1581.

З грудня 1986 року позивачка та померлий ОСОБА_4 проживали в цивільному шлюбі, однак шлюбні відносини зареєстровані в установленому законом порядку не були. В зв`язку з тим, що до дня смерті останнього (більше 5 років), вона постійно проживала разом з ним однією сімєю за адресою: АДРЕСА_1 , разом вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки відносно один одного, то за законом вона фактично прийняла спадщину після його смерті, як спадкоємиця четвертої черги.

Позивачка, в свою чергу також є свіввласницею цієї квартири. В жовтні 1982 року дану квартиру батьки позивачки отримали на підставі ордеру. В червні 1983 року до вказаної квартири заселилася та зареєструвалася позивачка, а в вересні 1988 року її син ОСОБА_5 .

В травні 1994 року своє місце реєстрації в АДРЕСА_1 зареєстрував і померлий ОСОБА_4 . Приватизація квартири в 1995 році була оформлена на батьків позивачки її, її сина та цивільного чоловіка. На день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований за іншою адресою.

За життя ОСОБА_4 заповіту не складав.

Крім неї, спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є дві доньки, відповідачі по справі, але вони фактично спадщину не прийняли, протягом встановленого законом шести місячного строку не зверталися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

18.03.2021 року позивчка звернулася до нотаріальної контори для консультації щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_4 , однак нотаріус повідомив, що в неї не має правових підстав, оскільки між нею та померлим не встановлені родинні відносини та одночасно роз`яснено, що з приводу встановлення факту проживання однією сімєю більше п`яти років до часу відкриття спадщини, що є доказом наявності прав спадкоємця четвертої черги за законом, їй необхідно звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, представником адвокатом Король Т.В. подано до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до суду не з`явилися повідомлені шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на Веб- сторінці Великоновосілківського районного суду.

Представник Великоновосілківської селищної ради у судове засідання не з`явилися, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, не заперечує протии задоволення заяви. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника селищної ради.

При даних обставинах суд прийшов до висновку про можливість заочного розгляду справи за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , про що було зроблено актовий запис про смерть № 154 та видано свідоьоцтво сері НОМЕР_1 (а.с.17).

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 28.03.1995 року видане представництвом фонду державного майна на підставі розпорядження від 14.03. 1995 року №100 та зареєстроване Великоновосілківським БТІ за №1581 ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належала 1/5 частина квартири розташованної за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9).

Листом від 22.03.2021 року № 268/01-10 державним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Кравець С.В. було повідомлено, що що позивачка не закликається до спадкування оскільки нею не підтверджено родинного зв`язку зі спадкодавцем ОСОБА_4 (а.с.18).

Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_7 - позивачка є рідною сестрою її чоловіка ОСОБА_8 , у зв`язку з чим знайома з нею з 1976 року. Зазначає, що їй відомо, що з 1986 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією родиною, як чоловік та дружина. У 2013 році помер ОСОБА_4 .. На день смерті ОСОБА_9 і ОСОБА_10 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , але їй відомо, що останній не був зареєстрований на день смерті за вказаною адресою. Вперіод з 1999 року по 2001 рік ОСОБА_11 проживав за іншою адресою. З 2001 року і по день смерті ОСОБА_4 проживав разом з ОСОБА_1 .

Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_12 - ОСОБА_1 знає з дитинства приблизно з 1979 року. Ії син ОСОБА_13 та він були друзями, та до сих пір товаришують, тому його родину дуже добре знає.

Йому відомо, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_14 . Жили вони разом в АДРЕСА_1 . На початку 2000 років, можливо 2-3 роки ОСОБА_4 не проживав з ОСОБА_9 . Де саме він проживав йому не відомо. Однак потім повернувся і проживав в їх квартирі до дня його смерті. У ОСОБА_4 є дві доньки, однак приблизно останніх років 25 він їх не бачив, з батьком вони не спілкувалися.

З уразуванням досліджених судом доказів суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Ч.1 ст. 1296 ЦК України, встановлюється що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Пунктом 21 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3Сімейного Кодексу про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Стаття 1264 ЦК України захищає права тих осіб, яких спадкодавець вважав членами своєї сім`ї і які проживали з ним упродовж достатньо тривалого часу (п`ять років), вели спільне господарство. Підтвердженням права особи спадкування у четверту чергу можуть бути свідчення сусідів чи інших членів сім`ї, документи, які підтверджують спільне проживання протягом не менше п`яти років та ведення спільного господарства, тощо.

Згідно положень ч.1ст.29 ЦК Українимісцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Разом з цим положеннями ст.1268 ЦК України встановлюється, що лише спадкоємець який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини може визнаватись таким, що її прийняв.

Відповідно до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 року доказами постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, інші документи, які підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу по АДРЕСА_1 , вони були поєднані спільним побутом, вели спільне господарство, між ними склалися усталені відносини, притаманні подружжю.

Таким чином, суд вважає доведеним факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не мнеше п`яти років до часу відкриття спадщини, а саме з 2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263- 265, 268, 293,294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольниити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 однією сімєю з ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , протягом останніх п`яти років до дня його смерті, а саме з 2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строки, протягом якого розглядалася заява, не включаються до строків на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення 30 денного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя Г.М.Яненко