Вирок № 98617535, 28.07.2021, Тетіївський районний суд Київської області

28.07.2021 Провадження по справі № 1-кп/940/3/21

Справа № 940/1340/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Косович Т.П.

при секретарі: Козуб І.С.

з участю прокурора: Защитинської Т.І.

обвинуваченої: ОСОБА_1

захисника обвинуваченої: Неживка І.В.

потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представника потерпілих: Маляренка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 12019110000000491 від 27.06.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Бурківці Тетіївського району Київської області, жительки АДРЕСА_1 , з неповною вищою освітою, не працюючої, одруженої, невійськовозобов`язаної, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої,-

у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність за ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачена ОСОБА_1 27.06.2019 року близько 13 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною другорядної автодороги від Бурківецького кладовища, яке знаходиться неподалік села Бурківці Тетіївського району Київської області в напрямку автодороги сполученням «Тетіїв-Бурківці», що в межах Тетіївського району Київської області, виїжджаючи на автодорогу сполученням «Тетіїв-Бурківці», яка є головною дорогою, в порушення вимог п. 2.3.б Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року (далі - ПДР України), відповідно до яких «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», п .2.3 д ПДР України, згідно з яким «водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», п.10.1 ПДР України, згідно з яким «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», не була уважною під час керування транспортним засобом, не стежила за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувала на її зміну, внаслідок чого своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху та, порушуючи вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» розділу 33 ПДР України та п. 16.11 ПДР України, відповідно до якого «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя», не врахувала дорожню обстановку, проявила неуважність та безпечність, не надала перевагу в русі транспортному засобу, який рухався головною дорогою та здійснила виїзд автомобіля на головну дорогу сполученням «Тетіїв - Бурківці», де допустила зіткнення із автомобілем ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в смузі для руху в напрямку с. Бурківці Тетіївського району Київської області.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 123 від 31.07.2019 року встановлено, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої травми грудної клітини з розривом грудного відділу аорти, що призвело до крововтрати об?ємом 2,3 л., описані тілесні ушкодження у вигляді розриву грудного відділу аорти перебувають у прямому причинному зв?язку з настанням смерті.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 137 від 20.08.2019 року у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закритий перелом правої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, рвана рана параорбітальної ділянки обличчя, закрита травма грудної клітки, забій легень, двобічний малий гідроторакс.

Описані тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням уламків - відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як викликають довготривалий розлад здоров?я.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 138 від 20.08.2019 року у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закрита травма грудної клітини, перелом 1-го ребра ліворуч, 1-6-тих ребер праворуч, правобічний малий гемоторакс, забій обох легень, перелом поперечних відростків 1-2-го поперекових хребців ліворуч, 2,3,7,10-го грудних хребців праворуч, перелом клювовидного відростку лопатки праворуч, забій м?яких тканин грудної клітки, тазу праворуч, правого плечового суглоба, лівого ліктьового та правого колінного суглобів, забійна рана надбрівної області праворуч.

Описані тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, перелому 1-го ребра ліворуч, 1-6-тих ребер праворуч, правобічного малого гемотораксу, забою обох легень, перелому поперечних відростків 1-2-го поперекових хребців ліворуч, 2,3,7,10-го грудних хребців праворуч, перелому клювовидного відростку лопатки праворуч - відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так, як викликають довготривалий розлад здоров?я.

Грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. п.2.3.б), д), 10.1, 16.11 ПДР України, перебувають у прямому причинному зв?язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6 та отриманням середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнала повністю, ствердила суду обставини його вчинення, встановлені під час досудового розслідування, пояснивши, що вона дійсно 27.06.2019 року близько 13 год. керувала автомобілем марки DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась проїзною частиною другорядної автодороги від Бурківецького кладовища, яке знаходиться неподалік села Бурківці Тетіївського району Київської області в напрямку автодороги сполученням «Тетіїв-Бурківці», виїжджаючи на автодорогу сполученням «Тетіїв-Бурківці», яка є головною дорогою, не надала перевагу в русі автомобілю, який рухався головною дорогою, та здійснила виїзд автомобіля на головну дорогу, де допустила зіткнення із автомобілем ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в смузі для руху в напрямку с. Бурківці Тетіївського району Київської області, внаслідок чого пасажир автомобіля ОСОБА_6 загинув на місці події, а ще двоє потерпілих отримали травми. Вказала суду, що вона намагалася відшкодувати завдану матеріальну шкоду, шляхом відправлення трьох поштових переказів на ім?я потерпілих, проте останні відмовилися від їх отримання. Заявлені потерпілими цивільні позови визнала частково, а саме: матеріальну шкоду, завдану ОСОБА_2 в розмірі 2000 гривень - визнає в повному обсязі, моральну шкоду спричинену ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_7 - визнає частково, а саме: по 50 000 гривень кожному потерпілому, витрати на правову допомогу - визнає в повному обсязі, шкоду, завдану малолітній потерпілій ОСОБА_7 смертю потерпілого у розмірі 3 470,25 грн. щомісячно до досягнення дитиною 18 років - не визнає, оскільки немає фінансової можливості її сплатити. Вказала суду, що вона розкаюється у вчиненому та просила її суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що він 27.06.2019 року близько 13 год. їхав автомобілем ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 , разом із сином ОСОБА_6 та дружиною ОСОБА_3 по головній дорозі сполученням «Тетіїв-Бурківці», де із другорядної дороги від Бурківецького кладовища виїхав автомобіль DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів та його син від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події, а вони із дружиною отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, в зв?язку з чим з 27.06.2019 року по 28.06.2019 року він перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Тетіївської центральної районної лікарні, з 28.06.2019 року по 12.07.2019 року - на стаціонарному лікуванні у ортопедо-травматологічному відділенні КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня», після проведення якого в подальшому проходив лікування амбулаторно під наглядом лікаря ортопеда-травматолога. Категорично наполягає на призначенні обвинуваченій суворого покарання у вигляді максимального терміну реального позбавлення волі, оскільки остання перед ними не вибачилась, завдану матеріальну шкоду не відшкодувала до даного часу. Просить стягнути із обвинуваченої на свою користь 2000 гривень матеріальної шкоди, 300 000 гривень моральної шкоди та 8000 гривень витрат на правову допомогу.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 надала суду аналогічні показання, підтримує позицію потерпілого ОСОБА_2 щодо призначення обвинуваченій суворого покарання. Заявлений цивільний позов просить задовольнити в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 27.06.2019 року внаслідок ДТП, яке сталося з вини обвинуваченої ОСОБА_1 , загинув її чоловік ОСОБА_6 , із яким вона з 11.08.2018 року перебувала в зареєстрованому шлюбі. На момент ДТП та загибелі чоловіка вона була вагітною та ІНФОРМАЦІЯ_7, тобто вже після загибелі чоловіка, народила дочку ОСОБА_7 . Вказала суду що заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити. Категорично наполягає на призначенні обвинуваченій суворого покарання у вигляді максимального терміну реального позбавлення волі.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона не була безпосереднім очевидцем ДТП, яке сталося 27.06.2019 року на автодорозі «Тетіїв -Бурківці», але виїжджала як медичний працівник на місце події для надання екстреної медичної допомоги потерпілим у ДТП. Вказала, що сталося зіткнення автомобілів ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 та DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент приїзду бригади екстреної допомоги чоловік, який знаходився в салоні автомобіля ЗАЗ був без ознак життя.

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що він не був безпосереднім очевидцем ДТП, яке сталося 27.06.2019 року на автодорозі «Тетіїв- Бурківці», а лише проводив деблокування автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що він не був безпосереднім очевидцем ДТП, яке сталося 27.06.2019 року на автодорозі «Тетіїв- Бурківці», про дорожньо-транспортну пригоду йому, як працівнику поліції, стало відомо із телефонного дзвінка громадянина ОСОБА_11 . На місці пригоди він побачив, що сталося зіткнення двох автомобілів ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 та DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зазначив, що відповідно до розташування транспортних засобів, автомобіль DAEWOO LANOS виїжджав з другорядної дороги, а ЗАЗ рухався по головній дорозі в напрямку с. Бурківці. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля ЗАЗ загинув на місці події, а водій та ще один пасажир цього автомобіля отримали тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_11 показав суду, що він не був безпосереднім очевидцем події, яка сталася 27.06.2019 року на автодорозі «Тетіїв - Бурківці», проїжджаючи по даній автодорозі він побачив, що сталося ДТП за участю двох автомобілів - ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 та DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 та викликав поліцію. Вказав, що відповідно до розташування транспортних засобів, автомобіль DAEWOO LANOS виїжджав з другорядної дороги, а ЗАЗ рухався по головній дорозі в напрямку с. Бурківці.

Свідок ОСОБА_4 , який доводиться обвинуваченій чоловіком, в судовому засіданні, після роз?яснення ст. 63 Конституції України, надав показання суду, в яких зазначив, що 27.06.2019 року близько 13 год. він разом з дружиною, яка керувала автомобілем DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , потрапили у ДТП, коли дружина виїжджала з польової, другорядної дороги на головну, де сталося зіткнення передньої частини автомобіля DAEWOO LANOS з правою передньою стороною автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП пасажир автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 загинув на місці події, крім нього в автомобілі були ще ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які теж отримали тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_12 на виклик суду за клопотанням прокурора неодноразово не прибував. Прокурор у судовому засіданні відмовилася від підтримання свого клопотання про обов`язковий допит вказаного свідка. Суд, виходячи із положень КПК України, зокрема тих, що обов`язок доказування покладено на прокурора та ч. 3 ст. 23 КПК України про обов`язок сторони обвинувачення забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення задовольнив клопотання прокурора та привід свідка до суду не застосовував.

Окрім наведених вище показань свідків, винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України повністю доводиться сукупністю зібраних досудовим розслідуванням та наданих у судовому засіданні стороною обвинувачення доказів, зокрема :

-Витягом з кримінального провадження № 12019110000000491 щодо внесення 27.06.2019 року відомостей до ЄРДР (том 3 а.с.- 157);

-Рапортом чергового Тетіївського ВП Сквирського ВП ГУНП в Київській області Балинського О.І. про те, що 27.06.2019 року о 13 год. 32 хв. надійшло повідомлення про ДТП з потерпілими на автодорозі Тетіїв - Бурківці поблизу повороту на кладовище (том 3 а.с. - 158);

-Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі Тетіїв - Бурківці від 27.06.2019 року із схемою та ілюстративною таблицею до нього (том 3 а.с. - 159-173);

-Актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 28.06.2019 року, відповідно до якого ділянку автодороги О - 102303 визнано такою, що відповідає ДСТУ 3587:1997 (том 3 а.с.-184);

-Свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 3 а.с.-178);

-Висновком експерта № 123 від 31.07.2019 року, який проведений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, та із якого встановлено, що смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 настала внаслідок закритої травми грудної клітки з розривом грудного відділу аорти, що призвело до крововтрати об?ємом 2,3 л. Описані тілесні ушкодження у вигляді розриву грудного відділу аорти перебувають в прямому причинному зв?язку з настанням смерті. (том 3 а.с. - 185-187);

-Висновком експерта № 137 від 20.08.2019 року, який проведений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, та із якого встановлено, що по даним судово-медичної документації у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закритий перелом правої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, різана рана параорбітальної ділянки обличчя, закрита травма грудної клітки, забій легень, двобічний малий гідроторакс. Описані тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням уламків відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як викликають довготривалий розлад здоров?я. (том 3 а.с.- 188-189);

-Висновком експерта № 138 від 20.08.2019 року, який проведений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, та із якого встановлено, що по даним судово-медичної документації у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 виявлено тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закрита травма грудної клітини, перелом 1-го ребра ліворуч,1-6-тих ребер праворуч, правобічний малий гемоторакс, забій обох легень, перелом поперечних відростків 1-2-го поперекових хребців ліворуч, 2,3,7,10 - го грудних хребців праворуч, перелом клювовидного відростку лопатки праворуч, забій м?яких тканин грудної клітки, тазу праворуч, правого плечового суглоба, лівого ліктьового та правого колінного суглобів, забійна рана надбрівної області праворуч. Описані тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, перелому 1-го ребра ліворуч, 1-6-тих ребер праворуч, правобічного малого гемотораксу, забою обох легень, перелому поперечних відростків 1-2-го поперекових хребців ліворуч, 2,3,7,10-го грудних хребців праворуч, перелому клювовидного відростку лопатки праворуч - відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як викликають довготривалий розлад здоров?я. (том 3 а.с.-190-191);

-Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 10.09.2019 року та ілюстративною таблицею до нього за участю ОСОБА_1 (том 3 а.с.-192-199);

-Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 10.09.2019 року та ілюстративною таблицею до нього за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (том 3 а.с.- 200-207);

-Висновком інженерно-технічної експертизи № 12-1/1595 від 23.09.2019 року, який проведений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, та із якого встановлено, що рульове керування наданого на дослідження автомобіля марки DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП не виявлено. Система робочого гальма автомобіля марки DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в системі робочого гальма перед ДТП не виявлено. Елементи підвіски наданого на дослідження автомобіля марки DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду, знаходяться в працездатному стані. Несправностей підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП не виявлено. (том 3 а.с.-212-215);

-Висновком інженерно-технічної експертизи № 12-1/1654 від 20.09.2019 року, який проведений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, та із якого встановлено, що рульове керування наданого на дослідження автомобіля марки ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент огляду, знаходиться в працездатному стані, однак не може виконувати свої функції по причині затиснення правої рульової тяги деформованими під час ДТП елементами кузова. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП не виявлено. Система робочого гальма наданого на дослідження автомобіля марки ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в системі робочого гальма перед ДТП не виявлено. Елементи підвіски наданого на дослідження автомобіля марки ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент огляду, знаходяться в працездатному стані. Несправностей підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП не виявлено. (том 3 а.с.-218-221);

-Висновком інженерно-технічної експертизи № 12-1/1601 від 25.09.2019 року, який проведений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, та із якого встановлено, що зіткнення автомобілів ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 та DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 сталося на смузі, призначеній для руху в напрямку до с. Бурківці проїзної частини автодороги м. Тетіїв - с. Бурківці Тетіївського району Київської області, в районі розташування початку слідів пошкодження дорожнього покриття. В момент первинного контакту автомобілів ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 та DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 контактували деталі переднього правого кута автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 з деталями передньої частини автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 на відстані близько 0,4 м. від лівого краю автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В момент первинного контакту автомобілів ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 та DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 направляючі їх повздовжніх осей розташовувались під кутом близько 120+5град., при відхиленні направляючої повздовжньої вісі автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 ліворуч по відношенню до направляючої вісі автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 . (том 3 а.с.-224-229);

-Висновком інженерно-технічної експертизи № 12-1/1656 від 25.09.2019 року, який проведений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, та із якого встановлено, що за даних дорожніх обставин водій автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. За даних дорожніх обставин, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом застосування екстреного гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху водію. Розрахунки щодо наявності у водія автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом безпечного об?їзду не проводились по причині вказаній в дослідницькій частині. За даних дорожніх обставин, при заданому комплексі вихідних даних водій автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1, п. 16.11 та вимог дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України. При виконанні вимог п. 10.1, п.16.11 та вимог дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України водій автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на що у нього не було перешкод технічного характеру. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_2 не вбачається невідповідностей вимогам п 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебували б у причинному зв?зку з даною дорожньо-транспортною пригодою. За даних дорожніх обставин, в діях водія автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачаються невідповідності вимогам п.10.1, 16.11 та вимог дорожнього знаку 2.2.Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. (том 3 а.с.-231-236);

-Довідкою Українського гідрометеорологічного центру від 15.07.2019 року № 01-20/859, відповідно до якої за оперативними даними найближчого пункту спостереження метеорологічної станції Жашків , що є репрезентативною для даного району, погодні умови з 12 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. 27.06.2019 року були такими: 12 год. 00 хв. - хмарність 3 бали, температура повітря 28,3 град. тепла , без опадів, метеорологічна дальність видимості 20 км.; 15 год. 00 хв. - хмарність 8 балів, температура повітря 19,8 град. тепла, без опадів, метеорологічна дальність видимості 4 км. Кількість опадів на 15 год. становила 9 мм. З 14 год. 10 хв. до 16 год. 40 хв. відмічалась гроза. (том 3 а.с.-237);

-Даними копії паспорту на автодорогу О - 102303 Тетіїв - Бурківці на Збаржівку, із якого встановлено, що максимальна дозволена швидкість на вказаній автодорозі становить 90 км/год. (том 3 а.с.-238-240)

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що їй інкримінується доведена повністю.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Короліства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини вказує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи встановлені судом обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні нею інкримінованого злочину доведена «поза розумним сумнівом».

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 , та заподіяння середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень , які викликали довготривалий розлад здоров?я потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд керується положеннями ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винної, яка раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом третьої групи, одружена, має на своєму утриманні неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про міцні соціальні зв?язки, висновок органу пробації про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк, а також обставини, що пом?якшують і обтяжують покарання.

До обставин, що пом?якшують покарання обвинуваченій суд відносить визнання вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій суд не встановив.

Враховуючи те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд також приймає до уваги висловлену у судовому засіданні позицію потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представника Маляренка С.В. , які наполягали на суворій мірі покарання для обвинуваченої ОСОБА_1 , та просили реально позбавити її волі вказуючи, що вона не розкаялася в скоєному, не просила вибачення у них за скоєний нею злочин та не відшкодувала нанесених матеріальних збитків і заподіяної злочином моральної шкоди.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року з відповідними змінами "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" вказує, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

ОСОБА_1 скоїла злочин понад два роки тому, за цей час матеріальну та моральну шкоду заподіяну потерпілим у добровільному порядку не відшкодувала. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у результаті ДТП з вини ОСОБА_1 наступила смерть потерпілого ОСОБА_6 , а потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості

Відповідно до положень ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Життя потерпілого ОСОБА_6 обірвалося внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , які хоч є результатом вчиненого нею ненавмисного злочину, проте потягло за собою тяжкі наслідки - смерть людини та отримання двома потерпілими тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, враховуючи встановленні та наведені вище обставини, призначаючи покарання ОСОБА_1 за вчинений нею злочин, суд одночасно бере до уваги, що грубі порушення обвинуваченою вимог п.п.2.3 б). д), 10.1 та 16.11 ПДР України стали причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої загинув ОСОБА_6 на місці події, а потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Санкцією статті передбачено міру покарання лише у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами або без такого, тому суд вважає, що оскільки підстав для застосування ст. 69 КК України не встановлено, а тому обвинуваченій слід призначити покарання в межах визначених ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами також в межах строку передбачених даною статтею.

Таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчиненню нею нових злочинів.

У даному кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_7 заявлено цивільні позови про відшкодування матеріальної, моральної шкоди заподіяних кримінальним правопорушенням, стягнення витрат на правову допомогу та шкоди завданої малолітній потерпілій ОСОБА_7 смертю потерпілого (втратою годувальника) у розмірі - 3 470, 25 грн. щомісячно і до досягнення дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 вісімнадцяти років , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно.

Вирішуючи питання по цивільних позовах слід зазначити, що встановлені судом обставини вказують, що ОСОБА_2 - є батьком загиблого ОСОБА_6 , ОСОБА_3 - матір?ю, ОСОБА_4 - дружиною, а малолітня ОСОБА_7 - дочкою загиблого.

Відповідно до положень cт. ст. 128-129 КПК України, ст. 1177 ЦК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, оскільки шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Звертаючись до суду з позовом позивачі зазначили, що у зв`язку із викладеними подіями їм спричинена моральна шкода, яка полягає в стражданнях пов`язаних із втратою рідної людини, що порушило звичайний спосіб життя та негативно відобразилося на їх психічному стані та отриманням двома потерпілими середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Крім того, кожен із позивачів поніс витрати на правничу допомогу. 11.10.2019 року було укладено договори про надання правової допомоги, за яким адвокат Маляренко С.В. бере на себе зобов?язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених чинним законодавством наступних видів правової допомоги: захист прав та законних інтересів клієнтів а також представництво в усіх органах влади, органах досудового розслідування, поліції, прокуратурі усіх рівнів, судах України усіх інстанцій та юрисдикцій, на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності під час провадження досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені 27.06.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000491 з наданням Клієнтом відповідних прав, передбачених КПК України, Адвокату без жодних обмежень правомочності Адвоката. Відповідно до п.1 Додаткових договорів від 21.12.2019 року до договорів про надання правової допомоги від 11.10.2019 року загальний розмір наданих послуг кожному потерпілому складає по 8 000 гривень.

Позивачі просили суд стягнути із обвинуваченої ОСОБА_1 :

- на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 2000 грн., на відшкодування моральної шкоди 300 000 грн., на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката в сумі 8000 грн.;

- на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 300 000 грн; на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката в сумі 8000 грн.;

- на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 199 924 грн; на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката в сумі 8000 грн.;

- на користь ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди 250 000 грн; на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката в сумі 8000 грн.; та шкоду завдану малолітній потерпілій ОСОБА_7 смертю потерпілого (втратою годувальника) у розмірі - 3 470, 25 грн. щомісячно і до досягнення дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 вісімнадцяти років , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно.

За змістом ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру цивільного позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Загальними вимогами цивільного процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Суд, ознайомившись із позовними заявами, матеріалами кримінального провадження, взявши до уваги позиції позивачів, представника позивачів та надані ними письмові докази на ствердження цивільного позову, відповідача та його представника дослідивши всі матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що в результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 була завдана матеріальна шкода в розмірі 2000 грн., яка підтверджується належними письмовими доказами, а тому підлягає до задоволення.

За загальним правилом, встановленим ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Ст. 1168 ч.2 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно зі ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка заподіяла моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи питання про обґрунтованість цивільних позовів щодо відшкодування моральної шкоди, пред`явлених потерпілими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_7 (цивільні позивачі) до відповідача, суд погоджується із доводами позивачів про те, що внаслідок скоєння злочину загинув їх син, чоловік, батько, чим їм була спричинена моральна шкода, що безперечно пов`язано зі стресом внаслідок втрати близької людини та втратою душевної рівноваги, що зумовило тяжкі страждання та переживання, психологічні страждання, які не припиняються і на даний час.

Разом з тим, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення і т.д.) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

З урахуванням викладеного, суд одночасно враховує, що ОСОБА_1 вчинено ненавмисний злочин, вона є інвалідом третьої групи, має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, оскільки перебуває у соціальній відпустці по догляду за дитиною, окрім пенсії по інвалідності, інших доходів немає.

Суд вважає адекватним змісту законодавчих норм, судовій практиці і обставинам даного кримінального провадження розмір грошової компенсації моральної шкоди кожному потерпілому рівний 100 000 грн, що підлягають стягненню із ОСОБА_1 , вважаючи таку суму розумною і справедливою сатисфакцією. До такого висновку суд прийшов, оскільки вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Виходячи з обсягу моральних страждань, які зазнали потерпілі, їх незадовільного стану здоров`я після трагедії та ступені вини обвинуваченої позов потерпілих в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що розмір завданої моральної шкоди з урахуванням всіх викладених обставин справи та зокрема тривалості моральних страждань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , який становить із часу загибелі їх сина, чоловіка, батька відповідно понад два роки та визначає розмір грошової компенсації моральної шкоди кожному потерпілому у сумі по 100 000 грн.

За приписами ч.ч.1-3 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується:

1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду) та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника та інших доходів.

Як вбачається із довідки Бурковецького старостинського округу № 1 Тетіївської міської ради Київської області за № 248 від 04.09.2019 року сім?я померлого ОСОБА_6 складається: дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дочка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно даних трудової книжки на час смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «МІКСЕН» з 01.09.2016 року на посаді Мерчендайзер.

Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов?язана відповідна виплата.

Як вбачається зі довідки ТОВ «МІКСЕН» за вих. № МХ000000013 від 10.07.2019 року за останні два місяці, які передували місяцю, в якому трапилася дорожньо-транспортна пригода, ОСОБА_6 отримав заробіток (дохід) у розмірі: за квітень 2019 року - 10 411,06 грн.; за травень 2019 року - 10 411,06 грн.

За таких обставин, середньомісячний дохід сім?ї ОСОБА_6 складав (10 411,06 +10 411,06) / 2 місяці = 10 411,06 грн.

За таких обставин середньомісячна частка кожного члена сім?ї складала: 10 411,06 грн. (середньомісячний дохід сім?ї) / 3 (загальний склад сім?ї) = 3 470, 25 грн.

Враховуючи вищевикладене обґрунтування, суд вважає, що дані вимоги в частині відшкодування шкоди завданої малолітній потерпілій ОСОБА_7 смертю потерпілого (втратою годувальника) у розмірі - 3 470, 25 грн. щомісячно і до досягнення дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо вирішення питання по розміру процесуальних витрат, понесених позивачами на правову допомогу, то суд виходить із тих міркувань, що до таких витрат належать витрати на правову допомогу. Правовою підставою відшкодування таких витрат є договір, укладений між потерпілим та адвокатом - представником, а також документи, що з одного боку процесуально підтверджують надання правових послуг представником, а з іншого боку свідчать про сплату вартості зазначеної правової допомоги.

Згідно ст.ст. 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України закон не обмежує розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу за умови дотримання вимог ст. 137 ЦПК України. Згідно з даною статтею ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, між потерпілими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , як законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_7 та адвокатом Маляренко С.В. 11.10.2019 року було укладено договори про надання правової допомоги, за яким адвокат Маляренко С.В. бере на себе зобов?язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах , передбачених чинним законодавством наступних видів правової допомоги: захист прав та законних інтересів клієнтів а також представництво в усіх органах влади) органах досудового розслідування, поліції, прокуратурі усіх рівнів, судах України усіх інстанцій та юрисдикцій), на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності під час провадження досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені 27.06.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000491 з наданням Клієнтом відповідних прав, передбачених КПК України, Адвокату без жодних обмежень правомочності Адвоката. Відповідно до п.1 Додаткових договорів від 21.12.2019 року до договорів про надання правової допомоги від 11.10.2019 року загальний розмір наданих послуг кожному потерпілому складає по 8 000 гривень, які він згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 21.12.2019 року отримав від кожного потерпілого, що підтвердили в судовому засіданні позивачі та стверджено документально, та відповідає ст. 124 КПК України та ст. 137 ЦПК України. Наявність наданих позивачами доказів, які містяться у матеріалах справи, дає можливість суду визначити відповідність понесених стороною витрат наданої правової допомоги.

З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , як законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 в цій частині про стягнення на користь кожного з них витрат на правову допомогу у розмірі по 8000 грн.

З урахуванням зазначеного, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню :

-матеріальна шкода у розмірі - 2000 грн,

-моральна шкода - 100 000,00 гривень,

- правнича допомога - 8 000,00 грн.

На користь позивача ОСОБА_3 підлягають стягненню :

-моральна шкода - 100 000,00 гривень,

- правнича допомога - 8 000,00 грн.

На користь позивача ОСОБА_4 підлягають стягненню :

-моральна шкода - 100 000,00 гривень,

- правнича допомога - 8 000,00 грн.

На користь позивача ОСОБА_4 , як представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 підлягають стягненню :

- моральна шкода - 100 000,00 гривень,

- шкода завдана малолітній потерпілій ОСОБА_7 смертю потерпілого (втратою годувальника) у розмірі - 3 470, 25 грн. щомісячно і до досягнення дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Керуючись ст. 373-376 Кримінального процесуального кодексу України суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити їй покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Бурківці Тетіївського району Київської області, жительки АДРЕСА_1 , з неповною вищою освітою, не працюючої, одруженої, невійськовозобов`язаної, раніше не судимої, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2000 (дві тисячі) гривень, 100 000 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 8 000 (вісім тисяч) гривень на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Бурківці Тетіївського району Київської області, жительки АДРЕСА_1 , з неповною вищою освітою, не працюючої, одруженої, невійськовозобов`язаної, раніше не судимої, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 100 000 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 8 000 (вісім тисяч) гривень на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Бурківці Тетіївського району Київської області, жительки АДРЕСА_1 , з неповною вищою освітою, не працюючої, одруженої, невійськовозобов`язаної, раніше не судимої, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жительки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 100 000 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 8 000 (вісім тисяч) гривень на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 , як представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Бурківці Тетіївського району Київської області, жительки АДРЕСА_1 , з неповною вищою освітою, не працюючої, одруженої, невійськовозобов`язаної, раніше не судимої, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жительки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, 8 000 (вісім тисяч) гривень на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката та шкоду, завдану малолітній потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 смертю потерпілого (втратою годувальника) у розмірі - 3 470, 25 ( три тисячі чотириста сімдесят) гривень 25 коп. щомісячно і до досягнення дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Бурківці Тетіївського району Київської області, жительки АДРЕСА_1 , з неповною вищою освітою, не працюючої, одруженої, невійськовозобов`язаної, раніше не судимої, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 на користь держави витрати на залучення експерта, підтверджені документально в розмірі 7379 (сім тисяч триста сімдесят дев?ять) гривень 47 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль ЗАЗ 110206 реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 - повернути власнику ОСОБА_2 ; автомобіль DAEWOO LANOS реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - повернути власнику ОСОБА_1 .

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування призначеного покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання і затримання обвинуваченої.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя : Т.П.Косович