Рішення № 98617289, 27.07.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа362/2449/21

Провадження 2-а/362/42/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2021 р. м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом адвоката Дегтяренка Олега Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Виконавчого комітету Васильківської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

13.05.2021 адвокат Дегтяренко Олег Юрійович у інтересах ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Васильківської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення, у якій просить скасувати постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Васильківської міської ради № 44 від 10.03.2021 стосовно ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що при винесені протоколу та оскаржуваної постанови було порушено норми чинного законодавства, а саме: про час та дату розгляду адміністративною комісією Виконавчого комітету Васильківської міської ради повідомлена не була, лише отримала оскаржувану постанову; ОСОБА_1 за посадою є продавцем консультантом, а не керуючою ТОВ «СВП Плюс» та не є посадовою особою наділеною повноваженнями за прибирання території від снігу; у вказаному протоколі не конкретизовано яка саме територія не була прибрана від снігу; єдиним доказом вчинення цього правопорушення є фотознімок без ідентифікуючих ознак (адреса, дата, час), свідки події також відсутні.

Ухвалою суду від 18.05.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 11.06.2021 відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов відповідач просить відмовити в задоволення заявлених позовних вимог, стверджуючи про правомірність та обґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначив, що позивачку було попереджено про час та місце розгляду даної справи відповідачем шляхом надсилання відповідного виклику простою кореспонденцією, однак вона не прибула за викликом. Зазначив, що як продавець консультант повинна була забезпечити порядок на робочому місці, а тому є винуватою у вчиненні цього правопорушення. Щодо процесуальних порушень при складанні цього протоколу на які посилається позивачка, то вважає, що вони відсутні.

На вимогу суду відповідач не надав доказів вручення позивачці копії оскаржуваної постанови, а тому суд не повертається до дослідження питання щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду у порядку частини третьої статті 123 КАС України.

Вивчивши надані сторонами докази, суд установив таке.

18.02.2021 о 15:00 год. у АДРЕСА_1 , щодо ОСОБА_1 , керуючої ТОВ «СВП ПЛЮС» та продавця консультанта цієї юридичної особи, складено протокол № 18/22.04-01 про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП та кваліфіковано порушення п. 6.12 Правил благоустрою м. Васильків, а саме: сходи до магазину не очищені від снігу.

10.03.2021 постановою адміністративної комісії Виконавчого комітету Васильківської міської ради № 44 від 10.03.2021 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ст. 152 КУпАП («Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою території населених пунктів» - територія не очищена від снігу) у розмірі 850 гривень.

Як вже зазначено, позивач стверджує, що дійсно 18.02.2021 щодо неї було складено вказаний протокол, разом з тим жодних повідомлень щодо дати, часу та місця розгляду даного протоколу вона не отримувала, чим порушено вимоги ст. 278 КУпАП; при складані протоколу головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Вангородською Л.В не було встановлено точної її посади як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; не встановлено чи входить до її посадових обов`язків дотриманням державних стандартів, норм в правил благоустрою населених пунктів; доказом вчинення правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_1 , є фотознімок, який містить лише дату створення без прив`язки до адреси чи ідентифікуючих даних належності ТОВ «САП ПЛЮС».

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Статтею 7 КУпАП установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За визначенням, наведеним у статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Бланкетною нормою, на яку міститься посилання у вищезазначеному протоколі, є пункт 6.12 Правил благоустрою території міста Василькова.

Пунктом 6.12 цих Правил, що затверджені рішенням Васильківської міської ради VI скликання № 07.08-39-VI від 19 квітня 2013 року, передбачено, що зимове прибирання суб`єктами у сфері благоустрою відповідних територій повинне забезпечувати нормальний рух пішоходів та транспорту.

Водночас у оскаржуваній постанові ОСОБА_1 ставиться у провину, що вона, будучи керуючою та продавцем-консультантом ТОВ «СВП ПЛЮС», у порушення п. 6.12 Правил благоустрою території міста Василькова, не очистила сходи магазину від снігу.

Судом встановлено, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, та адміністративною комісією не доведено факту наділення посади продавця-консультанта ОСОБА_1 обов`язком слідкувати за належним станом сходів, які ведуть до магазину, та їх прибирання від снігу, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 КУпАП, а саме постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Положеннями статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У свою чергу, згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 і 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у якості єдиного доказу вчинення позивачкою цього адміністративного правопорушення надав суду фотознімок із зображенням приміщення, вхідними дверима до нього і неочищеними від снігу сходами, який містить лише дату створення цього фотознімку. Водночас відсутні будь-які дані про те, що саме ТОВ «СВП ПЛЮС» здійснює там підприємницьку діяльність (адреса, вивіска чи інші ідентифікуючі ознаки).

Таким чином, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих і достатніх у своїй сукупності доказів на підтвердження того, що позивачка порушила вимоги 6.12 Правил благоустрою території міста Василькова.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За змістом пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині скасування постанови № 44 від 10.03.2021.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина 3 статті 132 КАС України).

У силу частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, пунктами 4.8. і 4.9. Договору про надання правової допомоги від 05 травня 2021 року, що був укладений між позивачкою та її адвокатом Дехтяренком О.Ю., передбачена процедура здійснення оплати послуг адвоката із відповідним документальним її оформленням.

Водночас, всупереч наведеній нормі закону, суду не надано жодних доказів здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відсутній детальний опис робіт (наданих послуг).

Щодо стягнення банківської комісії, то, у розумінні частини 3 статті 132 КАС України, вона не входить до складу судових витрат, а тому не підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 454 гривень.

Керуючись ст.ст. 5, 132, 134, 139, 241-246, 250, 286 КАС України суд

вирішив:

Адміністративний позов адвоката Дегтяренка Олега Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Виконавчого комітету Васильківської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Скасувати постанову адміністративної комісії Виконавчого комітету Васильківської міської ради від 10 березня 2021 року № 44 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Васильківської міської ради судові витрати в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко