Рішення № 98616689, 28.07.2021, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/445/21

Провадження № 2/169/361/21

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турійської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_2 , спадщину після смерті якої прийняв її син та рідний брат позивача ОСОБА_3 . Спадкових прав останній не оформив та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, зокрема, на земельні ділянки: площею 1.3237 га, кадастровий номер 0725583400:08:001:2742, площею 0.9072 га, кадастровий номер 0725583400:08:001:2741, та площею 0,7195 га, кадастровий номер 0725583400:08:001:2740, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Новодвірської сільської ради Турійського району Волинської області. За життя ОСОБА_3 заповіту не складав. Спадкоємці першої черги за законом після смерті останнього відсутні. Вказуючи, що він є спадкоємцем другої черги за законом, у встановлений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті брата, однак нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, що посвідчує право власності спадкодавця на земельні ділянки, просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У підготовче засідання позивач та його представник не з`явилися, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені (а. с. 38), 26 липня 2021 року представник позивача подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов вони підтримують з викладених у ньому підстав, просять задовольнити та розглядати справу без їхньої участі (а. с. 92).

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, 22 липня 2021 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за його відсутності (а. с. 41).

Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Частиною третьою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 16) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли земельні ділянки: площею 1.3237 га, кадастровий номер 0725583400:08:001:2742, площею 0.9072 га, кадастровий номер 0725583400:08:001:2741, та площею 0,7195 га, кадастровий номер 0725583400:08:001:2740.

Належність вищевказаних земельних ділянок спадкодавцеві ОСОБА_2 підтверджується архівною копією державного акта на право власності на землю (а. с. 25) та витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (а. с. 29-34).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що за життя ОСОБА_2 заповіту не складала, свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки після її смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а. с. 55 на звороті).

Чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а її син ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 18, 19).

Відповідно до довідки Новодвірської сільської ради Турійського району Волинської області від 17 червня 2020 року № 345 ОСОБА_2 на день своєї смерті була зареєстрована та проживала разом із сином ОСОБА_3 (а. с. 17), який в контексті положень статті 1268 Цивільного кодексу України прийняв спадщину після смерті останньої.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер (а. с. 20), на день смерті проживав один (а. с. 21).

Позивач є рідним братом спадкодавця ОСОБА_3 (а. с. 22, 48, 49).

6 березня 2019 року позивач подав приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті брата – ОСОБА_3 (а. с. 44 на звороті).

За життя ОСОБА_3 заповіту не складав, свідоцтво про право на спадщину після його смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а. с. 51, 52).

Спадкоємці першої черги за законом та ті, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, відсутні.

З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як рідний брат спадкодавця, є єдиним спадкоємцем другої черги за законом, який в контексті положень статей 1269, 1270 Цивільного кодексу України у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті брата ОСОБА_3 .

Постановою приватного нотаріуса від 3 травня 2021 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_3 (а. с. 24).

Наведені обставини справи об`єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 30/2019 до майна померлого ОСОБА_3 (а. с. 44-91), з яких також видно, що ніхто, окрім позивача, із заявою про прийняття спадщини після останнього до нотаріуса не звертався, свідоцтва про право на спадщину на інше належне спадкодавцю майно видані також позивачу.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 та правових підстав для визнання за ним права власності на спадкове нерухоме майно.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 454 гривні; стягнути з відповідача в користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, - 454 гривні.

На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1258, 1261, 1262, 1268, 1269, 1270 Цивільног кодексу України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 1.3237 га, кадастровий номер 0725583400:08:001:2742, земельну ділянку, площею 0.9072 га, кадастровий номер 0725583400:08:001:2741, земельну ділянку, площею 0,7195 га, кадастровий номер 0725583400:08:001:2740, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Новодвірської сільської ради Турійського району Волинської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Турійському районі Волинської області повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, сплачений відповідно до квитанції ТВБВ 10002/0131 філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 69 від 10 червня 2021 року на рахунок №UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт Турійськ/22030101.

Стягнути з Турійської селищної ради в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Турійська селищна рада, адреса місця знаходження: майдан Ценитральний, 1, селище міського типу Турійськ, Ковельський район, Волинська область, ЄДРПОУ 04333052.

Повне рішення складено 28 липня 2021 року.

Головуючий