Ухвала суду № 98615692, 28.07.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1643/21

Провадження № 2/645/1234/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року Фрунзенський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Горпинич О.В.,

за участю секретаря Шептухи В.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Астапової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Фрунзенського районного суду міста Харкова клопотання представника відповідача – адвоката Астапової О.А. про закриття провадження у зв`язку із відсутністю предмета спору у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна, -

встановив:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває вищевказана позовна заява.

До суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого остання зазначала, що позивачем у поданому позові не обґрунтовані вимоги щодо предмета спору. Вказує на те, що зазначена позивачем сума страхового відшкодування не є безпідставно набутим майном, що в свою чергу свідчить про відсутність предмета спору. На підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України просила суд закрити провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала подане нею клопотання та просила про його задоволення.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

Одночасно із цим, судом встановлено, що в даному випадку відсутні підстави як для закриття провадження у справі так і для інших, вище перелічених процесуальних дій, оскільки саме по собі заперечення представника відповідача щодо відсутності обов`язку з повернення безпідставно набутих грошових коштів перед позивачем є лише його способом захисту від пред`явлених позовних вимог, однак такі заперечення жодним чином не свідчать про відсутність предмета спору, а лише підтверджують його існування та необхідність процесуального доказування з боку обох сторін у судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 255 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Астапової О.А. про закриття провадження у зв`язку із відсутністю предмета спору- відмовити .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28.07.2021 року.

Головуючий суддя: