Ухвала суду № 98615221, 28.07.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 6/641/175/2021 Справа № 641/5255/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Фанда О.А.,

за участю секретаря судових засідань – Зюкіної К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України,-

в с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. звернувся до суду з вказаним поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, обґрунтовуючи його тим, що на виконанні перебуває виконавче провадження №60883345 з примусового виконання виконавчого листа по справі №641/5255/15-ц від 24.05.2016 року, виданого Комінтернівським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором у сумі 5 386 075 грн. 14 коп.

Рішення суду не виконане. Під час примусового виконання рішення приватним виконавцем встановлено, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду та законом.

Інформація щодо джерел отримання доходів боржником відсутня. Згідно відповіді з МВС України за боржником зареєстровано право власності на транспортні засоби «Toyota RAV4» 2008 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , «Kia Sephia» 1994 р.в., державний номерний знак НОМЕР_2 . Згідно відповідей Пенсійного фонду України відносно осіб-боржників, які отримують пенсії та про осіб-боржників, які працюють за трудовим та цивільно-правовим договором, про останнє місце роботи, інформацію про боржника ОСОБА_1 не знайдено. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровані об`єкти нерухомості, які розташовані на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює звернення стягнення на таке майно.

Згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, за обліками системи ЄІАС УМП ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон від 31.05.2010 року. Згідно відповіді Державної прикордонної служби боржник перетинав державний кордон двічі: 31.12.2019 року (в`їзд) та 25.01.2020 року (виїзд).

Посилаючись на вказані обставини, а також на вимоги ст. ст. 18,19,28 Закону України «Про виконавче провадження», п.5 ч.1 ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», ст.441 ЦПК України приватний виконавець просив суд встановити тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до виконання зобов`язань за виконавчим листом №641/5255/15-ц від 24.05.2016 року, без вилучення паспортного документа.

Приватний виконавець у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, просив розгляд подання проводити без його участі.

У відповідності до вимог ч.4 ст.441 ЦПК України інші сторони та заінтересовані особи не повідомлялись про розгляд подання.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Пунктом 5 ст.6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон коли боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у Листі від 01.02.2013 року, «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону N3857-XII та у п.18 ч.3 ст.11 Закону N 606-XIV, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. від 13 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого Комінтернівським районним судом м.Харкова 24 травня 2016 року № 641/5255/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором у сумі 5 386 075 грн. 14 коп.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2019 року замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ТОВ «Вердикт Капітал».

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Згідно з ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування. Фізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. (ст.313 ч. 1,2,3,4 ЦК України).

Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно частини 3 статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Проте, в поданні приватного виконавця відсутні докази отримання боржником кореспонденції, а також докази на підтвердження вчинення ним саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього приватним виконавцем у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду.

Матеріали справи також не містять будь-яких даних про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів до державного виконавця.

Будь-яких доказів того, що на час звернення до суду з даним поданням боржнику було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження відносно нього суду не надано.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання.

Керуючись Конституцією України, ст.441 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд -

ухвалив:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя -О. А. Фанда