Вирок № 98614518, 28.07.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

28.07.2021

Справа № 639/8495/19

Провадження № 1-кп/639/621/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П.,

суддів - Чижиченка Д.В., Єрмоленко В.Б.,

за участю: секретаря судових засідань - Крбеян К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/8495/19 (в ЄРДР №120192205000001490 від 21.08.2019р.) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, фактично проживаючого на час розгляду кримінального провадження за адресом АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.3 ст.187, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурори - Касьяненко Я.М., Караченцев Д.Ю., Серяк К.В., Вакула Д.О.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - адвокат Сало В.М.,

потерпілі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и л а :

21 серпня 2019 року, приблизно о 4 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаючи, що в житловому будинку АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_2 , 1957 р.н., мати його колишньої співмешканки ОСОБА_3 , разом з останньою та з другою своєю донькою - ОСОБА_4 , цілеспрямовано прибув до вказаного домоволодіння з метою заволодіння грошовими коштами, де металевою трубою вибив вікно кухні і через утворений отвір проник в всередину житлового приміщення.

Перебуваючи в кухні вказаного будинку та побачивши ОСОБА_2 , яка, почувши дзвін розбитого скла, вийшла йому назустріч зі спальної кімнати, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, скоїв розбійний напад на ОСОБА_2 , в ході якого висунув вимогу передати йому грошові кошти, а після того, як ОСОБА_2 не виконала вказану вимогу, взяв зі столу кухонний ніж і, бажаючи досягти злочинного результату, продовжуючи вимагати передати йому грошові кошти, з метою унеможливлення спротиву ОСОБА_2 , став їй погрожувати вказаним ножом застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров`я останньої, після чого, провівши ріжучою частиною вказаного ножа по долонній поверхні правої кисті ОСОБА_2 , яку та виставила перед собою, захищаючись через побоювання за своє життя, спричинив останній легке тілесне ушкодження у виді різаної рани правої кисті, а потім рукою вдарив її в праве плече, завдавши фізичного болю.

Після цього ОСОБА_1 , продовжуючи знаходитись в будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин також завдав легкі тілесні ушкодження донькам потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , не висуваючи їм при цьому вимоги щодо передачі грошових коштів, а потім, реалізуючи злочинний намір на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 , пройшов до передпокоїв, де з належної потерпілій ОСОБА_2 жіночої сумки витяг гаманець, дістав з нього 1500 грн. і покинув місце скоєння злочину, заволодівши таким чином грошовими коштами ОСОБА_2 в зазначеному розмірі.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1 , передбачена ч. 3 ст. 187 КК України.

Крім того, 21 серпня 2019 року, приблизно о 5 годині ранку, ОСОБА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в житловому будинку АДРЕСА_2 , де скоїв розбійний напад на ОСОБА_2 , побачивши в коридорі вказаного будинку свою колишню співмешканку ОСОБА_3 , з якою на той час перебував у неприязних відносинах, діючи з прямим умислом на заподіяння їй тілесних ушкоджень, схопив її за волосся, штовхнув із силою, поваливши на підлогу, а потім наніс їй приблизно 10 ударів руками та ногами по обличчю, тулубу та кінцівках, завдавши ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у виді синців на голові, синців та садни на лівій руці, садна на правій руці.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1 , передбачена ч. 1 ст. 125 КК України.

Крім того, 21 серпня 2019 року, приблизно 5 години 05 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в житловому будинку АДРЕСА_2 , де скоїв розбійний напад на ОСОБА_2 та спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3 , діючи умисно на ґрунті неприязних відносин до ОСОБА_4 , наніс їй декілька ударів кулаком по правій руці, а також ногою по стегну лівої ноги та гомілці правої ноги, заподіявши таким чином ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у виді синців на ліктьовій поверхні правого передпліччя у нижній третині, на розгинальній поверхні правого передпліччя у верхній та середній третині, на тильній поверхні правої кисті, на ділянці проекції п`ястково-фалангового суглобу 5-го пальця, на зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, на внутрішній поверхні правої гомілки у нижній третині, садно на підошовній поверхні правої стопи.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1 , передбачена ч. 1 ст. 125 КК України.

11.02.2020р. при виконанні судом положень ст.ст.348-349 КПК України ОСОБА_1 винним себе у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, погодився надавати показання, проте в подальшому за ініціативи захисника Сало В.М., який не погодився з встановленим судом порядком дослідження доказів, такі покази побажав надавати після дачі показів потерпілими, свідками, дослідження інших доказів у справі.

06.05.2021р. після заслуховування показів потерпілих, свідків, дослідження матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_1 надав пояснення, згідно яких визнав факт перебування в стані алкогольного сп`яніння в день відповідних подій та факт проникнення в ніч з 20 на 21 серпня 2020 року в будинок АДРЕСА_2 через розбите ним вікно, визнав пошкодження ним майна ОСОБА_2 та нанесення потерпілим незначних побоїв, але стверджує, що відбулося це за інших обставин.

Так, згідно показань ОСОБА_1 , зазначеній сварці передувало те, що у серпні 2019 року від своїх знайомих він довідався, що його колишня співмешканка ОСОБА_3 підтримує близькі стосунки з ОСОБА_5 , робітником магазину, в якому вона працювала останнім часом, і це його дуже розлютило. В ніч з 20 на 21 серпня 2019 року, після вживання спиртних напоїв він побив вікна і меблі в будинку АДРЕСА_3 , який залишився у спадок ОСОБА_2 після смерті її батьків та в якому він на протязі тривалого часу проживав спочатку разом з ОСОБА_3 , а потім сам. Після цього він пішов до будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_2 разом зі своїми дочками - ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та їх, тобто його і ОСОБА_3 , двома малолітніми дітьми, маючи на меті з`ясування стосунків з ОСОБА_3 , та випивши перед цим горілки.

Прийшовши 21 серпня 2019 року близько 3-ї годино ночі до вказаного будинку, почав стукати у калитку, але ніхто не відчинив. Тоді він переліз через паркан, після чого металевою трубою розбив вікно і через утворений у склі вікна отвір проник до кухні будинку. На звук битого скла вийшла ОСОБА_2 і почала на нього кричати, а він їй пояснив, що хоче лише поговорити з ОСОБА_3 , на що почув відмову. В цей час на кухню також вийшла ОСОБА_4 , яка також разом зі ОСОБА_2 почала перешкоджати йому потрапити до кімнати ОСОБА_6 .. Вони схопили його за руки, а він виривався та намагався протиснутися у коридор, щоб далі пройти в кімнату ОСОБА_3 , яка на деякий час вийшла в коридор, а потім сховалась у кімнаті. В процесі боротьби він випадково розбив скло дверей. Потім він все ж потрапив до кімнати ОСОБА_3 , схопив її за волосся та потягнув в коридор, де вона вирвалась і сховалася у вбиральні, закривши за собою двері. Тоді він розвернувся, вийшов з будинку, підібрав каміння, кинув їх у вікна і пішов на вулицю ОСОБА_7 , де живе його сестра.

Ножом нікому він не погрожував, в руках ніж взагалі не тримав, а порізи на руках потерпілої, могли виникнути від розбитого скла міжкімнатних дверей під час боротьби, оскільки ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , перешкоджаючи його спілкуванню з ОСОБА_3 , хапали його за руки і за плечі, не пускали його до ОСОБА_3 , при цьому всі вони падали на підлогу декілька разів.

Гроші він ні в кого не вимагав, а навпаки, саме він забезпечував потерпілу грошима, оскільки працював на будівництві, а квартиранти будинку його померлих батьків розраховувалися зі ОСОБА_2 .

Вважає, що потерпілі обмовляють його, дають суду неправдиві покази, а неприязні стосунки виникли у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 останні півроку до вказаних подій приходила і до нього і одночасно підтримувала близькі стосунки зі співробітником ОСОБА_8 .

Він пропонував ОСОБА_2 відшкодувати грошима спричинену шкоду за побиті вікна. ОСОБА_9 відмовилась, сказавши що все буде вирішуватися через суд.

Сторона захисту посилалась на те, що обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України не доведена належними та допустимими доказами.

Надаючи оцінку дослідженим в ході судового розгляду доказам як кожному окремо, так і в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні 21.08.2019 в будинку АДРЕСА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.187 та ч.1 ст.125 КК України.

На підтвердження цього висновку слугують такі докази:

Так, потерпіла ОСОБА_2 надала покази про обставини вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень.

Згідно її показів, 21.08.2019 приблизно о 4 годині ранку, перебуваючи в своєму житловому будинку АДРЕСА_2 , вона проснулась від звуку розбитого скла, вийшла на кухню і побачила там ОСОБА_1 , колишнього співмешканця своєї старшої дочки ОСОБА_3 , який, як з`ясувалось, розбив металевою трубою вікно та проник до будинку. Коли вона вийшла, то ОСОБА_1 почав вимагати в неї грошові кошти та банківську картку. При цьому він знаходився в стані алкогольного сп`яніння, що було очевидно з його поведінки. Крім того від нього відчувався різкий запах алкоголю. Вона сказала , що він нічого не отримає. Тоді він взяв зі столу великий кухонний ніж з довжиною леза приблизно 18 см та почав ним погрожувати, продовжуючи вимагати грошові кошти. Вона, сприймаючи дії ОСОБА_1 , як реальну загрозу своєму життю, дуже злякалась і виставила перед собою праву руку долонею в бік ОСОБА_1 , а той, в свою чергу, провів ріжучою частиною ножа їй по руці зверху вниз.

Після цього він побачив позаду неї в коридорі її доньку ОСОБА_3 , після чого вдарив її ( ОСОБА_2 ) кулаком правої руки в праве плече, завдавши фізичного болю, кинув ніж та побіг за ОСОБА_3 , яка сховалась та зачинилась у своїй кімнаті. Тоді він розбив вікно дверей в кімнату, схопив ОСОБА_3 за волосся, витягнув в коридор, повалив на підлогу та почав бити. При цьому ОСОБА_3 лежала на правому боці, а ОСОБА_1 наніс їй приблизно 10 ударів кулаком по голові та тулубу, тримаючи іншою рукою за волосся.

В цей момент зі своєї кімнати вийшла її друга донька - ОСОБА_4 , почала робити зауваження ОСОБА_1 , вимагала припинити побиття сестри, намагаючись завадити цьому, але той відреагував агресивно та почав бити і ОСОБА_4 руками та ногами по її кінцівках.

Після цього вони разом з ОСОБА_4 схопили ОСОБА_1 за руки та їм вдалося відтягнути останнього від ОСОБА_3 , яка підвелась та побігла через кухню в напрямку виходу з будинку, де сховалась за дверима біля вбиральні

Коли ж ОСОБА_1 вирвався, то, пройшовши через коридор, підійшов до її сумки, яка стояла на тумбочці, дістав з неї гаманець і забрав з нього гроші в сумі 1500 грн., купюрами по 500 грн., а потім вийшов з будинку та почав кидав у вікна каміння, розбивши таким чином скло у вікнах, а вже після цього переліз через паркан та зник.

Через деякий час приїхала швидка та працівники поліції.

Всього ОСОБА_1 розбив скло п`яти вікон, за заміну яких вона сплатила 3000 грн..

Цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпіла підтримала в повному обсязі та просила призначити обвинуваченому суворе покарання у виді позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_3 показала суду, що раніше вона проживала за адресою: АДРЕСА_3 разом з обвинуваченим ОСОБА_1 , від спільного проживання з яким вони мають двох дітей - ОСОБА_10 , 2011р.н. та ОСОБА_11 , 2017р.н.. Під час спільного проживання вони сварилися, сходились, розходились, а з липня 2018 року вона разом з дітьми покинула обвинуваченого та з цього часу проживає у будинку своєї матері ОСОБА_2 , разом з останньою, а також з сестрою ОСОБА_4 та двома своїми дітьми за адресою: АДРЕСА_2 .

В ніч 21 серпня 2019 року, перебуваючи у вказаному житловому будинку, вона прокинулася від звуку розбитого скла та криків. Коли вона вийшла зі своєї кімнати в коридор, то побачила, що на кухні спиною до неї стоїть її матір ОСОБА_2 , а за нею - ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 , тримаючи в руці кухонний ніж, вимагав у її матері гроші, а почувши відмову, провів вказаним ножом по руці матері, яку та, захищаючись, виставили перед собою. Після цього ОСОБА_1 побачив її ( ОСОБА_3 ), кинув ніж, вдарив ОСОБА_2 правою рукою в плече, тим самим відштовхнув її, та побіг за нею ( ОСОБА_3 ). Вона забігла до своєї кімнати, зачинила двері та тримала їх. ОСОБА_1 кулаком розбив скло вказаних дверей та вона була змушена їх відпустити, після чого обвинувачений забіг в кімнату, схопив її за волосся та витягнув в коридор, де вона впала на підлогу, а ОСОБА_1 , тримаючи її однією рукою за волосся, почав бити кулаком іншої руки по різним частинам тіла - голові, плечу, тулубу, зокрема, розбив їй носа.

В цей момент в коридор зі своєї кімнати вийшла її сестра ОСОБА_4 та спробувала вгамувати ОСОБА_1 .. Тоді він почав бити і ОСОБА_4 , наносячи їй удари по рукам та ногам.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_12 вдвох все ж вдалось відтягнути обвинуваченого від неї. Скориставшись цим моментом, вона побігла через кухню в коридор, який веде до виходу із будинку, де сховалася за двері та через отвір бачила як ОСОБА_1 витягнув із сумки її матері гаманець та забрав з нього гроші, після чого вона сховалась у вбиральні, а ОСОБА_1 вийшов з будинку та почав кидати у вікна каміння, побивши їх. Коли він все ж таки пішов, вони зателефонували в поліцію і повідомили про злочин. Також вони викликали швидку. Внаслідок дій ОСОБА_1 в неї був розбитий ніс, мались гематоми на голові, були побиті плечі.

Згідно показань потерпілої ОСОБА_4 , наданих суду, 21 серпня 2019 року, приблизно о 4 чи 5 годині ранку, коли вона знаходилась в житловому будинку АДРЕСА_2 , де вона на той час проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , сестрою ОСОБА_3 та сином останньої - ОСОБА_11 , вона почула звук розбитого скла, а потім - крики з кухні, а саме голоси її матері та колишнього співмешканця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , який вимагав грошові кошти та банківську картку. Потім вона почула, що в коридор зі своєї кімнати вийшла ОСОБА_3 .. Коли вона ( ОСОБА_4 ) вийшла в коридор зі своєї спальні, то побачила як ОСОБА_1 побіг до кімнати ОСОБА_3 , розбив скло дверей до кімнати, витягнув ОСОБА_3 в коридор та почав її бити, висловлюючи образи на її адресу. Наніс приблизно 10 ударів, з розбитого носа ОСОБА_3 текла кров. Вона почала телефонувати в поліцію та намагалась вгамувати ОСОБА_13 , проте він не заспокоївся, а почав бити і її, зокрема, наніс їй декілька ударів по рукам та ногам. Коли ж їй та її матері ОСОБА_2 вдалося відтягти ОСОБА_1 від ОСОБА_3 , то остання підвелася, побігла та сховалась за дверима біля вбиральні. Після цього ОСОБА_1 вирвався, пішов по коридору, та у вітальні з сумки матері ( ОСОБА_2 ) забрав гроші у сумі 1500 грн., вийшов з будинку та почав трощити вікна.

Також потерпіла зазначила, що від ОСОБА_1 відчувався запах спиртного, та, що, коли їй на допомогу прийшла ОСОБА_2 , в неї була кров на руці, а також, що після того як ОСОБА_1 пішов вона бачила кухонний ніж, який лежав на полу.

Перед допитом потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були ознайомленні із обсягом прав та обов`язків у кримінальному судочинстві та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Крім показів потерпілих, вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому правопорушень проти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-даними щодо надходження 21.08.2019р. о 06:00 год. повідомлення зі служби «102», зареєстрованого о 6 годині ранку 21.08.2019 року Новобаварським відділом поліції ГУПН в Харківській області про доставлення бригадою №811 швидкої медичної допомоги до 3-го травмопункту мешканців будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з тілесними пошкодженнями. (а.10 кримінального провадження №120192205000001490);

-протоколами прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, за змістом яких ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , будучи попередженими про кримінальну відповідальність згідно ст.383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, звернулися до Новобаварського відділу поліції ГУПН в Харківській області із заявами, в яких просили вжити заходи до ОСОБА_1 , який 21.08.2019 в будинку АДРЕСА_2 спричинив їм тілесні ушкодження. (а.58, 90 кримінального провадження №120192205000001490);

-протоколом огляду місця події, згідно якого 22.08.2019 слідчим СВ Нововобаварського ВП ГУНП в Харківській області Ващенко Є.І. під час огляду будинку АДРЕСА_2 , здійсненого із застосуванням фотозйомки в присутності понятих і власника будинку ОСОБА_2 , виявлено: розбиті вікна в кімнатах і кухні; на ліжку камінь розміром приблизно 10х10 см; на кухні ніж з металевою ручкою сірого кольору та лезом довжиною близько 18,5 см.; фотознімками зазначених предметів. (а.с.13-16 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490, т.1 а.с.192-195, 223, т.3 а.с.1 справи № 639/8495/19);

-заявою потерпілої ОСОБА_2 від 21.08.2019р. про добровільну видачу кухонного ножа з сріблястою рукояткою, яким, зі слів останньої, ОСОБА_1 21.08.2019р., приблизно о 04:40 год., спричинив їй тілесні ушкодження, та який 22.08.2019р. було оглянуто слідчим та постановою визнано речовим доказом. (а.с. 18-22 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-висновком №1193-2019 фахівця з питань судово-медичної експертизи відділу судово-медичної експертизи ХОБСМЕ ОСОБА_14 та її ж висновком експерта №09-1136/2019, згідно яких при обстеженні ОСОБА_2 , здійсненого 21.08.2019, у неї виявлена різана рана правої кисті, яка утворилась від травматичної дії гострого предмету, який володіє ріжучими властивостями, та, враховуючи морфологічні характеристики, могла бути отримана протягом доби з моменту первинного огляду (14 година 35 хвилин) 21.08.2019; за ступенем тяжкості різана рана правої кисті викликала незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів, і за цією ознакою відноситься до легких тілесних ушкоджень. (а.с. 30, 35 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-даними протоколу від 01.11.2019 проведення слідчого експерименту слідчим СВ Нововобаварського ВП ГУНП в Харківській області Бологовою Т.Н., здійсненого нею в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 із застосуванням спеціалістом засобами технічної фіксації (відеозапису), під час якого потерпіла ОСОБА_2 в присутності понятих показала на місці про обставини проникнення ОСОБА_1 21.08.2019 в будинок, вимог про передачу йому грошей, погрози ножом та нанесення їй ножом різаної рани кисті правої руки, побиття ним її доньок ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , заволодіння ним належних їй грошей у сумі 1500 грн., які ОСОБА_1 забрав із її сумки. (а.с. 49-53 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490, т.1 а.с.192-195, 223, т.2 а.с.1 справи № 639/8495/19);

-даними протоколу від 07.10.2019 року проведення слідчого експерименту слідчим СВ Нововбаварського ВП ГУНП в Харківській області Бологовою Т.Н., здійсненого нею за участю спеціаліста ХОБСМЕ ОСОБА_14 та статистка, із застосуванням фотозйомки, під час якого потерпіла ОСОБА_2 в присутності понятих і спеціаліста показала механізм нанесення їй ОСОБА_1 різаної рани правої кисті. (а.с.37-39 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-висновком №09-1216/2019 експерта ХОБСМЕ ОСОБА_14 від 08-09.10.2019, згідно якого у ОСОБА_2 встановлено тілесні ушкодження, наведені у висновку експерта №09-1136/2019. Показання гр. ОСОБА_2 , дані нею при проведенні слідчого експерименту в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення та механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень на правій кисті (а.с.40 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-товарним чеком від 18.09.2019, виданого СПД-ФО ОСОБА_15 потерпілій ОСОБА_2 , згідно якого вартість замінених в її будинку металопластикових конструкцій в кількості 5 штук становить 3000 грн. ( а.70 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи №1181-2019 від 21.08.2019, згідно якого у ОСОБА_3 виявлено легкі тілесні ушкодження у виді синців на голові, синців та садна на лівій руці, садно на правій руці, які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удар або удар-стиснення протягом доби до моменту огляду (до 15.05-16.00 годин) (а.67 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-даними, які містить протокол від 01.11.2019 року проведення слідчого експерименту слідчим СВ Нововбаварського ВП ГУНП в Харківській області Бологовою Т.Н., здійсненого нею в будинку АДРЕСА_2 із застосуванням технічної фіксації на відеокамеру, під час якого потерпіла ОСОБА_3 в присутності понятих показала обставини нападу ОСОБА_1 на її матір, вимагання грошей із застосуванням ножа, а також обставини і механізм нанесення ОСОБА_1 особисто їй тілесних ушкоджень, які узгоджуються з показаннями потерпілої, наданими суду. (а.76-80 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-даними протоколу від 15.10.2019 року проведення слідчого експерименту слідчим СВ Нововбаварського ВП ГУНП в Харківській області Бологовою Т.Н., здійсненого нею на території ХОБСМЕ за участю судово-медичного лікаря ХОБСМЕ ОСОБА_16 , із застосуванням фотозйомки, під час якого потерпіла ОСОБА_3 в присутності понятих і спеціаліста ХОБСМЕ показала механізм нанесення їй ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. (а.70-71 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-висновком №09-1240/2019 експерта ХОБСМЕ ОСОБА_16 , згідно якого у ОСОБА_3 мали місце легкі тілесні ушкодження у виді синця на голові, синців і садна на лівій руці, садна на праві руці, які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, внаслідок удару або удару-стиснення (за винятком саден, які утворилися внаслідок тертя-ковзання) та були отримані протягом доби до моменту огляду (огляд здійснювався о 15.05-16.00 годині 21.08.2019 - а.67). Враховуючи покази ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту від 15.10.2019) вбачається, що вони (покази ОСОБА_3 ) не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині терміну та механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень. (а.72 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-висновком № 1185-2019 від 22.08.2019 фахівця ХОБСМЕ згідно якого у ОСОБА_4 при обстеженні виявлено легкі тілесні ушкодження у виді синців на ліктьовій поверхні правого передпліччя, на розгинальній поверхні правого передпліччя у верхній та середній третині, на тильній поверхні правої кисті в ділянці проекції п`ятково-фалангового суглобу 5-го пальця, на зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, на внутрішній поверхні правої гомілки у нижній третині, а також садно на підошовній поверхні правої стопи. Дані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів внаслідок ударів або удару-ковзання, за виключенням садна, яке утворилося внаслідок тертя-ковзання, та, враховуючи їх морфологічні ознаки, могли бути отримані нею протягом однієї доби до проведення огляду, який почався о 14.00 годині 21.08.2019. (а.96 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-даними, які містить протокол від 15.10.2019 року проведення слідчого експерименту слідчим СВ Нововбаварського ВП ГУНП в Харківській області Бологовою Т.Н., здійсненого нею на території ХОБСМЕ за участю судово-медичного лікаря ХОБСМЕ ОСОБА_17 , із застосуванням фотозйомки, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 в присутності понятих і спеціаліста ХОБСМЕ показала спосіб та механізм нанесення їй ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. (а.100-101, 102-103 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-даними протоколу від 01.11.2019 року проведення слідчого експерименту слідчим СВ Нововбаварського ВП ГУНП в Харківській області Бологовою Т.Н., здійсненого нею в будинку АДРЕСА_2 із застосуванням технічної фіксації на відеокамеру, під час якого потерпіла ОСОБА_4 в присутності понятих показала про обставини і механізм нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень особисто їй та потерпілій ОСОБА_3 (а.112-113,114, 115,116 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-висновком №09-1241/2019 експерта ХОБСМЕ ОСОБА_17 від 15-18.10.2019, згідно якого у ОСОБА_4 мали місце легкі тілесні ушкодження, (перелік яких, їх характер і локалізація зазначені у висновку №1175-2019 фахівця ХОБСМЕ), які нею отримані на протязі доби до проведення первинного огляду (21.08.2019). Показання ОСОБА_4 , що викладені в протоколі проведення слідчого експерименту від 15.10.2019 в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним у частині механізму утворення та способу спричинення встановлених у неї тілесних ушкоджень (а.104-105 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-висновком судово-психіатричної експертизи №677 від 05.11.2019р., відповідно до якого ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідає правопорушення від 21.08.2019р. ОСОБА_1 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (а.с. 237-239 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490)

Належність, допустимість та достовірність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, у зв`язку з чим суд їх прийняв.

Щодо посилань захисника Сало В.М. на недопустимість протоколів слідчих експериментів від 15.10.2019р. та від 01.11.2019р. через відсутність в них повних даних про учасників відповідних слідчих дій (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання), а вказівку лише на прізвище та ініціали, то необхідно зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК до наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

Вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08.10.2019р. по справі № 639/8329/14, від 12.11.2019р. по справі № 236/863/17, від 28.01.2020 року по справі № 359/7742/17.

При цьому необхідно відзначити, що відповідні слідчі дії проводились з використанням засобів фото/відеофіксації, які були досліджені судом та забезпечують ідентифікацію всіх учасників вказаних слідчих дій. Дані понятих, які приймали участь у слідчих експериментах та огляді місця події зазначені у відповідності до вимог ч. 3 ст. 104 КПК України (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання).

Тому, на переконання колегії суддів, не зазначення в протоколах відповідних слідчих дій повних даних (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання) таких учасників як статист та спеціаліст, яким здійснюється фото/відеофіксація слідчої дії, за умови вказівки на їх участь із зазначенням прізвищ та ініціалів, не свідчить про недопустимість вказаних доказів, оскільки це не порушує фундаментальних прав і свобод, зокрема обвинуваченого.

Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена поза розумним сумнівом та підтверджується показаннями потерпілих, а також сукупністю інших зібраних по кримінальному провадженню доказів.

Позицію обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає лінією його захисту, спрямованою на уникнення кримінальної відповідальності, яка спростовується вищенаведеними доказами.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не здійснював розбійного нападу на ОСОБА_2 , не вимагав в неї грошові кошти та взагалі не брав в руки ніж спростовуються як показаннями потерпілої ОСОБА_2 , так і показаннями потерпілої ОСОБА_3 про обставини відповідного нападу з використанням ножа та вимог обвинуваченого про передачу йому грошових коштів та банківської картки ОСОБА_2 , а також показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що вона чула як обвинувачений висував її матері вимоги щодо передачі грошових коштів та, що, коли мати прийшла їй на допомогу з метою припинити побиття її сестри ОСОБА_3 , в неї вже був поріз на руці, а тому припущення обвинуваченого, що ОСОБА_2 могла порізати руку о розбите скло під час їх боротьби в коридорі, коли вона разом зі ОСОБА_4 намагалися відтягнути його від ОСОБА_3 та падали на підлогу є безпідставними та не заслуговують на увагу.

При цьому показання потерпілих є логічними, послідовними, узгоджуються як між собою, так і з фактичними даними, повідомленими ними в ході проведення слідчих експериментів за їх участі під час досудового розслідування, і не містять суттєвих протирічь, які б викликали сумніви в їх достовірності (правдивості).

Доводи сторони захисту про наявність у потерпілої ОСОБА_2 неприязних відносин до ОСОБА_1 відхиляються колегією суддів, адже, як пояснила потерпіла, її ставлення до обвинуваченого обумовлене саме відповідними протиправними діями останнього у відношенні неї.

Не проведення дактилоскопічних експертних досліджень ножа, сумки та гаманця потерпілої, не свідчать про відсутність події відповідного кримінального правопорушення та невинуватість обвинуваченого, які підтверджуються вищенаведеними доказами поза розумним сумнівом. При цьому необхідно відзначити, що відповідне клопотання було подане захисником 26.11.2019р. (а.с. 254 матеріалів кримінального провадження), тобто більш ніж через три місяці після відповідних подій, а тому, за умов, що сумка та гаманець потерпілої не вилучались, а ніж був повернутий ОСОБА_2 23.08.2019р., проведення вказаних досліджень на відповідній стадії було недоцільним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови №10 від 06.11.2009р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Умисне заподіяння у процесі розбою чи вимагання легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, а також середньої тяжкості тілесного ушкодження, незаконне позбавлення волі, вчинене способом, небезпечним для життя або здоров`я потерпілого, завдання побоїв, що мало характер мордування, охоплюються статтею 187 або 189 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти здоров`я, не потребують. (п. 11 Постанови Пленум Верховного Суду України №10 від 06.11.2009р.)

За встановлених судовим розглядом обставин ОСОБА_1 у зазначені в обвинувальному акті час та місці спочатку скоїв розбійний напад відносно потерпілої ОСОБА_2 , а після цього на ґрунті неприязних відносин спричинив тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , не висуваючи при цьому останнім вимоги щодо передачі йому грошових коштів чи іншого майна, а тому його дії за фактами спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають окремій правовій кваліфікації.

Отже, аналізуючи фактичні дані, встановлені на підставі наведених вище доказів, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в обсязі вищезазначеного пред`явленого обвинувачення. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються:

- за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження;

- за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло.

2. Крім того за обвинувальним актом ОСОБА_1 також обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, а саме, що:

ОСОБА_1 , маючи умисел, направлений на незаконний посів та вирощування п`ятидесяти і більше рослин коноплі з метою подальшого виготовлення та зберігання наркотичного засобу - канабісу, посіяв, а потім, продовжив вирощування конопель на території подвір`я домоволодіння АДРЕСА_3 , за якими належним чином доглядав.

Зазначені протиправні дії ОСОБА_1 були припинені на законних підставах 21.08.2019 слідчим СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, який в період з 11 години 05 хвилин до 11 годину 34 хвилин, в ході проведення огляду місця події на законних підставах виявив на території подвір`я вказаного вище домоволодіння та вилучив 126 кущів коноплі.

Вказані дії кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 310 КК України як незаконний посів та вирощування конопель у кількості п`ятдесяти і більше рослин.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше винила злочин передбачений ст.310 КК України, перебуваючи за місцем свого проживання на території домоволодіння АДРЕСА_3 , більш точні дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, з наявної у нього речовини рослинного походження, виготовив наркотичний засіб шляхом висушування стеблів, кореневої системи, листя та верхівок у загальній кількості 209,3964 грама.

В подальшому ОСОБА_1 після незаконного виготовлення наркотичного засобу канабісу, реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне зберігання без мети збуту раніше виготовленого ним наркотичного засобу, поклав неподалік від вхідних дверей до житлового будинку на території подвір`я вказаного домоволодіння рослинну речовину із стебла, листя, верхівок та кореневої системи. Крім того, він помістив іншу частину виготовленої ним речовини рослинного походження частково подрібненої, зеленого кольору, верхівки та листя , розсипом у згорток, який сховав до кишені своєї куртки, яку повісив в одній із житлових кімнат будинку за місцем свого проживання.

Протиправні, злочинні дії ОСОБА_1 були припинені 21.08.2019 слідчим СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, який у період з 11 години 05 хвилин до 11 годину 34 хвилин, в ході проведення огляду місця події, а саме - території домоволодіння та в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , на законних підставах виявив та вилучив біля вхідних дверей до житлового будинку на території подвір`я вказаного домоволодіння рослинну речовину із стебла, листя, верхівок та кореневої системи, вагою 205,4 грама, а також з кишені куртки, що висіла в одній із житлових кімнат будинку, згорток з речовиною рослинного походження частково подрібненою зеленого кольору, верхівки та листя вагою 3,9964 грама.

Вилучена в ході проведеного огляду місця події речовина рослинного походження, загальною вагою 209,3964 грама, є особливо небезпечним наркотичним засобом, канабісом. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 187,8533 грам та 3,6550 грама, а всього загальною вагою 191,5083 грами.

Вказані дії кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 310 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, також не визнав, надавши показання, згідно яких в будинку за адресою: АДРЕСА_3 він проживав на протязі 12 років. Спочатку він жив там разом з ОСОБА_3 , її дідусем та бабусею - батьками ОСОБА_2 .. Під час спільного проживання з ОСОБА_3 у них народилося двоє дітей. Коли дідусь та бабуся ОСОБА_3 померли, вони певний час проживала у вказаному будинку, але через деякий час їх стосунки з ОСОБА_3 погіршились, вони розійшлись, остання приблизно за рік до подій, що є предметом судового розгляду, разом з дітьми переїхала проживати до своє своєї матері та сестри в будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а він з дозволу ОСОБА_2 залишився проживати в будинку по АДРЕСА_3 . Після цього ОСОБА_3 лише у вихідні приходила до нього з дітьми. За домовленістю зі ОСОБА_2 остання в рахунок оплати забирала гроші у орендарів будинку його батьків.

Також обвинувачений ОСОБА_1 показав, що про огляд 21.08.2019р. поліцією будинку АДРЕСА_3 , в якому він проживав, та вилучення більше сотні кущів коноплі, а також пакетику з подрібненою коноплею в кармані куртки ОСОБА_3 він не знав і довідався через деякий час від працівників поліції. Коноплю в дворі належного ОСОБА_2 будинку АДРЕСА_3 він особисто ніколи не саджав, не вирощував, не доглядав, наркотичні засоби не виготовляв і не вживав. Дикоростучі коноплі з`явилися у дворі будинку ще за часів проживання в ньому батьків ОСОБА_2 , вони росли серед іншого бур`яну, він намагався їх викорчовувати, але вони з`являлись знов серед іншого бур`яну. При цьому обвинувачений припускає, що пакетик з подрібненою коноплею, вилучений з карману куртки ОСОБА_3 під час огляду будинку, належав їй самій, та наполягав, що останній було відомо, що у дворі будинку росте конопля. Щодо окремої огорожі у дворі будинку, то він її зробив ще за часів їх спільного проживання з ОСОБА_3 , коли в них була велика собака породи вівчарка.

ОСОБА_1 зазначив, що дозвіл на огляд будинку він не надавав, у нього його ніхто не питав.

На обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, сторона обвинувачення посилалась на: показання потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , а також протокол огляду місця події від 21.08.2019р. - території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , висновки експерта №3/2479се-19 від 07.10.2019р.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_2 щодо вказаного обвинувачення показала, що до 2007 року вона проживала разом зі своїми батьками в будинку, належного останнім, за адресою: АДРЕСА_3 . У 2007 році вона переїхала з вказаного будинку разом зі своїм чоловіком та донькою ОСОБА_4 жити до будинку за адресою: АДРЕСА_2 . З дозволу її батьків ОСОБА_1 почав проживати у будинку за адресою: АДРЕСА_3 разом з її донькою ОСОБА_3 та її ( ОСОБА_2 ) батьками. Її батько помер у 2012 році, а мати - у 2014 році. Після смерті батька вона та її брат ОСОБА_20 прийняли вказаний будинок у спадщину, яку вона оформила вже у 2020 році. З її дозволу ОСОБА_1 залишились проживати у вказаному будинку після смерті її батьків, адже у них з її донькою ОСОБА_3 була одна сім`я. Під час спільного проживання у них народилось двоє дітей. ОСОБА_1 проживав спільно з ОСОБА_3 приблизно на протязі 10 років, а у липні 2018 року через постійні сварки ОСОБА_3 покинула ОСОБА_1 та разом з дітьми переїхала жити до неї в будинок за адресою: АДРЕСА_2 . З цього часу і до подій, що є предметом судового розгляду, ОСОБА_1 більше року мешкав в будинку по АДРЕСА_3 сам. На її усні вимоги звільнити будинок ОСОБА_1 відмовляв їй, але до поліції чи суду вона не зверталась. При цьому ОСОБА_1 за вказаною адресою не зареєстрований, оскільки в нього був відсутній паспорт.

Вранці 21.08.2021р., після скоєного ОСОБА_1 розбійного нападу на неї та побиття її доньок, вона разом з ОСОБА_3 та сином останньої - ОСОБА_27 приїхала на таксі до будинку АДРЕСА_3 , та побачили, що в будинку побиті вікна. ОСОБА_1 там на той час не було. У ОСОБА_3 були ключі, яким вони відчинили двері та удвох зайшли на територію домоволодіння, а потім до будинку. В будинку був безлад, все було перевернуто, посуд побитий. Речовин, ззовні схожих на наркотичні, вона в будинку не побачила, але вони викликали поліцію, щоб ті оглянули, що трапилось з будинком. По приїзду працівники поліції зайшли у двір та повідомили, що на території двору домоволодіння росте конопля. Вказані рослини коноплі росли на території двору будинку серед іншого бур`яну.

На переконання ОСОБА_2 коноплю у дворі будинку висадив саме ОСОБА_1 , оскільки саме він проживав у вказаному будинку, а раніше вона бачила як він курив щось, що несхоже на звичайний тютюн. При цьому, коли вона проживала у вказаному будинку до 2007 року, конопля там не росла.

Також ОСОБА_2 зазначила, що вона надала згоду на огляд будинку працівникам поліції та поїхала з онуком ОСОБА_27 додому, оскільки той вередував, а ОСОБА_3 залишилась з працівниками поліції.

Будучи допитаною судом, ОСОБА_21 надала показання, згідно яких вона проживала спільно з ОСОБА_1 в цивільному шлюбі на протязі 10 років. Від спільного проживання з ОСОБА_1 вона має двох неповнолітніх дітей 2011 і 2017 року народження. При цьому будинок батьків ОСОБА_1 вони здавали, а самі мешкали близько десяти років в будинку її діда і бабці по АДРЕСА_3 , часто сварилися, «розходилися, сходилися», а в липні 2018 року остаточно розійшлись та вона разом з дітьми переїхала проживати до матері, ОСОБА_2 , в будинок АДРЕСА_2 , а ОСОБА_1 залишився жити в будинку АДРЕСА_3 .

Вранці 21.08.2019р., після скоєного ОСОБА_1 розбійного нападу, вони з її матір`ю, ОСОБА_2 , приїхали до будинку по АДРЕСА_3 , та побачили, що в будинку побиті вікна. Вона своїми ключами відкрила хвіртку, а потім вони зайшли до будинку, після чого викликали поліцію. В будинку всюди була схована перемолота конопля. Також вона побачила кущі коноплі, зокрема, в кінці двору, де ОСОБА_1 ще під час їх спільного проживання облаштував ділянку для їх собаки породи «алабай», огородивши її парканом з дошок.

По приїзду працівників поліції останніми з її дозволу було проведено обшук, під час якого з її куртки, яка знаходилась на вішалці в одній з кімнат будинку, та яку вона давно не носила, було виявлено та вилучено подрібнену марихуану. Працівники поліції проводили обшук самі, але місце, де знаходяться марихуана, показала їм вона, адже здогадувалась щодо місця її знаходження. Також працівники поліції виривали кущі коноплі, які знаходились у дворі, перераховували їх та пакували. При цьому були присутні поняті та велась відеозйомка.

Коли вона проживала у вказаному будинку, то кущів коноплі у дворі не бачила, а тому, на її переконання, ОСОБА_1 висадив їх після того як вона переїхала жити до матері, а обвинувачений залишився там на постійне проживання.

Хоча раніше вона не бачила, щоб обвинувачений виготовляв наркотичні засоби (висушував, подрібнював), проте вона бачила як він вживав марихуану шляхом куріння.

Свідок ОСОБА_18 , будучи допитаною судом, показала, що проживає на протязі всього життя за адресою: АДРЕСА_3 . 21.08.2019р. вона проводжала сина на роботу, зустріла чоловіка свідка ОСОБА_19 , який повідомив, що хтось побив вікна будинку по АДРЕСА_3 . Раніше у вказаному будинку проживала її подруга ОСОБА_2 , а потім - років 10 тому, коли остання переїхала, у вказаному будинку жили її батьки, донька ОСОБА_3 та співмешканець останньої - ОСОБА_1 . Після смерті батьків ОСОБА_2 , через деякий час ОСОБА_3 разом з дітьми також переїхала жити до своєї матері, та протягом останніх кількох років у будинку проживав лише ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 інколи приходила перевірити будинок.

Коли вони пішли та пересвідчились в тому, що в будинку дійсно побиті вікна, то вона зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила її про це. Через деякий час до будинку приїхала ОСОБА_2 та ОСОБА_22 разом з сином останньої.

Хтось викликав поліцію. ОСОБА_2 відчинила двері домоволодіння та поїхала з дитиною, а вона ОСОБА_19 та ОСОБА_3 були залучені працівникам поліції для проведення огляду-обшуку будинку.

Коли вони зайшли до будинку, то було перевірено кишені курток, які знаходились на вішалці однієї з кімнат, та було знайдено подрібнену коноплю, яку запаковано до конверту , на якому вона розписалась. Потім вони пішли в кінець городу, де ОСОБА_3 показала кущі коноплі, які також були вилучені працівниками поліції. При цьому ОСОБА_3 пояснювала, що коноплю вирощує ОСОБА_1 .

До вказаних подій вона не бачила щоб ОСОБА_1 вживав наркотичні засоби, але вів він себе неадекватно.

Також в ході допиту свідок показала, що приїжджало декілька автомобілів поліції, зокрема, у другому автомобілі були працівники поліції у складі слідчо-оперативної групи.

Свідок ОСОБА_19 показала суду, що раніше проживала по АДРЕСА_3 . В один із днів влітку 2019р. вона приймала участь в огляді будинку АДРЕСА_3 .

Так, вранці, проїжджаючи разом з чоловіком на автомобілі повз вказаний будинок, вони помітили, що в ньому побиті вікна, про що повідомили іншій сусідці, а та зателефонувала господарці будинку - ОСОБА_2 .

Потім приїхала ОСОБА_2 зі своєю донькою, ОСОБА_3 .. Ще через деякий час приїхали працівники поліції, які запросили її та другу сусідку бути присутніми в якості понятих під час огляду будинку. Також у вказаній слідчій дії приймала участь донька господарки будинку - ОСОБА_3 .

Коли вона підійшла до вказаного домоволодіння, то хвіртка у двір вже була відчинена. Зайшовши до будинку, в одній із кімнат в кишені куртки, що знаходилась на вішалці, працівники поліції знайшли речовину, схожу на коноплю, яка була загорнута у папір. Вказану речовину поклали на стіл. Потім вони пройшли у двір будинку, де було виявлено кущі коноплі у кількості більше 100 штук, які росли по всьому двору. Вказані кущі виривались працівниками поліції, рахувались та складались у коробки. Під час огляду велась відеозйомка, зауважень до слідчої дії у неї не було.

Також свідок зазначила, що раніше у вказаному будинку ОСОБА_1 жив разом з ОСОБА_3 та їх дітьми, але протягом останнього року до вказаних подій бачила там лише ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 приходила дуже рідко.

Під час огляду будинку ОСОБА_1 не було.

Згідно протоколу огляду місця події від 21.08.2019р., складеного слідчим Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_25, у період часу з 11:05 год. до 11:34 год. було оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого в кімнаті будинку №1 у двох кишенях курток, які висіли, було виявлено та вилучено згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору у подрібненому та висушеному виді, а також у дворі домоволодіння виявлено та вилучено 126 кущів рослин зеленого кольору, які ззовні схожі на рослини коноплі та одну аналогічну рослину, яка була вирвана. (а.с. 129-132 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490).

Постановою слідчого від 11.09.2019р. рослини в двох картонних коробках, кількістю 126 штук, масою 3499,9 г. та речовину рослинного походження в картонній коробці масою 205,4 г та паперовому конверті масою 3,9964 г визнано речовим доказом. (а.с. 165-166 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490)

Відповідно до висновку експерта №3/2479се-19 від 07.10.2019р. надані на дослідження рослини, в двох коробках, кількустю 126 штук, згідно протоколу огляду місця події від 21.08.2019р., масою 3499,9 г є рослинами роду Конопля (Cannabis) та відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.

Надана на дослідження речовина рослинного походження в картонній коробці масою: 205,4 г та паперовому конверті масою 3,9964 г, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 187,8533г; 3,6550 г. (а.с. 157-162 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490)

Також допитана судом потерпіла ОСОБА_4 надала показання, згідно яких ОСОБА_1 проживав разом з її сестрою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , на протязі 10 років, а потім через постійні сварки між ними ОСОБА_3 разом з дітьми переїхала проживати до них з матір`ю, ОСОБА_2 , у будинок за адресою: АДРЕСА_2 , де і проживала постійно на момент вчинення відповідних кримінальних правопорушень.

За обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК україни, за клопотанням сторони захисту було допитано в якості свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .

Зокрема, свідок ОСОБА_23 надала показання, згідно яких працює на посаді інспектора-криміналіста ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області (колишній Новобаварський ВП ГУНП в Харківській області). Вона має вищу юридичну освіту, проходили курси за спеціальністю криміналіста, має відповідний сертифікат. В її обов`язки як криміналіста входить допомагати слідчому.

21.08.2019р. вона у складі слідчо-оперативної групи приймала участь в слідчій дії - огляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в якості спеціаліста-криміналіста, та в даному випадку в її функції входило фіксування процесу проведення слідчої дії на відеокамеру, а також нею пакувались вилучені кущі коноплі.

Поліцію викликала жінка, імовірніше за все власниця будинку, вона також надала дозвіл на проведення огляду.

Коли вони приїхали, біля будинку чекала дівчина, яка назвалась господаркою відповідного домоволодіння. Вони разом з вказаною дівчиною, двома понятими та слідчим зайшли на територію домоволодіння. Підійшовши до дверей будинку, вона побачила у дворі рослини коноплі, які не помітити було неможливо. В будинку в кишені однієї з чоловічих курток, що знаходились на вішалці, було виявлено подрібнений канабіс. Як вона зрозуміла зі слів присутньої дівчини - власниці будинку, наркотичний засіб належав її колишньому співмешканцю, якого під час огляду не було та вона не пам`ятає, щоб слідчий намагався з ним зв`язатися. Також у дворі будинку було виявлено рослини коноплі, які хаотично проростали по всьому двору. Вказані рослини на вигляд не були доглянутими, росли серед іншого бур`яну. В одному місці було найбільше скупчення рослин - приблизно 30-50 кущів. Точну кількість рослин вона не пам`ятає. Виявлена речовина схожа на канабіс та кущі коноплі були вилучені.

Чому на відеозаписі зафіксовано факт виявлення та вилучення 129 кущів, а в протоколі зафіксована їх кількість - 127, вона не знає.

Свідок ОСОБА_24 надав показання, що працював на посаді оперуповноваженого Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області та виїжджав у складі слідчо-оперативної групи на виклик, в ході якого по даному кримінальному провадженню було проведено огляд домоволодіння, під час якого в будинку з кишень однієї з курток було вилучено висушену коноплю, а також у дворі будинку було виявлено та вилучено рослини коноплі. Подробиць проведення вказаного огляду він не пам`ятає, чому слідчий не відобразив в протоколі відомості про його участь у слідчій дії не знає.

Свідок ОСОБА_25 показав, що станом на 21.08.2019р. працював слідчим Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області та він у складі СОГ виїжджав на виклик «102» для огляду місця події.

По приїзду їх зустріла заявниця, яка представилась колишньою дружиною особи, що проживає у будинку, повідомила, що на території домоволодіння є кущі коноплі та також повідомила, що в будинку є наркотичні речовини, які належать її колишньому цивільному чоловіку, який проживає у будинку.

У заявниці в паспорті була відмітка про реєстрацію за вказаною адресою, тому вони одразу взяли у неї заяву про дозвіл на проведення огляду. Інших господарів будинку не місці було, тому в протоколі за результатами проведення слідчої дії він не вказував на наявність дозволу з боку ОСОБА_2 , а зазначив лише ОСОБА_3 ..

ОСОБА_3 показала, де у будинку зберігається речовина, яка ззовні була схожа на наркотичну - в кишенях курток, що знаходились на вішалці в одній з кімнат будинку. Вказану речовину було вилучено.

Також у дворі будинку було виявлено та вилучено кущі коноплі, частина з яких знаходилась на окремо огородженій парканом ділянці. Конопля росла серед іншого бур`яну по всій території двору, не помітити її було неможливо, а тому заявниця не могла не знати про її існування.

Колишнього чоловіка заявниці під час огляду домоволодіння не було, ОСОБА_3 повідомила, що його немає вдома та що це саме він вирощує коноплю, вживає наркотичні речовини - сушить та курить її.

Огляд відбувався під безперервну відеозйомку. В проведенні огляду приймали участь оперативні працівники, патрульні поліцейські та інші особи, які допомагали, але ним не були внесені до протоколу відомості щодо їх участі через брак досвіду, оскільки на той час він працював на посаді слідчого лише два тижні. З цих же причин він не вказав в протоколі повні дані спеціаліста ОСОБА_23 .

Надаючи оцінку вищенаведеним доказам та вирішуючи питання щодо доведеності вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, колегія суддів виходить з такого.

Згідно ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах), а також на припущеннях.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо його отримано у порядку, встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Згідно зі статтею 87 КПК України докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.

За змістом статей 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, який згідно ст. 234 КПК проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Також ст. 233 КПК встановлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Винятком з цього правила є невідкладні випадки, пов`язані із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, в разі чого прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, а останній, розглядаючи таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 КПК, зобов`язаний перевірити, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 21.08.2019р., єдиною метою цієї слідчої дії було виявлення та вилучення наркотичних засобів - канабісу та рослин, які містять наркотичні засоби і обіг яких допускається для промислових цілей - коноплі.

Про це свідчить сам зміст протоколу, згідно якого будь-які дані щодо пошкодження майна, яке знаходилось в будинку (вікна, посуд, меблі тощо), на що посилались потерпілі під час їх допиту в суді, в протоколі огляду місця події від 21.08.2019р. не зафіксовано.

При цьому з показань потерпілих та свідків, а також матеріалів кримінального провадження встановлено, що первинно на виклик за відповідною адресою прибули працівники патрульної поліції, які з дозволу заявниці ОСОБА_3 територію домоволодіння, виявили кущі рослинного походження, схожі на коноплю, у зв`язку з чим викликали слідчо-оперативну групу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області. (а.с. 124-126 к.п. №120192205000001490)

На відтвореному в судовому засіданні відеозаписі, який є додатком до протоколу огляду від 21.08.2019р., зафіксовано як ще до проникнення (входження) слідчого та інших учасників слідчої дії на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 (1 хв. 50 сек. запису) слідим ставиться питання присутній ОСОБА_3 : «що вона може пояснити з приводу виявлення працівниками поліції речовин та рослин зеленого кольору, схожих на коноплю на території вказаного домоволодіння?», на що ОСОБА_3 пояснила, що вона за вказаною адресою не проживає, а проживає її колишній співмешканець. Після цього учасники слідчої дії проходять на територію домоволодіння через відчинену хвіртку, проходять через двір та заходять до будинку, двері якого також знаходяться у відчиненому положенні. В одній із кімнат на вішалці знаходяться куртки. ОСОБА_3 дістає з кишені однієї з курток паперовий згорток, всередині якого знаходиться подрібнена речовина зеленого кольору, після цього з кишені іншої куртки дістає жменю листів зеленого кольору, які в подальшому поміщаються слідчим до паперового конверту. В ході огляду ОСОБА_3 повторює, що не проживає у вказаному домоволодінні, та що в ньому на протязі більше року проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та проживає він сам, а вона лише зрідка могла прийти з дітьми, перевірити цілісність речей. (3 хв. 50 сек. запису). Потім учасники слідчої дії проходять у двір будинку, де ОСОБА_3 повідомляє, що вранці виявила разом з сусідами та працівниками патрульної поліції рослини коноплі (9 хв. 35 сек. запису) , після чого присутні під час слідчої дії інші особи (оперативні працівники), не зазначені в протоколі, починають вилучення з ґрунтового покрову вказаних рослин. (а.с. 132 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490)

Отже, ще до початку огляду домоволодіння слідчому було відомо, що ОСОБА_6 у вказаному домоволодінні не проживає, тобто не є його фактичним володільцем, та, що ним є інша особа, про яку ОСОБА_3 також зазначила, а саме - ОСОБА_1 ..

Той факт, що у вказаному домоволодінні протягом більше року ОСОБА_1 проживав (тобто володів) сам, також під час судового розгляду підтвердили допитані ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та свідки сторони обвинувачення ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Щодо показань потерпілої ОСОБА_2 про відсутність реєстрації ОСОБА_1 за вказаною адресою, то, як вказувала сама потерпіла, у обвинуваченого не було паспорту громадянина України, що перешкоджало йому зареєструватися у відповідному домоволодінні. При цьому сама ж потерпіла вказувала, що ОСОБА_1 проживав у домоволодінні на протязі не менше 10 років, спочатку з дозволу попередніх власників - батьків ОСОБА_2 , а потім і з її дозволу.

Крім того, необхідно відзначити, що у пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Прокопович проти Росії" Європейський суд з прав людини визначив, що концепція "житла" за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. "Житло" - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання "житлом", що спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі "Баклі проти Сполученого Королівства" від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Отже на момент проникнення 21.08.2021р. до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 його єдиним фактичним володільцем (користувачем) був саме обвинувачений ОСОБА_1 , який проживав там на протязі 10 років, спочатку з дозволу попередніх власників - батьків ОСОБА_2 , а потім і з її дозволу, про що остання зазначила під час допиту в суді, та, за встановлених судом обставин, саме він є особою, яка мала право надати дозвіл на проникнення до цього житла, з урахуванням мети, яка переслідувалась органом досудового розслідування - виявлення та вилучення наркотичних засобів та рослин, що їх містять, які згідно твердження ОСОБА_26 та за версією сторони обвинувачення належали ОСОБА_1 .

Вказане також ґрунтується на правовому висновку, викладеному в п. 34 постанов Верховного Суду від 08 грудня 2020р. по справі № 278/1306/17 відповідно до якого: «Стаття 233 КПК не має на меті вирішення питань власності. Вона захищає особу від необґрунтованого втручання з боку державних органів у сферу її приватного життя, на яку вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Суд вже визнавав, що термін «особа, яка володіє» в частини 1 статті 233 КПК охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах. Більше того, титульний власник у певних випадках не може вважатися «особою, яка володіє» житлом чи іншим володінням в значенні цього положення, якщо володіння пов`язано зі сферою приватного життя іншої особи».

Аналогічні висновки викладено і в постанові Верховного Суду від 31.10.2019р. по справі №346/7477/13.

З огляду на викладене, дозвіл на проникнення до відповідного домоволодіння, наданий ОСОБА_3 , яка хоча і зареєстрована у ньому, але протягом тривалого часу (більше року) не проживала, не можна вважати дозволом, наданим «особою, яка володіє житлом» в розумінні ст. 233 КПК України.

Теж стосується і дозволу, наданого ОСОБА_2 (а.с. 127 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490), яка згідно її ж показань після смерті батька є співвласницею вказаного будинку разом з її братом ОСОБА_20 , що також частково підтверджується матеріалами справи (а.с. 194-199 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490)

Крім того необхідно відзначити, що відповідна заява ОСОБА_2 датована 21.08.2019р., проте у протоколі огляду не зазначено про отримання вказаного дозволу, а допитаний в судовому засіданні слідчий ОСОБА_25 показав, що дозвіл на проникнення до житла було отримано у однієї господарки будинку, яка і була присутня під час огляду, тобто у ОСОБА_3 , що також підтверджується і відтвореним в судовому засіданні відеозаписом, на якому зафіксовано процедуру проведення огляду.

З положень діючого кримінального процесуального законодавства, зокрема ст. 233 КПК України, випливає, що відповідний дозвіл має бути отриманий до проникнення у житло чи інше володіння особи.

Таким чином огляд будинку АДРЕСА_3 21.08.2019р. не може бути визнаний таким, що був здійснений на підставі дозволу, наданого «особою, яка володіє житлом» в розумінні ст. 233 КПК України.

Також колегія суддів відзначає, що, оскільки при огляді 21.08.2019р. відповідні речовини вилучались з кишень курток, які знаходились в будинку, то проведений органами досудового розслідування огляд місця події, враховуючи також його мету, наведену вище - відшукання наркотичних засобів та рослин, що їх містять, належних за версією сторони обвинувачення ОСОБА_1 , фактично був обшуком, який згідно приписів ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді та після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22.05.2019р.по справі №640/2449/16 та від 21.01.2020р. по справі №381/2316/17.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про надання слідчим суддею дозволу на проникнення до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку ст. ст. 234, 235 або ч. 3 ст. 233 КПК України, а згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про відповідне кримінальне правопорушення були внесені до нього вже після проведення відповідної слідчої дії - 21.08.2019р. о 21:57 год (а.с. 1, 117 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що протокол огляду місця події від 21.08.2019р. слід визнати недопустимим доказом.

Відповідно до ст. 86 КПК отримання доказу всупереч порядку, встановленому цим Кодексом, тягне за собою недопустимість такого доказу, а також будь-яких інших доказів, здобутих завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (доктрина «плодів отруєного дерева»).

Відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева», якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає як допустимі, надані стороною обвинувачення, докази які є похідними, від протоколу огляду місця події від 21.08.2019 року, а саме: висновок експерта №3/2479се-19 від 07.10.2019р., постанову слідчого від 11.09.2019р. про визнання речових доказів та самі речі, вилучені під час огляду житла 21.08.2019р. за адресою: м. Харків, вул. Колонна, 70.

Суд також критично оцінює показання свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , надані в судовому засіданні, оскільки ці свідки залучались понятими при проведенні огляду місця події, який судом визнано незаконним, та надали показання щодо обставин проведення цієї слідчої дії.

Інші докази, зокрема: показання потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 щодо неадекватної, на їх думку, поведінки обвинуваченого самі по собі та в сукупності між собою, не підтверджують факт незаконного посіву та вирощування ОСОБА_1 конопель у кількості п`ятдесяти і більше рослин, а також незаконного виготовлення та зберігання ОСОБА_1 наркотичного засобу без мети збуту.

Отже, враховуючи наведене, судова колегія вважає, що надані стороною обвинувачення докази не доводять в цілому, «поза розумним сумнівом», що вищезазначені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, в яких обвинувачується ОСОБА_1 , вчинені за обставин, викладених у обвинувальному акті.

Приймаючи таке рішення колегія суддів виходить із того, що пункт 2 статті 6 Конвенції з прав людини проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року.

У справах «Грабчук проти України» від 21 вересня 2005 року, «Шагін протии України» ( 2010 року) Європейський суд з прав людини встановив, що національні суди визнали заявників винними, спираючись на слабкі докази та припущення про їх причетність до вчинення злочину, чим було порушено принцип презумпції невинуватості.

Принцип «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» передбачає, зокрема, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версією захисту.

У справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 року (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Згідно з вимогами частини 3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Частиною 2 статті 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок. (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку»)

За змістом ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази, з точки зору достатності та взаємозв`язку, у відповідності до вимог ст. 337 КПК України, розглянувши матеріали кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 необхідно виправдати за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України через недоведеність в його діянні складу вказаних кримінальних правопорушень.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він, хоча в силу ст.89 КК України вважається не судимим, проте раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності; працездатний, але не працює; у шлюбі не перебуває; має двох неповнолітніх дітей; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; має постійне місце проживання; за місцем проживання характеризується негативно (а.с. 170-193 матеріалів кримінального провадження).

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 187 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння (п.13 ч.1 ст.67 КК України). Враховуючи положення ст. 337 КПК України та правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 р. по справі № 280/865/16-к, інших обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 187 КК України, суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України,а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самими обвинуваченими, так і іншими особами; враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких є умисним особливо тяжким злочином; їх стадію та конкретні обставини; особу обвинуваченого, його відношення до скоєного; обставину, що обтяжує покарання та відсутність обставин, які його пом`якшують.

При цьому колегія суддів дійшла висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому є неможливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України, підстав застосування ст. ст. 69, 75 КК України не встановлено.

Щодо цивільного позову ОСОБА_2 , то до початку судового розгляду потерпілою було подано позовну заяву, в якій вона просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 4500,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 100000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у: душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній та юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов в частині вимог про відшкодування майнової шкоди у сумі 4500 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки суд вважає доведеним заволодіння ОСОБА_1 21.08.2019 в ході кримінального правопорушення грошовими коштами ОСОБА_2 у сумі 1500 грн. і факт умисного пошкодження ним 21.08.2019 металопластикових вікон в будинку ОСОБА_2 , на заміну яких вона понесла витрати в сумі 3000 грн., що підтверджено потерпілою документально. (а.с. 70 т. 1 судової справи №639/8495/19, а.с. 17 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490)

При цьому сам обвинувачений ОСОБА_1 не заперечує той факт, що він умисно побив вінка в будинку потерпілої ОСОБА_2 і не навів жодних контраргументів в частині незгоди з розміром понесених нею витрат на ремонт вікон.

Щодо вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, яка нею оцінена у 100000,00 грн., то за змістом роз`яснень, наведених в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Колегія суддів вважає, що потерпіла ОСОБА_2 зазнала моральних переживань через скоєння щодо нею злочину - розбійного нападу, поєднаного з протиправним проникненням до її житла, а тому приходить до висновку, що діями ОСОБА_1 потерпілій спричинено моральну шкоду.

Водночас, виходячи з принципів розумності, справедливості та виваженості (ст. 3, ч. 3 ст. 23 ЦК України), суд вважає, що вимоги потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме суд оцінює її у розмірі 30 000,00 грн..

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

З огляду на виправдання обвинуваченого за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, процесуальні витрати за проведення експертизи №3/2479се-19 від 07.10.2019р. підлягають віднесенню на рахунок держави.

Крім того, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та з метою забезпечення виконання вироку, а також, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин, встановлених під час кримінального провадження, необхідно обрати обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 150 (ста п`ятдесяти) годин громадських робіт;

-за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня ухвалення вироку - з 28.07.2021р.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, та виправдати через недоведеність в його діянні складу вказаних кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 4500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот грн. 00 коп.), а на відшкодування моральної шкоди - 30 000,00 (тридцять тисяч грн. 00 коп.).

Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню:

-ніж з металевою рукояткою сірого кольору, довжиною леза 18,5 см., рукояткою 12 см - залишити в розпорядженні (вважати повернутим) власника ОСОБА_2 (а.с. 21, 22 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490);

-рослини в двох картонних коробках, кількістю 126 штук, масою 3499,9 г. та речовину рослинного походження в картонній коробці масою 205,4 г та паперовому конверті масою 3,9964 г, які згідно висновку експерта №3/2479се-19 від 07.10.2019р. є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою канабісу в перерахунку на суху речовину 187,8533г та 3,6550г (всього 191,5083г), передані на зберігання до камери схову УЛМТЗ ГУ НП в Харківській області - знищити. (а.с. 165-166 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490)

Процесуальні витрати в сумі 1570,10 грн. (одна тисяча п`ятсот сімдесят грн. 10 коп.) на залучення експерта (експертиза №3/2479се-19 від 07.10.2019р.) віднести на рахунок держави. (а.с. 163 матеріалів кримінального провадження №120192205000001490)

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та не пізніше наступного дня направити потерпілим.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий Д.П. Кісь

Судді Д.В. Чижиченко

В.Б. Єрмоленко