
415/1001/19
1-КП/415/190/21
ВИРОК
Іменем України
29.03.21 року місто Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Грибанової Л.О.
за участю секретаря Кайданович Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12017130240002739 від 25 грудня 2019 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Курчатова Курської області, РФ, особи без громадянства, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 06 лютого 2020 року Сєверодонецьким міським судом Луганської області за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, 12 березня 2020 року Сєверодонецьким міським судом за ст.190 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 2 років позбавлення волі, 20 жовтня 2020 року Сєверодонецьким міським судом за ст.186 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, не зареєстрованого, проживаючого у АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, –
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 10 лютого 2021 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, –
за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:
прокурора Литвинчука Д.І.
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
встановив:
В період часу приблизно з 17 години 21 грудня 2017 року до 17 години 22 грудня 2017 року, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку АДРЕСА_3 , таємно викрав – пічні плити, у кількості 14 штук, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/87е від 26 лютого 2018 року, 1750 гривень, а також, – музичний центр ТМ «Panasonic», бензопилу, водяний насос, на суму, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/87е від 26 лютого 2018 року, 9738 гривень 17 копійок, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 11488 гривень 17 копійок.
15 січня 2018 року, приблизно о 17 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_2 , проникнувши до будинку АДРЕСА_4 , таємно викрали – металобрухт, у виді радіаторів опалення, у кількості 4 штук, та рейки, загальною вагою 100 кг, на суму, відповідно до Довідки ТОВ «Компанія «МАКСІМЕТ» від 15 січня 2018 року, 550 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану суму.
09 лютого 2018 року, приблизно о 17 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_2 , проникнувши до будинку АДРЕСА_5 , повторно, таємно викрали – металобрухт, у виді сітки з ліжка, пічних плит, у кількості 5 штук, пічних дверцят, загальною вагою 58 кг, на суму, відповідно до Довідки ПП «ДонПромТранс» від 06 лютого 2019 року, 348 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.
10 березня 2018 року, приблизно о 17 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку АДРЕСА_6 , повторно, таємно викрав – електрозварювальний апарат ТМ «Vita», модель «АС Welder BX1-250C», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 1120 гривень, електродвигун ТМ «TSCM180I», вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 733 гривні 33 копійки, газову туристичну плиту, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 283 гривні, туристичний примус ТМ «Мотор Січ», модель «ПТ-2», вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 259 гривень, туристичний примус ТМ «Шмель», вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 323 гривні 33 копійки, мідний дріт, товщиною 0,6 мм, довжиною 20 м, на суму, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 148 гривень 80 копійок, пічні плити, у кількості 5 штук, на суму, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 1000 гривень, пічні колосники, у кількості 7 штук, на суму, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 256 гривень 69 копійок, фрагмент пластикової труби, діаметром 20 мм, довжиною 8 м, на суму, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 253 гривні 23 копійки, чайник електричний ТМ «ALPARI», модель «KVM-1730», вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 169 гривень 88 копійок, чавунний бак, розмірами 50х20х25 см, вагою 10 кг, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 116 гривень 67 копійок, пилосмок ТМ «Вітязь», модель «ПН-600», вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року, 318 гривень 33 копійки, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 4982 гривні 26 копійок.
20 вересня 2018 року, в період часу приблизно з 14 до 17 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши на територію подвір`я будинку АДРЕСА_4 , повторно, таємно викрав – із приміщення літньої кухні: металобрухт, у виді пічних плит, у кількості 4 штук, колосників, у кількості 3 штук, та кута, загальною вагою 48 кг, на суму, відповідно до Довідки ПП «ДонПромТранс», 264 гривні, а також, із приміщення гаражу: металобрухт, у виді частини воріт, вагою 44 кг, вартістю, відповідно до Довідки ПП «ДонПромТранс», 242 гривні, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 506 гривень.
05 жовтня 2018 року, приблизно о 17 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до приміщення гаражу, на території подвір`я будинку АДРЕСА_6 , повторно, таємно викрав – металобрухт, у виді металевих рейок, у кількості 6 штук, загальною вагою 160 кг, на суму, відповідно до Довідки ПП «ДонПромТранс» від 06 лютого 2019 року, 960 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.3 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.3 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, інше приміщення, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальних актах, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним, як одноособово, так і разом з обвинуваченим ОСОБА_2 , інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного у обвинувальних актах, а саме, крадіжок майна потерпілих – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю останніх та уваги з боку сторонніх, а саме:
– металобрухту, у виді декількох пічних плит, а також, – музичного центру іноземного виробництва, бензопили та водяного насосу, проникнувши, самостійно, до будинку АДРЕСА_3 , протягом доби з 21 на 22 грудня 2017 року (щодо потерпілої ОСОБА_3 ),
– металобрухту, у виді декількох радіаторів опалення та рейки, загальною вагою приблизно 100 кг, проникнувши, разом з обвинуваченим ОСОБА_2 , до будинку АДРЕСА_4 , 15 січня 2018 року, у вечірній час (щодо потерпілої ОСОБА_4 ),
– металобрухту, у виді сітки з ліжка, декількох пічних плит, пічних дверцят, загальною вагою приблизно 50-60 кг, проникнувши, разом з обвинуваченим ОСОБА_2 , до будинку АДРЕСА_5 , 09 лютого 2018 року, у вечірній час (щодо потерпілої ОСОБА_5 ),
викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої протиправні дії, завдана потерпілим – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнова шкода – відшкодована частково: потерпілій ОСОБА_3 – шляхом повернення частки викраденого, потерпілим – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та залишок потерпілій ОСОБА_3 – зобов`язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальних актах, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, підтвердив розвиток подій, на які посилався обвинувачений ОСОБА_1 , додатково зазначивши, що час та місце скоєння ним, як одноособово, так і разом з обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного у обвинувальних актах, а саме, крадіжок майна потерпілих – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , скориставшись відсутністю останніх та уваги з боку сторонніх, а саме:
– металобрухту, у виді декількох радіаторів опалення та рейки, загальною вагою приблизно 100 кг, проникнувши, разом з обвинуваченим ОСОБА_1 , до будинку АДРЕСА_4 , 15 січня 2018 року, у вечірній час (щодо потерпілої ОСОБА_4 ),
– металобрухту, у виді сітки з ліжка, декількох пічних плит, пічних дверцят, загальною вагою приблизно 50-60 кг, проникнувши, разом з обвинуваченим ОСОБА_1 , до будинку АДРЕСА_5 , 09 лютого 2018 року, у вечірній час (щодо потерпілої ОСОБА_5 ),
– електрозварювального апарату та електродвигуна, іноземного виробництва, газової туристичної плити, 2 туристичних примусів, вітчизняного виробництва, мідного дроту, декількох пічних плит, декількох пічних колосників, фрагменту пластикової труби, електричного чайника, іноземного виробництва, чавунного баку, пилосмоку, вітчизняного виробництва, проникнувши до будинку АДРЕСА_6 , 10 березня 2018 року, у вечірній час, а також, – металобрухту, у виді декількох металевих рейок, загальною вагою біля 150-200 кг, проникнувши до приміщення гаражу, на території зазначеного подвір`я, 05 жовтня 2018 року, у вечірній час (щодо потерпілого ОСОБА_6 ),
– металобрухту, у виді декількох пічних плит, декількох колосників, кута, частини воріт, загальною вагою приблизно 100 кг, проникнувши у приміщення літньої кухні та гаражу, на території подвір`я будинку АДРЕСА_4 , 20 вересня 2018 року, а денний час (щодо потерпілої ОСОБА_7 ),
викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої протиправні дії, завдана потерпілим – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 майнова шкода – не відшкодована, що зобов`язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.
Враховуючи те, що і обвинувачений ОСОБА_1 , і обвинувачений ОСОБА_2 , в повному обсязі визнали свою провину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачені – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд, допитавши обвинувачених – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останніх, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість:
обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, повторно, за попередньою змовою групою осіб (ст.185 ч.3 КК України),
обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення, повторно, за попередньою змовою групою осіб (ст.185 ч.3 КК України),
– доведено, і дії обвинувачених – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (том 1 а.с.91-92, том 2 а.с.34-36, том 3 а.с.41-43 (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, однак, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (том 1 а.с.105, том 2 а.с.53, том 3 а.с.62), у скоєному – щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (том 1 а.с.96-99,118-126 том 2 а.с.39-41,70-76, том 3 а.с.46-48,66-71).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (том 2 а.с.56-58, том 3 а.с.29-31, том 4 а.с.53-55, том 5 а.с.102-103, том 6 а.с.31-33 (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_2 – не працює, однак, має постійне місце проживання, при цьому, у побуті за місцем мешкання – характеризується негативно (том 5 а.с.95), у скоєному – щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (том 2 а.с.61-63,77-83, том 3 а.с.34-36,72-76, том 4 а.с.58-61,68-76, том 5 а.с.107-110, том 6 а.с.36-38,45-49).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованого кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, при цьому, має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті – характеризується позитивно, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, і, разом з тим, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі, враховуючи часткове відшкодування завданих збитків, думку потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягали, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, і, одночасно, враховуючи суспільну небезпеку протиправного діяння, суд, – оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, у межах, установлених у санкції ст.185 ч.3 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, крім того, яке – є умисним та вчиненим проти власності, право на що, відповідно до положень ст.41 Конституції України, – є непорушеним, та – з корисливих мотивів, у зв`язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише за умов застосування покарання, пов`язаного з реальним відбуттям останнього, що, на переконання суду, відповідно до положень ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
І, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.3 КК України, викладене в даному вироці (матеріали о/а), до постановлення вироку Сєверодонецького міського суду від 20 жовтня 2020 року (матеріали о/а), при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, – за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 статочного покарання за правилами ст.71 КК України, суд не вбачає, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 , відповідно до Ухвали Сєверодонецького міського суду від 23 грудня 2020 року (матеріали о/а), яка набула законної сили 31 грудня 2020 року, вважається не судимим за вироком Сєверодонецького міського суду від 12 липня 2018 року (том 1 а.с.110-116, том 2 а.с.46-52, том 3 а.с.55-61).
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком, – з метою дотримання та реалізації процесуальних прав обвинуваченого ОСОБА_1 , а також, – дієвості даного кримінально провадження, і одночасно, враховуючи, що на час ухвалення даного судового рішення, за матеріалами даного кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 – перебуває в місцях ув`язнення, де відбуває покарання – у виді позбавлення волі за попереднім рішенням суду, відповідно до вироку Сєверодонецького міського суду від 20 жовтня 2020 року (матеріали о/а), – суд вважає за необхідне обчислювати з 29 березня 2021 року, оскільки, суд прийшов до переконання призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, пов`язаного з реальним відбуттям останнього, та, на підставі вимог ст.70 ч.4 КК України, – за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке, відповідно до вироку Сєверодонецького міського суду від 20 жовтня 2020 року (матеріали о/а), визначено також – у виді позбавлення волі.
При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання – покарання, відбуте обвинуваченим ОСОБА_1 за вироком Сєверодонецького міського суду від 20 жовтня 2020 року (матеріали о/а) частково: з дня набуття зазначеним вироком – вироком Сєверодонецького міського суду від 20 жовтня 2020 року – законної сили (матеріали о/а) – до 28 березня 2021 року, включно, а також, з одночасним зарахуванням обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання – терміну попереднього ув`язнення за вироком Сєверодонецького міського суду від 20 жовтня 2020 року (матеріали о/а): з 16 грудня 2019 року – до дня набуття зазначеним вироком – вироком Сєверодонецького міського суду від 20 жовтня 2020 року – законної сили (матеріали о/а), оскільки, відповідно до положень ст.70 ч.4 КК України, – в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , враховуючи вищенаведене, в тому числі, беручи до уваги обставини інкримінованого кримінального правопорушення, суспільну небезпеку протиправного діяння, кількість епізодів останнього та – суму спричиненої потерпілим майнової шкоди, суд вважає за необхідне також призначити – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, оскільки, обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, яке – є умисним, корисливим та вчиненим проти власності, право на що, відповідно до положень ст.41 Конституції України, є непорушеним, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який – не працює, і, разом з тим, має постійне місце проживання, однак – негативно характеризується за місцем мешкання та у побуті, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вибачаючись за вчинення останнього, і, одночасно, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2 , наявність обставин, що пом`якшують покарання, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, відсутність обставин, які обтяжують покарання, наміри обвинуваченого щодо відшкодування заподіяної майнової шкоди та думку потерпілих – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягали, – суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, відповідно до положень ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
І, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.3 КК України, викладене в даному вироці (том 2 а.с.56-58, том 3 а.с.29-31, том 4 а.с.53-55, том 5 а.с.102-103, том 6 а.с.31-33), до постановлення вироку Лисичанського міського суду від 10 лютого 2021 року (матеріали о/а), при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 статочного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, – за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.
Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.
Процесуальні витрати у справі – у сумі 1144 гривні (том 1 а.с.34), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи – за №19/113/9-3/87е від 26 лютого 2018 року (том 1 а.с.35-43), з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).
Процесуальні витрати у справі – у сумі 1573 гривні (том 4 а.с.38), у сумі 1144 гривні (том 5 а.с.55), пов`язані із залученням експертів під час проведення – судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року (том 4 а.с.39-47), з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди, та – судової трасологічної експертизи за №19/113/6-2/299е від 15 листопада 2018 року (том 5 а.с.56-62), з метою встановлення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).
Процесуальні витрати у справі – у сумі 572 гривні (том 1 а.с.54), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/83е від 13 лютого 2018 року (том 1 а.с.55-58), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – стягненню з останнього не підлягають, так як причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до залишення досліджених слідів – не встановлено.
Процесуальні витрати у справі – у сумі 572 гривні (том 5 а.с.43) та у сумі 858 гривень (том 5 а.с.69), пов`язані із залученням експертів під час проведення – судової дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/425е від 06 листопада 2018 року (том 5 а.с.44-48) і судової трасологічної експертизи за №19/113/6-2/295е від 05 листопада 2018 року (том 5 а.с.70-73), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – стягненню з останнього не підлягають, так як причетність обвинуваченого ОСОБА_2 до залишення досліджених слідів – не встановлено.
Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.
Речові докази у справі:
колонки ТМ «Panasonic», що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 (том 1 а.с.82,83),
– підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_3 ,
металевий механічний замок зі слідами пошкодження, викрутка, фрагмент деревини, фрагмент сліду взуття, що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (том 4 а.с.26,27, том 5 а.с.63,64,76,77),
– підлягають знищенню, як не уявляючи будь-якої цінності.
Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –
ухвалив:
ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення покарання, призначеного за даним вироком, – покаранням, призначеним за вироком Сєверодонецького міського суду від 20 жовтня 2020 року, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 29 березня 2021 року.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання – покарання, відбуте частково за вироком Сєверодонецького міського суду від 20 жовтня 2020 року: з дня набуття вироком Сєверодонецького міського суду від 20 жовтня 2020 року законної сили – до 28 березня 2021 року, включно, а також, з 16 грудня 2019 року – до дня набуття вироком Сєверодонецького міського суду від 20 жовтня 2020 року законної сили.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.
ОСОБА_2 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 06 (шість) місяців.
На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення покарання, призначеного за вироком Лисичанського міського суду від 10 лютого 2021 року, – покаранням, призначеним за даним вироком, визначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 06 (шість) місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:
періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/87е від 26 лютого 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:
(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)
1573 (одну тисячу п`ятсот сімдесят три) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/159е від 18 лютого 2019 року,
1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривні за проведення судової трасологічної експертизи за №19/113/6-2/299е від 15 листопада 2018 року.
Речові докази у справі:
колонки ТМ «Panasonic», що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 ,
– повернути потерпілій ОСОБА_3 ,
металевий механічний замок зі слідами пошкодження, викрутку, фрагмент деревини, що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області),
– знищити.
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченим та прокуророві.
Суддя:
Судове рішення № 98614131, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 29.03.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/1001/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: