
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/3646/21
28 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської міської ради до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська міська рада звернулася до суду з позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), у якому просить скасувати такі постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Чаплюк О.Р.: про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2021 ВП №65805961; про стягнення виконавчого збору від 15.06.2021 ВП №65805961; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.06.2021 ВП №65805961.
В обґрунтування позову вказано, що 15.06.2021 старшим державним виконавцем Чаплюк О.Р. у виконавчому провадженні ВП №65805961 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Як вбачається зі змісту вищевказаних постанов, вони винесені на підставі виконавчого листа №500/4470/20 від 11.06.2021, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, відповідно до якого зобов`язано Тернопільську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) на території АДРЕСА_1 в порядку ст.ст. 12, 118 Земельного кодексу України» від 25.09.2020.
Ознайомившись із повним текстом рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4470/20, Тернопільська міська рада розпочала процес підготовки проектів рішень міської ради «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 » та «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 » на відповідні погодження з подальшим винесенням на розгляд ради на її пленарному засіданні. На даний момент вищевказані проекти рішень міської ради перебувають на стадії погодження посадовими особами міської ради та розгляду на засіданні постійних комісій, дата проведення чергового пленарного засідання сесії міської ради не визначена.
Представник позивача зауважує, що Тернопільською міською радою вчинено ряд дій, спрямованих на добровільне виконання судового рішення, однак процес підготовки проектів рішень міської ради з подальшим їх винесенням на пленарне засідання сесії міської ради, в силу вимог чинного законодавства, є тривалим. Вважає, що державним виконавцем протиправно відкрито виконавче провадження ВП №65805961, що у свою чергу покладає на міську раду обтяження, зокрема, по сплаті виконавчого збору та витрат на виконавче провадження.
Також вказує, що враховуючи те, що виконавче провадження - це сукупність дій, що спрямовані на примусове виконання рішень, а також те, що міська рада розпочала виконання судового рішення у справі №500/4470/20 ще до видачі судом виконавчого листа та винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, спірні постанови є протиправними та підлягають скасуванню.
Крім того, звертає увагу, що у спірній постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 24000 грн. У той же час у постанові про стягнення виконавчого збору виконавчий збір становить 2400 грн. Таким чином, сума виконавчого збору у спірних постановах різниться, що, на переконання представника позивача, вказує на невідповідність даних постанов вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Серед іншого зазначає, що пункт 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень визначає, що постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Постанову про стягнення виконавчого збору винесено 15.06.2021, однак надіслано на адресу Тернопільської міської ради 17.06.2021, тобто з порушенням встановлених строків.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 позовну заяву залишено без руху. Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду від 13.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено у справі судове засідання на 10:30 год 28.07.2021.
23.07.2021 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження №65805961 з примусового виконання виконавчого листа №500/4470/20 від 11.06.2021, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, який 14.06.2021 надійшов на адресу Відділу разом із заявою ОСОБА_1 на примусове виконання рішення суду.
15.06.2021 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано на адресу сторін виконавчого провадження. Також 15.06.2021 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 24000 грн.
На адресу Відділу 29.06.2021 надійшов лист Тернопільської міської ради, з якого встановлено, що клопотання ОСОБА_1 повинно бути розглянуте на пленарному засіданні сесії Тернопільської міської ради. На даний момент проекти рішень міської ради перебувають на стадії погодження посадовими особами міської ради та розгляду на засіданні постійних комісій, дата проведення чергового пленарного засідання сесії міської ради не визначена.
У подальшому державним виконавцем Відділу боржнику скеровано вимогу, якою зобов`язано повідомити дату та час проведення чергового пленарного засідання сесії Тернопільської міської ради.
14.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, яку направлено сторонам виконавчого провадження.
16.07.2021 на адресу Відділу надійшов лист Тернопільської міської ради, у якому повідомлено, що згідно розпорядження міського голови «Про скликання сьомої сесії міської ради» №141 від 13.07.2021, сьома сесія Тернопільської міської ради відбудеться 23.07.2021 о 09:00 год.
У свою чергу державним виконавцем на адресу Тернопільської міської ради скеровано вимогу, якою боржника зобов`язано надати інформацію про повне або часткове виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4470/20 від 11.06.2021, з наданням належним чином оформлених копій підтверджуючих документів.
Представник відповідача покликається на положення статей 18, 26, 27, 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) та з огляду на викладене стверджує, що державним виконавцем вчинено всі передбачені законодавством дії, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження чи не винесення постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження не було.
Крім того, виконавчий лист №500/4470/20 не виконаний до відкриття виконавчого провадження, та не належить до категорій виконавчих документів, по яких виконавчий збір не стягується, а тому винесена постанова про стягнення виконавчого збору №65805961 від 15.06.2021 є законною і не підлягає скасуванню.
Водночас зазначає, що примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання .
При цьому покликається на правову позицію Верховного Суду, наведеною в постанові від 29.04.2020 у справі № 480/3452/19.
Враховуючи наведені вище обставини, на переконання представника відповідача, оскаржувані постанови державним виконавцем винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з метою недопущення порушень положень Закону №1404- VIII, відтак вимоги скаржника не підлягають задоволенню (а.с.47-56).
У судовому засіданні 28.07.2021 представник позивача Друзюк Р.М. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові. Зазначив, що 23.07.2021 Тернопільською міською радою на виконання рішення суду розглянуто питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) на території Тернопільської міської ради по вул. Микулинецька ОСОБА_1 . Рішення суду виконано.
Представник відповідача Герелевич О.М. у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов.
У судовому засіданні 28.07.2021 судом постановлено ухвалу про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами КАС України з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Тернопільським окружним адміністративним судом 11.06.2021 видано виконавчий лист на виконання рішення суду у справі №500/4470/20 про зобов`язання Тернопільську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) на території АДРЕСА_1 в порядку ст.ст. 12, 118, 122 Земельного кодексу України" від 25.09.2020 (а.с.59-60).
З метою примусового виконання виконавчого листа у цій справі за заявою стягувача ОСОБА_1 (а.с.58), керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404-VIII, старшим державним виконавцем Відділу Чаплюк О.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2021 ВП №6580596, у якій вказано про обов`язок боржника Тернопільської міської ради виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а також стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 24000 грн (а.с.15, 61-62).
Також 15.06.2021 у ВП №6580596 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 2400,00 грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для боржника визначено загальну суму мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 200,00 грн (а.с.17, 18, 64-65, 66-67).
29.06.2021 на адресу Відділу надійшов лист юрисконсульта I категорії відділу правової експертизи проектів документів управління правового забезпечення Тернопільської міської ради Романа Друзюка, у якому вказано, що з метою виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4470/20 Тернопільська міська рада розпочала процес підготовки проектів рішень міської ради «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 » та «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 » на відповідні погодження з подальшим винесенням на розгляд ради на її пленарному засіданні. На даний момент вищевказані проекти рішень міської ради перебувають на стадії погодження посадовими особами міської ради та розгляду на засіданні постійних комісій, дата проведення чергового пленарного засідання сесії міської ради не визначена.
Також у листі звернуто увагу, що ні ОСОБА_1 , ні державний виконавець до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, не зверталися до Тернопільської міської ради за інформацією чи розглянуто звернення ОСОБА_1 від 24.05.2020, або ж на якій стадії підготовки перебувають вищевказані проекти рішень міської ради.
Крім того, вказано, що враховуючи те, що міська рада здійснює виконання судового рішення №500/4470/20 ще до видачі судом виконавчого листа, підстав для прийняття вищезазначених постанов не було, через що просить вжити відповідних заходів щодо їх скасування та винести постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.68-70).
До листа долучено проекти згаданих рішень Тернопільської міської ради «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 » та «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 » (а.с.71-72).
06.07.2021 старшим державним виконавцем Відділу на адресу Тернопільської міської ради направлено вимогу, якою боржника зобов`язано повідомити дату та час проведення чергового пленарного засідання сесії міської ради, на якій буде розглянуте рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/4470/20 від 11.06.2021 та попереджено про відповідальність за невиконання рішення без поважних причин у встановлений виконавцем строк та про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили (а.с.73-74).
14.07.2021 старшим державним виконавцем Відділу винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі ВП №65805961, якою встановлено, що при винесені постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем допущено арифметичну помилку, замість 24000,00 грн вказано 2400,00 грн, з огляду на що внесено виправлення до документу постанова про стягнення виконавчого збору від 14.07.2021 та визначено вважати правильним виконавчий збір у розмірі 24000,00 грн (а.с.75).
16.07.2021 на адресу Відділу надійшов лист юрисконсульта I категорії відділу правової експертизи проектів документів управління правового забезпечення Тернопільської міської ради Романа Друзюка, у якому на виконання вимоги старшого державного виконавця від 06.07.2021 №7432/04.1-24 повідомлено, що згідно розпорядження міського голови «Про скликання сьомої сесії міської ради» №141 від 13.07.2021, сьома сесія Тернопільської міської ради відбудеться 23.07.2021 о 9:00 год (а.с.76).
У свою чергу 23.07.2021 старшим державним виконавцем Відділу на адресу Тернопільської міської ради направлено вимогу, якою боржника зобов`язано у термін 3 робочих днів надати інформацію про повне або часткове виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/4470/20 від 11.06.2021 з наданням належним чином оформлених копій підтверджуючих документів (а.с.77-78).
23.07.2021 Тернопільською міською радою на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/4470/20 від 26.04.2021 прийнято рішення №8/7/246 «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 », яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) на території АДРЕСА_1 (а.с.84).
Не погоджуючись із постановами старшого державного виконавця Чаплюк О.Р. про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2021 ВП №65805961, про стягнення виконавчого збору від 15.06.2021 ВП №65805961, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.06.2021 ВП №65805961, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
За змістом частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Судом встановлено, що державним виконавцем 15.06.2021 відкрито виконавче провадження на підставі заяви стягувача ОСОБА_1 , яка надійшла до державного виконавця 14.06.2021 разом з виконавчим листом, відповідно до положень статті 26 Закону №1404-VIII, оскаржувана постанова по змісту відповідає вимогам цієї статті. Одночасно державним виконавцем дотримані вимоги в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Також державним виконавцем дотримано строки, визначені частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII, виконавче провадження відкрито не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. (частина третя статті 27 Закону №1404-VIII).
За змістом положень частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Таким чином, державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження у разі надходження до нього заяви стягувача про примусове виконання рішення та виконавчого документа. Крім того, частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII прямо передбачено зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Також окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802.
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Отже, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому останній одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 28.04.2020 у справі №480/3452/19.
Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено. З огляду на вказане суд критично оцінює аргументи позивача про те, що державний виконавець до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не звертався до Тернопільської міської ради за інформацією чи розглянуто звернення ОСОБА_1 від 24.05.2020, або на якій стадії підготовки перебувають вищевказані проекти рішень міської ради.
Разом з цим, у частині четвертій статті 19 Закону №1404-VIII визначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
З огляду на вказане, слід дійти висновку, що у боржника виникає обов`язок щодо невідкладного повідомлення державного виконавця про виконання рішення суду або про причини його невиконання.
Підстави, за яких виконавчий збір не стягується, визначені в частинах п`ятій, дев`ятій статті 27 Закону №1404-VIII, у даному випадку відсутні. Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Що стосується визначення для боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в оскаржуваній постанові від 15.06.2021 ВП №65805961, то слід звернути увагу, що згідно з частинами першою та другою статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України (частина третя статті 42 Закону №1404-VIII).
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (частина четверта статті 42 Закону №1404-VIII).
Отже, повноваження державного виконавця приймати постанову про стягнення з боржника витрати виконавчого провадження прямо обумовлені статтею 42 Закону № 1404-VIII.
Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції №512/5 фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.
Пунктом 2 розділу VI Інструкції № 512/5 передбачено, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження. Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Відповідно до пункту 13 розділу IX Інструкції № 512/5 якщо після завершення виконавчого провадження за рішенням немайнового характеру виконавчий збір, витрати виконавчого провадження не стягнуто, виконавець вживає заходів щодо їх подальшого виконання у порядку, визначеному пунктом 8 розділу ІІІ та пунктом 2 розділу VI цієї Інструкції.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження», затверджені види та розміри витрат виконавчого провадження.
За змістом розділу І наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» видами витрат виконавчого провадження є: 1) виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; 2) пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку <…> 9) плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.
У відповідності до розділу ІІ зазначеного наказу: 1) розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах <…>; 2) розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта»; <…> 5) розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 9 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до встановленого Міністерством юстиції України розміру оплати.
Згідно з пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України від 24.03.2017 № 954/5 «Про встановлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження» розмір плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями становить 69 грн 00 коп. (з урахуванням ПДВ) за кожне відкрите виконавче провадження.
Таким чином, за змістом наведених норм, у постанові про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження обов`язково повинні бути зазначені види витрат та суми таких витрат виконавчого провадження. При цьому Закон №1404-VIII та наведені нормативні акти не покладають на державного або приватного виконавця обов`язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.
У постанові старшого державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.06.2021 наведений розрахунок суми, що підлягає стягненню з боржника, а саме: виготовлення документів виконавчого провадження в сумі 85,50 грн; пересилання документів виконавчого провадження в сумі 45,50 грн; користування автоматизованою системою виконавчого провадження в сумі 69,00 грн, а всього 200,00 грн (а.с.18, 64-65).
Оскаржувана постанова за своїм змістом відповідає вимогам Закону №1404-VIII, Інструкції №512/5 та наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження». Сума, визначена в оскаржуваній постанові, як і окремі її складові позивачем у даному провадженні не оскаржується.
Щодо поклилань позивача, як на підставу протиправності оскаржуваних постанов, на те, що Тернопільська міська рада розпочала виконання судового рішення у справі №500/4470/20 ще до видачі судом виконавчого листа та винесення старшим державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, то суд вказує, що з набранням чинності Закону №1404-VIII правила початку примусового виконання рішення змінилися, а саме положення щодо надання боржнику строку для добровільного виконання рішення, сплив якого обумовлював початок примусового виконання, у даному Законі, відсутні. Примусове виконання виконавчого документа за положеннями діючого Закону розпочинається з моменту відкриття виконавчого провадження.
Отже, посилання позивача на те, що ним на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4470/20 вчинялися дії, а саме підготовлено відповідні проекти рішень, які розглядатимуться на черговому пленарному засіданні сесії Тернопільської міської ради, не є підставою для невиконання державним виконавцем свого обов`язку, передбаченого положеннями статті 26 Закону №1404-VIII щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа та щодо зазначення у цій постанові про стягнення з боржника виконавчого збору, а також щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приймаючи постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2021 ВП №65805961, про стягнення виконавчого збору від 15.06.2021 ВП №65805961, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.06.2021 ВП №65805961, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Чаплюк О.Р. діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, відтак оскаржувані постанови скасуванню не підлягають. Прийняття Тернопільською міською радою 23.07.2021 рішення на виконання рішення суду у справі №500/4470/20 не впливає на правомірність оскаржуваних рішень.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржувана постанова прийнята з дотриманням інших вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про скасування постанов належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Тернопільської міської ради до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про скасування постанов відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: Тернопільська міська рада (вулиця Листопадова, 5, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34334305).
Відповідач: Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (вулиця Грюнвальдська, 11, місто Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43316386).
Повний текст рішення складено та підписано 28 липня 2021 року.
Суддя Чепенюк О.В.
Судове рішення № 98610655, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 28.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/3646/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: