Ухвала суду № 98610601, 28.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

Справа № 500/3330/21

28 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови від 01.06.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 13.07.2021.

У судовому засіданні 13.07.2021 оголошено перерву до 03.08.2021 у зв`язку з необхідністю витребувати додаткові пояснення в учасників справи в межах спірних правовідносин.

26.07.2021 до суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в заявник просить зупинити стягнення на підставі постанови Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 01.06.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням.

Заява про забезпечення позову та матеріали, які надійшли разом із такою заявою, відповідають вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

З урахуванням наведеного вирішується питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову обґрунтована наступними обставинами.

Оскаржувана постанова Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки є виконавчим документом та за заявою відповідача пред`явлена до виконання до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ). Постановою державного виконавця від 22.07.2021 відкрито виконавче провадження ВП №66157034 від 22.07.2021 та розпочате примусове виконання постанови.

Такі обставини можуть призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише сум штрафної санкції, яка є спірною, а виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, здійснення арешту всього наявного майна та рахунків, з яких здійснюється виплата заробітної найманим працівникам.

З Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що в межах примусового виконання ВП №66157034 державним виконавцем 22.07.2021 було також прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 150,00 грн, постанову від 22.07.2021, якою накладено арешт на кошти, що належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, а також постанову від 23.07.2021 про розшук майна боржника.

Заявник вказує, що оскільки правомірність оскаржуваної постанови Придністровського міжрегіонального управління підлягає дослідженню лише під час судового розгляду даної адміністративної справи, то заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі. У разі визнання протиправною оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться прикласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на які може бути звернуто стягнення. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Заявник наводить положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), які регламентують дії держаного виконавця при примусовому виконанні рішень.

Оскільки судовий розгляд справи №500/3330/21 щодо оскарження постанови, за якою відкрите виконавче провадження, не завершився, тому підприємець звернувся з заявою про забезпечення позову, вважає, що наявні підстави для забезпечення позову, передбачені КАС України.

Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина друга статті 154 КАС України).

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (частина третя статті 154 КАС України).

Суд, ознайомившись з заявою підприємця про забезпечення позову та доданими до неї документами, дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника (позивача) та додаткових доказів.

Отож, у зв`язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову згідно з частиною другою статті 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).

Дослідивши подану позивачем заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення та вжиття заходів забезпечення позову з огляду на таке.

Предметом дослідження у межах спірних правовідносин є правомірність постанови Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.06.2021 в сумі 8500 грн. Така постанова є виконавчим документом у розумінні Закону №1404-VIII.

Зазначеною постановою фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності на підставі абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Цією нормою визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частинами шостою. восьмою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пунктів 28, 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб`єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Як визначено пунктами 32, 33 вказаного Порядку скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті.

Судом встановлено, що головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Семенчук К.І. 22.07.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66157034 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн та 850,00 грн. виконавчого збору.

Одночасно 22.07.2021 державним виконавцем в межах цього виконавчого провадження винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, штрафів 8500,00 грн. Копію постанови направлено на виконання до банківських, інших фінансових установ.

23.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника. Зі змісту цієї постанови вбачається, що згідно відповіді РСЦ МВС ГЦС виявлено, що за боржником зареєстровано транспортні засоби, ураховуючи викладене, керуючись частиною третьою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем оголошено у розшук вісім транспортних засобів, що належать боржнику. Постановлено витрати, пов`язані з розшуком, стягнути з боржника. Копію постанови направлено до поліції для виконання.

За наведеним визначенням у Законі №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суд зазначає, що відкриття виконавчого провадження на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.06.2021, яка є предметом судового оскарження в цій справі, зумовлює вжиття органами виконавчої служби заходів примусового стягнення та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом №1404-VIII. Вказане, в свою чергу, може негативно вплинути на майновий стан підприємця, оскільки передбачає стягнення не лише суми штрафу на підставі постанови, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження, а також накладення арешту на кошти боржника, обмежує його у праві розпорядження рухомим майном.

Крім того, у разі вирішення спору на користь заявника (позивача) для повернення стягнутої суми штрафу та виконавчого збору доведеться вживати додаткових заходів.

Наведені обставини дають суду підстави для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі внаслідок вчинення державним виконавцем виконавчих дій на підставі оскаржуваної постанови, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду. Зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Визначаючись із способом забезпечення позову у цій справі, суд звертає увагу на таке.

Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Як зазначено вище одним із способів забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 151 КАС України, є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Враховуючи обґрунтованість клопотання заявника про забезпечення позову в частині того, що заходи з примусового виконання оскаржуваної постанови, яка є виконавчим документом, можуть ускладнити виконання рішення суду та поновлення порушених прав (інтересів) позивача, суд дійшов висновку про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.06.2021.

Такий спосіб забезпечення позову відповідає пункту 5 частини першої статті 151 КАС України та узгоджується з положеннями пункту 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII.

При цьому суд вважає, що вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу не порушить прав та законних інтересів відповідача (стягувача у виконавчому провадженні) щодо стягнення штрафу, адже застосування адміністративно-господарського штрафу оспорюється і оскільки розгляд адміністративної справи триває, то правомірність його застосування у встановленому порядку не доведена та судом наразі не встановлена.

Крім того, суд зауважує, що згідно з вимогами Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (пунктів 32, 33, які наведені вище), оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів до органу державного контролю вищого рівня передбачає зупинення виконання постанови до розгляду скарги по суті, а тому таке зупинення і під час судового розгляду не становить порушення прав відповідача.

Забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу стосується предмету позову і є співмірними з позовними вимогами. Незастосування заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника з огляду на дії та рішення державного виконавця. Також, суд вважає, що негативні наслідки (безпідставне стягнення коштів, арешт коштів боржника, розшук майна боржника), які можуть настати в результаті невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник (позивач), є значно істотнішими, ніж негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову.

У даному випадку судом встановлено існування спору та обрано адекватні заходи для забезпечення позову, передбачені пунктом 5 частини першої статті 151 КАС України, які будуть діяти до набрання законної сили судовим рішенням. Зазначений спосіб забезпечення позову матиме належний та дієвий засіб, яким досягається та мета на досягнення якої, такий спосіб був спрямований.

Вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Зазначене відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та завданням адміністративного судочинства, яке відповідно до статті 2 КАС України полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Зважаючи на положення статті 156 КАС України, ухвалу про забезпечення позову у цій справі слід надіслати Тернопільському міському відділу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 153, 154, 156, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 01.06.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали надіслати учасникам справи, а також Тернопільському міському відділу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (46008, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Острозького, 14).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 28 липня 2021 року.

Позивач (заявник): фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (вулиця Соборна, 75, місто Хмельницький, 29000, ідентифікаційний код юридичної особи Державної служби України з питань безпеки на транспорті в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39816845).

Суддя Чепенюк О.В.