Рішення № 98610594, 27.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2981/21

27 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію із зменшенням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 09 вересня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку як потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, подавши необхідні документи. Таке право випливає із положення ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ), де вказано, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. Проте, відповідач своїм рішенням, оформлене листом від 15.03.2021 №1900-0303-8/8459 відмовив позивачу в призначенні пенсії на умовах, передбачених цією нормою Закону, мотивуючи тим, що на території, яка відноситься до зони посиленого радіологічного контролю (м. Чортків) ОСОБА_1 згідно довідки від 15.10.2020 №5/01-45/1280, виданої Чортківською міською радою Тернопільської області проживала з 13.12.1989 по 16.05.1990, з 31.07.1992 рік по теперішній час, що підтверджує відмітка в паспорті громадянина України про прописку. Згідно із записами трудової книжки працювала на Тернопільському домобудівельному комбінаті з 22.10.1985 по 26.08.1992, однак місто Тернопіль не належить до зони посиленого радіологічного контролю.

Позивач зазначає, що в трудовій книжці її місце роботи з 22.10.1985 по 26.08.1992 вказане Тернопільський домобудівний комбінат (м. Тернопіль), проте, ОСОБА_1 постійно проживала в м. Чорткові і в смт. Заводське Чортківського району, оскільки перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Отже, стає очевидним, що перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною за позивачем зберігалось робоче місце, тобто вона рахувалась працевлаштованою в Тернопільському домобудівному комбінаті в той час як постійно проживала із сім`єю в м. Чорткові Тернопільської області, і в смт. Заводське Чортківського району.

Беручи до уваги те, що наявність у неї посвідчення відповідно до якого вона є постраждалою в наслідок аварії на ЧАЕС, як особа яка постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю та має право на пільги і компенсацію, позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 27.07.2021.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначено, що згідно записами трудової книжки позивач працювала на Тернопільському домобудівному комбінаті з 22.10.1985 по 26.08.1992, однак місто Тернопіль не належить до зони посиленого радіологічного контролю. На момент звернення за позначенням пенсії з урахуванням усіх представлених документів страховий стаж позивачки складає 23 роки 03 місяці 11 днів. Оскільки, станом на 01.01.1993 не підтверджено факту проживання або роботи в зоні посилення радіоактивного не менше 4 років, за таких обставин призначити пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає підстав.

В судове засідання 27.07.2021 сторони не прибули, позивач подала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, їх позиція стосовно предмета спору зрозуміла, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 Тернопільським облвиконкомом видано посвідчення громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серія НОМЕР_1 (аркуш справи 6).

Позивачка 23.12.2020 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 15.03.2021 відповідач позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки на момент звернення загальний страховий стаж складає 23 роки 03 місяців 1 днів. В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що оскільки, станом на 01.01.1993 не підтверджено факту проживання або роботи в зоні посилення радіоактивного не менше 4 років, за таких обставин призначити пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає підстав.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивно забруднених території, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).

Згідно ст.49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.

Так, п.4 ч.1 ст.14 Закону №796-ХІІ передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення викладені у ст.55 Закону №796-ХІІ, згідно абз.1 ч.1 якої особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Пунктом 2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону №796-XII, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановлені цим Законом.

Згідно з п.6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 (чинного на час видачі позивачу посвідчення, далі - Порядок №51), особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

У відповідності до п.10 Порядку №51 посвідчення видаються, зокрема, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 7).

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, є відповідне посвідчення.

Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2019 р. у справі № 572/47/17, від 15 січня 2021 р. у справі № 520/7846/17.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 квітня 2016 р. № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, саме посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році, надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, у тому числі, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Як встановлено судом, позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 Тернопільським облвиконкомом видано посвідчення громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серія НОМЕР_1 (аркуш справи 6).

Наявність у позивача статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідачем не оспорюється, зазначене посвідчення є чинним і вказує на те, що останній згідно положень Закону №796-XII та Порядку №51, є особою, яка станом на 01.01.1993 року прожила або відпрацювала чи постійно навчалася у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років.

В листі від 15.03.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовляючи у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку зазначає, що згідно записами трудової книжки позивач працювала на Тернопільському домобудівному комбінаті з 22.10.1985 по 26.08.1992, однак місто Тернопіль не належить до зони посиленого радіологічного контролю. Оскільки, станом на 01.01.1993 року не підтверджено факту проживання або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років, за таких обставин, призначити позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає підстав.

Виходячи з наведеного, відповідач зазначив, що право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у позивача відсутнє у зв`язку з невідповідністю періоду перебування в зоні та виданого посвідчення 4 категорії.

З приводу цього, суд зазначає, що як випливає із матеріалів справи, згідно актів про фактичне проживання особи без реєстрації від 22.04.2021 та від 20.04.2021, позивач разом із своїм чоловіком з 01.06.1988 по 12.12.1989 постійно проживала без реєстрації по адресі: АДРЕСА_1 . З 13.12.1989 зареєструвала своє місце проживання по даній адресі до 16.05.1990. Також, з 16.05.1990 по 31.07.1992 постійно проживала без реєстрації по АДРЕСА_2 (аркуш справи 10-11).

Окрім того, незважаючи на те, що в трудовій книжці позивача місце роботи з 22.10.1985 по 26.08.1992 вказане Тернопільський домобудівний комбінат (м. Тернопіль), проте, ОСОБА_1 , проте, вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Отже, суд зазначає, що перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною за позивачем зберігалось робоче місце, тобто вона рахувалась працевлаштованою в Тернопільському домобудівному комбінаті в той час як постійно проживала із сім`єю в м. Чорткові Тернопільської області, і в смт. Заводське Чортківського району.

Отже, суд критично оцінює дану підставу для відмови, оскільки дане твердження не відповідає фактичним обставинам справи, та крім того, саме посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 р., надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, у тому числі, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, оскільки позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, досяг відповідного віку, має достатній загальний страховий стаж, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно та висновків суду у даному рішенні, та право на користування пільгами, зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, суд вважає за необхідне визнати протиправною, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, та, як наслідок, скасувати відмову Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні позивачу пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", викладену у листі від 15.03.2021 №1900-0303-8/8459 та враховуючи повноваження суду при вирішенні справи визначені у ч.3 ст.245 КАС України, зобов`язати відповідача призначити таку пенсію.

При визначенні дати з якої має бути призначена пенсія позивачки суд враховує наступне.

Згідно із ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач до відповідача звернувся із заявою - 06.11.2020 (не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку), а пенсійний вік наступив 09.09.2020 (54 роки 6 місяців), тому пенсія за віком має бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 09.09.2020.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції №17840 від 24.05.2021 (а.с.3).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в призначені ОСОБА_1 пенсії із зниженням пенсійного віку згідно з ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", викладену у листі від 15.03.2021 №1900-0303-8/8459.

3. Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку згідно з ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09 вересня 2020 року.

4. Стягнути з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, сплачений відповідно до квитанції №17840 від 24.05.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 липня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);

Головуючий суддя Осташ А.В.