Рішення № 98610466, 21.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року Справа №480/4297/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Авраменка О.В.,

представників 1-го відповідача - Демченка О.О., Михно В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4297/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області з позовною заявою в якій просив:

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення - 07.01.2020р. по 08.07.2020 р. у розмірі 112732,87 грн.

Відповідно до ухвали суду від 15.07.2020р. було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції у справі.

05.08.2020р. відповідачем було подано до справи клопотання про об"єднання в одне провадження справ №480/605/20 (предметом розгляду в якій є оскарження ОСОБА_1 . Наказу про його звільнення, який датовано 16.12.2019р. №578-к та поновлення його на посаді) та справи №480/4297/20 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім цього,05.08.2020р. відповідачем було надано відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає про відсутність правових підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вважає, що звільнення позивача з посади згідно Наказу від 16.12.2019р. відбулося з дотриманням процедури встановленої законодавством про державну службу. Крім цього, відповідач - ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області зазначає, що належним відповідачем у даній справі має бути не Головне управління Держпродспоживслужби у Сумській області, а особа, яка звільнила позивача з посади і якою було прийнято Наказ про звільнення позивача з посади - Держпродспоживслужба України.

Відповідно до ухвали суду від 15.09.2020р. відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про об"єднання в одне провадження справ №480/605/20 та №480/4297/20.

Позивачем було подано відповідь на відзив (а.с.41-42) в якому представник позивача зазначає, що не вбачає правових підстав для залучення в якості співвідповідача Держпродспоживслужбу України.

Ухвалою суду від 29.09.2020р. провадження у даній справі було зупинено до розгляду та набрання законної сили рішення у справі №480/605/20.

14.04.2021р. представником позивача було подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.04.2019р. провадження у справі було поновлено, призначено справу до розгляду.

18.05.2021р. відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду рішення суду апеляційної інстанції у справі №480/605/20 судом касаційної інстанції. В судовому засіданні представник відповідача обґрунтовував свою заяву тим, що не згоден з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021р. у справі №480/605/20, якою було скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2020р. (про відмову у задоволенні позовних вимог), позовні вимоги судом апеляційної інстанції було задоволено, Наказ про звільнення ОСОБА_1 скасовано, поновлено його на посаді. Однак, наразі, як зазначив представник ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області постанова апеляційного суду є предметом оскарження у Верховному Суді, у зв"язку з чим просив зупинити провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 01.06.2021р. у задоволенні клопотання відповідача щодо зупинення провадження у даній справі було відмовлено.

Крім цього, відповідач звернувся з клопотанням про заміну відповідача Головне управління Держпродспоживслужби у Сумській області на належного відповідача - Держпродспоживслужби України. При цьому, відповідач посилався на практику Верховного Суду України у справі №822/2196/16 в аналогічних правовідносинах , який зазначив, що при поновленні на роботі стягнення середнього заробітку здійснюється з того органу, який прийняв рішення про звільнення.

В судовому засіданні 01.07.2021р. представник відповідача наполягав на задоволенні даного клопотання. представник позивача заперечував проти задоволення даного клопотання.

Ухвалою суду від 01.07.2021р. клопотання представника ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області було задоволено частково. Залучено Держпродсподживслужби України в якості співвідповідача у даній справі.

При цьому, слід зазначити, що 13.07.2021р. від ГУ Держпродспождивслужби в сумській області надійшов лист в якому відповідач зазначає, що після додаткового вивчення ситуації, Головне управління повідомляє, що саме управління є розпорядником коштів щодо оплати праці, оскільки ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах саме з Головним управлінням , відтак саме ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області є належним відповідачем у даній справі.

Судове засідання було відкладено на 21.07.2021р.

21.07.2021р. від співвідповідача - Держпродспоживслужби України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості надати відзив на позовну заяву, оскільки з моменту отримання копії ухвали суду 12.07.2021р. до 21.07.2021р. співвідповідачу не вистачило часу для підготовки відзиву з обгрунтуванням позиції у даній справі. Крім цього, з посиланням на обмеження пов"язані з COVID-19 просив призначити розгляд справи в режимі відеоконференції.

Судом було відмовлено у задоволенні даного клопотання. При цьому, суд врахував позицію відповідача-1 стосовно того, що саме управління є розпорядником коштів щодо оплати праці, оскільки ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах саме з Головним управлінням , відтак саме ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області є належним відповідачем у даній справі.

Щодо позовних вимог, позивачем 30.06.2021р. було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с.128-130).

Так, якщо у первісному позові позивач п р о с и в стягнути з відповідача-1 на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з а п е р і о д з дати звільнення - 07.01.2020р. по 08.07.2020р. (дата , що передує даті складання позовної заяви (09.09.2020р.)) у розмірі 112732,87 гривень. То згідно заяви про уточнення позовних вимог, позивач у т о ч н и в п е р і о д с тягнення та с у м у с т я г н е н н я та просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.01.2020р. (наступний день після звільнення. Позивач та його представник стверджують, що дата звільнення є саме - 07.01.2020р., як зазначено у трудовій книжці) по 31.03.2021р. (день, що передує прийняттю Другим апеляційним адміністративним судом рішення у справі №480/605/20 про поновлення позивача на посаді).

При цьому, за підрахунками позивача сума яка належить до стягнення становить 294205,10грн. (Розрахунок наведено позивачем на а.с.130). Так, за розрахунком представника позивача середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 952,12 грн. (при цьому, представником взято до уваги показники за два повних місяці - жовтень 2019р. = 15233,90грн. та листопад 2019р. = 00 грн. 00 коп. , що передували даті прийняття Наказу про звільнення - грудень 2019р.). Отже, беручи до уваги суму середнього заробітку 952,12грн. та кількість робочих днів за період з 08.01.2020р. по 31.03.2020р. (309 днів) , сума заявлена представником позивача до стягнення становить 294205,10грн. (952.12грн. х 309 = 294205,08грн.).

Відповідач у письмових запереченнях заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що позивача було звільнено за дотриманням процедури звільнення. Крім цього, просить суд врахувати, що фактично, останнім днем роботи позивача був не 07.01.2020р. , а 07.02.2020р. , що підтверджується табелями робочого часу. Саме до 07.02.2020р. позивач перебував у трудових відносинах з ГУ Держпродспоживслужби у Сумській області. Так, саме 07.02.2020р. позивач отримав трудову книжку, саме 07.02.2020р. позивач здійснив передачу майна, що підтверджується Актом прицймання-передачі майна від 07.02.2020р. Отже, наступний день після звільнення є саме - 08.02.2020р. Щодо запису у трудовій книжці ОСОБА_1 про його звільнення 07.01.2020р., відповідач зазначає, що дійсно у трудовій книжці проставлено запис про звільнення ОСОБА_1 07.01.2020р. , однак це фактично є помилкою, очевидною опискою. Просить врахувати, що 07.01.2020р. це є офіційним вихідним днем, що унеможливлює звільнення позивача у цей день. Для виправлення помилки позивачу з трудовою книжкою слід звернутися до Головного управління, після чого помилку буде виправлено.

У додаткових поясненнях від 01.07.2021р. представник відповідача-1 просить суд взяти до уваги , що заробітна плата за жовтень 2019р. фактично складає не 15233,90 грн., а 11081,04 грн. На переконання відповідача-1 представник позивача помилково включив до суми 15233,90грн. надбавку, яка була нарахована позивачу у вересні 2019р. і лише виплачена у жовтні 2019 року. Натомість, як вказує відповідач-1, сума премій та надбавок має братися до уваги лише за той місяць у якому вони були нараховані. Отже, згідно розрахунків відповідача-1, сума отриманої заробітної плати яку слід врахувати за жовтень 2019 року становить 11081,04грн. (розрахунок - а.с.134). При цьому, відповідач не заперечує, що у листопаді позивач не отримував заробітну плату взагалі - оскільки з 01.11.2019р. позивач перебував на лікарняному, а з 07.11.2019р. перебував у відпустці за доглядом за дитиною.

При цьому, на вимогу суду відповідачепм-1 було надано до суду довідку про заробітну плату позивача за період вересень 2019 року та жовтень 2019р. (а.с.119), згідно якої середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 (з урахуванням отриманої заробітної плати у вересні та жовтні 2019 року) складає - 904грн. 51 коп. Всього за два місяці заробітна плата становить 24421,75 грн.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представники відповідача -1 просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що з 2016 р. ОСОБА_1 проходив державну службу на посаді заступника начальника Головного управління Державної служби з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Сумській області.

Наказом №569-к від 11.12.2019 р. затверджено висновок про оцінювання результатів службової діяльності керівництва територіальних органів Держпродспоживслужби у 2019 році, зокрема і щодо позивача з оцінкою «негативна».

16.12.2019р. Держпродспоживслужби України було видано наказ №578-к «Про з в і л ь не н н я ОСОБА_1 » з посади заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на підставі пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» з у р а ху в а н н я м наказу від 06.11.2020 р. №521-к «Про надання відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 ».

Отже, не зважаючи на те, що Наказ про звільнення ОСОБА_1 було датовано груднем 2019 року, фактичне звільнення позивача відбулося лише у 2020 році, оскільки Наказ про звільнення від 16.12.2019р. містив посилання на ще один Наказ - від 06.11.2020р. №521-к (копія в справі) яким позивачу було надано відпустку за доглядом за дитиною. Як свідчить з даного Наказу від 06.11.2020р., у відпустці за доглядом за дитиною, а відповідно і у трудових правовідносинах з відповідачем-1, позивач перебував з 08.11.2019р. по 06 лютого 2020 року включно.

При цьому, в Наказі про звільнення від 16.12.2019р. №578-к (копія в справі) зазначено - звільнити ОСОБА_1 з посади в перший робочий день.

Як вже зазначалося вище, згідно Наказу від 06.11.2020р. №521-к позивач перебував у відпустці за доглядом за дитиною з 08.11.2019р. по 06 лютого 2020 року включно. Отже, перший робочий день фактично є - 07.02.2020р. Саме в цей день (перший робочий день після завершення відпустки за доглядом за дитиною), згідно вказівки зазначеної в Наказі від 16.12.2019р. №578-к "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача мало бути звільнено.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що 07.02.2020р. ОСОБА_1 все ще перебував у трудових правовідносинах з відповідачем-1, оскільки дана обставина підтверджується табелями робочого часу за листопад 2019 р. (а.с.75), січень 2020р. (а.с.116), лютий 2020 р. (а.с.117). Останнім робочим днем позивача фактично був саме 07 лютого 2020 року. Саме 07.02.2020р. було визначено датою першого робочого дня після виходу з відпустки згідно Наказу від 06.02.2020р. №53-к (а.с.118). Даним Наказом від 06.02.2020р. було наказано начальнику управління економіки та бухгалтерського обліку провести повний розрахунок з ОСОБА_1 по заробітній платі. Саме 07.02.2020р. датовано Акт приймання-передачі, який підписано у тому числі і ОСОБА_1 , як особою, що передає майно саме 07.02.2020р. (а.с.115).

Натомість, позивач звертається до суду з позовною заявою, яка є предметом розгляду у даній справі і ствердно зазначає про те, що фактично його було звільнено 07.01.2020р., про що свідчить запис у трудовій книжці (а.с.13). А тому, позивач з урахуванням наявного рішення суду (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021р. у справі №480/605/20 - а.с.60) про скасування Наказу від 16.12.2019р. №578-к про його звільнення, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог поданої представником позивача, просив суд стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період саме з дати 07.01.2020р. (яка зазначена у трудовій книжці і яку на даний час не змінено) і по 31.03.2021р. ( передує даті 01.04.2021р. - прийняття постанови судом апеляційної інстанції у справі про поновлення позивача на посаді).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 р. у справі №480/605/20 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 скасовано висновок а результатами оцінювання та наказ про звільнення, та поновлено його на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області з 08.01.2020 року. Саме тому позивач та його представник вважають саме - 08.01.2020 р. початком перебігу періоду вимушеного прогулу ОСОБА_1 .

Дослідивши обставини у справі суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягає до стягнення сума заробітної плати за час вимушеного прогулу. Однак, суд не погоджується з твердженнями позивача стосовно дати з якої слід здійснювати нарахування. Крім цього, суд не погоджується з розрахунками наданими представником позивача щодо розміру середньоденної заробітної плати.

Щодо періоду вимушеного прогулу за який підлягає до стягнення середній заробіток на користь позивача слід зазначити, що матеріали справи підтверджують, що останнім робочим днем позивача в ГУ Держпродсподивслужбі в Сумській області є саме 07 лютого 2020 року. Перш за все дана обставина підтверджується табелями робочого часу, а також іншими доказами у справі, як то Актом приймання-передачі майна, Наказом від 06.02.2020р. №53-к (а.с.118) згідно якого першим робочим днем ОСОБА_1 було визначено 07.02.2020р. та проведено повний розрахунок з позивачем саме на підставі даного Наказу.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що до 07.02.2020р. позивач перебував у трудових відносинах з ГУ Держпродспоживслужби у Сумській області і період вимушеного прогулу розпочинається саме з 08.02.2020р. (наступний день після останнього робочого дня позивача - 07.02.2020р.)

На переконання суду твердження представника позивача, що останнім робочим днем було 7 січня 2020 року, як зазначено у трудовій книжці , є безпідставним та спростовується матеріалами справи. 07.01.2020р. позивач фактично все ще перебував у відпустці за доглядом за дитиною згідно Наказу від 06 листопада 2019 року №521-к, яким визначено перебування у відпустці до 06 лютого 2020 року включно. До даного Наказу будь-які зміни не вносилися. Доказів звернення до Головного управління з заявами про скорочення періоду перебування у відпустці за доглядом за дитиною позивачем не надано.

Отже, суд допускає, що при заповненні трудової книжки ОСОБА_1 працівниками ГУ Держпродспождивслужби у Сумській області було допущено описку (помилку), для виправлення якої необхідні активні дії не лише з боку відповідача-1, а і з боку позивача.

При цьому, суд при розгляді даної справи виходить з доказів наявних у даній справі, які підтверджують реальний період перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем-1 - до 07.02.2-020р. включно.

Згідно із статтею 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зважаючи на те, що Наказ про звільнення позивача з посади від 16.12.2019р. №№578-к було скасовано в судовому порядку, відповідно на користь позивача підлягає до стягнення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно, період за який з відповідача-1, як розпорядника коштів, на користь позивача має бути стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу має бути період з 08.02.2020р. по 31.03.2020р. , що становить 286 робочих днів.

Щодо суми яка береться судом для підрахунку суми до стягнення, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 2 Розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, у випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Позивач вважає, що розрахунковим періодом у даному випадку має бути жовтень- листопад 2019 року, оскільки з 08.11.2019 р. позивач перебував у відпустці по догляду за дитиною..

Однак, суд не погоджується з позицією представника позивача.

Розрахунок суми заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно з п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно до п. 5 Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Як свідчить з матеріалів справи, позивач у листопаді 2019 року не отримував доходу, оскільки частину періоду перебував на лікарняному , а частину періоду перебував у відпустці за доглядом за дитиною.

Отже, з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 останніми двома місяцями, які передують даті звільнення для обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід вважати вересень 2019р. та жовтень 2019р.

На вимогу суду бухгалтерією ГУ Держпродспоживслужби у Сумській області було надано до суду довідку про середньоденну заробітну плату позивача з розрахунку отриманого доходу за вересень та жовтень 2019р. (а.с.119).

Розмір середньоденної заробітної плати складає 904 грн. 51 коп. У суду відсутні правові підстави вважати, що даний розрахунок суперечить положенням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню частково , а саме: - за період з 08.02.2020р. по 31.03.2020р. (за 286 днів), з розрахунку середньоденної заробітної плати в сумі 904 грн. 51 коп. Сума до стягнення становить 258689 грн. 86 коп. (904.51грн. х 286 = 258689 грн. 86 коп.).

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у зв"язку з їх безпідставністю.

При цьому, стягнення середньомісячної заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в сумі 12210 грн. (а.с.119) підлягає негайному виконанню відповідно до ст. 371 КАС України.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про стягнення середнього заробітку - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (вул. Гамалія, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 40356714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 258689 (двісті п`ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 86 коп. за період з 08.02.2020 по 31.03.2021.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (вул. Гамалія, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 40356714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12210 (дванадцять тисяч двісті десять) грн. 88 коп. підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.07.2021.

Суддя О.М. Кунець