Рішення № 98610423, 28.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 року Справа № 480/4197/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4197/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення в частині неправомірним та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - вдповідач), в якому просить:

1. Визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №959230823171 від 23.11.2020 про перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 в частині визначення відсотків від заробітку судді на відповідній посаді у розмірі 68% неправомірним.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді час строкової військової служби з 16.11.1979 року по 28.12.1981 року та половину часу навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1982 року по 27.06.1986 року і на підставі цього здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно Довідки Сумського апеляційного суду №45 від 03.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі за №480/5548/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області позивачу проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68% від грошового утримання судді, що працює на відповідній посаді, взявши до уваги лише час роботи позивача безпосередньо на посаді судді 29 років 7 місяців 4 дні, не зарахувавши до стажу роботи позивача на посаді судді час строкової військової служби з 16.11.1979 по 28.12.1981 та половину часу навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1982 року по 27.06.1986 року.

Ухвалою суду від 21.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Також цією ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвалу суду від 21.05.2021 отримано відповідачем 28.05.2021 (а.с. 14), проте на час розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не подано.

Ненадання у встановлений ухвалою суду від 21.05.2021 строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі рішення ВРП від 24.01.2017 № 20/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді та відраховано зі штату апеляційного суду Сумської області 24.01.2017 у зв`язку з поданням заяви про відставку (зворотній бік а.с. 26).

З 25 січня 2017 року позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що встановлено судом в межах розгляду справи № 480/5548/20 та зазначено в рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень (за посиланням в мережі інтернет https://reyestr.court.gov.ua/Review/92295174). Вказаним рішенням задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06.03.2020 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 03.03.2020. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 03.03.2020 №45, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

На звернення позивача, ГУ ПФУ в Сумській області листом від 22.12.2020 серед іншого, повідомило, що враховувати до стажу роботи на посаді судді, що слідує підставою для визначення розміру судівської винагороди половини строку навчання у юридичному інституті та періоду прожодження строкової військової служби підстави відсутні, оскільки це не є роботою на посаді судді. На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі за №480/5548/20 позивачу з 19.02.2020 проведений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Сумського апеляційного суду від 03.03.2020 №45 про судівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. За його результатами щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, обчислене у розмірі 68% (за 29 років роботи на посаді судді) від судівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та нараховано до виплати у грудні 2020 року (а.с. 8).

Рішенням № 959230823171 від 23.11.2020 ГУ ПФУ в Сумській області було проведено перерахунок довічного грошового утримання позивача на виконання рішення суду від 08.10.2020, справа № 480/5548/20. З вказаного рішення вбачається, що з 19.02.2020 основний розмір пенсії позивача з розрахунку 68 % від заробітку та стажу судді 29 років 7 місяців 4 дні (а.с. 9).

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача в частині визначення відсотків від заробітку судді на відповідній посаді, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно статті 126 Конституції України, визначено, що незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України.

В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості.

Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.

В силу вимог частини сьомої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Абзацом четвертим пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.

Вказані норми кореспондують зі статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач з 16.11.1979 по 28.12.1981 проходив строкову військову службу, що підтверджується копією військового квитка позивача (а.с. 19).

Як вбачається з копії диплома НОМЕР_1 та копії трудової книжки позивача, з 01.09.1982 по 27.06.1986 ОСОБА_1 навчався на юридичному факультеті Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського.

22.06.1987 вперше обраний народним суддею Недригайлівського районного народного суду.

31.05.1995 звільнений від виконання обов`язків голови Недригайлівського районного суду у з в`язку з обранням суддею Сумського обласного суду.

19.05.2005 обраний суддею апеляційного суду Сумської області безстроково (а.с.22-24).

Згідно абзацу 2 ч. 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" №2862-ХІІ від 15.12.1992 до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з абзацом другим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Указом Президента України № 584/95 від 10.07.1995 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», який у статті 1 (стаття втратила чинність з 20 березня 2008 року), передбачав, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 з 22.06.1987 по 24.01.2017 працював на посадах судді Недригайлівського районного суду та Апеляціного суду Сумської області, тобто стаж роботи на посаді судді становить більше 10 років.

Зважаючи на вказаний стаж роботи на посаді судді понад 10 років, до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку і отримання щомісячного довічного грошового утримання, серед іншого, має бути зараховано половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, з 01.09.1982 по 27.06.1986, що становить 1 рік 10 місяців 28 днів та період проходження строкової військової служби з 16.11.1979 по 28.12.1981, що становить 2 роки 1 місяць 13 днів.

Таким чином, невключення відповідачем до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи позивача на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді з розрахунку 29 років та обрахунок розміру довічного утримання позивача з розрахунку 68% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є неправомірним.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ураховуючи викладене, з огляду на положення ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 959230823171 від 23.11.2020 про перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 в частині визначення відсотків від заробітку судді на відповідній посаді у розмірі 68% та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок і виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з урахуванням довідки Сумського апеляційного суду №45 від 03.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до стажу його роботи на посаді судді час строкової військової служби з 16.11.1979 по 28.12.1981 та половину часу навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1982 по 27.06.1986.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області половину суми судового збору в розмірі 908,00 грн., сплаченого за квитанцією № 0.0.2130353080.1 від 19.05.2019 (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення в частині неправомірним та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 959230823171 від 23.11.2020 про перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 в частині визначення відсотків від заробітку судді на відповідній посаді у розмірі 68%.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок і виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_2 ) з урахуванням довідки Сумського апеляційного суду №45 від 03.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до стажу його роботи на посаді судді час строкової військової служби з 16.11.1979 по 28.12.1981 та половину часу навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1982 по 27.06.1986.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска