Рішення № 98610115, 26.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 липня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/3274/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Ясниської Олени Олексіївни про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

13.07.2021 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, у якій ініціатор звернення просила вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, судом у рішенні від 11.06.2021 у цій справі не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.

У цій справі представник позивача просить стягнути з відповідача витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

На підтвердження розміру витрат адвокатом Ясниською О.О. надані копії: договору про надання правової допомоги від 03.03.2021, розрахунку витрат від 02.04.2021, звіту про виконану роботу (акта приймання-передачі наданих послуг), квитанції від 31.03.2021 до прибуткового касового ордера №31/03; ордер та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с. 15-18/.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.

Як слідує зі змісту звіту від 02.04.2021, адвокатом надані клієнту такі послуги: консультація тривалістю одна година, підготовка заяв від імені клієнта з метою зібрання доказів тривалістю одна година, підготовка та подання позовної заяви тривалістю 4 год, вартість години роботи - 800,00 грн /а.с. 16/.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, виходить із такого:

- ця справа відноситься до справ незначної складності, навпаки спір виник у типовій справі, щодо якої Верховним Судом ухвалено рішення у зразковій справі №160/8324/19;

- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;

- позов носить немайновий характер;

- до позовної заяви додані копії письмових доказів на семи аркушах, а всі надані копії документів знаходяться у розпорядженні позивача;

- матеріали справи не містять доказів вжиття адвокатом заходів з метою отримання додаткових доказів;

- справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Крім того, у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а Верховний Суд зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З цих підстав суд визнає необґрунтованими посилання представника позивача на те, що згідно умов договору адвокатом та клієнтом встановлено фіксований розмір гонорару, а тому він не може бути змінений в залежності від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу.

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 1000,00 грн.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Ухвалити в адміністративній справі №440/3274/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 07851296; вул. Шевченка, 78а, м. Полтава, Полтавська область, 36039) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Кукоба