Рішення № 98610085, 23.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

23 липня 2021 року м. Одеса справа №420/4844/21

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

за участі секретаря Ягенської К.О.. представника позивача Ляпкало А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі питання розподілу судових витрат по адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Елітстандарт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді справа за позовом Приватного підприємства «Елітстандарт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.11.2020 року №15324, прийняте комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання відповідача виключити підприємство позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням суду від 06.07.2021 року адміністративний позов задоволено.

Відповідно до положень частини 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 ст. 252 КАС України).

Так, суд зазначає, що у прохальній частині позову, позивачем заявлено клопотання щодо стягнення з відповідача,а саме за рахунок його бюджетних асигнувань понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Таким чином задля вирішення питання розподілу судових витрат судом призначено судове засідання.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат зазначає наступне:

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (далі – Закон №5076-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. При цьому суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством «Елітстандарт» (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Баєрс» (далі - Виконавець) укладено договір №18/03-21 про надання правничої допомоги (далі – Договір) за предметом якого Виконавець зобов`язується надати, а Клієнт – прийняти та оплатити правничу допомогу, що складається з представництва інтересів Клієнта у судових органах щодо оскарження в судовому порядку рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (п.2.1 Договору) та включає в себе:

2.1.1. правовий аналіз наданих документів для формування правової позиції;

2.1.2. підготовку та подання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

2.1.3. підготовку та подачу необхідних доказів, дослідження доказів, отримання пояснень від інших учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів (за необхідності);

2.1.4. підготовку та подачу необхідних заяв та клопотань, відповідей на відзив, надання пояснень суду, підготовку заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

2.1.5. ознайомлення з протоколом судового засідання, здійснення запису фіксування судового засідання технічними засобами (за необхідності) та отримання копії судового рішення;

2.1.6. забезпечення представництва та участь у судових засіданнях (за необхідності).

Пунктом 3.1 Договору зазначено, що оплата правничої допомоги здійснюється в національній валюті України – гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в розмірі та на умовах, що передбачені цим Договором.

Договірна ціна (вартість) правничої допомоги, обумовленої в п.2.1. цього Договору, визначається за домовленістю Сторін (п.3.2) та складається з наступного:

3.2.1 надання правничої допомоги з питань, передбачених пп.2.1.1.-2.1.5 цього Договору, становить 15 000,00 грн. без ПДВ;

3.2.2. надання правничої допомоги з питань, передбачених п.2.1.6. цього Договору, становить 2 800,00 грн. без ПДВ за кожне судове засідання у випадку їх проведення та участі Виконавця.

Відповідно до п.3.3 Сторони погодили наступний порядок розрахунків за цим Договором :

3.3.1. оплата правничої допомоги, що визначена п.3.2.1. цього Договору, здійснюється Клієнтом протягом 2(двох) банківських днів шляхом попередньої оплати 100% вартості на підставі виставленого рахунку;

3.3.2. оплата правничої допомоги, що визначена п.3.2.2 цього Договору сплачується Клієнтом шляхом попередньої оплати 100% вартості на підставі виставленого рахунку.

Також разом з позовом, позивачем надано рахунок на оплату №04 від 18.03.2021 року, згідно якого виконавцем Адвокатським об`єднання «Баєрс» виставлено рахунок замовнику ПП «Елітстандарт» за договором про надання правничої допомоги від 18.03.2021 року №18/03-21, а саме за надання правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги №18/03-21 від 18.03.2021 року на суму 15 000,00 грн. без ПДВ.

В свою чергу ПП «Елітстандарт» сплатило кошти на підставі вищевказаного рахунку у розмірі 15 000,00 грн., що підверджеється платіжним доручення №309 від 19.03.2021 року.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд зазначає, що формування правової позиції у справі, надання усних консультацій клієнту щодо правового захисту його інтересів у справі, аналіз судової практики щодо вирішення аналогічних справ та підготовка клієнту правового висновку стосовно способів правового захисту у справі, збирання доказів, подання заяв по суті справи фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому не є такими, що належать до стягнення.

Також суд вказує на відсутність в матеріалах справи детального почасового опису робіт (наданих послуг) та здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги, оскільки стороною позивача такі не надавались. За таких підстав суд позбавлений можливості встановити вартість наданих послуг, час який витрачено на надання тієї чи іншої послуги та ін.

Водночас суд зазначає, що з урахуванням матеріалів справи позивачем сплачено у загальній сумі за надані послуги Адвокатським об`єднанням «Баєрс» у справі №420/4844/21 - 15000,00 грн., що є суттєво завищеною сумою та не є співмірним до наданої адвокатом послуги у такій справі.

Крім того суд зазначає, що додані представником позивача 13.07.2021 року докази на підтвердження судових витрат, суд не приймає до уваги, з наступних підстав.

Так, згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що стороною позивача не було зроблено заяву про те, що ними будуть надані додаткові докази щодо понесених судових витрат, тоді як КАС України чітко передбачено таку умову, а отже заява (вх.№37259/21 від 13.07.2021 року) та подані документи представником позивача після прийняття рішення судом 06.07.2021 року залишається судом без розгляду.

Таким чином, вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу представника позивача у цьому випадку має бути зменшений до 2000,00 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, Семінарська 5 код ЄДРПОУ 44069166 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Елітстандарт» (67742, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Андріївка, вул. Весела, буд.1 код ЄДРПОУ 36804549) витрати на правничу допомогу у сумі 2000(дві тисячі) грн.

В іншій частині витрат на правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 та п. 15-5 розділу Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 28.07.2021 року.

Суддя Іванов Е.А.