Ухвала суду № 98609933, 27.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8792/21

У Х В А Л А

27 липня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника позивача за вхід. №39902/21 від 22.07.2021 року про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійного фонду України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки 01/75/13 від 24.02.2021 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати з 5 березня 2019 року ОСОБА_1 пенсії, після її перерахунку з 01.01.2018 року, з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату донарахованих ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року сум пенсії з урахуванням 100% суми її підвищення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі Довідки 01/75/13 від 24.02.2021 року, та здійснити виплату з 01.04.2019 року пенсії в повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 31.05.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 31.05.2021 року залучено до участі у справі другого відповідача Пенсійний фонд України.

Ухвалою суду від 12.07.2021 року позов залишено без руху з зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

22.07.2021 року за вхід. №39902/21 надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду, в якій зокрема зазначено, що обов`язок пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 року визначений рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19.

Також представник позивача посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 року по справі №420/11178/2020, Постанову Великої Палати Верховного суду від 24.12.2020 року по справі №510/1286/16-а.

Отже, поведінка позивача щодо захисту його права на соціальний захист була активною.

Розглядаючи заяву представника позивача за вхід. №39902/21 від 22.07.2021 року про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

З 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

До такого правового висновку дійшов Касаційний адміністративний Суд у складі Верховного Суду у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Тобто, гарантування захисту прав громадян у відносинах з адміністративними органами є обов`язком держави, який став однією із першопричин створення в Україні адміністративної юстиції, яка, з одного боку, захищає права громадян, а, з іншого, забезпечує законність діяльності органів державної влади.

В основу механізму зразкових та типових справ в адміністративному судочинстві покладено інститут пілотних рішень, які виносить Європейський суд з прав людини.

За своєю сутністю пілотні рішення Європейського суду з прав людини являють собою вказівки державним органам на існування системної проблеми, яка стосується великої кількості осіб, та рекомендації щодо усунення виявлених порушень. Шляхом впровадження інституту пілотних рішень було розв`язано одразу два завдання: по-перше, впроваджено інститут, спрямований на вирішення багаторазово повторюваних проблем; по-друге, даний механізм сприяв вирішенню справ, що випливають зі стійкого системного неправильного функціонування адміністративних і правозастосовних органів правової системи держави.

Ведення таких понять, як типова та зразкова справи, є важливим кроком для впровадження судового прецеденту в Україні. Сам факт визнання за Верховним Судом права на створення судового прецеденту є кроком вперед на шляху розвитку України як соціальної, правової держави насамперед тому, що відбувається зміна сприйняття права та судової практики у суспільстві. Судові рішення у зразкових справах набувають ознаки реального носія об`єктивної інформації та джерела права.

Як встановлено судом, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 адміністративну справу №160/8324/19 передано на розгляд до Верховного Суду разом із поданням про розгляд даної справи Верховним Судом як судом першої інстанції в порядку статті 290 КАС України.

Верховний Суд ухвалою від 18.11.2019 відкрив провадження у зразковій адміністративній справі №160/8324/19.

17.12.2019 року Верховним Судом прийнято рішення у зразковій справі, яким визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.

Зобов`язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року вказане рішення залишено без змін.

Постанова ВП ВС оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.07.2020 року.

Відтак, з 02.07.2020 року зазначена постанова ВП ВС набула ознаки реального носія об`єктивної інформації та джерела права.

Як встановлено судом у справі №420/14170/20, представник позивача 07.09.2020 року звернувся до Головного управління ДСНС в Одеській області, та 10.09.2020 отримав відповідь. З позовом до суду про оскарження дій Одеського ОТЦК та СП звернувся 14.11.2020 року.

Рішення по справі №420/14170/20 прийнято 17.02.2021 року та набрало законної сили 22.03.2021 року.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №420/14170/20 Головним управлінням ДСНС в Одеській області виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку від 24.02.2021 №01/75/13 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019.

Враховуючи направлення ГУ ДСНС в Одеській області до ГУПФУ оновленої довідки, позивач звернувся до ГУПФУ з заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки від 24.02.2021 №01/75/13.

Проте, ГУПФУ вказану довідку ГУ ДСНС в Одеській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з відповідними складовими проігноровано, та у проведенні з 01.04.2019 відповідного перерахунку пенсії позивача відповідачем відмовлено, про зазначену відмову доведено до позивача листом від 13.04.2021 №5964-4067/Я-02/8-1500/21.

Позивач оскаржив такі дії шляхом подання 26.05.2021 до суду адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки з 01.04.2019 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки.

В нормах КАС України, що набрали чинності 15 грудня 2017 року, вперше закріплено, зокрема, такі нові юридичні категорії, як «типова справа» і «зразкова справа», а також особливості провадження у типових та зразкових справах. Термін «зразкова адміністративна справа» є новелою КАС України.

Типові адміністративні справи – адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги. Верховний Суд розглядає таку категорію справ як суд першої інстанції за поданням одного або декількох адміністративних судів, у провадженні якого перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення.

В основу механізму зразкових та типових справ в адміністративному судочинстві покладено інститут пілотних рішень, які виносить Європейський суд з прав людини.

За своєю сутністю пілотні рішення Європейського суду з прав людини являють собою вказівки державним органам на існування системної проблеми, яка стосується великої кількості осіб, та рекомендації щодо усунення виявлених порушень. Шляхом впровадження інституту пілотних рішень було розв`язано одразу два завдання: по-перше, впроваджено інститут, спрямований на вирішення багаторазово повторюваних проблем; по-друге, даний механізм сприяв вирішенню справ, що випливають зі стійкого системного неправильного функціонування адміністративних і правозастосовних органів правової системи держави.

Ведення таких понять, як типова та зразкова справи, є важливим кроком для впровадження судового прецеденту в Україні. Сам факт визнання за Верховним Судом права на створення судового прецеденту є кроком вперед на шляху розвитку України як соціальної, правової держави насамперед тому, що відбувається зміна сприйняття права та судової практики у суспільстві. Судові рішення у зразкових справах набувають ознаки реального носія об`єктивної інформації та джерела права.

Ухвалою ВС КАС від 23.05.2019 року відкрито провадження у зразковій справі №160/3586/19 щодо зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

06.08.2019 року ВС КАС прийнято рішення у вказаній справі, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

11.03.2020 року постановою Великої Палати Верховного Суду вказане рішення залишено без змін. Постанова оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 07.04.2020 року.

Відтак, з 08.04.2020 року зазначена постанова ВП ВС набула ознаки реального носія об`єктивної інформації та джерела права.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року 15.03.2021 року, зі спливом більш ніж 11 місяців.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено:

« 2. Залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення (далі - окремі адміністративно-територіальні одиниці регіону) встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки).

3. Рівень епідемічної небезпеки встановлюється за результатом оцінки епідемічних показників та визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua).

4. “Жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки встановлюється на території регіону, в якому наявне значне поширення COVID-19.

Рівень епідемічної небезпеки може змінюватися для всієї території регіону або території окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону.

В регіоні, щодо якого відсутнє рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій про встановлення рівня епідемічної небезпеки, застосовуються протиепідемічні заходи, передбачені для “зеленого” рівня епідемічної небезпеки…

6. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій раз на сім днів приймає рішення про встановлення на території регіону або окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону рівня епідемічної небезпеки “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний”.

Рішення про послаблення “червоного”, “помаранчевого” та “жовтого” рівня епідемічної небезпеки не може бути переглянуто раніше ніж через 14 днів з дня встановлення такого рівня епідемічної небезпеки».

Протоколом №35 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 9 жовтня 2020 року визначено:

« 2. Встановити з 00 годин 00 хвилин 12 жовтня 2020 р. «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки поширення СОVID-19 у, зокрема, Одеській області - у містах Одесі, Біляївці, Ізмаїлі, Чорноморську, Теплодарі та у Березівському, Овідіопольському, Подільскому, Татарбунарському районах».

Протоколом №37 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15 жовтня 2020 року визначено:

« 2. Встановити з 00 годин 00 хвилин 19 жовтня 2020 р. «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки поширення СОVID-19 у, зокрема, Одеській області ?– у мм. Одесі, Балті, Білгороді-Дністровському, Ізмаїлі, Чорноморську, Подільську, Теплодарі, Южному і в Ананьївському, Арцизькому, Балтському, Березівському, Білгород-Дністровському, Біляївському, Белградському, Великомихайлівському, Захарівському, Іванівському, Ізмаїльському, Кілійському, Колимському, Лиманському, Любашівському, Миколаївському, Овідіопольському, Окнянському, Подільському, Ренійському, Роздільнянському, Савранському, Саратському, Тарутинському, Ширяївському районах».

Протоколом №39 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 23 жовтня 2020 року визначено:

« 2. Встановити з 00 годин 00 хвилин 26 жовтня 2020 р. «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки поширення СОVID-19 у, зокрема, Одеській області ?– у мм. Одесі, Балті, Білгород-Дністровському, Чорноморську, Подільську, Южному та в Ананьївському, Арцизькому, Білгород-Дністровському, Біляївському, Белградському, Великомихайлівському, Захарівському, Ізмаїльському, Кілійському, Колимському, Лиманському, Любашівському, Миколаївському, Окнянському, Ренійському, Роздільнянському, Саратському, Тарутинському, Ширяївському районах».

Протоколом №40 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 30 жовтня 2020 року визначено:

« 2. Встановити з 00 годин 00 хвилин 02 листопада 2020 р. «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки поширення СОVID-19 у, зокрема, в Одеській області ?– у мм. Одесі, Балті, Білгороді-Дністровському, Чорноморську, Подільську, Южному та в Ананьївському, Арцизькому, Білгород-Дністровському, Біляївському, Белградському, Великомихайлівському, Захарівському, Ізмаїльському, Кілійському, Колимському, Любашівському, Миколаївському, Окнянському, Ренійському, Роздільнянському, Тарутинському, Ширяївському районах».

Протоколом №41 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 06 листопада 2020 року визначено, що на решті території, на якій не встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення СОVID-19:

« 2. Відповідно до пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2” на решті адміністративно-територіальних одиницях України визначити з 00 години 00 хвилин 9 листопада 2020 р. “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки поширення СОVID-19».

09.03.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою продовжено дію карантину та запроваджено перелік обмежувальних протиепідемічних заходів на території України на період дії карантину.

Частиною 1 протоколу позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 11 від 20.03.2021 року, за результатами доповіді заступника Міністра охорони здоров`я, головного державного санітарного лікаря України Ляшка В.К. та з урахуванням обговорення, Державна комісія вирішила:

- відповідно до пункту 34 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236,встановити з 00 год. 00 хв. 23 березня 2021 р. “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на території м. Києва та Одеської області;

- застосувати на території м. Києва та Одеської області обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для “червоного” рівня епідемічної небезпеки.

Частиною 1 протоколу позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 22 від 24.04.2021 року, за результатами доповіді заступника Міністра охорони здоров`я, головного державного санітарного лікаря України Ляшка В.К. та з урахуванням обговорення, Державна комісія вирішила:

- скасувати з 00 год. 00 хв. 25 квітня 2021 р. “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в Одеській області;

Добросовісність – це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі – «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium – принцип добросовісності.

На переконання суду, позивач в даній справі діяв послідовно та добросовісно.

Законні очікування є одним із проявів справедливості у праві й передбачають юридичну визначеність правового регулювання щодо суб`єктів права. В аспекті статті 8 Конституції України юридична визначеність означає несуперечливість такого регулювання та недопустимість його зміни з порушенням засадничих принципів права.

Підсумовуючи вказане, Позивач вживав усіх можливих заходів в умовах, що склалися на території України у зв`язку з встановленням карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на територіях із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 та на переконання суду, в даній справі діяв послідовно та добросовісно.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Белле проти Франції» від 4.12.95 та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10.04.2003).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії»).

Не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа “Безруков проти Росії”, п. 34).

Зі змісту положень КАС України вбачається, що у ньому не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду. Не містить КАС України й конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку

Отже, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 2-9, 122, 123, 242, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача за вхід. №39902/21 від 22.07.2021 року про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду – задовольнити повністю.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.