Рішення № 98609575, 28.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року справа №380/10455/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій, скасування постанови.

встановив:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місцезнаходження: 79019, м.Львів, пр.В.Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 35009232), в якому, із урахуванням уточненої позовної заяви від 15.07.2021 заяви від 15.07.2021, поданої на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху та заяви про зміну предмета та підстави адміністративного позову, просить:

-визнати протиправними дії Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо винесення постанови головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Львів) Макарова Юрія Юрійовича від 12.01.2021 у виконавчому провадженні №64084590 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000,00грн.;

-скасувати постанову Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Львів), винесену головним державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Львів) Макаровим Юрієм Юрійовичем від 12.01.2021 у виконавчому провадженні № 64084590 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн.

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що оскаржувана постанова Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 12.01.2021 у виконавчому провадженні № 64084590 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн. є протиправною, оскільки винесена без урахування того, що після набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду після винесення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, позивач добровільно виконав таке рішення. Позивач вважає, що винесення оскаржуваної постанови відповідача було здійснено без урахування того, що суд апеляційної інстанції поновив строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження.

Ухвалою від 05.07.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії. У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 20.07.2021 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ж ухвалою суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду.

26.07.2021 суд отримав відзив на позовну заяву та матеріали виконавчого провадження.

У відзиві відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що оскаржувана постанова державного виконавця винесена на підставі виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду. Відповідач також наголошує, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження. Крім того, відповідач вважає, що позивач виконав рішення суду не добровільно, а лише після відкриття виконавчого провадження.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Суд встановив таке.

11.01.2021 на адресу відповідача надійшла заява на примусове виконання виконавчого листа, виданого 03.12.2020 року Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/5097/20, рішення у якій набрало законної сили 23.11.2020року про зобов`язання ОСОБА_1 за власні кошти демонтувати самовільно встановлену металеву решітку на рівні першого поверху в межах частини квартири АДРЕСА_1 та вказано про пред`явлення вказаного виконавчого листа до примусового виконання протягом 3 років з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили - до 23.11.2023року.

12.01.2021р. державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до цієї ж постанови державний виконавець постановив, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а також постановив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12000,00грн.

12.01.2021 державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

12.01.2021р. державним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що складає 169,00 грн.

28.01.2021 державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату пенсію та стипендію та інші доходи боржника до погашення заборгованості, зокрема, по сплаті виконавчого збору.

09.02.2021 на адресу відповідача надійшла заява ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження №64084590 та повідомлено відповідача про відкриття апеляційного провадження у справі №380/5097/20 відповідно до ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020.

11.02.2021 державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №64084590.

Листом від 18.02.2021, отриманим відповідачем 23.02.2021, позивач повідомив відповідача про добровільне виконання рішення суду.

Актом державного виконавця від 23.02.2021 стверджено про виконання позивачем рішення суду.

26.02.2021 державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

28.05.2021 на адресу відповідача надійшла скарга ОСОБА_1 до Начальника Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №64084590.

Ця скарга залишена без задоволення відповідно до відповіді відповідача від 08.06.2021.

Оцінюючи обставини у цій справі та перевіряючи їх доказами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За нормою ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п. 1 ч.1 ст. 3 цього ж Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Як встановлено судом, 11.01.2021 на адресу відповідача надійшла заява стягувача на примусове виконання виконавчого листа, виданого 03.12.2020 року Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/5097/20, за рішенням про зобов`язання ОСОБА_1 за власні кошти демонтувати самовільно встановлену металеву решітку на рівні першого поверху в межах частини квартири АДРЕСА_1 .

За визначенням частини 1 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 1404-VІІІ, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому, виконавець одночасно із відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч. 3-4 ст. 27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Аналізуючи зазначені положення Закону № 1404-VIII в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження, виконавець зобов`язаний зазначити про стягнення з боржника суми виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону, яка підлягає стягненню, та витрати виконавчого провадження у тому числі мінімальні. Тобто, стягнення виконавчого збору, як і мінімальних витрат виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Як видно з матеріалів справи, 12.01.2021р. державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до цієї ж постанови державний виконавець постановив, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а також постановив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12000,00грн.

12.01.2021 державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Отже, приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову і про стягнення з боржника виконавчого збору, державний виконавець діяв правомірно відповідно до норм чинного законодавства.

Суд встановив, що станом на 12.01.2021 державному виконавцю не було відомо про відкриття апеляційного провадження у справі № 380/5097/20 на рішення Львівського окружного адміністративного суду, на підставі якого видано виконавчий лист, що знаходиться на примусовому виконанні відповідача у виконавчому провадженні №64084590.

Водночас, як встановив суд, про відкриття апеляційного провадження відповідачу стало відомо із заяви від 09.02.2021, надісланої на адресу відповідача ОСОБА_1 та доданої до цієї заяви ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020. Наслідком розгляду такої заяви стало зупинення означеного виконавчого провадження.

Таким чином, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору прийнята у зв`язку із примусовим виконанням виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду. Прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору є передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» безумовним обов`язком державного виконавця.

Щодо покликання позивача на той факт, що ним добровільно було виконано рішення суду 17.02.2021 після винесення постанови Восьмим апеляційним адміністративним судом, то суд зазначає, що фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору (позиція ВС від 20.11.2019 по справі № 480/1558/19).

Водночас суд зауважує, що оскаржуючи постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №64084590, позивач не вказує на протиправність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №64084590. Хоча саме із прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження Закон пов`язує початок примусового виконання щодо виконавчого документа.

Зазначене є ще однією підставою для висновку про правомірність оскаржуваної постанови про стягнення з позивача виконавчого збору.

Щодо покликання відповідача у відзиві на норми законодавства про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження, то суд зауважує, що рішення державного виконавця про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження не є предметом спору у цій справі.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач не надав суду належних доказів протиправності оскаржуваної постанови, натомість відповідач довів суду правомірність винесення оскаржуваної постанови.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в :

відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місцезнаходження: 79019, м.Львів, пр.В.Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 35009232) про визнання протиправними дій, скасування постанови повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.