Рішення № 98609350, 28.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2703/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, за яким просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01 квітня 2020 року № 124050003736 про відмову у призначенні пенсії позивачу;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30 березня 2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 березня 2021 року позивач звернувся до Старобільського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Але, 15 квітня 2021 року отримав рішення №124050003736 від 01 квітня 2021 року, яким Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Своє рішення Відповідач мотивував тим, що відповідно до даних персоніфікованого обліку страховий стаж склав 16 років 7 місяців 17 днів, що не відповідає вимогам ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До страхового стажу не враховано періоди роботи з 1977 року по 1997 року, які зазначені в трудовій книжці б/н від 197 року, в зв`язку з порушенням пп.2.12 п.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58, а саме на першій сторінки (титульному аркуші) трудової книжки відсутня печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

З такими діями Відповідача не згодні, оскільки записи в трудовій книжці про роботу відповідають всім вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посади, на яких працював позивач, та відбиток печаток підприємств при прийнятті та звільненні з роботи.

Ухвалою суду від 31.05.2021 позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду належним чином посвідчену копію трудової книжки позивача в повному обсязі.

04.06.2021 від представника позивача надійшли витребувані документи.

Ухвалою суду від 08.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 43-44).

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 28.07.2021 замінено відповідача - Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41246506) його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9).

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином в порядку (арк. спр. 49,50).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 30.03.2021 звернувся до Старобільське ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 53).

Рішенням Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 01.04.2021 № 124050003736 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком з огляду на таке. Згідно із п.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове держави пенсійне страхування» від 10.07.2003 року № 1058 (далі - Закон) особи мают право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років т наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком післ досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років. Відповідно до даних персоніфікованого обліку страховий стаж склав 16 років 7 місяців 17 днів, що не відповідає вимогам сг. 26 Закону. До страхового стажу не враховано періоди роботи з 1977 р. по 1997 р., які зазначені в трудовій книжці б/н від 197 року, в зв`язку з порушенням пп.2.12 п.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58, а саме на першій сторінки (титульному аркуші) трудової книжки відсутня печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. (а.с. 19-21).

Згідно із записами у трудовій книжці (а. с. 12-17) позивач, зокрема, за спірний період:

- з 07.09.1977 по 19.05.1978 - працював токарем та сверловщиком в цеху № 5 на Ворошиловградському автозбиральному заводі;

- з 14.06.1978 по 27.10.1978 - працював учнем водія В Ворошиловградському АТП 32661;

- з 21.03.1979 по 07.07.1980 - працював теслею-бетонщиком 2 розряду в Будівельному управлінні № 4;

- з 08.12.1980 по 26.06.1981 - працював теслею 2 розряду в Будівельному управлінні № 5;

- з 04.07.1981 по 18.08.1981 - працював шофером в радгоспі «Новоантоновський»;

- з 19.08.1981 по 27.09.1983 - працював шофером 3 класу в Облавтолабораторії;

- з 01.11.1983 по 06.07.1984 - працював водієм 2 класу;

- з 02.02.1992 по 30.10.1995 - працював водієм;

- з 30.11.1995 по 03.10.1997 - працював водієм в юридичній фірмі.

Спірним по справі є правомірність рішення пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу для призначення пенсії.

Стаття 46 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій (далі - Закон № 1788).

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням частини першої статті 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону № 1058 зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

При цьому даний порядок підтвердження трудового стажу є обов`язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу, але в трудовій книжці позивача є необхідні записи за спірний період, які завірені печаткою підприємства. Даний порядок не вимагає будь-який інших підтверджень.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 надання уточнюючих довідок передбачено лише у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу.

Копія трудової книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах. Вищенаведені записи трудової книжки про роботу позивача за вищевказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.

Головним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, з якої можливо встановити, що позивач має необхідний стаж.

Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України N 58 від 29.07.1993, передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, обов`язок з належного оформлення трудової книжки законом покладено на страхувальника.

Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періодів роботи до страхового стажу за порушення, вчинені підприємствами, на яких він працював.

Суд зазначає, що внаслідок неналежного виконання обов`язку з оформлення трудової книжки позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи періодів з 07.09.1977 по 19.05.1978, з 14.06.1978 по 27.10.1978, з 21.03.1979 по 07.07.1980, з 08.12.1980 по 26.06.1981, з 04.07.1981 по 18.08.1981, з 19.08.1981 по 27.09.1983, з 01.11.1983 по 06.07.1984, з 02.02.1992 по 30.10.1995, з 30.11.1995 по 03.10.1997, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття своїх дій щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу деяких періодів роботи, у зв`язку з чим, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та необхідністю задоволення позову.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, тому ефективним та достатнім способом захисту є визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 01 квітня 2020 року № 124050003736 про відмову у призначенні пенсії позивачу; зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до загального стажу періоди роботи з 07.09.1977 по 19.05.1978, з 14.06.1978 по 27.10.1978, з 21.03.1979 по 07.07.1980, з 08.12.1980 по 26.06.1981, з 04.07.1981 по 18.08.1981, з 19.08.1981 по 27.09.1983, з 01.11.1983 по 06.07.1984, з 02.02.1992 по 30.10.1995, з 30.11.1995 по 03.10.1997 для обчислення страхового стажу, зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30 березня 2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у даній справі позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 908,00 грн. на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 01 квітня 2020 року № 124050003736 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу періоди роботи з 07.09.1977 по 19.05.1978, з 14.06.1978 по 27.10.1978, з 21.03.1979 по 07.07.1980, з 08.12.1980 по 26.06.1981, з 04.07.1981 по 18.08.1981, з 19.08.1981 по 27.09.1983, з 01.11.1983 по 06.07.1984, з 02.02.1992 по 30.10.1995, з 30.11.1995 по 03.10.1997 для обчислення страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 березня 2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов