Рішення № 98609256, 28.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/1694/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Кіровоградської обласної прокуратури

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і вихідної допомоги у зв`язку із звільненням.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Прокуратури Кіровоградської області про:

- визнання незаконним та скасування наказу прокурора Кіровоградської області від 29 квітня 2020 року №90к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30 квітня 2020 року;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури області з дня звільнення;

- стягнення з Прокуратури Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2020 по дату винесення судового рішення;

- стягнення з Прокуратури Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги в зв`язку із звільненням в розмірі 97 789 грн 61 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом прокурора Кіровоградської області від 29.04.2020 р. №90к на підставі ст.11 Закону України «Про прокуратуру», п.п.2 п.19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» його звільнено з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.04.2020 р. Позивач вказує, що його звільнення відбулося за неіснуючих обставин, оскільки як на момент винесення оскаржуваного наказу, проходження ним атестації, так і на момент звернення до суду з даним позовом - не відбувалося та не відбулося ані ліквідації, ані реорганізації існуючого органу прокуратури (прокуратура Кіровоградської області) та не створено нового органу прокуратури - Кіровоградська обласна прокуратура. Також позивач наголошує на тому, що на час прийняття кадровою комісією рішення №61 від 02.04.2020 р. відсутні будь-які підстави функціонування таких кадрових комісій, як і прийняття ними відповідних рішень. Позивач зазначає, що право Генерального прокурора на створення кадрових комісій та затвердження порядку їх роботи не передбачено чинним законодавством України. На думку позивача, наказ Генерального прокурора №233 виданий без додержання процедури його державної реєстрації та офіційного опублікування. Із аналізу п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» позивачем зроблено висновок про наявність у ній трьох окремих підстав для звільнення прокурора з посади, а саме: ліквідація органу прокуратури; реорганізація органу прокуратури; скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Позивач наголошує на тому, що відсутність в оскаржуваному наказі конкретної підстави звільнення (однієї із трьох наведених), поставило його у стан правової невизначеності, адже зміст наказу не дозволяє встановити дійсні підстави звільнення. Позивач вважає, що оскільки на момент його звільнення прокуратура Кіровоградської області не перебувала в стадії ліквідації, не ліквідована та не перебувала в процесі припинення чи реорганізації, а також рішення щодо скорочення кількості прокурорів було відсутнє, то у прокурора Кіровоградської області були відсутні правові підстави для звільнення його із займаної посади на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону №1697. Окрім того, позивач зазначає, що важливим аспектом у дослідженні питання щодо його звільнення є легітимність прийняття рішення про звільнення прокурором Кіровоградської області О. Тубілець, в той час як згідно вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» таке рішення уповноважений приймати керівник обласної прокуратури, утворення якої не відбулося.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі (а.с.49-58). Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 03.03.2020 р. брав участь у складанні іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону. За результатами іспиту він отримав 61 бал, тобто меншу кількість балів, ніж прохідний бал. Відповідно до пп.1 п.6, п.8 Порядку, п.п.13, 17 розділу ІІ Закону №113-ІХ кадровою комісією №2 прийнято рішення №61 від 02.04.2020 р. про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, яке стало підставою для винесення прокурором Кіровоградської області наказу від 29.04.2020 р. №90 к. Відповідач вказує, що пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури. Зазначені норми є спеціальними по відношенню до інших нормативно-правових актів, мають імперативний характер та підлягають безумовному виконанню уповноваженими органами та їх посадовими особами. Відповідно до вимог пп.2 п.19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, наказом прокурора Кіровоградської області від 29.04.2020 р. №90к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора другого відділу процесуального досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури Кіровоградської області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.04.2020 р. Відповідач зауважує, що доводи позивача щодо відсутності факту ліквідації чи реорганізації прокуратури Кіровоградської області під час його звільнення не можуть враховуватися судом. Юридичним фактом, що зумовлює звільнення ОСОБА_1 на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону №1697 в даному випадку є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Строки прийняття прокурором Кіровоградської області (керівником обласної прокуратури) рішень про звільнення Законом не визначено, тобто це відноситься до кола його дискреційних повноважень відповідно до п.19 розділу ІІ Закону №113-ІХ. Також відповідач вважає необґрунтованими доводи позивача щодо незаконності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації через те, що його не було ознайомлено із вказаним рішенням. На думку відповідача, твердження позивача щодо нечинності наказів Генерального прокурора №221 від 03.10.2019 р., №233 від 17.10.2019 р. та відсутності через це правових підстав для функціонування кадрових комісій не підлягають розгляду у межах даної адміністративної справи та заявлених позовних вимог. Відповідач вважає, що доводи позивача щодо відсутності в оскаржуваному наказі конкретної підстави звільнення не можуть враховуватися судом. Пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав: 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4)ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі. Згідно наказу прокурора Кіровоградської області від 29.04.2020 р. №90к ОСОБА_1 звільнено за п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації, що відповідає вимогам Закону. Відповідач наголошує на безпідставності доводів позивача щодо відсутності у прокурора області компетенції на звільнення, оскільки при винесенні наказу про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади прокурор Кіровоградської області діяв на підставі ст.11 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає повноваження керівника регіональної (обласної) прокуратури. З набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 15.07ю2015 р. №1697 прокуратура Кіровоградської області має статус регіональної прокуратури, а прокурор Кіровоградської області - керівника регіональної прокуратури. Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №113-ІХ до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.40-41).

У судовому засіданні 26.06.2020 р. задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи для отримання відзиву та подання відповіді на відзив (а.с.73).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення співвідповідача Офісу Генерального прокурора (а.с.112).

У судовому засіданні 16.07.2020 р. відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача, мотивованого необхідністю часу для оскарження рішення кадрової комісії, що стало підставою для винесення оскаржуваного наказу (а.с.109).

У судовому засіданні 10.07.2020 р. відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача, обґрунтованого необхідністю отримання ухвали про відкриття провадження у справі та про об`єднання справ в одне провадження (а.с.120).

У судовому засіданні 30.09.2020 р. уточнено найменування відповідача - Кіровоградська обласна прокуратура (а.с.147).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 р. задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у справі №340/1694/20 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і вихідної допомоги у зв`язку із звільненням - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/2884/20 (а.с.148).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 р. поновлено провадження у справі №340/1694/20 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і вихідної допомоги у зв`язку із звільненням (а.с.159).

У судовому засіданні 04.06.2021 р. заслухано пояснення представників позивача і відповідача та оголошено перерву (а.с.181).

Відповідно до ухвали занесеної до протоколу судового засідання від 24.06.2021 р. (а.с.191) подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 р. задоволено клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовної вимоги про стягнення з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2020 по дату винесення судового рішення; позов ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і вихідної допомоги у зв`язку із звільненням у частині позовної вимоги про стягнення з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2020 по дату винесення судового рішення - залишено без розгляду (а.с.217).

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 09.07.2001 р. проходив службу в органах прокуратури (а.с.30). З 19.11.2019 р. - на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури області (а.с.33, 35, 61).

Відповідно до рішення кадрової комісії №2 від 02.04.2020 р. №61 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» прокурор другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури Кіровоградської області, ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію. Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 61 бал, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту та не допущений до проходження наступних етапів атестації (а.с.62).

Наказом прокурора Кіровоградської області №90к від 29.04.2020 р. винесеним відповідно до статті 11 Закону України «Про прокуратуру», підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30 квітня 2020 року (а.с.17, 59). Підставою видачі наказу зазначено рішення кадрової комісії №61 від 02.04.2020 р.

Рішення кадрової комісії №61 від 02.04.2020 р. оскаржено ОСОБА_1 в судовому порядку (справа №340/2884/20).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 р. у справі №340/2884/20 відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання незаконним та скасування рішення (а.с.155-158).

Зазначене рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили 10.04.2021 р.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VІІ (далі за текстом - Закон №1697).

25.09.2019 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 р. №113-ІХ (далі за текстом - Закон №113).

Відповідно до статті 4 Закону №1697 організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №1697, у редакції Закону №113, систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

З огляду на п.3 ч.1 ст.11 Закону №1697, у редакції Закону України №113, керівник обласної прокуратури призначає на посади та звільняє з посад прокурорів обласних та окружних прокуратур у встановленому цим Законом порядку.

Частиною 2 статті 11 Закону №1697, у редакції Закону України №113, установлено, що керівник обласної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113 встановлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113 передбачено, що день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур.

Зважаючи на наказ Офісу Генерального прокурора №414 від 08.09.2020 р. днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

Таким чином, прокурор Кіровоградської області, на час прийняття оскаржуваного наказу, був повноважний приймати накази про звільнення з посад прокурорів обласних (регіональних) та окружних (місцевих) прокуратур.

Пунктом 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113 унормовано, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до п.7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно з п.16 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

З огляду на пункт 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав: 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.51 Закону №1697 прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Процедура звільнення прокурора у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури визначена статтею 60 Закону №1697, відповідно до якої, прокурор звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, якщо: 1) прокурор не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом п`ятнадцяти днів; 2) в органах прокуратури відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення; 3) прокурор неуспішно пройшов конкурс на переведення до органу прокуратури вищого рівня.

Разом з тим, дію статті 60 Закону №1697 зупинено до 01.09.2021 р. згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19.09.2019 р. (далі за текстом - Закон №113), який набрав чинності 25.09.2019 р.

З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації є самостійною законодавчо визначеною підставою для звільнення прокурора з посади за п.9 ч.1 ст.51 Закону №1697. При цьому звільнення прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» безпосередньо передбачене підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113 та пов`язано з наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, а не з фактом ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Отже, для звільнення позивача за п.9 ч.1 ст.51 Закону №1697 за наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації не є необхідним формальне проведення процедури ліквідації або реорганізації прокуратури Кіровоградської області як юридичної особи.

Як встановлено судом, прокурором прокуратури Кіровоградської області винесено наказ №90к від 29.04.2020 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру», з огляду на наявність рішення кадрової комісії №61 від 02.04.2020 р. «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора».

Суд зазначає, що оцінку правомірності винесення рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №61 від 02.04.2020 р. надано судом у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 р. у справі №340/2884/20, яким встановлено, що рішення ґрунтується на правильному застосуванні норм законодавства, а також відповідає критеріям законності та обґрунтованості (а.с.155-158).

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім того, суд вважає, що у спірних правовідносинах позивач знаходився у стані повної правової визначеності, оскільки маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності не міг не усвідомлювати юридичних наслідків не проходження одного з етапів атестації.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прокурора Кіровоградської області №90к від 29 квітня 2020 року прийнятий у межах, спосіб та порядку, визначені чинним законодавством, а тому відсутні підстави для його скасування.

Зважаючи на висновки суду щодо правомірності винесення наказу прокурора Кіровоградської області №90к від 29 квітня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури області з дня звільнення; стягнення з Прокуратури Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2020 по дату винесення судового рішення, задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимог про скасування наказу про звільнення з посади.

Враховуючи, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кіровоградської обласної прокуратури (м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і вихідної допомоги у зв`язку із звільненням - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду - 28 липня 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт