Ухвала суду № 98609090, 26.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 липня 2021 року м. Київ № 320/8695/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції МВС України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції МВС України в Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області МВС України стосовно відмови на звернення до відповідача висновку №19/П569 від 11.09.2019, Особа -3 №П-1166/15 від 29.07.2020, Особа-4 №П769/22 від 01.06.2020 з питань про призначення одноразової грошової допомоги у випадку втрати 100% працездатності на підставі наказу №4 пункту 9 МВС України від 01.01.2016 ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням І групи інвалідності та втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах поліції у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.97-102 Закону України "Про Національну поліцію" в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського;

- зобов`язати ліквідаційну комісію головного управління МВС України в Київській області подати до Міністерства Національної поліції України документи про одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги в розмірі 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, а саме: 5250000,00 грн. та перерахувати на банківську картку ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши позовну заяву на предмет її відповідності положенням Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривень.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області МВС України стосовно відмови на звернення до відповідача висновку №19/П569 від 11.09.2019, Особа -3 №П-1166/15 від 29.07.2020, Особа-4 №П769/22 від 01.06.2020 з питань про призначення одноразової грошової допомоги у випадку втрати 100% працездатності на підставі наказу №4 пункту 9 МВС України від 01.01.2016 ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням І групи інвалідності та втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах поліції у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.97-102 Закону України "Про Національну поліцію" в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського; зобов`язати ліквідаційну комісію головного управління МВС України в Київській області подати до Міністерства Національної поліції України документи про одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги в розмірі 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, а саме: 5250000,00 грн. та перерахувати на банківську картку ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Таким чином, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 908,00 грн. (2270,00 грн. х 0,4).

Позивачем всупереч вищенаведеним нормам чинного законодавства не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

До позовної заяви позивачем додано копію посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії один, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою №605495 від 24.07.2018.

Проте, суд звертає увагу на те, що Закону України "Про судовий збір" не передбачає жодних пільг щодо сплати судового збору для осіб, які є дружинами (чоловіками) громадянина (громадянки) із числа ліквідаторів категорії один, смерть якого (якої) пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Так, Закон України "Про судовий збір" лише визначає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку "призначення платежу" платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір за позовом", ПІБ чи назва установи, організації позивача, "Київський окружний адміністративний суд", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з частинами першою та третьою статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

У позовній заяві в якості відповідача вказано Головне управління Національної поліції МВС України в Київській області (ідентифікаційний код 08592218).

Проте, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменуванням органу є Головне управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код 40108616).

Отже, позивачем у позовній заяві неправильно вказано найменування та ідентифікаційний код відповідача.

Таким чином, позивач у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву із зазначенням правильного найменування та ідентифікаційного коду відповідача.

Відповідно до пункту третього частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

У прохальній частині позивач просить суд, зокрема, зобов`язати ліквідаційну комісію головного управління МВС України в Київській області подати до Міністерства Національної поліції України документи про одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги в розмірі 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, а саме: 5250000,00 грн. та перерахувати на банківську картку ОСОБА_1 .

Проте, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку заявленої позивачем до стягнення суми одноразової грошової допомоги.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати обґрунтований розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми одноразової грошової допомоги.

Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з частинами першою та третьою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

При цьому, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч. 1 ст.4 КАС України).

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У пункті першому прохальної частин позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області МВС України стосовно відмови на звернення до відповідача висновку №19/П569 від 11.09.2019, Особа-3 №П-1166/15 від 29.07.2020, Особа-4 №П769/22 від 01.06.2020 з питань про призначення одноразової грошової допомоги у випадку втрати 100% працездатності на підставі наказу №4 пункту 9 МВС України від 01.01.2016 ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням І групи інвалідності та втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах поліції у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.97-102 Закону України "Про Національну поліцію" в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Суд зауважує на тому, що позовна заява не містить жодних роз`яснень щодо того, хто є Особа-3 та Особа-4.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу позивача на необхідність уточнення вказаної вимоги із зазначенням відомостей про Особу-3 та Особу-4 та вказанням цих осіб в якості відповідачів у справі, враховуючи, що позовні вимоги можуть бути заявлені виключно до відповідачів..

У пункті другому прохальної частини позовної заяви позивач просить суд зобов`язати ліквідаційну комісію головного управління МВС України в Київській області подати до Міністерства Національної поліції України документи про одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги в розмірі 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, а саме: 5250000,00 грн. та перерахувати на банківську картку ОСОБА_1 .

Проте, суд зазначає про те, що ліквідаційна комісія головного управління МВС України в Київській області не є відповідачем у даній справі.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно або уточнити склад учасників справи, або уточнити вказану вимогу.

Крім того, суд звертає увагу позивача на необхідність уточнення вказаної вимоги в частині правильного зазначення найменування відповідача, оскільки вказане у зазначеній вимозі найменування " Міністерства Національної поліції України" є неправильним.

Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною п`ятою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Судом встановлено, що позивачем всупереч вимога КАС України не додано до позовної заяви докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: висновків №19/П569 від 11.09.2019, №П-1166/15 від 29.07.2020 та №П769/22 від 01.06.2020

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належним чином засвідчені копії вказаних документів або надати клопотання про їх витребування (у разі відсутності у позивача).

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Предметом позову у даній справі є, зокрема, оскарження дій Головного управління Національної поліції в Київській області МВС України стосовно відмови на звернення до відповідача висновку №19/П569 від 11.09.2019, Особа-3 №П-1166/15 від 29.07.2020, Особа-4 №П769/22 від 01.06.2020 з питань про призначення одноразової грошової допомоги у випадку втрати 100% працездатності на підставі наказу №4 пункту 9 МВС України від 01.01.2016 ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням І групи інвалідності та втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах поліції у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.97-102 Закону України "Про Національну поліцію" в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Таким чином, звернувшись 08.07.2021 до суду з позовом позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про продовження строку давності на 6 місяців, яке є по суті клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

Крім того, вказане клопотання не містить обґрунтувань щодо наявності у позивача поважних підстав, які зумовили несвоєчасність звернення до суду з даним позовом.

Отже, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня отримання (вручення) ухвали про залишення позовної заяви без руху (або її тексту) позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);

- надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень;

- надати належним чином засвідчені копії доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: висновки .№19/П569 від 11.09.2019, №П-1166/15 від 29.07.2020 та №П769/22 від 01.06.2020, або надати клопотання про їх витребування (у разі відсутності у позивача);

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.