Ухвала суду № 98609036, 26.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 липня 2021 року м. Київ № 320/8524/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулась ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код: 22933548, адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 підвищення до пенсії згідно статті Закону №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, з врахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Отже, при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити 908,00 грн. судового збору за реквізитами Київського окружного адміністративного суду, що доступні за посиланням https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax.

Разом з тим, із позовною заявою позивачем також подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке зокрема мотивовано тим, що майновий стан позивача є досить скрутним та пенсія є єдиним джерелом доходів, а враховуючи наявні захворювання і необхідність придбання ліків - позивач на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України просить звільнити її від сплати судового збору за подання позову в межах даної адміністративної справи.

Вирішуючи питання щодо заявленого позивачем клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (частина 2 статті 8 Закону № 3674-VI).

Отже, суд наділений повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин.

При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Тобто, звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Як вбачається із копії довідки про доходи позивача №6334523282454317 від 23.06.2021, сума пенсії позивача за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 складає 21988,23 грн.

Відтак, сума судового збору в 908,00 грн. за подання позовної заяви по даній адміністративній справі не перевищує 5% річного доходу позивача за попередній календарний рік, про що власне зазначено позивачем у поданому клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Щодо посилання позивача на стан здоров`я та необхідність придбання дорогих препаратів та медикаментів, у зв`язку з діагнозом згідно довідки від 23.06.2021 виданої амбулаторією загальної практики-сімейної медицини с. Синява, суд зазначає, що матеріали позову та поданого клопотання не містять будь-яких доказів на понесення позивачем витрат пов`язаних із лікуванням.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вбачає відсутність підстав, в контексті вимог частини 1 статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позову в межах даної адміністративної справи.

Відповідно, позивачу слід усунути виявлені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду належного документу про сплату судового збору за подання до Київського окружного адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру.

Крім того, суд звертає увагу, що пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за твердженням позивача про порушення своїх прав вона дізналась у вересні 2020 року після юридичної консультації, у зв`язку з чим 04.09.2020 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії.

Отримавши відмову у проведенні відповідного перерахунку, що оформлена листом відповідача від 20.09.2020 №7010-11695/С-02/8-1000/20, позивач звернулась 09.11.2020 до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою, яка була повернута позивачу ухвалою суду від 19.11.2020.

Позивачем вказано, що зазначена ухвала на її адресу не направлялась, а про наявність останньої вона дізналась лише на початку червня 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Як наслідок, позивач вважає, що подавши у відповідності до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов до Київського окружного адміністративного суду повторно, вказані обставини можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску на звернення до адміністративного суду.

Суд звертає увагу, що у відповідності до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до посилання https://reyestr.court.gov.ua/Review/93039221 ухвала Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі №320/11242/20, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, була оприлюднена в ЄДРСР 26.11.2020.

У той же час, згідно інформації з автоматизованої системи документообігу суду, вступну та резолютивну частину згаданої вище ухвали було повідомлено позивачу телефонограмою 26.11.2020 за вказаним номером телефону, який також зазначений і у реквізитах даної позовної заяви.

Відповідно наведене свідчить про те, що позивач повинна була дізнатись про наявність ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі №320/11242/20 та власне могла ознайомитись з її змістом вже станом на 26.11.2020.

Втім, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернулась лише 23.06.2021, про що свідчить відстеження поштового відправлення, яким позовна заява була надіслана на адресу суду, а отже з порушенням встановленого строку.

Таким чином, з урахуванням викладеного, позивачу слід надати обґрунтовані пояснення та докази про наявність обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду із даною позовною заявою у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк, оскільки за змістом викладеного у поданому клопотанні про поновлення пропущеного строку відповідні підстави для його поновлення - відсутні.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом немайнового характеру в розмірі 908,00 грн.;

- заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими поясненнями та доказами про наявність обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду із даною позовною заявою у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк або без зайвих зволікань після ознайомлення зі змістом ухвали по справі № 320/11242/20.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою. Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.