Ухвала суду № 98608970, 28.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

28 липня 2021 рокуСправа № 280/2426/20 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Максименко Л.Я., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника відповідача штрафу за невиконання рішення суду по справі № 280/2426/20 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнаний дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №280/2426/20 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнаний дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

06.11.2020 рішення набрало законної сили та 18.11.2020 позивачем отримано виконавчий лист.

08.02.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі № 280/2426/20.

Ухвалою суду від 02.03.2021 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у справі та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у місячний строк з дня набрання ухвалою законної сили подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі №280/426/19.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 залишена без змін.

21.05.2021 до суду від ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшов звіт про виконання судового рішення.

15.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням вх. № 34228 в якому просив розглянути звіт ГУ ПФУ в Запорізькій області по справі № 280/2426/20 та накласти на керівника ГУ ПФУ в Запорізькій області штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішення суду у справі №280/2426/20 щодо виплати позивачу заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 30.11.2020 у розмірі 179 803,63 грн. не виконане, ані добровільно, ані в межах виконавчого провадження. На підставі викладеного, вважає, що є підстави для задоволення заяви та накладення штрафу на керівника відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

У зв`язку із викладеним, розгляд клопотання позивача був призначений судом на 24.06.2021.

Протокольною ухвалою суду від 24.06.2021 розгляд клопотання було відкладено на 21.07.2021.

ОСОБА_1 заявою від 12.07.2021 просить суд провести судове засідання за його відсутності. На задоволенні клопотання наполягає.

21.07.2021 від ГУ ПФУ надійшли письмові пояснення щодо звіту про виконання судового рішення (вх. № 41036) в яких управління зазначає, що виконання судового рішення Головним управлінням мало місце, а часткове невиконання судового рішення відбулось з незалежних від нього причин, які є поважними, а саме, відсутність фінансування, що унеможливило виплату нарахованих коштів. Стверджує, що Головне управління не мало об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету на виплату перерахованих сум пенсій не виділялись. Просить у задоволенні клопотання позивача відмовити.

21.07.2021 від представника ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшло клопотання про розгляд заяви позивача в порядку письмового провадження.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути питання про накладення штрафу за невиконання рішення суду в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

За правилами статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Наведена норма кореспондується із положеннями статті 370 КАС України, згідно якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Також, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено статтею 382 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В силу приписів ч.ч. 2, 3, 4 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на зазначене, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.

Як вбачається з наданого звіту на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №280/2426/20 відповідачем 24.11.2020 здійснено перерахунок пенсії з 19.02.2020 по 30.11.2020 та донараховано 179 803,63 грн. З 01.12.2020 щомісячне довічне грошове утримання виплачується відповідно до вимог судового рішення. Вказані обставини підтверджуються долученими до справи копіями протоколу індивідуального перерахунку, Списком 1 на зарахування пенсій та грошової допомоги тощо.

Проте, заборгованість по нарахованому довічному грошовому утриманню за період з 19.02.2020 не виплачено і це не заперечується відповідачем.

Також відповідачем повідомлено про те, що у зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», починаючи з 1 квітня 2021 року фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, здійснюється Пенсійним фондом України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (у чинній редакції) постановлено:

1. Затвердити Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.

6. Ця постанова набирає чинності з 1 квітня 2021 р., крім пункту 3 цієї постанови, який набирає чинності з дня опублікування цієї постанови.

Також вищевказаною постановою затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, від 23 липня 2014 р. № 280 та від 11 травня 2017 р. № 312 відповідні зміни.

Суд зазначає, що відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (в редакції Постанови №1279), Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань… забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій…

Відповідно до п. 12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999 року №1596 (далі - Порядок №1596, в редакції Постанови №1279), органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених п. 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках.

Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 13 Порядку №1596 під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.

Згідно із п. 14 Порядку №1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам кошти, необхідні для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.

Отже, виплата пенсії пенсіонерам з 01 квітня 2021 року може здійснюватись лише Пенсійним фондом України.

Тобто, з 01 квітня 2021 року до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області належить лише призначення, перерахунок та нарахування пенсії. Виплата пенсії, а також заборгованості по ній, з 01 квітня 2021 року є компетенцією Пенсійного фонду України.

Пенсійним Фондом України листом № 2800-04-5/30473 від 25.06.2021 (копія долучена до пояснень) повідомлено Міністерство соціальної політики України, що станом на 23.06.2021 на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що надійшли до боржників у порядку черговості, профінансовано 360,0 млн грн, або 100% обсягу видатків, передбачених у бюджеті Пенсійного Фонду України на 2021 рік, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №126, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням витрат, пов"язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат.

Пенсійний Фонд України звернувся з проханням до Міністерства соціальної політики України порушити питання щодо збільшення асигнувань з державного бюджету (бюджетна програма за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами та дефіциту коштів Пенсійного фонду») на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у 2021 році та повторно ініціювати відкриття для Пенсійного фонду України окремої бюджетної програми «Погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Тобто, невиплата позивачу заборгованості за судових рішенням відбулапсь через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів.

Позивач, у клопотанні від 15.06.2021 ставить питання про накладення на керівника відповідача, відповідального за невиконання рішення суду, штрафу.

Суд зазначає, що за своїм змістом накладення на керівника суб`єкта владних повноважень відповідального за виконання рішення суду, є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду, за результатами розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.

Крім того слід враховувати залежність здійснення виплати пенсії позивачу від виділення необхідних коштів із Державного бюджету.

При цьому, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Так, судом встановлено, що на момент складання звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області пенсійним органом частково виконано судове рішення, а саме здійснено перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання, а саме рішення внесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Крім того, відповідачем у звіті та у письмових поясненнях наведені обставини та надано у їх підтведження відповідні докази, які свідчать про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинялись всі передбачені чинним закнодавством та необхідні дії щодо виконання рішення суду в частині виплати позивачеві пенсії. Однак з незалежних від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області причин рішення суду остаточно виконано не було.

Отже, доходячи висновку щодо неповного виконання відповідачем судового рішення, суд у той же час не вбачає підстав стверджувати про умисне невиконання пенсійним органом зобов`язань перед позивачем, з огляду на наявні наміри Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити належні позивачу виплати.

Аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку про відсутність в діях керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ознак вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення, як умови притягнення особи до відповідальності за ст. 382 КАС України.

Отже враховуючи викладене, суд не вбачає наявність підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штрафу.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 248, 256, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штрафу за невиконання рішення суду по справі № 280/2426/20 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнаний дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя Л.Я. Максименко