Ухвала суду № 98608809, 27.07.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3083/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Романенко Олександра Івановича до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Романенко Олександра Івановича ( АДРЕСА_2 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 08592170), яким просить суд: "1. Прийняти адміністративний позов до розгляду; 2. За результатами розгляду адміністративного позову ухвалити рішення, яким: Визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії (вул. Ф.Ракоці,13, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 08592170) щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03.09.2000 року по 06.07.2003 року, з урахуванням сум індексації заробітної плати за період з 07.07.2003 року по час ухвалення судового рішення за цим адміністративним позовом, без урахування сум обов`язкових до сплати податків та внесків; Зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії (вул. Ф.Ракоці,13, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 08592170) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.09.2000 року по 06.07.2003 року, з урахуванням сум індексації заробітної плати за період з 07.07.2003 року по час ухвалення судового рішення за цим адміністративним позовом, без урахування сум обов`язкових до сплати податків та внесків; 3. Справу розглянути у порядку спрощеного позовного провадження.».

Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши поданий позов, суддя вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 02.09.2000 року на підставі наказу Управління МВС України в Закарпатській області від 01.09.2000 року за № 234о/с начальник Солотвинського відділення міліції Тячівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області підполковник міліції ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил на підставі ст. 64, п. "а" (за віком) "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України". Наказом Управління МВС України в Закарпатській області від 28.12.2000 року за № 312о/с пункт наказу УМВС України в Закарпатській області від 01.09.2000 року за № 234о/с частково змінено в частині звільнення ОСОБА_1 по ст. 64, п. "а" за віком. Рахувати його звільненим по ст. 65 п. "а" за віком у відставку із зняттям з військового обліку.Рішенням Ужгородського міського суду Закарпатської області від 24.06.2003 року у справі № 2-380/03 визнано неправомірними накази начальника УМВС України в Закарпатській області № 234 від 01.09.2000 р. та № 312 о/с від 28.12.2000р. в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з посади начальника Солотвинського відділення міліції Тячівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області. Зобов`язано УМВС України в Закарпатській області скасувати вищевказані накази та поновити ОСОБА_1 на роботу в органи внутрішніх справ України на посаду начальника Солотвинського відділення міліції Тячівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області. Рішення допущено до негайного виконання. Вказане рішення набрало законної сили 25.07.2003 року. З приводу не виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом питання не розглядалось. 03.07.2003 року наказом Управління МВС України в Закарпатській області за № 109о/с, на виконання рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області від 24.06.2003 року у справі № 2-380/03, пункт наказу УМВС в Закарпатській області № 234о/с від 01.09.2000 р. в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 , начальника Солотвинського відділення міліції Тячівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області по ст. 65 п. "а" (за віком) у відставку із зняттям з військового обліку відмінено з призначенням його старшим дільничним інспектором міліції (міліція м/б) відділення дільничних інспекторів міліції Ужгородського районного відділу УМВС України в Закарпатській області з посадовим окладом 115 гривень, згідно поданого рапорту. Таким чином, рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді Управлінням МВС України в Закарпатській області фактично виконано 03.07.2003 року.

23 липня 2021 року позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 03.09.2000 року по 06.07.2003 року з урахуванням сум індексації заробітної плати, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 122 частини 1 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з статтею 122 частиною 3 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений статтею 122 частиною 5 КАС України.

У позовній заяві позивач посилається на статтю 233 частину 2 КЗпП України відповідно до якої, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак, суд звертає увагу, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, тому строк пред`явлення до суду позовних вимог про зобов`язання здійснити нарахування та виплату зазначеного заробітку обмежується місячним строком з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до статті 123 частини 1 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, з врахуванням статті 123 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, слід залишити без руху.

Крім цього, відповідно до статті 160 частини 5 пункту 2 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно статті 160 частини 6 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Однак, як вбачається з позовної заяви, яка подана представником позивача, в такій не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, представника позивача - Романенка О.І.

Також, відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позивач при зверненні до суду не надав документ про сплату судового збору та в позовній заяві зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 1 Закону України № 3674-VI.

Так, відповідно до статті 5 частини 1 пункту 1 Закону України № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена статтею 5 частиною 1 пунктом 1 Закону України № 3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

З урахуванням наведеного, заявник не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою щодо зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Крім того, така вимога є майновою, оскільки впливає на майновий стан, зокрема, позивача.

Відповідно до статті 6 частини 2 Закону України № 3674-VI, у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру, поданого фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем у даній справі ставиться вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.09.2000 року по 06.07.2003 року, з урахуванням сум індексації заробітної плати за період з 07.07.2003 року по час ухвалення судового рішення за цим адміністративним позовом. Однак позивачем не було визначено розмір суми нарахування та виплати такого заробітку.

У зв`язку із цим та у відповідності до статті 6 частини 2 Закону України № 3674-VI необхідно попередньо визначити позивачеві суму судового збору у мінімальному розмірі, яка становить 908 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву привівши її у відповідність до вимог статті 160 КАС України із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України - представника позивача (виправлену позовну заяву необхідно подати в кількості примірників для суду та відповідачів) та сплатити судовий збір згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 908 грн.

Суд звертає увагу, що на підставі статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Романенко Олександра Івановича до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С.Є. Гаврилко