Рішення № 98608101, 27.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 р. Справа№200/7769/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

23.06.2021 Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з вимогами про скасування постанови Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09.06.2021 ВП №46630652 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. за невиконання виконавчого листа №2-а/234/160/2014, виданого Краматорським міським судом 09.12.2014.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

08.07.2021 на виконання ухвали суду від 25.06.2021 позивач надав до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами Глави 11 Розділу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України та призначено судове засідання на 27.07.2021.

27.07.2021 відповідач надав до суду докази по справі.

Інших заяв і клопотань від сторін до суду не надходило.

Згідно частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень статті 287 КАС Україниучасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання не з`явились в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в письмовому провадженні.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем незаконно прийнято постанову від 09.06.2021 ВП №46630652 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 гривен, оскільки відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Виконавчий лист по справі №2-а/234/160/2014 виданий 09.12.2014 та не було проведено усіх виконавчих дій, які потрібно провести в строк, встановлений законом. Зазначає, що відповідачем не застосовано жодних заходів до управління щодо примусового виконання рішення суду. Позивач не ухилявся від виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 .

Крім того, позивач вважає, що Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не відноситься до того органу державної виконавчої служби, що мається на увазі у пункті 2 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №440 від 03.09.2014. На думку позивача, таким органом за місцем виконання рішення є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), тому виконавчий лист №2-а/234/160/2014, виданий Краматорським міським судом 09.12.2014, підлягає передачі до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Позивач зазначає, що постанову Краматорського міського суду по справі №2-а/234/160/2014 не виконано з поважних причин, у зв`язку з відсутністю фінансування на виконання рішень суду.

Позивач вважає постанову незаконною, оскільки судове рішення не виконується з поважних причин, а саме: через відсутність державного фінансування на виконання рішень суду,та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, зареєстрований як юридична особа 26.01.2001, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1 270 120 0000 001228; в стані припинення не перебуває.

Відповідач - Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), зареєстрований як юридична особа 29.03.2007, про що до ЄДР внесений запис № 1 270 102 0000 002383.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 28.07.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення коштів на відшкодування заподіяної шкоди, відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Краматорського міського суду Донецької області 28.07.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14) скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради по виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2014 році у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2014 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням фактично отриманих сум.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

09.12.2014 на виконання рішення суду у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14) видано виконавчий лист.

20.05.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Василенко В.О. на підставі виконавчого листа від 09.12.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46630652.

Постановою державного виконавця Василенко В.О. відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції від 13.07.2016 повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 29.08.2016 у справі №234/12416/16-а скасовано постанову державного виконавця Василенко В.О. відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції від 13.07.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

08.02.2020 на підставі статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесено вимогу, відносно Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, якою зобов`язано боржника за виконавчим провадженням виконати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 09.12.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14) та надати до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) документи щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2014 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням фактично отриманих сум.

Постановою заступника начальника відділу Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 01.02.2021 відновлено виконавче провадження №46630652.

Листом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 24.02.2021 №29-01-14/1721 повідомило відповідача, що згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту восьмого статті 7 Бюджетного кодексу України основним принципом бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на ті цілі, які були визначені бюджетним призначенням. Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради є неприбутковою державною установою, яка здійснює функції у сфері соціального захисту громадян виключно в межах бюджетних асигнувань згідно з видатковою частиною державного бюджету.

Боржник також повідомив, що до повноважень Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради не належить функція надання кошторису із врахуванням фінансування на виконання судових рішень до Міністерства фінансів України. Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради не є головним розпорядником бюджетних коштів, а відноситься до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Власних додаткових надходжень, окремого рахунку та додаткового фінансування для виконання рішень суду в Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради немає.

Крім того, заступник начальника Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради у своєму листі, адресованому відповідачу, посилався на положення статтями 3, 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до яких виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

На цих підставах позивач стверджував про неможливість виконати постанову відносно виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня за 2014 рік, у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень на зазначені цілі та до врегулювання цього питання на законодавчому рівні.

28.04.2021 на підставі статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесено вимогу, відносно Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, якою зобов`язано боржника за виконавчим провадженням виконати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 09.12.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14) та надати до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) документи щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2014 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням фактично отриманих сум.

28.04.2021 заступник начальник відділу Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в межах виконавчого провадження № 46630652 виніс постанову про накладення штрафу. Керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець постановив за невиконання рішення суду накласти на боржника Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. Боржника зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

26.05.2021 на підставі статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем прийнято вимогу відносно Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 09.12.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14), якою зобов`язано надати до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) документи щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2014 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням фактично отриманих сум.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі №200/7270/21 позов Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача, ОСОБА_1 про скасування постанови задоволено частково.

Скасовано постанову Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) від 28.04.2021 ВП №46630652 про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Краматорського міського суду в справі №2-а/234/160/14.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відомості про набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі №200/7270/21 станом на день розгляду даної справи відсутні.

09.06.2021 Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийнято постанову, в межах виконавчого провадження №46630652, про накладення штрафу за невиконання рішення Краматорського міського суду Донецької області. Керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець постановив за невиконання рішення суду накласти на боржника Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради штраф на користь держави у розмірі 10200,00 гривен.

09.06.2021 Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийнято постанову, в межах виконавчого провадження №46630652, про закриття виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого листа у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14) виданого 09.12.2014 Краматорським міським судом Донецької області про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням сплачених сум.

Не погоджуючись з постановою про накладання штрафу від 09.06.2021, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, спірним питанням цієї справи є правомірність прийняття постанови від 09.06.2021 про накладення штрафу на позивача у розмірі 10200,00 гривен, яка прийнята заступником начальника відділу Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у зв`язку із невиконанням постанови Краматорського міського суду Донецької області від 28.07.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14).

Судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів направлення та вручення внесених заступником начальника відділу Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вимог від 08.02.2020, 28.04.2021, 26.05.2021, відносно Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, про виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 09.12.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Приписами частини першої статті 28 Закону №1404 визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Приписами статті 75 Закону №1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (стаття 76 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, обов`язковою складовою притягнення боржника або його повноважної особи законодавець встановлює вину цієї особи, а саме: не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними в розумінні наведених норм статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Частиною першою статті 13 Закону №1404 визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною третьою статті 18 Закону №1404 визначено права виконавця під час здійснення виконавчого провадження, зокрема: державний виконавець проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Частиною четвертою статті 18 Закону №1404 передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5, що розроблена відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначено наступне.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (пункт 6 Інструкції).

Відповідно до пункту 9 Інструкції вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії.

У вимозі виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання (пункт 12 Інструкції).

Відповідно до пункту 8 Інструкції, акт - це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

За результатом дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що станом на 27.07.2021 постанову Краматорського міського суду Донецької області від 28.07.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14) не виконано, чим порушено принцип обов`язковості судового рішення.

Водночас, Законом №1404 передбачено, що державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, проводить перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та приймає відповідне рішення в рамках виконавчого провадження.

Підсумовуючи, передумовою для прийняття постанови про накладення штрафу є проведення перевірки виконавчого провадження щодо виконання рішення боржником.

Суд зазначає, що державний виконавець повинен пересвідчитись чи отримав боржник постанову про відкриття виконавчого провадження, чи сплив строк, визначений на виконання рішення боржником, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження, тощо, а також пересвідчитись в поважності причин у разі невиконання рішення боржником. Як наслідок, за результатами проведених виконавчих дій і заходів державний виконавець складає вимогу про виконання боржником виконавчого документа з визначенням строку виконання рішення, а також складає акт, яким зазначаються суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби - висновки і пропозиції.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу державним виконавцем надіслана боржнику у встановлені законом строки і отримана боржником.

Проте, за наслідком перевірки оскаржуваної постанови на відповідність критеріям, передбаченим статтею 2 КАС України, суд вбачає їх недотримання при ухваленні оскаржуваного рішення, що є підставою для визнання його протиправним та скасування. Викладений висновок суду обумовлено тим, що попередньо судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відсутні докази дотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень правил статті 18 Закону №1404: відсутні докази вручення вимог від 08.02.2020, 28.04.2021, 26.05.2021, відсутні акти про невиконання обов`язкових до виконання вимог державного виконавця.

В свою чергу, суд не приймає до уваги доводи позивача, що поважність причин невиконання рішення суду пов`язана з джерелом фінансування разової грошової допомоги учасникам бойових дій, оскільки, по-перше, позивач не надає докази виконання вказаних вимог державного виконавця, та/або не надає докази інформування останнього щодо поважності причин дій, що зумовлюють невиконання рішення суду. По-друге, матеріали справи та виконавчого провадження не містять відомостей, що відповідачем при ухваленні оскаржуваного рішення про накладення штрафу надано оцінку та не враховано позицію позивача щодо поважності причин невиконання вимог державного виконавця.

Щодо посилання позивача, що Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не відноситься до того органу державної виконавчої служби, що мається на увазі у пункті 2 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №440 від 03.09.2014, суд зазначає, що доказів оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №46630652 позивачем суду надано не було, тому зазначені доводи відповідча є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, питання передачі виконавчого листа від 09.12.2014, який виданий на виконання постанови Краматорського міського суду Донецької області від 28.07.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14), не є предметом спору у даній справі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з частиною першоюстатті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.06.2021, а тому вимоги Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради в цій частині підлягають задоволенню.

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають, оскільки за приписами частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно витрати, пов`язані із залученням свідків та проведення експертизи.

Керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 287, 295Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23, м. Краматорськ, Донецька область, 84333; код ЄДРПОУ 25953617) до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: вул. Академічна, буд. 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333; код ЄДРПОУ 34991191) про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) від 09.06.2021 ВП №46630652 про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради штрафу в розмірі 10200,00 гривень за невиконання постанови Краматорського міського суду Донецької області від 28.07.2014 у справі №234/5525/14-а (провадження №2-а/234/160/14).

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27.07.2021.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення відповідно до частини шостої статті 287 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна