
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2021 р. Справа№200/3134/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області; Державної податкової служби України; Головного управління ДПС у Донецькій області відокремлений підрозділ ДПС України про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2020 року № Ю-130-53 у розмірі 136180,50 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» (далі – позивач) звернулось до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області; Державної податкової служби України про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2020 року № Ю-130-53 у розмірі 136180,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області 11 грудня 2020 року прийнято податкову вимогу № Ю-13-53 про сплату боргу (недоїмки), якою ТОВ «МЕГАПРОМ» повідомлено, що станом на 30.11.2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 136180,50 грн.
Позивач вважає, що вказана вимога прийнята з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню. Просить суд скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 від 11.12.2020 року.
26 квітня 2021 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року залучено до участь у справі у якості співвідповідача Головне управління ДПС у Донецькій області відокремлений підрозділ ДПС України.
18 травня 2021 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представник Головного управління ДПС у Донецькій області надав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що спірна вимога сформована контролюючим органом в межах його компетенції на підставі звітів, самостійно розрахованих та поданих відповідно до спеціальних положень Закону України № 2464-VI.
Також, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надано відзив Державної податкової служби України, в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, у зв`язку з їх безпідставністю.
Ухвалою суду від 26 травня 2021 року відмовлено у задоволені клопотання представника Державної податкової служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ», код ЄДРПОУ 310238892, зареєстровано за юридичною адресою: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Щорса, 10/67, перебуває на обліку як платник єдиного соціального внеску в ГУ ДПС у Донецькій області (Покровсько – Добропільське управління).
11 грудня 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску № Ю-130-53 на суму 136180,50 грн., яка була отримана підприємством 13 січня 2021 року.
ТОВ «МЕГАПРОМ» із вимогою від 11.12.2020 року не згодне, у зв`язку з чим подало до ДПС України скаргу № 2-юр від 21.01.2021 року.
Рішенням № 2918/6/99-00-06-02-01-06 ДПС України, скаргу ТОВ «МЕГАПРОМ» було залишено без задоволення, а спірну вимогу – без змін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон № 2464).
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 2464 виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464. У відповідності до частини 8 цієї статті платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області 25 січня 2021 року було прийнято вимогу № Ю-130-53, якою повідомлено позивача про те, що станом на 31 грудня 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 141471,98 грн.
При цьому, Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області вимогу від 11.12.2020 року не скасовує, а із вимоги від 25.01.2021 року вбачається, що сума вимоги від 11.12.2020 року включена у суму вимоги від 25.01.2021 року.
Отже, на даний час існують дві вимоги зі сплати єдиного внеску на 136180,50 грн. та 141471,98 грн., із сумарною сумою 277652,48 грн.
Крім того, обидві вищевказані вимоги містять дані із сплати єдиного внеску, оскільки податковим органом не зараховано сплачений платіж ТОВ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» по договору доручення з ТОВ «МЕГАПРОМ» єдиного соціального внеску за листопад 2019 року в розмірі 23553,28 грн. за платіжним дорученням № 2923 від 20.12.2019 року.
В той же час, суд зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року у справі № 200/6420/20-а, вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 06.03.2020 року № Ю-130-53 про сплату товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині суми в рахунок сплати єдиного внеску за листопад 2019 року в сумі 23553 грн. 28 коп. – визнано протиправною та скасовано.
Приписами п. 1, 2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
В разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника – юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника – фізичної особи).
Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі – Порядок).
Цей Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) та Митного кодексу України (далі – Митний кодекс) для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі – платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункту 1).
Пунктом 2 Порядку визначено, що акт документальної перевірки – службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За унормуванням п.п. 3-5 Розділу ІІ Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В матеріалах справи відсутній акт документальної перевірки, звіти платника про нарахування єдиного внеску, які за вимогами законодавця є правовою підставою для прийняття оскарженої первісної вимоги, не кажучи вже про всі послідовні вимоги. Представник відповідача не спростовував той факт, що окрім облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів для складання спірних вимог інші документи відсутні.
Проаналізувавши наведені норми, слід зробити висновки, що винесенню вимоги про сплату недоїмки передує проведення контролюючим органом документальної перевірки платника податків за результатами, якої приймається відповідний акт. В разі встановлення контролюючим органом порушення платником податків законодавства в перевіряємій сфері в акті перевірки робиться обґрунтований висновок, який в подальшому є підставою для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Крім того суд зазначає, що у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування боргу зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду. У разі відмови в задоволенні позову нарахування боргу (недоїмки) поновлюється і здійснюється відповідно до норм діючого законодавства, оскільки платник має виконати обов`язок щодо повної сплати єдиного внеску до бюджету. Отже, оскарження вимоги про сплату недоїмки є підставою для тимчасового зупинення для нарахування відповідного боргу зі сплати єдиного внеску, проте не скасовує таке нарахування, яке у разі відмови в задоволенні позову обов`язково поновлюється і здійснюється за період, визначений у законі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 від 11.12.2020 року, не відповідає критеріям правомірності, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України, є протиправною, а відтак підлягає скасуванню.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (платіжне доручення № 56 від 09 квітня 2021 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області; Державної податкової служби України; Головного управління ДПС у Донецькій області відокремлений підрозділ ДПС України про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2020 року № Ю-130-53 у розмірі 136180,50 грн. – задовольнити повністю.
Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-13053 від 11.12.2020 року.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області відокремлений підрозділ ДПС України (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 44070187) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Селидове, вул. Щорса, 10/67, код ЄДРПОУ 31023892) судові витрати у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко
Судове рішення № 98607903, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 12.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/3134/21-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: